Рішення

від 18.06.2009 по справі 2-1056/09

КАЛІНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДОНЕЦЬКА

Справа №2-1056/09

РІШЕННЯ

Іменем України

18 червня 2009 р. м. Донецьк

Калінінський районний суд м. Донецька у складі:

головуючого - судді Гавриленка О.М.

при секретарі - Ексановій Н.Е.

за участю позивача та представника відповідача - ОСОБА_1В, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку справу за позовами ОСОБА_2 до ВАТ «Родовід Банк», в особі Донбаської філії ВАТ «Родовід Банк», про стягнення грошового вкладу з відсотками та пені, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач просив стягнути на його користь з відповідача грошовий вклад у розмірі 25000 доларів США, що перебуває на його депозитному рахунках у відповідача, з відсотками станом на час розгляду справи. Крім того просив стягнути на його користь пеню в розмірі одного відсотка за несвоєчасне повернення вкладу в сумі 250 доларів США. Підтримавши заявлені вимоги у суді, мотивував їх тим, що за договором №ДРД.002.ПР12-5521/03-2008 про строковий банківський вклад «Прибутковий» від 31 березня 2008 р, укладеним з відповідачем, ним були внесені відповідні грошові кошти, за користування якими відповідач взяв на себе зобов’язання сплачувати відсотки. Між тим, на його письмові звернення від 05.03.2009 р, 06.03.2009 р, 31.03.2009 р. та 09.04.2009 р. до відповідача за поверненням вкладу з відсотками той відповів відмовою. У добровільному порядку виконати свої зобов’язання щодо своєчасного повернення зазначених коштів відмовляється й дотепер.

Відповідач позовні вимоги не визнав і просив відмовити в їх задоволенні у повному обсязі, посилаючись на їх безпідставність. Не заперечував факту наявності в Донбаській філії ВАТ «Родовід Банк» (надалі Банк) грошового вкладу позивача у розмірі 25000 доларів США з нарахованими відсотками відповідно до умов п. 2.2, 2.3 договору (у зв’язку з закінченням основного строку дії угоди) які станом на 18.06.2009 р. складають 302, 61 доларів США. Проте, просив відмовити в стягненні цих коштів з огляду на вимоги постанови Правління Нацбанку України №138 від 13.03.2009 р. «Про призначення тимчасової адміністрації у ВАТ «Родовід Банк», якою був введений мораторій на задоволення вимог кредиторів строком на шість місяців, з 16 березня по 15 вересня 2009 р. Представник відповідача пояснював, що повернення вкладу позивачеві може завдати шкоду іншім вкладникам банку, а також призвести до застосування Нацбанком адміністративних санкцій стосовно відповідача за невиконання його вимог. Також просив звільнити Банк від цивільної відповідальності перед позивачем з огляду на порушення своїх зобов’язань внаслідок непереборної сили, якою Банк вважає саме зазначену Постанови Нацбанку. Крім того, заперечував проти стягнення штрафних санкцій у вигляд пені з огляду на дію зазначеного мораторію.

Перевіривши матеріали справи, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими і підлягаючими задоволенню у повному обсязі за підставами, передбаченими ст, ст 526, 530, 1058, 1060, 1061, 1074 ЦК України. За вимогами останніх, зокрема, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Якщо у зобов’язанні встановлений строк його виконання, то воно піддягає виконанню у цей строк. За договором банківського вкладу одна сторона, що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов’язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї на умовах та в порядку, встановлених договором. Обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду у випадках, встановлених законом.

Як убачається з пояснень сторін, матеріалів справи, позивачем ОСОБА_2 та ВАТ «Родовід Банк», в особі Донбаської філії ВАТ «Родовід Банк», був укладений договір № ДРД.002.ПР12-5521/03-2008 про строковий банківський вклад «Прибутковий» від 31 березня 2008 р, за умовами якого позивач зробив певний внесок в сумі 25000 доларів США. Відповідач зобов’язався сплачувати на користь позивача 11 відсотків річних за повний строк зберігання суми вкладу. Строк дії угоди був узгоджений сторонами до 02 квітня 2009 р. Також, умовами укладених договорів сторони визначили порядок отримання суми вкладу, за умовами яких у разі бажання позивача отримати вклад, він повинен письмово повідомити Банк про свій намір за два робочі дні до пропонованої дати отримання вкладу. 05.03.2009 р, 06.03.2009 р, 31.03.2009 р. та 09.04.2009 р. позивач звертався до Банку з письмовими заявами про повернення його вкладу, в чому йому було відмовлено. Станом на 18.06.2009 р. загальна сума вкладу позивача з відсотками становить 25302, 61 доларів США, де сума вкладу - 25000 доларів США; розмір відсотків нарахованих відповідно до п. 2.2, 2.3 - 302, 61 доларів США.

Наведене підтверджено документально і сторонами по справі не заперечувалося.

Виходячи з викладеного, суд доходить висновку, що при вирішенні спору слід керуватися саме умовами укладеного сторонами договору про строковий банківський вклад, який в даному випадку має визначальне значення, оскільки інше не передбачено чинним законодавством. Тому суд вважає, що відповідач не виконав своїх зобов’язань за цим договором, не повернувши вклад з нарахованими відсотками у встановлений договором термін. Обставин, що звільняють відповідача від відповідальності за прострочення виконання даного зобов’язання судом не встановлено. Звідси позивач має законні підстави для стягнення на його користь зазначеної суми у розмірі 25302, 61 доларів США, яку суд стягує на його користь з відповідача.

Крім того, відповідно до умов п. 5.2 зазначеного договору, суд стягую з відповідача на користь позивача пеню у розмірі 0, 1 відсотку від суми вкладу за кожний день порушення банком строку його повернення (02 квітня 2009 р), але не більш 1 відсотка від суми вкладу, що склало 250 доларів США грн. (відповідний розрахунок у справі мається).

Поряд з цим, суд не приймає до уваги доводи відповідача стосовно того, що задоволення позову може обмежити права інших вкладників Банку, оскільки вони не ґрунтуються на Законі, який, в усякому разі, передбачає переважний захист прав саме окремого вкладника, яким у даному випадку є позивач. Його ж, тобто відповідача, доводи щодо правомірності займаної ним позиції стосовно виконання ним вимог згаданої постанови Нацбанку України від 13.03.2009 р. суперечать вимогам чинного законодавства та умовам укладеного з позивачем договору.

Судові витрати у вигляді витрат на інформаційно - технічне забезпечення розгляду справи в сумі 30 грн, сплачених позивачем на час подання позову, підлягають стягненню на його користь з відповідача. Держмито, у розмірі одного відсотку задоволених вимог, але не більш 1700 грн. (25552, 61x7, 64), суд стягує з відповідача на користь держави.

Керуючись ст.ст 11, 60, 209, 212-214 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_2 до ВАТ «Родовід Банк», в особі Донбаської філії ВАТ «Родовід Банк», про стягнення грошового вкладу з відсотками та пені задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з ВАТ «Родовід Банк» суму грошового вкладу з відсотками за договором № ДРД.002.ПР12-5521/03-2008 про строковий банківський вклад «Прибутковий» від 31 березня 2008 р, яка станом на 18 червня 2009 р. складає 25302, 61 доларів США, а також пеню в сумі 250 доларів США, а всього 25552, 61 доларів США на користь ОСОБА_2.

Стягнути з ВАТ «Родовід Банк» судові витрати у розмірі 30 грн. на користь ОСОБА_2.

Стягнути з ВАТ «Родовід Банк» судові витрати у розмірі 1700 грн. на користь держави.

Рішення може бути оскаржене до судової палати по цивільних справах апеляційного суду Донецької області шляхом подання через місцевий суд заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня проголошення рішення та апеляційної скарги - протягом 20 днів після подання вказаної заяви, або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.