Рішення

від 31.03.2008 по справі 37/45

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

37/45

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа №  37/45

31.03.08

За позовом   Малого приватного підприємства «Ажур»

до                   Севастопольської міської ради

про                визнання недійсним рішення VIII сесії  V скликання № 3197 від

                     13.11.2007 року

Суддя Кондратова І.Д.

В засіданнях приймали участь представники сторін :

від позивача:   Ларін В.Ю. –представник за довіреністю № 50 від 11.02.2008р.; Соловйов В.В.- представник за довіреністю № б/н від 13.03.2008 року;

від відповідача: Сирський С.В.- представник за довіреністю № 03-1513 від 08.01.2008 року;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Малого приватного підприємства «Ажур»до Севастопольської міської ради про визнання недійсним рішення VIII сесії V скликання Севастопольської міської ради «Про відміну рішень міської ради від 30.10.2002 року № 267 та від 04.06.2003 року № 1112 відносно земельної ділянки по вул. Косарева».

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.02.2008 року порушено провадження у справі № 37/45, розгляд справи було призначено на 03.03.2008 року о 11-15.

Представник позивача у судове засідання 03.03.2008 року з'явився та підтримав заявлені позовні вимоги, які обґрунтовані тим, що спірне рішення не відповідає  визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт.

Представник відповідача у судове засідання з'явився та усно заперечив проти заявлених позовних вимог.

На підставі частини 3 статті 77 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 03.03.2008 року була оголошена перерва до 17.03.2008 року, про що представники сторін були повідомлені належним чином.

Представник позивача у судовому засіданні 17.03.2008 року підтримав свою правову позицію.

Представник відповідача у судове засідання з'явився та надав письмове заперечення проти заявлених позовних вимог, відповідно до якого зазначив, що внесення змін до рішень міських рад, їх відміна або визнання рішення таким, що втратило силу –є нічим іншим як одним із видів владних актів відповідних  міських рад. Відповідач зауважив на тому, що такий акт приймається  в формі рішення міської ради згідно зі ст. 144 Конституції України та ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».

На підставі частини 3 статті 77 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 17.03.2008 року була оголошена перерва до 31.03.2008 року, про що представники сторін були повідомлені належним чином.

Представники позивачів у судове засідання 31.03.2008 року з'явився та надали пояснення по справі, підтримали позов в повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання 31.03.2008 року не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, про час і місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні за згодою представника позивача оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позовної заяви, та заслухавши пояснення представників сторін,  Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням IX сесії XXIV скликання Севастопольської міської ради № 1112 від 04.06.2003 року було прийнято рішення про передачу Малому приватному підприємству «Ажур»в оренду земельних ділянок. Так, зокрема, відповідно до п. 2 вказаного рішення позивачу передано в оренду земельну ділянку площею 1,1256 га по вул. Косарева для будівництва та обслуговування суспільно –торгівельного центру з автопарковою та нічною автостоянкою з відведенням цих земель до земель житлової та громадської забудови.

На виконання вищевказаного рішення 03.10.2003 року між МПП «Ажур»(надалі –орендар)  та Севастопольською міською радою (надалі –орендодавець)  було укладено договір оренди землі, відповідно до якого орендодавець орендар прийняв в тимчасове користування земельну ділянку площею 1,1149 га, яка розташована в м. Севастополі за адресою: вул. Косарева для будівництва та обслуговування  суспільно –торгівельного центру з автопарковою та нічною автостоянкою.

Відповідно до п. 1.5 договору, строк його дії складає 25 років, тобто до 1 травня 2008 року.

Як вбачається з матеріалів справи, 22.05.2006 року позивач отримав позитивний комплексний містобудівний висновок Управління містобудування і архітектури за матеріалами відведення земельної ділянки площею 1,1149 га під будівництво і обслуговування суспільно-торгівельного центру з 16-ти поверховим житловим будинком і дитячим садком.

21.06.2006 р. Гагарінською районною державною адміністрацією було дано висновок № 2812/16 про згоду зміни цільового призначення земельної ділянки, виділеної для будівництва і обслуговування суспільно-торгівельного центру з автостоянкою  і  нічною  парковкою на  цільове  призначення  -  «для  будівництва  і обслуговування суспільно-торгівельного центру з 16-ти поверховим житловим будинком і дитячим садком».

Відповідно до Акту вибору і узгодження місця розташування і цільового призначення земельної ділянки від 08.08.2006г. дано висновок про те, що земельна ділянка придатна для будівництва (розміщення) торгівельного центру і багатоквартирного дому.

30.03.2007 р. позивачем отриманий висновок № 402/МВ за матеріалами узгодження зміни цільового призначення земельної ділянки площею 1,1149 га по вул. Косарева для будівництва і обслуговування суспільно-торгівельного центру і 16-ти поверхового 128-ми квартирного житлового будинку з вбудованим дитячим садком.

Відповідно даного висновку, представлені позивачем матеріали попереднього узгодження зміни цільового призначення земельної ділянки відповідають вимогам ст.ст. 20, 124 Земельного кодексу України, «Положенню про порядок передачі в оренду земельних ділянок несільськогосподарського призначення», затвердженому рішенням СГС № 919 від 07.11.2006г.

Відповідно до протоколу від 18.04.2007г. Севастопольської міської постійно діючої комісії із питань вибору і узгодження місцерозташування земельних ділянок (п.8-Н), питання зміни цільового призначення земельної ділянки відкладено для вирішення питання щодо можливості будівництва дитячого садку відповідно до вимог ДБН (СЕС).

08.05.2007 р. Севастопольською міською радою було направлено на адресу  МПП «Ажур»лист вих. № 03-15/1649 з пропозицією розірвати договір оренди від 05.11.2003г. № 101 у зв'язку з тим, що орендар не використовує земельну ділянку більше 3 років.

Як вбачається з матеріалів справи, 25.06.2007 р. листом № 03-15/2397 відповідач поставив позивача до відома про те, що матеріали про невиконання договірних зобов'язань в частині освоєння земельної ділянки передані в Прокуратуру м.  Севастополя для пред'явлення позову на користь держави в особі Севастопольської міської ради про розірвання договору оренди.

Враховуючи те, що за результатами перевірки дотримання вимог земельного законодавства Прокуратурою м. Севастополя не було виявлено жодних порушень зі сторони позивача, то підстав для винесення відповідних документів прокурорського реагування у прокуратури не було, про що відповідача було повідомлено  листом № 05/-624 від 02.08.2007 року.

Судом встановлено, що робочий проект «Комплексна будівля суспільно-торгівельного центру по вул. Косарева, 6 в м. Севастополі»відповідав нормативним актам по охороні праці, що підтверджується  експертним висновком ГП «Кримський експертно-технічний центр»№ 10.23197100.3909-07 на відповідність нормативним актам по охороні праці робочого проекту.

Окрім того, згідно акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 09.08.2007 р. Управління по контролю за охороною і використанням земель в м. Севастополі, на момент проведення вказаної вище  перевірки порушень МПП«Ажур»вимог земельного законодавства також виявлено не було.

14.08.2007 р. відповідно до позитивного комплексного експертного висновку № Э-144/2007 вказаний робочий проект рекомендований до затвердження і розробки робочої документації на будівництво.

Судом встановлено, що 22.08.2007 року Управління по контролю за охороною і використанням земель в м.  Севастополі звернулося до директора МПП «Ажур»Бебнева В.Б. з листом № 1576, відповідно до якого поставило останнього до відома, що на момент перевірки порушень земельного законодавства, зокрема нецільового використовування земельної ділянки виявлено не було.

28.09.2007 р. згідно висновку Управління містобудування і архітектури СГГА № С-27/07 вказаний робочий проект було погоджено  за умови ведення авторського нагляду.

08.10.2007 р. позивачу було видано дозвіл на виконання будівельних робіт № 1171 згідно вказаного робочого проекту і заздалегідь погодженої  документації, строк дії вказаного дозволу встановлений до 30.03.2009 р.

31.10.2007 р. позивачем на адресу відповідача за вих. № 98 було направлено додаткову угоду до Договору оренди землі  від 03.10.2003 р., відповідно до якої  зміст п. 1.1 вказаного Договору було  викладено в наступній редакції:

«ОРЕНДОДАВЕЦЬ відповідно до рішення Севастопольської міської ради № 1112 від 04.06.2003 р. передає, а ОРЕНДАР приймає в тимчасове володіння і користування земельну ділянку площею 1,1149 га, розташовану в м. Севастополі для будівництва і обслуговування суспільно-торгівельного центру з автопарковою та 16-ти поверхового житлового будинку».

Зміст п. 1.4 зазначеного  договору було викладено  в наступній редакції:

«Земельна ділянка площею 1,1149 га, зазначена в п. 1.1 цього договору, передається в оренду для будівництва і обслуговування суспільно-торгівельного центру з автопарковою і 16-ти поверхового житлового будинку».

У відповідь на вищевказане звернення позивача, відповідач листом № 03-15/4575 від 12.11.2007 року поставив останнього до відома про те, що рішення про зміну цільового використання земельної ділянки по вул. Косарева Севастопольською міською радою не приймалося, у зв'язку з чим у відповідача відсутні підстави  для укладення відповідної додаткової угоди до договору оренди № 101 від 05.11.2003 року земельної ділянки по вул. Косарева.

Враховуючи зазначені обставини, відповідачем було повернуто позивачу направлені на його адресу примірники додаткової угоди до Договору оренди № 101 від 05.11.2003 року земельної ділянки по вул. Косарева.

13.11.2007 р. рішенням 8-ої сесії 5-го скликання Севастопольської міської ради № 3197 «Про відміну рішень міської ради від 30.10.2002 р. № 267 та від 04.06.2003 р. № 1112 відносно земельної ділянки по вул. Косарева», зважаючи на недотримання обов'язкового положення ст. 10 Закону України «Про планування і забудову територій»в частині ухвалення рішення Севастопольської міської ради про внесення змін в проект детального планування району Очеретяної бухти в частині зміни призначення вказаної земельної ділянки, а також зважаючи на невиконання вимог ст. 16 Закону України «Про планування і забудову територій»в частині первинної розробки і затвердження проекту розподілу території кварталу існуючої забудови, недотримання Севастопольською міською радою вимог ст. 5 Закону України «Про основи містобудування»про інформування громадян через засоби масової інформації про розміщення на вул. Косарева суспільно-торгівельного центру з автопарковою і нічною автостоянкою, а також враховуючи те, що в 5, 6, 7 мікрорайонах Гагарінського району м. Севастополя є гостра необхідність в земельних ділянках для будівництва дитячих установ,  МПП «Ажур»тривалий час (більш 3-х літ підряд) не приступало до освоєння земельної ділянки шляхом будівництва   запланованого   об'єкту,   відмінено   рішення Севастопольської міської ради № 267 від 30.10.2002 р. «Про дачу згоди на розробку   проекту   відведення   земельної   ділянки   МПП   «Ажур»  у   відношенні земельного ділянки для будівництва суспільно-торгівельного центру і автостоянки по вул. Т. Шевченко, а також рішення Севастопольської міської ради № 1112 від 04.06.2003 р. «Про передачу в оренду земельних ділянок МПП «Ажур»у відношенні земельної ділянки  площею 1,1256  га по  вул. Косарева  для  будівництва і обслуговування суспільно-торгівельного центру з  автопарковою і нічною автостоянкою».

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі ст. 3 Земельного кодексу України земельні відносини регулюються Конституцією України, Земельним кодексом України, а також прийнятими відповідно до них нормативно - правовими актами.

Повноваження Севастопольської міської ради у галузі  земельних відносин регулюється ст. 9 ЗК України.  

Статтею 9 Земельного кодексу України Севастопольській міській раді –відповідачу у справі, надані повноваження у галузі земельних відносин.

Так, відповідно до вищевказаної норми права,  до повноважень відповідача, належить:

а)  розпорядження землями територіальної громади міста;

б) передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу;

в) надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу;

г) вилучення земельних ділянок із земель комунальної власності в порядку, передбаченому цим Кодексом;

ґ) викуп земельних ділянок для суспільних потреб міста;

д) припинення права користування земельними ділянками у випадках, передбачених цим Кодексом;

е) прийняття рішення щодо звільнення самовільно зайнятих земельних ділянок;

є) підготовка висновків щодо вилучення (викупу) та надання земельних ділянок із земель державної власності, що проводяться органами виконавчої влади;

ж) встановлення та зміна меж сіл, селищ, районів у містах;

з)  організація землеустрою;

и) координація діяльності місцевих органів земельних ресурсів;

і) здійснення контролю за використанням і охороною земель комунальної власності, додержанням земельного та екологічного законодавства;

ї) обмеження, тимчасова заборона (зупинення) чи припинення використання земельної ділянки громадянами та юридичними особами в разі порушення ними вимог земельного законодавства;

й) інформування населення щодо надання, вилучення (викупу) земельних ділянок;

к) внесення у встановленому порядку пропозицій до Верховної Ради України щодо встановлення та зміни меж міст;

л) вирішення земельних спорів;

м) вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

Основним нормативним актом, що визначає повноваження органів місцевого самоврядування, у тому числі і міської ради, є Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні».

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», місцеве самоврядування в Україні здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.

Зі змісту ст. 24 вказаного Закону вбачається, що правовий статус місцевого самоврядування в Україні визначається Конституцією України, цим та іншими законами, які не повинні суперечити положенням цього Закону.

Правовий статус місцевого самоврядування в містах Києві та Севастополі, а також в Автономній Республіці Крим визначається Конституцією України та цим Законом з особливостями, передбаченими законами про міста Київ і Севастополь. Органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції.

Зі змісту ст. 26 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні»вбачається, що до виключної компетенції, зокрема, міської ради відноситься  скасування актів виконавчих органів ради, які не відповідають Конституції чи законам України, іншим актам законодавства, рішенням відповідної ради, прийнятим у межах її повноважень.

Отже, проаналізувавши вищевикладене, суд дійшов висновку, що правом відміни власних рішень, згідно змісту вказаних вище норм чинного законодавства, відповідач  не володіє.

Окрім того, слід зазначити, що відповідно до статті 1 Закону України «Про оренду землі»оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Стаття 141 Земельного кодексу України  визначає підстави припинення права користування земельною ділянкою.

Зазначена норма права   вказує,   що   підставами   припинення   права користування земельною ділянкою є:

а)          добровільна відмова від права користування земельною ділянкою;

б)          вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених Земельним кодексом України;

в)          припинення діяльності  державних чи  комунальних підприємств,  установ та організацій;

г)          використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам;

г)          використання земельної ділянки не за цільовим призначенням;

д)          систематична несплата земельного податку або орендної плати.

Зазначений в статті 141 Земельного кодексу України перелік є вичерпним, тобто інші юридичні факти, які не перераховані в цій статті не можуть розглядатися в якості підстав припинення права користування земельною ділянкою.

Як вбачається з тексту рішення та фактичних обставин справи жодної  із підстав припинення права користування земельною ділянкою, які вказані в ст. 141 Земельного кодексу України, у спірному рішенні, яким фактично припиняється право користування спірною земельною ділянкою позивачем не зазначено.

Відповідно до статті 1 Господарського процесуального кодексу України  юридичні особи мають право звертатися до господарського суду  за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Акт державного або іншого органу –це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Підставами для визнання акту недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акту недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів позивача.

Проаналізувавши вищевикладене, беручи до уваги те, що Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні»не передбачено інші підстави для відміни актів органів місцевого самоврядування ніж зазначено в ст. 26 вказаного закону,  а питання про дострокове припинення користування землею на умовах оренди вирішується шляхом пред'явлення позову про розірвання договору, а не прийняттям рішення про відміну рішення, яким було передано в оренду земельна ділянка, суд дійшов висновку, що спірне рішення порушує права та охоронювані законом інтереси позивача щодо користування переданої йому в оренду земельної ділянки площею 1,1256 га по вул. Косарева,6 для будівництва та обслуговування суспільно –торгівельного центру з автопарковою та нічною автостоянкою з відведенням цих земель до земель житлової та громадської забудови.

Таким чином, проаналізувавши матеріали справи, пояснення представників сторін, вимоги чинного законодавства  суд дійшов до висновку, що позовні вимоги позивача щодо визнання недійсним рішення VIII сесії V скликання Севастопольської міської ради «Про відміну рішень міської ради від 30.10.2002 року № 267 та від 04.06.2003 року № 1112 відносно земельної ділянки по вул. Косарева»підлягають задоволенню.

На підставі ст.ст. 44, 49 ГПК України судові витрати по сплаті державного мита, на інформаційно-технічне обслуговування судового процесу покладаються на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.19 Конституції України, Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», ст.ст. 141, 149 ЗК України,  ст. ст. 1, 33, 44, 49, 82-84  ГПК України, Господарський суд міста Києва,  –

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Визнати недійсним рішення VIII сесії V скликання Севастопольської міської ради «Про відміну рішень міської ради від 30.10.2002 року № 267 та від 04.06.2003 року № 1112 відносно земельної ділянки по вул. Косарева»

3.          Стягнути з Севастопольської міської ради (99011, м. Севастополь, вул. Леніна, 3, код 24872845) на користь Малого приватного підприємства «Ажур»(99059, м. Севастополь, просп. Героїв Сталінграду, 36, кв. 31, код 23197100) 85 грн. (вісімдесят п'ять) 00 коп. –державного мита, 118 грн.  (сто вісімнадцять) 00 коп. –витрат на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу.

4.          Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

5.          Рішення господарського суду набирає законної сили закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу.

Суддя                                                                                                 І.Д. Кондратова

Дата підписання

рішення 09.06.2008 року