Рішення

від 02.06.2008 по справі 36/261

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

36/261

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа №  36/261

02.06.08

За позовом                    Товариства з обмеженою відповідальністю «Оргтехніка»

До                           Товариства з обмеженою відповідальністю «Експлуатаційна компанія»  

Третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача           Суб'єкт підприємницької діяльності –фізична особа

Миронюк А.М

Про                     стягнення 43 538,80 грн.

                                                                                                     Суддя Трофименко Т.Ю.                                                                                                       

Представники:

Від позивача          Пшенько С.М. по довіреності № 02/707-01Д від 02.07.2007р.

Від відповідача      не з'явився

Від третьої особи   Кобець Н.О. по довіреності № 1890 від 23.05.2008р.;

                                Пшенько С.М. по довіреності № 1890 від 23.05.2008р.

В засіданні приймали участь

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Оргтехніка»про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Експлуатаційна компанія»43 538,80 грн. збитків, завданих внаслідок залиття приміщень фекальними стоками з вини відповідача.

Позовні вимоги мотивовані тим, що нежиле приміщення, яке позивач орендує на підставі договору оренди від 01.05.2007р., укладеного з Суб'єктом підприємницької діяльності –фізичною особою Миронюком А.М., 29.08.2007р. було залито фекальними стоками, що підтверджується Актом залиття, складеним 29.08.2007р. комісією відповідача. В результаті залиття було пошкоджено приміщення та майно, яке знаходилося в ньому, тобто позивачу завдано шкоди в розмірі 43 538,80 грн. Позовні вимоги заявлені до відповідача, оскільки відповідно до умов договору № 85Н про надання послуг та виконання робіт від 01.09.2006р., укладеного між Миронюком А.М. та відповідачем, обслуговування залитих приміщень здійснює відповідач, який повинен надавати всі комунальні послуги по утриманню зазначених приміщень.      

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.04.2008р. було прийнято позовну заяву та порушено провадження у справі № 36/261, розгляд справи призначено на 14.05.2008р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.05.2008р., на підставі ст. ст. 27, 77 Господарського процесуального кодексу України, залучено до участі у справі в якості відповідача Суб'єкта підприємницької діяльності –фізичну особу Миронюка А.М., розгляд справи відкладено на 02.06.2008р.

В судовому засіданні 02.06.2008р. представник позивача позовні вимоги повністю підтримав.

Представниками третьої особи в судовому засіданні 02.06.2008р. надано суду письмові пояснення на позов, відповідно до яких вона позовні вимоги вважає обґрунтованими та просить суд задовольнити їх в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, письмовий відзив на позов не надав, вимог суду, викладених в ухвалах суду від 02.04.2008р. та від 14.05.2008р., не виконав.

Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз'яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.1997р. № 02-5/289 із змінами «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).

Крім того, в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 14.08.2007р. № 01-8/675 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року» (пункт 15) зазначено, що відповідно до пункту 2 частини другої статті 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, місцезнаходження сторін (для юридичних осіб).

Згідно із статтею 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. N 01-8/123 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році»зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із згаданою статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

З матеріалів справи вбачається, що ухвали суду надсилались відповідачу за адресою, зазначеною в позовній заяві та у Витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців серії АБ, № 260725, наданому позивачем

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Про поважні причини неявки в судове засідання повноважного представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань  про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.

На підставі ст. 75 Господарського процесуального Кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та третьої особи, Господарський суд міста Києва –

ВСТАНОВИВ:

01 травня 2007 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Оргтехніка»(далі позивач, орендар) та Суб'єктом підприємницької діяльності –фізичною особою Миронюком А.М. (далі третя особа, орендодавець) був укладений договір оренди нежилих приміщень.

Відповідно до умов даного договору орендар зобов'язався передати відповідачу в строкове платне користування нежитлове приміщення за адресою: м. Київ, пр-т Героїв Сталінграда, буд. 4, корпус 1, офіс 5, загальною площею 160,07 кв.м. для розміщення офісу.

Сторони домовились (п. 3.1 договору), що договір оренди діє з 01.05.2007р. по 31.03.2010р.  

Відповідно до п. 2.2.3 та п. 2.2.4 договору оренди орендар зобов'язаний проводити за свій рахунок необхідний поточний ремонт орендованого приміщення, проводити за свій рахунок капітальний ремонт приміщень, переданих в оренду, і за свій рахунок відновлювати знищене або пошкоджене майно.

Також, згідно з п. 1.7 договору, ризик випадкової загибелі та/або пошкодження приміщення, яке надається в оренду, та майна, яке в ньому знаходиться, під час дії договору оренди несе орендар.   

Між орендодавцем за договором оренди від 01.05.2007р. - Миронюком А.М., та Товариством з обмеженою відповідальністю «Експлуатаційна компанія»(далі відповідач) 01.09.2006р. укладено договір № 85Н про надання послуг та виконання робіт, за умовами якого відповідач зобов'язався забезпечити обслуговування нежитлових приміщень загальною площею 150,07 кв.м. за адресою: м. Київ, пр-т Героїв Сталінграда, буд. 4, корпус 1, а саме надати всі комунальні послуги, зокрема, здійснювати холодне та гаряче водопостачання.  

Як було встановлено в акті залиття, складеному 29.08.2007р. представниками відповідача, нежитлове приміщення за адресою: м. Київ, пр-т Героїв Сталінграда, буд. 4, корпус 1, орендарем якого є позивач, було залито каналізаційними стоками. В приміщенні стоками залито: санвузол –підлога, оздоблена кахельною плиткою, дверні коробки, наличники, двері; коридор –підлога, оздоблена кахельною плиткою, плінтус; кухня –підлога, меблі, дверні коробки, наличники, картонні коробки; кабінет –підлога, плінтуса, меблі, картонні коробки, гітарний чохол.  

Оцінюючи подані позивачем та третьою особою докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача є такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів, як вбачається із змісту ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України, є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Відповідно до ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками, зокрема,  є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

В силу статті ст. 224 Господарського кодексу України під збитками розуміються витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Частиною 3 статті 22 Цивільного кодексу України передбачено відшкодування збитків у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Таким чином, під збитками розуміються витрати, пов'язані з виправленням пошкодженого майна, а в разі неможливості виправлення (втрати) –його дійсна вартість.

Як вбачається з експертного висновку № 319, складеного 06.09.2007р. Товариством з обмеженою відповідальністю «Експерт», внаслідок залиття приміщення, що знаходиться за адресою: м. Київ, пр-т Героїв Сталінграда, буд. 4, корпус 1, нечистотами, Товариству з обмеженою відповідальністю «Оргтехніка» завдано збитків внаслідок втрати якості оргтехніки, побутової техніки і меблів, на загальну суму 29 195,20 грн.

За проведення експертизи позивач сплатив Товариству з обмеженою відповідальністю «Експерт»1 440,00 грн., що підтверджується квитанціями до прибуткових касових ордерів № 311 від 03.09.2007р. на суму 960,00 грн., та № 319 від 06.09.2007р. на суму 480,00 грн.

Крім того, внаслідок залиття приміщення їх подальша експлуатація без проведення ремонту була неможлива. Так, були пошкоджені стіни, стеля, підлога, двері та дверні коробки, що підтверджується Актом залиття, складеним 29.08.2007р. представниками відповідача.

Для приведення приміщення в нормальний стан позивач 03.09.2007р. було укладено договір підряду на ремонт офісного приміщення № 28/1-07 з Приватним підприємством «ІТС Україна». Як вбачається з Акту приймання виконаних підрядних робіт, складеним 28.09.2007р. представниками позивача та Приватного підприємства «ІТС Україна», вартість виконаних ремонтних робіт, проведених в офісному приміщенні, що знаходиться в м. Київ, пр-т Героїв Сталінграда, буд. 4, корпус 1, складає 12 903,60 грн., які позивач сплатив платіжним дорученням № 226 від 12.09.2007р.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем відсутність його вини у заподіянні позивачу збитків в сумі 43 538,80 грн. не доведена.

З огляду на викладене, позовні вимоги про стягнення з відповідача збитків в сумі 43 538,80 грн. суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

До складу судових витрат, відповідно до ст. 44 Господарського процесуального кодексу України, входять, зокрема, витрати на оплату послуг адвоката.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач. з метою отримання юридичної допомоги, 25.12.2007р. уклав договір про надання юридичних послуг № 25/127Д з Фізичною особою –підприємцем Пшенько С.М., який є адвокатом (Свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 2910/10, видане Київською обласною кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури). Вартість послуг за цим договором, згідно з п. 4.1 договору, складає 4 500,00 грн., які сплачені позивачем 27.12.2007р.

Витрати, понесені позивачем по сплаті державного мита, витрати по оплаті послуг адвоката та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, покладаються на відповідача відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.          

Керуючись ст.ст. 44, 49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Експлуатаційна компанія»(04212, м. Київ, вул. Тимошенка, 29-б, код ЄДРПОУ 32380022) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Оргтехніка»(01034, м.  Київ, вул. Рейтарська, 7, код ЄДРПОУ 30109638) 43 538 (сорок три тисячі п'ятсот тридцять вісім) грн. 80 коп. збитків, 4 500 (чотири тисячі п'ятсот) грн. 00 коп. витрат на оплату послуг адвоката, 435 (чотириста тридцять п'ять) грн. 39 коп. державного мита, 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя                                                                                                        Трофименко Т.Ю.