Постанова

від 20.05.2008 по справі 18/527

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

18/527

      КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 20.05.2008                                                                                           № 18/527

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:          Моторного О.А.

 суддів:             

 при секретарі            

 за участю представників:

 від позивача -          Лисицька Ю.В.,

від відповідача 1 - Сторожук А.В.,  від відповідача 2 -  Сторожук А.В,

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Київської міської ради

 на рішення Господарського суду м.Києва від 29.01.2008

 у справі № 18/527  

 за позовом                               Комунального підприємства "Фірма "Берегиня-94"

 до                                                   1. Київської міської ради

                                                  2. Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації)

 про                                                  визнання укладеним договору оренди земельної ділянки

           Постанова прийнята 20.05.2008 у зв'язку з оголошенням перерви у судовому засіданні 24.04.2008 відповідно до ст. 77 ГПК України.

ВСТАНОВИВ:

 Позивач звернувся з позовом про визнання укладеним договору оренди земельної ділянки по вул. Ігорівській, 12-б та 12-в у Подільському районі м. Києва у редакції, викладеній у позовній заяві, строком на 49 років між відповідачем-1 та позивачем, а також про зобов'язання відповідача-2 зареєструвати зазначений вище договір.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 29.01.2008 позов задоволено повністю, судові витрати покладено на відповідача-1.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, відповідач-1 звернувся з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить рішення скасувати повністю і прийняти нове рішення про відмову в позові. Відповідач-1 вважає, що рішення підлягає скасуванню з підстав порушення та неправильного застосування норм матеріального права, зокрема, ч. 3 ст. 203, ст. 627, 638 ЦК України, ч. 7 ст. 179, ч. 2 ст. 180, ст. 181 ГК України, оскільки договір може бути укладений на підставі вільного волевиявлення сторін і повинен містити всі істотні умови договору, а Київська міська рада не надавала свого погодження на укладення відповідного договору оренди землі. Крім того, відповідач-1 зазначає, що чинне законодавство не встановлює строк, протягом якого Київська міська рада після прийняття рішення про надання земельної ділянки в оренду має укласти договір оренди земельної ділянки.

Відповідач-2 надав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить апеляційну скаргу задовольнити та посилається на те, що суд, встановивши орендну плату у розмірі менше 3-х відсотків, порушив ч. 4 ст. 21 Закону України „Про оренду землі”, зі змінами внесеними Законом України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”.

Апеляційний господарський суд, розглянувши доводи апеляційної скарги, відзив на апеляційну скаргу, дослідивши наявні матеріали справи та заслухавши пояснення представників позивача та відповідача-2, встановив наступне:

08.07.1999 Київською міською радою прийнято рішення № 348/449 „Про надання та вилучення земельних ділянок”, п. 18 якого затверджено проект відведення земельної ділянки позивачеві для експлуатації та обслуговування нежилих будинків по вул. Ігорівській, 12-б, 12-в у Подільському районі м. Києва.

Частиною 3 пункту 18 вказаного рішення надано позивачеві за умови виконання п. 1 додатку 18 до цього рішення в тимчасове довгострокове користування на умовах оренди строком на 49 років земельну ділянку площею 0,08 га для експлуатації та обслуговування нежилих будинків по вул. Ігорівській, 12-б, 12-в у Подільському районі м. Києва за рахунок земель, право користування якими припинено даним рішенням площею 0,04 га, та земель міської забудови площею 0,04 га.

На виконання вищезазначеного рішення позивачем замовлено у Київському міському управлінні земельних ресурсів документ, що посвідчує право користування земельною ділянкою, була сформована кадастрова справа №2998, земельній ділянці присвоєний кадастровий номер №85:387:017, а також виготовлена технічна документація по перенесенню в натуру (на місцевість) зовнішніх меж земельної ділянки.

Згідно витягу з технічної документації №Ю-09013/2007 про нормативну грошову оцінку земельної ділянки (кадастровий №85:387:017), складеного відповідачем-2, нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 3 791 617,25 грн.

Як вбачається із довідки позивача № 116 від 08.11.2007, за період з 20.02.1998 по 30.10.2007 позивач належним чином сплачував кошти за користування земельною ділянкою по вул. Ігорівська, 12-б, 12-в у Подільському районі м. Києва.

Позивач звернувся до відповідача-1 та відповідача -2 з листом від 06.12.2007 № 132 та від 05.12.2007 № 131 відповідно, в якому просив укласти та завершити оформлення договору оренди земельної ділянки по вул. Ігорівській, 12-б, 12-в у Подільському районі м. Києва. До вказаних листів було додано договір оренди земельної ділянки, план земельної ділянки, яка надається в довгострокову оренду та опис меж.

Проект договору оренди земельної ділянки був підписаний повноважним представником позивача, однак відповідачем-1 не підписаний та відповідно не зареєстрований відповідачем-2.

Відповідно до положень статті 60 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні” територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить, зокрема, право комунальної власності на землю.

Статтею 9 Земельного кодексу України, з урахуванням пункту 12 перехідних положень Земельного кодексу України передбачено, що до розмежування державної i комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів, здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради.

Згідно з ч. 1 ст. 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Відповідно до ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Статтею 638 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Згідно з ч. 1 ст. 640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.

Відповідно до ч. 1 ст. 642 ЦК України відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною i безумовною.

Статтею 181 ГК України визначено загальний порядок укладення господарських договорів, відповідно до якого господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Проект договору може бути запропонований будь-якою з сторін. У разі якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках. За наявності заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження у договорі, та у двадцятиденний строк надсилає другій стороні два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором. Сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог частини першої цієї статті і повертає один примірник договору другій стороні.

Згідно положень статті 187 Господарського кодексу України спори, що виникають при укладанні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов'язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом. День набрання чинності рішенням суду, яким вирішено питання щодо переддоговірного спору, вважається днем укладення відповідного господарського договору, якщо рішенням суду не визначено інше.

Враховуючи те, що згідно земельного законодавства підставою для укладення договору оренди i набуття права на оренду земельної ділянки, є рішення органу місцевого самоврядування, а відповідачем-1 прийнято рішення про надання земельної ділянки у оренду, укладення договору оренди є обов'язковим в силу закону.

Частина перша статті 20 Закону України „Про оренду землі” передбачає, що договір оренди землі підлягає державній реєстрації.

Згідно статті 18 Закону України „Про оренду землі” договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації.

Договір оренди земельної ділянки, наданий позивачем відповідає вимогам Закону України „Про оренду землі” та укладений у формі, затвердженій постановою Кабінету Міністрів України від 03.03.2004 №220 „Про затвердження типового договору оренди землі”.

Так як рішенням Київської міської ради №348/449 від 08.07.1999 затверджено проект відведення земельної ділянки по вул. Ігорівській, 12-б, 12-в у Подільському районі м. Києва та надано вказану земельну ділянку позивачеві в тимчасове довгострокове користування на умовах оренди, і позивачем дотримані вимоги, передбачені статтею 181 Господарського кодексу України, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив позовні вимоги.

Однак, рішення в частині встановлення у договорі річної орендної плати за земельну ділянку у розмірі 2 відсотка від її нормативної грошової оцінки підлягає зміні, оскільки на момент винесення рішення вже діяла редакція ч. 4 ст. 21 Закону України „Про оренду землі”, якою встановлено трикратний розмір земельного податку.

За таких обставин, апеляційна скарга Київської міської ради підлягає частковому задоволенню, а рішення Господарського суду міста Києва від 29.01.2008 у справі № 18/527  підлягає зміні в частині визначення розміру орендної плати.

Відповідно до викладеного, керуючись ст. 101, п. 4 ст. 103, п. 4 ч. 1 ст. 104, ст. 105 ГПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

 1.          Апеляційну скаргу Київської міської ради задовольнити частково.

2.          Рішення Господарського суду міста Києва від 29.01.2008 у справі № 18/527 змінити, виклавши п.п. 2.2 договору оренди земельної ділянки від 01.12.2003 в наступній редакції:

“Річна орендна плата за земельну ділянку встановлюється у розмірі 3 (три) відсотка від її нормативної грошової оцінки”.

В іншій частині рішення Господарського суду міста Києва від 29.01.2008 у справі № 18/527 залишити без змін.

3. Матеріали справи № 18/527 повернути до Господарського суду міста Києва.

 Головуючий суддя                                                                      

 Судді