Рішення

від 11.06.2008 по справі 34/143

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

34/143

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа №  34/143

11.06.08

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Гудвіл»

доТовариства з обмеженою відповідальністю «Аварійно-технічні роботи «Техно-безпека»

простягнення  139 268, 46 грн.

СуддяСташків Р.Б.

Представники:

від позивача –Соболевська І.В. (довіреність № 03/01 від 08.01.2008;

від відповідача –не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Гудвіл»(далі –Позивач) звернулось до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Аварійно-технічні роботи «Техно-безпека»(далі –Відповідач) про стягнення 127 600,63 грн. заборгованості за поставлений товар, 7 245,55 грн. інфляційних втрат, 576,83 грн. 3% річних, 3 845,50 грн. пені.

Позовні вимоги мотивовані невиконанням Відповідачем своїх зобов'язань щодо оплати  вартості поставленого товару.

Позивач в порядку статей 66, 67 Господарсько процесуального кодексу (далі –ГПК України) подав клопотання, відповідно до якого просив накласти арешт на розрахунковий рахунок Відповідача.

Суд зазначене клопотання відхилів з тих підстав, що Позивачем у порушення статті 66 ГПК України не доведено, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Відповідач письмових заперечень проти позову не подав, в судове засідання не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні суду, про час і місце його проведення.

Ухвали суду про порушення провадження у справі та призначення судового засідання, а також ухвала про відкладення розгляду справи були надіслані на юридичну адресу Відповідача: 03191, м. Київ, вул. Лятошинського, 4-А/289 зазначену в позовній заяві, його реєстраційних документах та Довідці з Головного міжрегіонального управління статистики у м. Києві, виданої станом на 15.05.2008.

Статтею 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців»передбачено, що якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо такі відомості, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.

Про поважні причини неявки в судове засідання представника Відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від Відповідача не надходило.

Розгляд справи відкладався.

За таких обставин, суд не вбачає за необхідне відкладати розгляд справи та відповідно до статті 75 ГПК України здійснює її розгляд за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника Позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, –

ВСТАНОВИВ:  

23.11.2007 Позивач виставив Відповідачу рахунок-фактуру № 0000003784 на суму 61 756 грн.

26.11.2007 Позивач виставив Відповідачу рахунок-фактуру № 0000003798 на суму 75 525 грн.

26.11.2007 Позивач виставив Відповідачу рахунок-фактуру № 0000003800 на суму 15 481,26 грн.

Відповідачу був поставлений товар відповідно до видаткових накладних № СК-9579 від 24.11.2007 на суму 65 294,45 грн., № СК-9632 від 28.11.2007 на суму 76 995,76 грн., № СК-9638 від 28.11.2007 на суму 15 310,42 грн., всього на суму 157 600,63 грн.

Поставлений товар прийнятий Відповідачем у повному обсязі, що підтверджується підписом Відповідача на вказаних видаткових накладних, а також довіреностями серія ЯОН № 978124 від 23.11.2007, серія ЯОН № 978126 від 27.11.2007.

31.12.2007 Позивач та Відповідач підписали акт звірки розрахунків, відповідно до якого заборгованість Відповідача перед Позивачем становить 157 600,23 грн.

29.01.2008 Позивач направив Відповідачу вимогу щодо сплати заборгованості за поставлений товар у сумі 157 600,23 грн. грн. Про отримання вказаної вимоги Відповідачем, зокрема, свідчить наявне у матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення 07.02.2008.

Після отримання вказаної вимоги, Відповідач за отриманий на підставі вказаних видаткових накладних товар частково розрахувався з Позивачем на суму 30 000 грн. грн., що підтверджується банківською випискою від 14.02.2008, копія якої міститься в матеріалах справи та довідкою Позивача від 02.06.2008 № 195/03-08.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (частина 1). Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу (частина 2). Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань (частина 7).

Аналогічні положення містяться і у статтях 525, 526 Цивільного кодексу України  (далі –ЦК України).

Частинами 1, 2 статті 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Таким чином, за загальним правилом, виходячи зі змісту вказаних положень ЦК України покупець повинен виконати свій обов'язок щодо оплати товару одразу після його прийняття, тобто сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Сторони можуть відійти від цього правила лише у разі здійснення попередньої оплати (стаття 693 ЦК України), або застосувавши розстрочення платежу (стаття 695 ЦК України).

Таким чином, Відповідач повинен був здійснити оплату вартості поставленого Позивачем товару одразу ж після його прийняття.

Проте, Відповідач, як у встановлені строки так і на дату судового розгляду, свого зобов'язання щодо оплати вартості отриманого товару в сумі 127 600,63  грн. не виконав.

Відтак, позовна вимога про стягнення з Відповідача 127 600,63 грн. боргу є законною та обґрунтованою, а тому підлягає задоволенню у повному обсязі.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до частини 2 статті 193 ГК України порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Аналогічне положення міститься й у статті 611 ЦК України, згідно з якою у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, вимога Позивача про стягнення з Відповідача інфляційних втрат та 3% річних підлягає задоволенню у повному обсязі за розрахунком Позивача в сумі 7 245,55 грн. інфляційних втрат та 576,83 грн. 3% річних. Розрахунок інфляційних втрат та 3% річних відповідає нормам законодавства та матеріалам справи.

Відповідно до статей 546, 549 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, в тому числі неустойкою. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 1 статті 230 ГК України передбачено, що  штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Таким чином, вимога Позивача про стягнення з Відповідача пені підлягає задоволенню у повному обсязі за розрахунком Позивача в сумі 3 845,50 грн. пені. Розрахунок пені відповідає нормам законодавства, матеріалам справи та  пункту 4.1  Договору.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна  довести  ті  обставини,  на  які  вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач не скористався наданим йому правом на судовий захист, обставин, на які посилається Позивач в обґрунтування своїх позовних вимог не спростував.

Суми, які підлягають сплаті за витрати, пов'язані з розглядом справи, при задоволенні позову покладаються на відповідача (частина 5 статті 49 ГПК України).

Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, статтями 15, 253, 254, 525, 526, 530,  611, 612, 625,  ЦК України, статтею 193, 230 ГК України, суд –

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Аварійно-технічні роботи «Техно-безпека»(03191, м. Київ, вул. Лятошинського, 4-А/289, ідентифікаційний код 32244200, р/р 26005810305980 в КРУ банку «Фінанси та кредит», МФО 300973, а у випадку відсутності коштів  із будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Гудвіл»(02099, м. Київ, вул. Ялтинська, 5-Б, ідентифікаційний код 32769087, р/р 26008012827184 в ВАТ «Державний експортно-імпортний банк України»м. Київ, МФО 322313) 127 600 (сто двадцять сім тисяч шістсот) грн. 63 коп. боргу, 7 245 (сім тисяч двісті сорок п'ять) грн. 55 коп. інфляційних втрат, 576 (п'ятсот сімдесят шість) грн. 83 коп. 3% річних, 3 845 (три тисячі вісімсот сорок п'ять) грн. 50 коп. пені, а також 1 392 (одну тисячу триста дев'яносто дві) грн. 68 коп. витрат по сплаті державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його прийняття.

СуддяСташків Р.Б.

Повний текст рішення підписано 11.06.2008