Ухвала

від 01.08.2011 по справі 10/82/2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ



ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

УХВАЛА

01.08.11                                                                                 Справа № 10/82/2011.

За позовом Приватного підприємства "Схід –Авто", м. Первомайськ Луганської області

до Публічного акціонерного товариства "Луганське регіональне управління автобусних станцій", м. Луганськ

третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у м. Луганську

про стягнення 90 215 грн. 41 коп.

Суддя Т.М. Мінська

Представники сторін:

від позивача –Чередніченко С.С. –директор; ОСОБА_3, довіреність № б/н від 11.01.2011; ОСОБА_1, довіреність № 28/03/11-1 від 28.03.2011.

від відповідача - ОСОБА_2 - юрисконсульт, довіреність № 1/1-13 від 10.01.2011.  

від третьої особи -  Савкіна  О.С. –головний державний податковий інспектор юридичного відділу, довіреність № 12375/10/10-013 від 14.07.2011.  

          Суть спору: позивачем заявлено вимоги:

          - стягнути з відповідача на користь позивача грошові кошти в сумі 7871 грн. 32 коп., як безпідставно набуте майно у вигляді незаконно привласненої плати за обов‘язкові послуги, що надавались ПАТ "ЛРУАС" ПП "Схід-Авто";

          - стягнути з відповідача на користь позивача грошові кошти в сумі 82344 грн. 09 коп., як безпідставно набуте майно у вигляді незаконно привласненого ПДВ із сум вартості проїзду за тарифом, які ПАТ "ЛРУАС" зобов‘язано перерахувати ПП "Схід-Авто".

          На обґрунтування  позову  Позивач  посилається на  такі  обставини:  

Позивач у  справі - приватне підприємство «Схід-авто» є підприємством, яке  здійснює діяльність з перевезення пасажирів автомобільним транспортом  на  підставі  ліцензії  Міністерства транспорту та зв’язку України АВ № 355479, термін дії якої –з 18.08.2007 по 17.08.2012.

            Публічне акціонерне товариство “Луганське регіональне управління автобусних станцій”  (Відповідача  у  справі)  є суб’єктом підприємництва, який володіє та  користується  цілісним майновим комплексом - автостанціями, розташованими на території Луганської області, та здійснює діяльність щодо надання автостанційних послуг пасажирам і перевізникам,  та  визнано  таким,  що займає  монопольне  становище.

          10.01.2006 між ПП «Схід-авто»як Перевізником і ТОВ  “Луганське регіональне управління автобусних станцій”  (правонаступником якого є Відповідач) укладено Договір про  взаємовідносини товариства та перевізника при обслуговуванні пасажирів автомобільним транспортом на автостанціях Луганської області  №  99/4.  

В 2011 році Відповідач звернувся  до Позивача  з пропозицією укласти договір про взаємовідносини товариства та перевізника при обслуговуванні пасажирів автомобільним транспортом на автостанціях Луганської області на приміських маршрутах. При цьому  було  надано проект вказаного договору від 01.01.2011 № 99/4.

           Позивач підписав вказаний проект договору з протоколом розбіжностей, про що зроблено відмітку на проекті договору.

            Відповідач  звернувся  до  суду  з  позовом  про вирішення розбіжностей, що виникли при укладенні договору № 99/4 від 01.01.2011 “Про надання послуг автостанцією перевізникові” між ПАТ “Луганське регіональне управління автобусних станцій” та ПП “Схід-Авто”.

            Рішенням господарського суду Луганської області від 28.03.2011 по справі № 15/35пд/2011,  яке  набрало  законної  сили,  в  задоволенні позову  відмовлено  з  огляду  на те,  що ПАТ “Луганське регіональне управління автобусних станцій” не передало у встановлений законом двадцятиденний строк розбіжності до суду. При цьому в рішенні  суду  зазначено,  що  у наведеній ситуації автоматично настають наслідки, передбачені нормою п. 7 ст. 181 Господарського кодексу України, тобто пропозиції другої сторони  вважаються прийнятими. Таким чином, з урахуванням положень п. 7 ст. 181 ГК України, умови договору,  станом на день подачі позову до суду були прийняті ПАТ “Луганське регіональне управління автобусних станцій”  в редакції ПП  «Схід-авто».  

З  посиланням на  умови  вищевказаних  договорів  Позивач  вважає,  що  Відповідачем безпідставно отримані  кошти  в  сумі,  заявленій  у  позові.

Відповідач відзивом на позовну заяву від 17.06.2011 № 1/1-973 заперечує проти позову та просить залишити позов без задоволення.

Третя особа  надала письмові  пояснення по  справі.  

Господарським судом Луганської області у справі № 6/81пд/2011 розглядався спір за позовом Публічного акціонерного товариства “Луганське регіональне управління автобусних станцій” до Приватного підприємства “Схід–Авто” про визнання договору недійсним № 99/4 “Про надання послуг автостанцією перевізникові” від 01.01.2011 з урахуванням протоколу розбіжностей.

          Рішенням суду від 04.07.2011 у справі № 6/81пд/2011 позов задоволено повністю. Постановлено визнати недійсним договір № 99/4 про надання послуг автостанцією   перевізникові від 01.01.2011 з урахування протоколу розбіжностей, укладеного між ПАТ “Луганське регіональне управління автобусних станцій” та ПП “Схід-Авто”.

На даний час рішення, яким договір визнано недійсним, не набрало законної сили відповідно до приписів ч. 5 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, за якою рішення набирає  законної  сили після закінчення  строку  подання  апеляційної  скарги,  якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо  його  не  скасовано,  набирає  законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.  

              Згідно  ч. 1  ст. 79 ГПК України господарський  суд  зупиняє  провадження  у справі  в  разі  неможливості  розгляду  даної  справи  до  вирішення  пов’язаної  з нею  іншої справи,  що розглядається іншим судом.  

  Згідно ст. 11 ЦК України  підставами виникнення  цивільних прав  і обов’язків є зокрема договори та інші правочини. Поняття зобов’язання визначено ст. 509 ЦК України як  правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана  вчинити на користь другої  сторони (кредитора) певну дію (передати  майно, виконати  роботу, надати послугу, сплатити  гроші  тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

              Так,  однією  з  підстав  позову  у  даній  справі  № 10/82/20111 є умови договору від 01.01.2011 № 99/4.

  Відповідно до  ст.  236 ЦК України право чин, визнаний  судом недійсним, є  недійсним з  моменту його вчинення. А згідно ст. 216  ЦК України  недійсний право чин не  створює  юридичних наслідків,  крім  тих,  що пов’язані  з  його недійсністю. З огляду на  викладене,  неможливо вирішити даний спір до вирішення пов’язаної з нею справи № 6/81пд/2011.  Оскільки  рішення по справі № 6/81пд/2011 не  набрало законної  сили, дана справа не  вважається вирішеною.   

Відповідно до ч. 1 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України провадження у справі №10/82/2011 підлягає зупиненню до вирішення пов’язаної з нею справи № 6/81пд/2011.

Розглянувши справу та додані до неї матеріали, керуючись ст.ст. 79 ч. 1, 86 Господарського процесуального кодексу України, суддя

у х в а л и в:

1. Зупинити провадження у справі №10/82/2011  до набрання законної сили рішенням господарського суду  Луганської області  у справі №6/81пд/2011 за позовом Публічного акціонерного товариства “Луганське регіональне управління автобусних станцій” до Приватного підприємства “Схід–Авто” про визнання договору недійсним № 99/4 “Про надання послуг автостанцією перевізникові” від 01.01.2011 з урахуванням протоколу розбіжностей.

           2. Зобов’язати сторони повідомити суд про набрання рішенням по справі № 6/81пд/2011 законної сили.

Суддя                                                                                     Т.М.Мінська