Рішення

від 27.05.2008 по справі 33/199

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

33/199

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№  

Суддя Мудрий С.М. розглянувши справу

за позовом  товариства з обмеженою відповідальністю «Євро-ПІБ-Ремонт»

до                 приватного підприємства «Адвокатська компанія «Правосуддя-Гарант»

про               стягнення 12625, 00 грн.

За участю представників сторін:

від позивача:      Воробей І.Г. – представник за довіреністю № 1/08 від 13.03.08.;

від відповідача:  не з'явився

ВСТАНОВИВ :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Євро-ПІБ-Ремонт»звернулося  до Господарського суду м. Києва з позовною заявою до приватного підприємства «Адвокатська компанія «Правосуддя-Гарант»про стягнення заборгованості у розмірі 12625, 00 грн. за договором про надання юридичних послуг № б/н від 06.10.2006 року.

     Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що між ним та відповідачем був укладений договір про надання юридичних послуг № б/н від 06.10.2006 року, відповідно до умов якого відповідач зобов'язувався надати позивачу юридичні послуги щодо захисту інтересів останнього по справі про притягнення до кримінальної відповідальності посадових осіб ПП “Спеценергопідряд”.

     Відповідно до п.1.2 (1.2.1, 1.2.2 та 1.2.3) договору № б/н від 06.10.2006 року послуги надаються позивачу шляхом усного та письмового консультування з юридичних питань, складання необхідних документів, запитів, заяв, скарг, позовних заяв, представництва інтересів замовника в судових органах.

     Згідно з п. 4.1 договору № б/н від 06.10.2006 року позивач зобов'язується сплатити відповідачу попередній платіж  в розмірі 12 625 (дванадцять тисяч шістсот двадцять п'ять) гривень за надання послуг передбачених п. 1.2.1, 1.2.2 договору.

     П. 2.1.4 передбачає, що позивач зобов'язується оплатити в повному обсязі послуги відповідача відповідно до п.4.1 договору протягом трьох банківських днів з дати укладення договору.

На виконання умов договору, позивач перерахував на розрахунковий рахунок відповідача 12 625, 00 грн., що підтверджується банківською випискою наявною в матеріалах справи.

Згідно з п. 5.2  договору № б/н від 06.10.2006 року відповідач повинен був виконати свої зобов'язання до кінця грудня 2006 року. Проте, станом на 03.04.2008 року відповідач зобов'язання за договором № б/н від 06.10.2006 року не виконав.

23.01.2008 року позивачем була направлена на адресу відповідача претензія № 11 з вимогою повернути 12 625, 00 грн. авансу, але відповідач залишив претензію без відповіді.

Таким чином, розмір основного боргу на момент подання позовної заяви становить 12625, 00 грн.

В ході судового розгляду справи представник позивача підтримав свої позовні вимоги та просив суд стягнути з відповідача 12 625,00 грн. суму основного боргу, витрати по оплаті державного мита в сумі 127,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118,00 грн.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, витребуваних судом доказів не надав, клопотань щодо відкладення розгляду справи не направляв, хоча був повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином.

Розгляд справи відкладався.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі.

     Частина 1 статті 202 ЦК України передбачає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч. 1 статті 626 ЦК України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до вимог статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідні положення також визначаються у ч.1 статті 193 ГК України.

Згідно зі статтею 525 ЦК України  та ч.7 статті 193 ГК України одностороння відмова від зобов'язання не допускається, крім випадку коли право такої відмови встановлено договором або законом.

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

     Відповідно до п. 4.1 договору № б/н від 06.10.2006 року замовник зобов'язується сплатити виконавцю попередній платіж в розмірі 12 625 (дванадцять тисяч шістсот двадцять п'ять) гривень за надання послуг передбачених п. 1.2.1, 1.2.2 договору.

     Згідно з п. 2.1.4 замовник зобов'язується оплатити в повному обсязі послуги виконавця відповідно до п.4.1 договору протягом трьох банківських днів з дати укладення договору.

     Позивач, відповідно до п. 4.1 та 2.1.4 договору, здійснив попередню оплату у сумі 12625, 00 грн., що підтверджується банківською випискою, яка міститься в матеріалах справи.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

     Частина 1 статті 612 ЦК України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

     П. 2.2.1 та п. 2.2.3 договору № б/н від 06.10.2006 року виконавець повинен своєчасно та якісно надавати послуги, підписувати та передавати замовнику акти про надання послуг.

     Згідно п. 5.2 договору сторони попередньо домовилися про те, що договір має бути виконаним до кінця грудня 2006 року.

Судом встановлено, що відповідач акти про надання послуг відповідно до п. 2.2.3 договору від 06.10.2006 року з позивачем не підписував, у судове засідання не надав, тому факт надання юридичних послуг належним чином не доведений, а отже, у відповідача перед позивачем наявний борг у розмірі 12 625 грн., який підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

  1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з приватного підприємства «Адвокатська компанія «Правосуддя-Гарант»(01033, м. Київ, вул. Саксаганського, 29 В, літ. А, п/р 26004102066001 в ЗАТ “Альфа-Банк”, МФО 300346, Ідентифікаційний код 34422511), або з іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Євро-ПІБ-Ремонт»(юридична адреса: 03084, м, Київ, шосе Столичне, 27 км, фактична адреса: 03138, м. Київ, вул. Жмеринська, 2 б, п/р 260003012400 в Промінвестбанку м. Києва, МФО 300012, Ідентифікаційний код 30222514) суму основного боргу 12 625 (дванадцять тисяч шістсот двадцять п'ять) грн. 00 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 127 (сто двадцять сім) грн. 00 коп. та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

  Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя