Рішення

від 13.05.2008 по справі 15/572

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

15/572

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.05.08                                                                                 Справа № 15/572.

За позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю “Будівельна компанія “Альянс-строй”, м. Луганськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю “СК Сучасні технології-М”, м. Луганськ

про стягнення 45 612 грн. 88 коп.

колегія у складі суддів:

Пономаренко Є.Ю. –головуючий,

Седляр О.О.,

Яресько Б.В.

Представники сторін:

від позивача –Черножукова Т.В. представник  за  довіреністю б/н від 21.04.08;

від відповідача -  Авраменко В.Д. представник за довіреністю №02 від 16.04.08.

До початку слухання справи по суті не заявлено вимогу про фіксування  судового процесу з допомогою звукозаписувального технічного засобу у зв'язку з чим відповідно до ст. ст. 4-4, 81-1 Господарського процесуального кодексу України таке фіксування судом не здійснювалося.

В судовому засіданні 24.04.2008р. оголошувалася перерва до 13.05.2008р. о 14 год. 30 хв. про що представники обох сторін були повідомлені в засіданні суду під розпис.

Суть спору: первісно за позовною заявою позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача заборгованості у сумі 33000 грн., вартості непередбачених витрат у сумі 12612,88 грн. за договором № 17/10 від 17.08.06.

Заявою про уточнення позовних вимог від 23.04.2007р., позивач просить стягнути з відповідача 33 000 грн. як повернення грошових коштів, одержаних за продану компресорну станцію ПКСД-5,25Д, заводський номер 24472 та стягнути збитки в сумі 9873 грн.

Відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач  вправі  до  прийняття  рішення  по  справі   змінити підставу або предмет позову, збільшити або  зменшити  розмір позовних вимог.

Тому, вказана заява була прийнята судом до провадження. Вимоги за вказаною заявою є предметом позову, за яким спір розглянуто судом по суті.

Позовні вимоги ґрунтуються зокрема на наступних доводах позивача.

На підставі договору №17/10 від 17.08.2006р. позивач придбав у відповідача компресор ПКСТ-5,25 вартістю 33 000 грн.

При експлуатації компресора виникла його поламка, у зв'язку з чим позивач, з посиланням на ст. 678 ЦК України, вважає це таким недоліком товару, який неможливо усунути, що тягне за собою можливість відмовитися від договору та пред'явлення вимоги по поверненню сплаченої за товар суми (33000грн.).

Заявлені до стягнення збитки у сумі 9873 грн. позивач з посиланням на ст. 225 ГК України вважає додатковими витратами, понесеними ним внаслідок невиконання відповідачем своїх договірних зобов'язань. Так, до цих збитків позивач відносить витрати, здійснені ним за договорами з іншими господарюючими суб'єктами про надання позивачу послуг технікою, у тому числі компресорами.

Представник відповідача у судовому  засіданні проти позову заперечив.

Ухвалою від 09.08.2007р. по справі № 15/572 призначені судові інженерно-технічну та трасологічну експертизи, проведення яких доручено Донецькому науково –дослідницькому інституту судових експертиз, у зв'язку з чим провадження у справі було зупинено до одержання судом висновків судової експертизи.

Від Донецького науково –дослідницького інституту судових експертиз надійшов висновок експерта № 811/14-812/05 від 27.03.08 по судовим інженерно-технічній та трасологічній експертизам призначеним у даній судовій справі.

Згідно даного висновку експертом, зокрема встановлено, що компресор має дефект, який є таким що усувається.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників сторін, встановивши фактичні обставини справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Між відповідачем як продавцем та позивачем як покупцем 17.08.2006р. складено та підписано договір №17/10. Об'єктом продажу за цим договором визначено компресор ПКСТ –5,25.

Згідно п. 9 даного договору купівлі-продажу договір вступає в силу з моменту його підписання (тобто з 17.08.2006р.).

Доказів передачі об'єкту продажу за цим договором після укладення (набрання сили за п.9), тобто після 17.08.2006р. суду не надано.

Позовні вимоги пред'явлені на підставі неналежного виконання відповідачем зобов'язань саме за договором від 17.08.2006р. №17/10.

Разом з тим, на підтвердження передачі спірного компресору на підставі договору від 17.08.2006р. №17/10. суду надана видаткова накладна №РН-0000030 від 16.08.2006р.

Дана накладна складена до підписання договору від 17.08.2006р. №17/10 на підставі якого заявлено збитки.

В накладній відсутнє посилання на те, що вона складається на підставі договору, який буде укладено пізніше.

Договір від 17.08.2006р. №17/10 не містить положень про те, що він розповсюджується на дії сторін вчинені до підписання даного договору.

Натомість, в договорі (п.9) чітко визначено, що він набирає сили з дня підписання, тобто з 17.08.2006р.

Так, не доведено що спірний компресор поставлено саме на підставі договору від 17.08.2006р. №17/10, внаслідок невиконання договірних зобов'язань за яким заявлено позовні вимоги.

Вимоги про стягнення сплаченої за компресор суми у розмірі 33 000 грн. мотивовані позивачем тим, що недолік компресору неможливо усунути та відповідно до ч. 2 ст. 678 ЦК України це тягне за собою можливість відмовитися від договору та пред'явити вимоги по поверненню сплаченої за товар суми.

Наведені доводи судом відхиляються з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 678 Цивільного кодексу України у разі істотного  порушення  вимог  щодо  якості  товару (виявлення недоліків, які не можна усунути,  недоліків,  усунення яких пов'язане з непропорційними  витратами  або  затратами  часу, недоліків,  які виявилися неодноразово чи з'явилися знову після їх усунення) покупець має право за своїм вибором:

1) відмовитися від договору і вимагати  повернення  сплаченої за товар грошової суми;

2) вимагати заміни товару.

Так, право відмовитися від договору і вимагати  повернення  сплаченої за товар грошової суми позивач мав би лише у разі істотного  порушення  вимог  щодо  якості  товару.

При цьому, наведена норма ч. 2 ст. 678 Цивільного кодексу України чітко визначає тлумачення терміну  «істотне  порушення  вимог  щодо  якості  товару».

Для з'ясування факту того чи є істотними порушення вимог щодо якості спірного компресору питання щодо цього було поставлене на вирішення експертів.

Ухвалою від 09.08.2007р. по справі № 15/572 призначені судові інженерно-технічну та трасологічну експертизи.

Від Донецького науково –дослідницького інституту судових експертиз надійшов висновок експерта № 811/14-812/05 від 27.03.08 по судовим інженерно-технічній та трасологічній експертизам, призначеним у даній судовій справі.

Згідно даного висновку (відповідь на 8 питання) експертом встановлено, що компресорна станція ПКСД - 5,25 має дефект, що усувається відповідно до п. 3.17 ДСТУ 2529.

При цьому, в дослідницькій частині висновку експерта під дефектом, що можна усунути розуміється дефект усунення якого технічно можливе та економічно доцільно.

Таким чином, поламка компресора не відноситься до істотного  порушення  вимог  щодо  якості  товару, передбаченого ч. 2 ст. 678 Цивільного кодексу України.

Тому, у задоволенні позовної вимоги про стягнення з відповідача 33 000 грн., як повернення грошових коштів, одержаних за продану компресорну станцію, слід відмовити.

Крім того, слід зазначити що відповідач у справі не є виготовлювачем проданого компресора.

Відповідно до ч. 3 ст. 678 Цивільного кодексу України якщо продавець товару  неналежної  якості  не  є  його виготовлювачем, вимоги щодо заміни, безоплатного усунення недоліків товару і відшкодування збитків можуть бути пред'явлені до продавця або виготовлювача товару.

Тому, позивач не позбавлений права звернутися до виготовлювача компресору.

Заявлені до стягнення позивачем збитки у сумі 9873 грн. також не підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Підприємство відповідача у справі не було стороною за договорами на підставі яких позивачем розраховано суму збитків та не мало господарських зобов'язань перед позивачем.

Склад цивільного правопорушення, необхідного для стягнення з відповідача шкоди, є недоведеним з урахуванням наступного.

Відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди можуть мати місце при наявності складу цивільного правопорушення, який включає до себе протиправну поведінку заподіювача шкоди - відповідача; наявність  негативних наслідків (збитків), причинний зв'язок між протиправною поведінкою заподіювача та наслідками (збитками); вину відповідача - заподіювача шкоди.

Притягнення  до  цивільно-правової  відповідальності  можливо лише при наявності певних,  передбачених  законом  умов.  Їх  сукупність  утворює  склад цивільного правопорушення, який і є підставою цивільно-правової  відповідальності.

Одним з елементів складу цивільного правопорушення, який вимагається законом для настання  відповідальності  у формі відшкодування збитків, є об'єктивна сторона, яку утворюють: наявність збитків у майновій сфері кредитора; протиправні дії відповідача; причинний зв'язок між протиправними діями відповідача та шкодою.

При цьому,  важливим  елементом  об'єктивної  сторони правопорушення є причинний зв'язок  між шкодою та протиправними діями відповідача. Тобто, протиправна дія є причиною,  а шкода (збитки) –наслідком протиправної дії.

Відповідно до ст. 4-3, 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести певними засобами доказування ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи фактичні обставини справи, суду не доведено належним чином всіх складових обставин, що можуть бути підставами стягнення з відповідача заявлених збитків.

Таким чином, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на позивача.

Відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні за згодою присутніх у судовому засіданні представників сторін оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

На підставі викладеного, керуючись, ст. ст. 44, 47, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1.          У задоволенні позову відмовити повністю.

2.          Судові витрати покласти на позивача.

В судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення. Рішення, оформлене відповідно до ст. 84 ГПК України, підписано 15.05.2008р.

На підставі ч. 3 ст. 85 ГПК України дане рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.  

Судді

Є.Ю. Пономаренко

О.О. Седляр

Б.В. Яресько