Рішення

від 24.06.2011 по справі 2-60

КОЛОМИЙСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2-60

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 червня 2011 року м. Коломия

Коломийський міськрайон ний суд

Івано-Франківської област і в складі: головуючого-судді: П' ятко вського В.І.

секретаря: Іванишин Х.І .,

розглянувши у відкритому с удовому засіданні в залі суд у в місті Коломиї справу за по зовом Івано-Франківської КЕЧ району до ОСОБА_1, про висе лення із самовільно зайнятої квартири та зустрічним позо вом ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_1 до Івано-Франківськ ої КЕЧ району, про визнання пр ава спільної сумісної власно сті на квартиру за набувальн ою давністю, -

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача за пе рвісним позовом позов підтри мала, а зустрічний позов ОС ОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_1 не визнала. Зазначила, що від повідачі самовільно вселили сь в квартиру, про що їм не бул о відомо, так як ЖЕК не повідом ляв КЕЧ про звільнення кварт ири попереднім власником О СОБА_4

В своїх вимогах представни к КЕЧ також посилається на те , що згідно рішення Коломийсь кого міського суду від 03 лютог о 2003 року ОСОБА_2, ОСОБА_3 та їх старшу доньку ОСОБА_5 було виселено із спірної са мовільно зайнятої квартири АДРЕСА_1, що в м. Коломиї. Хоч а на той час відповідачка О СОБА_1 була неповнолітньою, вона підлягала виселенню ра зом із батьками, однак в рішен ні суду про це зазначено не бу ло.. Оскільки рішення суду не в иконувалося і подружжя ОСО БА_5 надалі залишилося прож ивати у спірній квартирі, то н а даний час просять виселити тільки ОСОБА_1.

Позивачі за зустрічним поз овом, інтереси яких у судовом у засіданні підтримала їх пр едставник адвокат ОСОБА_6 ,пред»явлені до них позовні в имоги не визнали, а зустрічни й позов підтримали.

По заявленому до них позову просять відмовити по причин і пропуску позивачем строку позовної давності. Крім того з таким позовом позивач уже з вертався до них у 2003 році і по с праві приймалося рішення, як е позивачем до виконання так і не направлялося.

Свої позовні ОСОБА_5 мот ивують тим, що з 1989 року прожива ють у спірній квартирі, а тому вважають, що набули право вла сності на неї.

На той час, починаючи з 1982 рок у, ОСОБА_2 працював покрів ельником 3-го розряду в Коломи йському БУ № 5. В зв' язку з тру довими відносинами та за зго дою міського голови Ілюка, на чальника будинкоуправління № 5 Румака, який передав йому к лючі від квартири, їх сім' ї б уло дозволено зайняти кварти ру АДРЕСА_1 в м. Коломиї і в 1989 р. вони вселилися у неї і про живають по даний час.

З»ясувавши обставин и справи, заслухавши пояснен ня представників сторін, дос лідивши та перевіривши їх пи сьмовими і усними доказами, с уд вважає, що у задоволенні пе рвісного позову слід відмови ти, а зустрічний задоволити в иходячи із наступного.

Відповідно до ст. 256 ЦК Україн и, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звер нутися до суду з вимогою про з ахист свого цивільного права або інтересу, тобто, більш чіт ко, це строк, встановлений для захисту права чи інтересу.

Як вбачається з матеріа лів справи, до спірних правов ідносин належить застосовув ати загальний строк позовної давності, який, згідно ст. 257 ЦК України, встановлений трива лістю у три роки.

За змістом п. 1 ст. 261 ЦК Ук раїни, перебіг позовної давн ості починається від дня, кол и особа довідалася або могла довідатися про порушення св ого права або про особу, яка йо го порушила.

В судовому засіданні з досл іджених доказів, справи № 2-36 за 2003 рік та пояснень сторін вста новлено, що позивачу про факт проживання ОСОБА_1 було д остовірно відомо ще в 2002 році, а саме коли Івано-Франківська КЕЧ району звернулась з позо вом до Коломийського міськог о суду про виселення ОСОБА_ 2, ОСОБА_3 та ОСОБА_5. З п озовом про виселення ОСОБА _1 позивач звернувся до суду лише 15 вересня 2010 року, тобто із значним пропуском загальног о строку позовної давності.

Оскільки позивач звернувс я до суду з даним позовом з про пуском встановленого законо м трирічного строку, а з клопо танням про поновлення пропущ еного строку до суду не зверт ався, поважних причин пропус ку даного строку не зазначав , а представник відповідача, на виконання вимог ст. 267 ЦК Укр аїни, просить застосувати ст рок позовної давності до вин есення судового рішення, суд вважає, що до даних правовідн осин необхідно застосувати с трок позовної давності і як н аслідок - у задоволенні поз ову Івано-Франківської КЕЧ р айону про виселення ОСОБА_1 відмовити.

Зустрічний позов ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_1 про в изнання за ними права спільн ої сумісної власності на АД РЕСА_1 за набувальною давні стю суд вважає обгрунтовани м і таким, що підлягає до задов олення.

Судом встановлено, що позив ачі проживають в АДРЕСА_1 з 1989 року, набули квартиру добр осовісно, відкрито та безпер ервно володіють нею більше 10 р оків. Позивачами доведено, що вони не знали і не могли знати про те, що володіють чужим жит лом, так як вселились в кварти ру законно, з дозволу міськог о голови Ілюка та начальника будинкоуправління № 5 Румиги , який передав ОСОБА_2 ключ і від квартири № 4 і протягом в сього цього часу у них навіть не виникало сумніву у правом ірності набуття майна.

Наведене підтверджується і тією обставиною, що Івано-Фр анківською КЕЧ району долуче но до матеріалів справи карт очку обліку № 476 (а.с.50) в якій зна читься приналежність АДРЕ СА_1 - міська рада, БУ 4 (5). Тобт о ОСОБА_2 не знали і не могл и знати хто саме мав вирішува ти питання щодо надання дозв олу на проживання КЕЧ району чи міська рада і БУ. Правомірн ість їхнього вселення підтве рджується і тривалістю їх пр оживання в спірній квартирі, відсутністю будь-яких прете нзій щодо їх проживання, як зі сторони КЕЧ району, так і місь кої ради чи БУ, квитанціями пр о сплату послуг водопостачан ня, електропостачання, догов ором про надання послуг з газ опостачання, робочим проект ом на установку газового ліч ильника, актом від 02 березня 2005 р. про перевірку працівникам и газового господарства наяв ності пломби на лічильнику, к опіями паспортів та рішень с уду, які підтверджують факт п рописки ОСОБА_3 та ОСОБА _1 в спірній квартирі.

Суд вважає доведеною ту обс тавину, що відповідачу було в ідомо про володіння позивача ми спірною квартирою більше 10 років, так як відповідач зве ртався з позовом до суду про в иселення сім»ї ОСОБА_2 із вищевказаної квартири і згід но рішення Коломийського міс ькрайонного суду від 03 лютого 2003 року їх позов було задоволе но, однак в державну виконавч у службу для виконання дане р ішення відповідачем не пред' являлось і відповідно не вик онувалось. Згідно ст. 21 Закону України «Про виконавче пров адження» виконавчі листи про примусове виселення можуть бути пред' явлені до виконан ня протягом трьох років, одна к відповідачем як заінтересо ваною особою, цього зроблено не було. Крім того, згідно п. 41 « Положення про порядок забезп ечення жилою площею в Збройн их Силах України», від 23 грудн я 1992 р. з наступними змінами пер едбачено, що перевірка стану обліку та використання жило ї площі, закріпленої за війсь ковимим гарнізонами провади ться щорічно КЕЧ району разо м з гарнізонними житловими к омісіями. Виходячи з цього мо жна зробити висновок, що КЕЧ р айону при проведенні щорічно ї перевірки було відомо про звільнення ОСОБА_4 спірно ї квартири.

Допитані в судовому засід анні свідки ОСОБА_7 та ОС ОБА_8 підтвердили, що дійсно ОСОБА_2 спершу був видани й ордер на заселення будинку по вул. Радянській, однак оскі льки будинок був знесений, то з дозволу міського голови Іл юка та начальника БУ № 5 Румака , ОСОБА_2 було дозволено вс елитись в спірну квартиру, в я кій його сім' я проживає без перервно з 1989 року по даний час .

Виходячи із дослідженого с уд вправі застосувати по дан ій справі набувальну давніст ь, так як позивачем подано дос татньо доказів правомірного заволодіння квартирою, а від повідачем, Івано-Франківсько ю КЕЧ району, не доведено, що п озивачі заволоділи квартиро ю обманним чи злочинним шлях ом.

У пунктах 4 та 8 Прикінцевих т а Перехідних положень до ЦК У країни зазначено, що Цивільн ий кодекс України застосовує ться до цивільних відносин, щ о виникли після набрання ним чинності. Щодо цивільних від носин, які виникли до набранн я чинності Цивільним кодексо м України, положення цього Ко дексу застосовуються до тих прав і обов' язків, що виникл и або продовжують існувати п ісля набрання ним чинності. П равила ст. 344 про набувальну да вність поширюються також на випадки, коли володіння майн ом почалося за три роки до наб рання чинності цим Кодексом.

Цивільний кодекс наб рав чинності з 1 січня 2004 року, а значить перебіг строку воло діння майном для визнання пр ава власності на нього за наб увальною давністю слід рахув ати з 1 січня 2001 року.

На час звернення до с уду - 05 травня 2011року, строк во лодіння позивачами квартиро ю АДРЕСА_1 становить більш е десяти років, а отже є законн і підстави для прийняття ріш ення про визнання за ними пра ва спільної сумісної власнос ті на неї.

На підставі наведен ого та ст.ст. 58, 109 ЖК Україн и, ст.ст. 16, 257, 261, 267, 328, 344 ЦК України, ке руючись ст.ст. 213, 215, 223, 294 ЦПК Украї ни суд,

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову Іва но-Франківської КЕЧ району д о ОСОБА_1 про виселення із самовільно зайнятої квартир и - відмовити за пропуском с троку позовної давності.

Зустрічний позов зад овольнити.

Визнати за ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_1 прав о спільної сумісної власност і за набувальною давністю на квартиру АДРЕСА_1, в м. Коло миї Івано-Франківської облас ті.

Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного с уду Івано-Франківської облас ті через Коломийський міськр айонний суд шляхом подачі ап еляційної скарги протягом де сяти днів після проголошення рішення суду. У випадку не под ання апеляційної скарги, ріш ення суду набирає чинності 05 липня 2011 року.

Суддя: П'ятковський