Постанова

від 13.04.2011 по справі 13/057-08/4/9/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙН ИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.04.2011 № 13/057-08/4/9/17

Київський апеляційний гос подарський суд у складі коле гії суддів:

головуючого: Лосєва А.М.

суддів: Іваненко Ю.Г.

Разіної Т.І.

при секретарі: Сем енович А.В.

за участю представників:

позивача: Пшеничников О.Б., Лисий В.М.;

відповідача: ОСОБА_ 1;

розглянувши у відкритому с удовому засіданні

апеляційну скаргу Товарис тва з обмеженою відповідальн істю „Агросільгосптехніка”

на Рішення Господарсь кого суду Київської області

від 17.12.2010р.

у справі №13/057-08/4/9/17 (голову ючий суддя Горбасенко П.В., суд ді Бацуца В.М., Ярема В.А.)

за позовом Закритого акціонерного товариства „Ки єво-Святошинська Сільгоспте хніка”

до Товариства з обмеж еною відповідальністю „Агро сільгосптехніка”

про визнан ня недійсними договорів купі влі-продажу та визнання прав а власності

ВСТАНОВИВ:

Закрите акціонерне тов ариство „Києво-Святошинська Сільгосптехніка” (далі - пози вач) звернулось з позовом до Т овариства з обмеженою відпов ідальністю “Агросільгоспте хніка” (далі - відповідач) про визнання недійсними догово рів купівлі-продажу нежилих приміщень від 30.03.2005р. та від 24.06.2005р ., укладених між сторонами, а т акож визнання за позивачем п рава власності на майно, яке б уло предметом цих договорів, обґрунтовуючи свої вимоги т им, що оспорювані договори ук ладені особою з перевищенням наданих повноважень в резул ьтаті зловмисної домовленос ті представників сторін. При цьому, позивач, зокрема, нагол ошував на наступному:

- вартість майна, відчуженог о за оспорюваними договорами купівлі-продажу, становила б ільше 50% майна товариства, том у рішення про його відчуженн я повинно було прийматися за гальними зборами акціонерів ;

- колишній голова правління Акціонерного товариства зак ритого типу „Сільгосптехнік а” ОСОБА_2, який уклав від і мені названого товариства сп ірні договори, є засновником відповідача і володіє 74,9% його статутного (складеного) капі талу, а також був директором в ідповідача на момент укладан ня договорів купівлі-продажу від 30.03.2005р. та 24.06.2005р.;

- на момент укладення догово рів не були сформовані орган и управління Акціонерного то вариства закритого типу „Сіл ьгосптехніка”, тобто колишні й голова правління цього тов ариства ОСОБА_2 не був над ілений необхідним обсягом ци вільної дієздатності і він н е мав відповідних повноважен ь вчиняти правочини від імен і Акціонерного товариства за критого типу „Сільгосптехні ка”.

В процесі судового розгляд у позивач доповнював свої ви моги, зазначаючи про те, що осп орювані ним договори є зловм исними угодами, оскільки згі дно з їхніми умовами позивач передав відповідачу майно з а заниженою вартістю (том спр ави - 2, аркуші справи - 56-57), а та кож змінював підстави позову , у зв' язку з чим просив місце вий господарський суд виключ ити з підстав позову твердже ння позивача про укладення к олишнім головою правління ОСОБА_2 договорів к упівлі-продажу від 30.03.2005р. та 24.06.20 05р. на суму, яка становить біль ш ніж 50% майна товариств (том сп рави - 2, аркуш справи - 60). Окр ім того, позивач не просив зас тосовувати наслідки визнанн я господарського зобов' яза ння недійсним у відповідност і до ст. 208 Господарського коде ксу України та ст. 216 Цивільног о кодексу України.

Відповідач проти позову за перечував, зазначаючи про не обґрунтованість та непідтве рдженість позовних вимог нал ежними доказами. Зокрема, від повідач наголошував на тому, що сторони схвалили укладан ня оспорюваних договорів куп івлі-продажу шляхом прийнятт я позивачем від відповідача оплати за нежилі приміщення згідно умов цих договорів у з агальному розмірі 262 000 грн. Окр ім того, представник відпові дача неодноразово звертався до місцевого господарського суду з клопотанням про припи нення провадження у справі у зв' язку з невідповідністю суб' єктного складу у даній справі вимогам Господарсько го процесуального кодексу Ук раїни та непідвідомчістю спо ру у справі господарським су дам.

Рішенням Господарського с уду Київської області від 17.12.20 10р. у справі №13/057-08/4/9/17 позов було з адоволено.

Не погоджуючись із вказани м Рішенням суду, відповідач з вернувся до Київського апеля ційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив Рішення Господарсько го суду Київської області ві д 17.12.2010р. у справі №13/057-08/4/9/17 скасува ти та припинити провадження у справі.

Вимоги та доводи апеляційн ої скарги, зокрема, мотивован і наступним:

- судом першої інстанції бул о неповно з' ясовано обстави ни, які мають значення для спр ави, зокрема, відносно визнач ення моменту вчинення оспорю ваних правочинів;

- судом було порушено норми матеріального і процесуальн ого права, зокрема, ст. ст. 182, 210, 232 Ц ивільного кодексу України та ст. ст. 4-2, 4-3, 22, 111-12 Господарського п роцесуального кодексу Украї ни;

- місцевим господарським су дом не виконані вказівки, вик ладені в Постанові Вищого го сподарського суду України ві д 12.09.2008р., які є обов'язковими для суду першої інстанції під ча с нового розгляду;

- ОСОБА_2 був акціонером А кціонерного товариства закр итого типу «Сільгосптехніка » та учасником Товариства з о бмеженою відповідальністю « Агросільгосптехніка» і, підп исуючи оспорювані договори к упівлі-продажу, він діяв за по переднім схваленням цих дого ворів правлінням Акціонерно го товариства закритого типу «Сільгосптехніка»;

- спір не підлягає вирішенню в господарських судах Украї ни.

Ухвалою Київського апеляц ійного господарського суду в ід 14.01.2011р. апеляційну скаргу від повідача було прийнято до пр овадження та призначено до р озгляду в судовому засіданні на 23.02.2011р.

Окрім того, з апеляційною ск аргою на Рішення Господарськ ого суду Київської області в ід 17.12.2010р. у справі №13/057-08/4/9/17 зверну вся ОСОБА_1.

Ухвалою Київського апеляц ійного господарського суду в ід 14.01.2011р. апеляційну скаргу О СОБА_1 було повернуто без ро згляду на підставі п.3 ч.1 ст. 97 Го сподарського процесуальног о кодексу України.

02.02.2011р. ОСОБА_1 подав касац ійну скаргу на ухвалу Київсь кого апеляційного господарс ького суду від 14.01.2011р. про повер нення його апеляційної скарг и без розгляду, у зв' язку з чи м матеріали справи №13/057-08/4/9/17 бул о скеровано до Вищого господ арського суду України.

Ухвалою Вищого господарсь кого суду України від 28.02.2011р. ви щезгадану касаційну скаргу б уло повернуто ОСОБА_1 без розгляду. При цьому матеріал и справи помилково скеровано на адресу Господарського су ду Київської області.

Зважаючи на те, що апеляційн у скаргу Товариства з обмеже ною відповідальністю „Агрос ільгосптехніка” (відповідач а по справі) було прийнято до п ровадження, але не розглянут о по суті, Київський апеляцій ний господарський суд зверну вся до Господарського суду К иївської області із запитом, в якому просив направити спр аву №13/057-08/4/9/17 для подальшого роз гляду до Київського апеляцій ного господарського суду.

28.03.2011р. на запит Київського ап еляційного господарського с уду надійшла справа №13/057-08/4/9/17 з Господарського суду Київської області.

Розпорядженням Заступника Голови Київського апеляційн ого господарського суду від 01.04.2011р. було змінено склад колег ії суддів та передано справу для здійснення апеляційного провадження колегії у склад і головуючого судді Лосєва А .М., суддів Іваненко Ю.Г., Разіно ї Т.І.

Ухвалою Київського апеляц ійного господарського суду в ід 04.04.2011р. справу було призначен о до розгляду на 13.04.2011р.

В судовому засіданні 13.04.2011р. п редставник відповідача пода в заяву про відвід колегії су ддів у складі головуючого су дді Лосєва А.М., суддів Іваненк о Ю.Г., Разіної Т.І.

Ухвалою Київського апеляц ійного господарського суду в ід 13.04.2011р., на підставі ст. 20 Госпо дарського процесуального ко дексу України, в задоволенні заяви про відвід колегії суд дів у складі головуючого суд ді Лосєва А.М., суддів Іваненко Ю.Г., Разіної Т.І. було відмовле но.

В судовому засіданні 13.04.2011р. п редставник відповідача пода в клопотання про припинення провадження у справі, обґрун товуючи це тим, що предмет спо ру у даній справі стосується права власності на майно, 74,9% я кого з моменту відкриття спа дщини 19.09.2010р. належить ОСОБА_1 , як спадкоємцю ОСОБА_2 - колишнього голови правління підприємства відповідача. Н аведене, на думку представни ка відповідача ОСОБА_1, св ідчить про те, що фактично сто роною у справі є він (ОСОБА_1 ), як фізична особа, тому спір не підвідомчий господарсько му суду за суб' єктним склад ом.

Представники позивача зап еречували проти клопотання п редставника відповідача про припинення провадження у сп раві, зазначаючи про його нео бґрунтованість, просили суд в задоволенні клопотання від мовити.

Колегія суддів вирішила ві дмовити в задоволенні вищевк азаного клопотання представ ника відповідача, оскільки п редметом спору у даній справ і є визнання недійсними дого ворів купівлі-продажу і визн ання права власності, при чом у, спір виник безпосередньо м іж юридичними особами. На дан ий час суб' єктний склад у да ній справі не змінювався, сто ронами по справі є юридичні о соби, які реалізують право на судовий захист через своїх у повноважених представників . Обставини, про які зазначає у своєму клопотанні представн ик відповідача ОСОБА_1, св ідчать про можливу зміну у ск ладі учасників товариства ві дповідача, а не про зміну суб' єктного складу учасників про вадження у даній господарськ ій справі. Таким чином, правов і підстави для задоволення к лопотання представника відп овідача про припинення прова дження у справі у зв' язку з т им, що спір не підлягає виріше нню в господарських судах ві дсутні.

13.04.2011р. через Відділ документ ального забезпечення Київсь кого апеляційного господарс ького суду від журналіста „П анорама плюс” ОСОБА_4 наді йшло клопотання про надання дозволу на проведення відеоз йомки судового засідання.

Представники позивач а заперечували проти вищевка заного клопотання щодо прове дення відеозйомки судового з асідання.

Насамперед, колегія с уддів вважає за необхідне за значити про те, що 23.02.2011р. через В ідділ документального забез печення Київського апеляцій ного господарського суду від представника відповідача на дійшло клопотання про здійсн ення фіксування судового про цесу за допомогою звукозапис увального технічного засобу . Назване клопотання було зад оволено судом.

Окрім того, в судовому засіданні 13.04.2011р. з' ясувалось , що журналіст ОСОБА_4, про д опуск якого у судове засідан ня було подано клопотання, во дночас є директором Товарист ва з обмеженою відповідальні стю „Агросільгосптехніка” - відповідача по справі. Назва ні обставини були відомі пре дставнику відповідача, але в ін не повідомив суд про них.

Згідно зі ст. 12 Закону У країни „Про порядок висвітле ння діяльності органів держа вної влади та органів місцев ого самоврядування в Україні засобами масової інформації ” №539/97-ВР від 23.09.1997р. висвітлення д іяльності судів загальної юр исдикції України та Конститу ційного Суду України здійсню ється аудіовізуальними засо бами масової інформації на з асадах укладених між ними уг од та з урахуванням специфік и роботи цих судів.

Зважаючи на відсутні сть технічної можливості заб езпечити встановлення відпо відної апаратури для здійсне ння відеозйомки, колегія суд дів частково задовольнила кл опотання, допустивши до учас ті в судовому засіданні журн аліста „Панорама плюс” ОСО БА_4 з можливістю здійснюва ти аудіозапис судового проце су за допомогою відповідних приладів (апаратури).

В судовому засіданні 13.04.2011р. п редставник відповідача підт римав апеляційну скаргу з ви кладених у ній підстав, проси в суд скаргу задовольнити, Рі шення Господарського суду Ки ївської області від 17.12.2010р. у сп раві №13/057-08/4/9/17 скасувати та прип инити провадження у справі.

Представники позивача у су довому засіданні 13.04.2011р. запере чували проти доводів відпові дача, викладених в апеляційн ій скарзі, просили суд в задов оленні скарги відмовити та з алишити оскаржуване Рішення місцевого господарського су ду без змін, як таке, що було пр ийнято з повним, всебічним та об' єктивним з' ясуванням о бставин, які мають значення д ля справи, а також з дотриманн ям норм матеріального і проц есуального права.

Розглянувши доводи апеляц ійної скарги, перевіривши ма теріали справи, заслухавши п ояснення представників стор ін, дослідивши докази, проана лізувавши на підставі встано влених фактичних обставин сп рави правильність застосува ння судом першої інстанції н орм законодавства, колегія в становила наступне.

30.03.2005р. між Акціонерним товар иством закритого типу „Сільг осптехніка”, як продавцем, (зг ідно з протоколом загальних зборів акціонерів №1 від 07.02.2008р. змінено найменування товари ства з Акціонерного товарист ва закритого типу „Сільгоспт ехніка” на Закрите акціонерн е товариство „Києво-Святошин ська Сільгосптехніка”) та ві дповідачем, як покупцем, було укладено договір купівлі-пр одажу нежилих приміщень, роз ташованих за адресою: Київсь ка обл., Києво-Святошинський р айон, м. Вишневе, вул. Л.Українк и, 62 (далі - договір від 30.03.2005р.), я кі складаються з адмінбудівл і цегляної загальною площею 845,3 кв. м., за планом позначеної л ітерою „А”; складу металевог о загальною площею 479,1 кв. м., за п ланом позначеним літерою „П” (витяг з реєстру прав власнос ті на нерухоме майно, виданий Києво-Святошинським бюро те хнічної інвентаризації 12.03.2005р . №6717138).

Згідно з умовами вказаного договору, який посвідчений д ержавним нотаріусом - Вишнев ої міської державної нотаріа льної контори Київської обла сті Черняк О.В. і зареєстрова ний в реєстрі за №1-525, продавець зобов' язався передати у вл асність, а покупець - прийня ти вищевказане нерухоме майн о та пройти державну реєстра цію у відповідному уповноваж еному органі.

Вказане в договорі від 30.03.2005р . нерухоме майно за погодженн ям сторін продано за 109 000 грн. (в т.ч. ПДВ). Продавець (в особі сво го представника) своїм підпи сом під цим договором підтве рдив факт повного розрахунку за продані нежилі приміщенн я, одержання від покупця грош ей у сумі 109 000 грн. та відсутніст ь до нього будь-яких претензі й фінансового чи майнового х арактеру. Згідно з довідкою п родавця №6 від 29.03.2005р. балансова вартість нежитлових приміще нь станом на 01.01.2005р. становить: а дмінбудинок літ. „А” - 56 865,02 гр н. з ПДВ, склад літ. „П” - 48 604,25 грн. з ПДВ. Передача відчужуваног о за договором об' єкта неру хомого майна здійснюється пр одавцем і прийняття вказаног о об' єкта покупцем посвідчу ється актом прийому-передачі , який підписується сторонам и (п.п.2.1, 2.2, 3.2 договору від 30.03.2005р.).

24.06.2005р. між Акціонерним товар иством закритого типу „Сільг осптехніка”, як продавцем, (зг ідно з протоколом загальних зборів акціонерів №1 від 07.02.2008р. змінено найменування товари ства з Акціонерного товарист ва закритого типу „Сільгоспт ехніка” на Закрите акціонерн е товариство „Києво-Святошин ська Сільгосптехніка”) та ві дповідачем, як покупцем, було укладено договір купівлі-пр одажу нежилих приміщень, роз ташованих за адресою: Київсь ка обл., Києво-Святошинський р айон, м. Вишневе, вул. Л.Українк и, 62 (далі - договір від 24.06.2005р.), я кі складаються з реммайстерн і №1 цегляної загальною площе ю 1732,1 кв. м., за планом позначеної літерою „Б”; реммайстерні №2 цегляної загальною площею 542, 8 кв. м., за планом позначеної лі терою „Г”; пекарні цегляної з агальною площею 725,6 кв. м., за пла ном позначеної літерою „З”; П ТО цегляного загальною площе ю 284,9 кв. м., за планом позначеног о літерою „К”; кондитерськог о цеху - складу цегляного зага льною площею 202,5 кв. м., за планом позначеного літерою „Л”; тра нсформаторної підстанції це гляної загальною площею 29,5 кв . м., за планом позначеної літе рою „С” (витяг з реєстру прав в ласності на нерухоме майно, в иданий Києво-Святошинським б юро технічної інвентаризаці ї 08.06.2005р. №7466539).

Згідно з умовами вказаного договору, який посвідчений д ержавним нотаріусом - Вишнев ої міської державної нотаріа льної контори Київської обла сті Бурлаковою Н.К. і зареєст рований в реєстрі за №2-1690, прод авець зобов' язався передат и у власність, а покупець - пр ийняти вищевказане нерухоме майно та пройти державну реє страцію у відповідному уповн оваженому органі.

Вказане в договорі від 24.06.2005р . нерухоме майно за погодженн ям сторін продано за 153 000 грн. (в т.ч. ПДВ). Продавець (в особі сво го представника) своїм підпи сом під цим договором підтве рдив факт повного розрахунку за продані нежилі приміщенн я, одержання від покупця грош ей у сумі 40 000 грн. до підписання договору, а решту (113 000 грн.) - про тягом 03-х місяців після підпис ання договору. Згідно з довід кою продавця №16 від 16.05.2005р. балан сова вартість нежитлових при міщень станом на 01.05.2005р. станови ть: реммайстерня №1 літ. „Б” - 29 188,82 грн., реммайстерня №2 літ. „ Г” - 17 800 грн., пекарня літ. „З” (б удівля МЖФ) - 70 024,83 грн., ПТО літ. „К” - 22 837,33 грн., кондитерський це х - склад літ. „Л” - 9 455,42 грн., тра нсформаторна підстанція літ . „С” - 980 грн. Передача відчужув аного за договором об' єкта нерухомого майна здійснюєть ся продавцем і прийняття вка заного об' єкта покупцем пос відчується актом прийому-пер едачі, який підписується сто ронами (п.п.2.1, 2.2, 3.2 договору від 24.0 6.2005р.).

Обґрунтовуючи свої вимоги про визнання недійсними дог оворів від 30.03.2005р. і від 24.06.2005р. на п ідставі ст. 232 Цивільного коде ксу України, а також визнання права власності на майно, яке було предметом цих договорі в, позивач зазначав про те, що оспорювані договори були вчи нені внаслідок зловмисної до мовленості, оскільки колишні й голова правління Акціонерн ого товариства закритого тип у „Сільгосптехніка” (продавц я за договорами) ОСОБ А_2, який укладав від імені на званого товариства спірні до говори, водночас був засновн иком відповідача (покупця за договорами), володів 74,9% його с татутного (складеного) капіт алу та був директором відпов ідача на момент укладання до говорів купівлі-продажу від 30.03.2005р. та 24.06.2005р. На думку позивача , ОСОБА_3 не володів достат нім обсягом цивільної дієзда тності для укладання оспорюв аних договорів. Окрім того, за договорами купівлі-продажу від 30.03.2005р. та 24.06.2005р. майно передав алось у власність відповідач а за істотно заниженою варті стю.

Місцевий господарський су д задовольнив позов, зазначи вши про обґрунтованість та д оведеність позовних вимог.

Апеляційний господарський суд погоджується з таким вис новком суду першої інстанції , вважає його обґрунтованим, з наступних підстав.

Згідно зі ст. 509 Цивільного ко дексу України зобов' язання м є правовідношення, в якому о дна сторона (боржник) зобов' язана вчинити на користь дру гої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплат ити гроші тощо) або утриматис я від певної дії, а кредитор ма є право вимагати від боржник а виконання його обов' язку.

Відповідно до ст. 626 Цивільно го кодексу України договір є підставою виникнення цивіль них прав та обов' язків.

За договором купівлі-прода жу одна сторона (продавець) пе редає або зобов'язується пер едати майно (товар) у власніст ь другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'я зується прийняти майно (това р) і сплатити за нього певну гр ошову суму (ст. 655 Цивільного ко дексу України).

Відповідно до ч.1 ст. 215 Цивіль ного кодексу України, підста вою недійсності правочину є недодержання в момент вчинен ня правочину стороною (сторо нами) вимог, які встановлені ч астинами першою-третьою, п' ятою та шостою статті 203 Цивіл ьного кодексу України.

Відповідно до ст. ст. 202, 205, 207 Цив ільного кодексу України прав очином є дія особи, спрямован а на набуття, зміну або припин ення цивільних прав та обов'я зків. Правочин може вчинятис я усно або в письмовій формі. С торони мають право обирати ф орму правочину, якщо інше не в становлено законом. Правочин вважається таким, що вчинени й у письмовій формі, якщо він п ідписаний його стороною (сто ронами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписуєтьс я особами, уповноваженими на це її установчими документа ми, довіреністю, законом або і ншими актами цивільного зако нодавства, та скріплюється п ечаткою.

Юридична особа набуває цив ільних прав та обов'язків і зд ійснює їх через свої органи, я кі діють відповідно до устан овчих документів та закону. П орядок створення органів юри дичної особи встановлюється установчими документами та законом. У випадках, встановл ених законом, юридична особа може набувати цивільних пра в та обов'язків і здійснювати їх через своїх учасників. Орг ан або особа, яка відповідно д о установчих документів юрид ичної особи чи закону виступ ає від її імені, зобов'язана ді яти в інтересах юридичної ос оби, добросовісно і розумно т а не перевищувати своїх повн оважень (ст. 92 Цивільного коде ксу України).

В ст. 237 Цивільного кодексу Ук раїни визначено, що представ ництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представ ник) зобов' язана або має пра во вчинити правочин від імен і другої сторони, яку вона пре дставляє. Представництво вин икає на підставі договору, за кону, акта органу юридичної о соби та з інших підстав, встан овлених актами цивільного за конодавства.

Правочин, вчинений предста вником з перевищенням повнов ажень, створює, змінює, припин яє цивільні права та обов' я зки особи, яку він представля є, лише у разі наступного схва лення правочину цією особою. Правочин вважається схвален им, зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийнятт я його до виконання (ст. 241 Цивіл ьного кодексу України).

Як уже зазначалось вище, поз ивач просив суд визнати неді йсними договори купівлі-прод ажу від 30.03.2005р. та від 24.06.2005р. з підс тав, передбачених ст. 232 Цивіль ного кодексу України.

Відповідно до ст. 232 Цивільно го кодексу України (в редакці ї, яка діяла на момент укладен ня оспорюваних договорів) пр авочин, який вчинено внаслід ок зловмисної домовленості п редставника однієї сторони з другою стороною, визнається судом недійсним.

Передумовою для визнання п равочину недійсним на підста ві ст. 232 Цивільного кодексу Ук раїни є встановлення умислу в діях представника, тобто ко ли представник усвідомлює, щ о вчиняє правочин всупереч і нтересам довірителя та бажає (або свідомо допускає) їх наст ання, а також наявність домов леності представника однієї сторони з іншою стороною і ви никнення через це несприятли вих наслідків для довірителя . При цьому, не має значення, чи одержав учасник такої домов леності яку-небудь вигоду ві д здійснення правочину, чи пр авочин був вчинений з метою з авдання шкоди довірителю (ан алогічна правова позиція вик ладена в Постанові Пленуму В ерховного Суду України „Про судову практику розгляду цив ільних справ про визнання пр авочинів недійсними” №9 від 06. 11.2009р.).

В процесі судового розгляд у було встановлено, що на час у кладення оспорюваних догово рів ОСОБА_2, який підписав договори від імені відповід ача, був головою правління Ак ціонерного товариства закри того типу „Сільгосптехніка” (позивача і продавця за догов орами) і водночас - засновнико м та учасником Товариства з о бмеженою відповідальністю „ Агросільгосптехніка” (відпо відача і покупця за договора ми) і володів часткою в розмір і 74,9% статутного (складеного) ка піталу товариства відповіда ча.

З метою встановлення варто сті майна на момент відчужен ня, яке було предметом спірни х договорів купівлі-продажу, судом було призначено по спр аві судово-бухгалтерську екс пертизу, за результатами про ведення якої складено експер тний висновок №968/969 від 03.02.2010р.

В ході експертного дослідж ення було встановлено, що при укладенні договорів від 30.03.2005р . та від 24.06.2005р. мало місце істотн е заниження вартості продано го нерухомого майна, вартіст ь якого на момент відчуження становила у загальній сумі 5 440 046 грн. (з них: 1 482 913 грн. - за дого вором від 30.03.2005р., 3 957 133 грн. - за дог овором від 24.06.2005р.). Натомість, як вбачається зі змісту назван их договорів, спірне нерухом е майно було відчужено лише з а 262 000 грн.

Відносно посилання відпов ідача на те, що сторони схвали ли укладення договорів від 30.0 3.2005р. та від 24.06.2005р., оскільки пози вач прийняв від відповідача оплату за вказаними договора ми у розмірі 262 000 грн., апеляційн ий господарський суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що факт перерахування г рошових коштів не спростовує ані відсутності достатнього обсягу цивільної дієздатнос ті у ОСОБА_2 при укладанні оспорюваних договорів, ані і стотного (більше ніж у 20 раз) за ниження вартості об' єкту ку півлі-продажу (нерухомого ма йна), підтвердженого за резул ьтатом проведення судової ек спертизи у даній справі. Тако ж необхідно зазначити про те , що суду не були надані докази , які б свідчили про те, що стор они підписали акти приймання -передачі нерухомого майна, т оді як умова щодо складання т аких актів чітко визначена в п.3.2 спірних договорів. До того ж, відповідач не був позбавле ний можливості реалізувати с воє право на звернення до суд у з позовом про стягнення з ві дповідача коштів у сумі 262 000 гр н. або подання до місцевого го сподарського суду в межах пр овадження у даній справі кло потання про застосування нас лідків визнання договорів не дійсними від 30.03.2005р. та від 24.06.2005р. (двосторонньої реституції, т ощо).

З урахуванням вищевказани х обставин справи в їх сукупн ості, апеляційний господарсь кий суд погоджується з висно вком суду першої інстанції п ро те, що в даному випадку має місце не схвалення договорів сторонами, а їх укладання вна слідок зловмисної домовлено сті між головою правління Ак ціонерного товариства закри того типу „Сільгосптехніка” ОСОБА_2 (покупця) та предст авником Товариства з обмежен ою відповідальністю „Агросі льгосптехніка” (продавця), у з в' язку з чим договори купів лі-продажу від 30.03.2005р. та від 24.06.2005р . мають бути визнані недійсни ми відповідно до ст. 232 Цивільн ого кодексу України.

Доказів, які б свідчили про протилежне, суду надано не бу ло.

Відносно наслідків визнан ня договорів недійсними, апе ляційний господарський суд в важає за необхідне зазначити наступне.

Насамперед, вказівки щодо н еобхідності вирішення місце вим господарським судом пита ння про застосування до спір них правовідносин ст. 208 Госпо дарського кодексу України та ст. 216 Цивільного кодексу Укра їни, якими передбачені наслі дки визнання господарського зобов' язання недійсним, мі стились у Постанові Вищого г осподарського суду України в ід 12.09.2008р. у справі №13/057-08.

В ст.11112 Господарського проце суального кодексу України ви значено, що вказівки, які міст яться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими дл я суду першої інстанції під ч ас нового розгляду справи.

Як було з' ясовано апеляці йним господарським судом, пр о що також зазначено в оскарж уваному рішенні суду першої інстанції, позивач не заявля в вимог про застосування пра вових наслідків недійсності договорів від 30.03.2005р. та від 24.06.2005р ., а саме двосторонньої рестит уції. Застосування судом так их наслідків з власної ініці ативи по суті є виходом за меж і позовних вимог, передумово ю чого в силу п.2 ст. 83 Господарс ького процесуального кодекс у України може бути лише клоп отання заінтересованої стор они (аналогічна правова пози ція була викладена в Інформа ційному листі Вищого господа рського суду України „Про де які питання практики застосу вання судом норм Цивільного та Господарського кодексів У країни” №01-8/211 від 07.04.2008р.). Однак, в матеріалах справи відсутні в ідповідні клопотання до суду , у зв' язку з чим правові підс тави для застосування до спі рних договорів наслідків виз нання їх недійсними, передба чених ст. 208 Господарського ко дексу України та ст. 216 Цивільн ого кодексу України, також ві дсутні.

Відносно вимог позивача пр о визнання за ним права власн ості на нежилі приміщення, як і були предметом договорів к упівлі-продажу від 30.03.2005р. та ві д 24.06.2005р., розташовані за адресо ю: Київська область, Києво-Свя тошинський район, м. Вишневе, в ул. Лесі України, 62, судом було в становлено наступне.

Згідно зі ст. 15 Цивільного ко дексу України кожна особа ма є право на захист свого цивіл ьного права у разі його поруш ення, невизнання або оспорюв ання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який н е суперечить загальним засад ам цивільного законодавства .

В ст. 16 Цивільного кодексу Ук раїни передбачено перелік сп особів захисту цивільних пра в та інтересів, до яких, зокрем а, віднесено визнання права, п рипинення дії, яка порушує пр аво, відновлення становища, я ке існувало до порушення, тощ о.

Правом власності є право ос оби на річ (майно), яке вона зді йснює відповідно до закону з а своєю волею, незалежно від в олі інших осіб. Право власнос ті є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлени й цього права чи обмежений у й ого здійсненні (ст. ст. 316, 321 Циві льного кодексу України).

В ст. 328 Цивільного кодексу Ук раїни передбачено, що право в ласності набувається на підс тавах, що не заборонені закон ом. Право власності вважаєть ся набутим правомірно, якщо і нше прямо не випливає із зако ну або незаконність набуття права власності не встановле на судом.

В ст. 334 Цивільного кодексу Ук раїни визначено, що право вла сності у набувача майна за до говором виникає з моменту пе редання майна, якщо інше не вс тановлено договором або зако ном. Переданням майна вважає ться вручення його набувачев і або перевізникові, організ ації зв'язку тощо для відправ лення, пересилання набувачев і майна, відчуженого без зобо в'язання доставки. До передан ня майна прирівнюється вруче ння коносамента або іншого т оварно-розпорядчого докумен та на майно. Право власності н а майно за договором, який під лягає нотаріальному посвідч енню, виникає у набувача з мом енту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визна ння договору, не посвідченог о нотаріально, дійсним. Якщо д оговір про відчуження майна підлягає державній реєстрац ії, право власності у набувач а виникає з моменту такої реє страції.

Відповідно до ст. ст. 391, 392 Циві льного кодексу України власн ик майна має право вимагати у сунення перешкод у здійсненн і ним права користування та р озпоряджання своїм майном. В ласник майна може пред'явити позов про визнання його прав а власності, якщо це право осп орюється або не визнається і ншою особою, а також у разі втр ати ним документа, який засві дчує його право власності.

Оскільки в процесі судовог о розгляду було встановлено недійсність договорів купів лі-продажу від 30.03.2005р. та від 24.06.2005р ., а недійсні правочини не ство рюють юридичних наслідків, а пеляційний господарський су д погоджується з висновком м ісцевого господарського суд у про те, що вимоги позивача що до визнання за ним права влас ності на нерухоме майно, яке п ідлягало відчуженню за вказа ними договорами, також підля гають задоволенню.

Відносно послання відпові дача в апеляційній скарзі на те, що судом першої інстанції було порушено норми процесу ального права, зокрема, ст. ст. 4-2, 4-3, 22, 111-12 Господарського процес уального кодексу України, ап еляційний господарський суд вважає за необхідне зазначи ти наступне.

У відповідності до ст. 43 Госп одарського процесуального к одексу України, господарськи й суд оцінює докази за своїм в нутрішнім переконанням, що ґ рунтується на всебічному, по вному і об' єктивному розгля ді в судовому процесі всіх об ставин справи в їх сукупност і, керуючись законом. Ніякі до кази не мають для господарсь кого суду заздалегідь встано вленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і о бставин, якими інша сторона о бґрунтовує свої вимоги або з аперечення, для господарсько го суду не є обов' язковим.

В ст. 4-2 Господарського проце суального кодексу України ви значено, що правосуддя у госп одарських судах здійснюєтьс я на засадах рівності всіх уч асників судового процесу пер ед законом і судом. Дана норма кореспондується зі ст. 22 Госп одарського процесуального к одексу України, в якій закріп лено, що сторони користуютьс я рівними процесуальними пра вами.

Вказані положення означаю ть, що закон встановлює рівні можливості сторін і гаранту є їм право на захист своїх інт ересів. Принцип рівності уча сників судового процесу пере д законом і судом є важливим з асобом захисту їх прав і зако нних інтересів, що унеможлив лює будь-який тиск однієї сто рони на іншу, ущемлення будь-ч иїх процесуальних прав. Це да є змогу сторонам вчиняти пер едбачені законодавством про цесуальні дії, реалізовувати надані їм законом права і вик онувати покладені на них обо в' язки.

У відповідності до ст. 4-3 Госп одарського процесуального к одексу України, судочинство у господарських судах здійсн юється на засадах змагальнос ті. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґру нтовують свої вимоги і запер ечення поданими суду доказам и. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необх ідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування за конодавства.

Принцип змагальності тісн о пов' язаний з процесуально ю рівністю сторін і забезпеч ує повноту фактичного й дока зового матеріалу, наявність якого є важливою умовою з' я сування обставин справи. Від повідно до вказаного принцип у, особи, зацікавлені в резуль таті справи, вправі відстоюв ати свою правоту у спорі шлях ом подання доказів; участі в д ослідженні доказів, наданих іншими особами шляхом вислов лення своєї думки з усіх пита нь, що підлягають розгляду у с удовому засіданні. Змагальні сть є різновидом активності зацікавленої особи (сторони) . Особи, які беруть участь у сп раві, вправі вільно розпоряд жатися своїми матеріальними і процесуальними правами й а ктивно впливати на процес з м етою захисту прав і охоронюв аних законом інтересів.

Посилання відповідача в ап еляційній скарзі на порушенн я судом першої інстанції при нципів рівності всіх учасник ів судового процесу перед за коном і судом та змагальност і сторін не знайшло свого під твердження під час перегляду даної справи в суді апеляцій ної інстанції.

Твердження відповідача пр о невиконання місцевим госпо дарським судом вказівок, вик ладених в Постанові Вищого г осподарського суду України в ід 12.09.2008р. у справі №13/057-08, також є б езпідставним, оскільки саме на виконання вказівок суду к асаційної інстанції Господа рським судом Київської облас ті було призначено по справі судову експертизу, з' ясова но питання відносно виконанн я сторонами своїх зобов' яза нь за оспорюваними договорам и та чи мало місце схвалення п равочину, а також необхіднос ті застосування наслідків ви знання правочинів недійсним и.

Місцевий господарський су д залишив без виконання вказ івку суду касаційної інстанц ії лише відносно необхідност і встановлення загальної вар тості майна Закритого акціон ерного товариства „Києво-Свя тошинська Сільгосптехніка” та розмір часток майна, які бу ли відчужені безпосередньо п о кожному оспорюваному догов ору, оскільки в процесі новог о розгляду позивач уточнив п ідстави позовних вимог, викл ючивши з них твердження про у кладення колишнім головою пр авління ОСОБА_2 договорів купівлі-продажу від 30.03.2005р. та 24. 06.2005р. на суму, яка становить біл ьш ніж 50% майна товариств.

Окрім того, згідно з ч.2 ст. 104 Г осподарського процесуально го кодексу України порушення або неправильне застосуванн я норм процесуального права може бути підставою для скас ування або зміни рішення лиш е за умови, якщо це порушення п ризвело до прийняття неправи льного рішення.

Натомість за результатами перегляду справи апеляційни й суд дійшов висновку про те, щ о Рішення суду першої інстан ції прийнято з дотриманням н орм матеріального і процесуа льного права, а також з повним і всебічним з' ясуванням об ставин, які мають значення дл я справи.

В ст. ст. 32, 34 Господарського пр оцесуального кодексу Україн и зазначено, що доказами у спр аві є будь-які фактичні дані, н а підставі яких господарськи й суд у визначеному законом п орядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на я ких ґрунтуються вимоги і зап еречення сторін, а також інші обставини, які мають значенн я для правильного вирішення господарського спору. Обстав ини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засоба ми доказування, не можуть під тверджуватись іншими засоба ми доказування.

Відповідач не надав суду на лежних та допустимих доказів на спростування обставин, ви кладених у позові, тоді як згі дно з ч.1 ст. 33 Господарського пр оцесуального кодексу Україн и, кожна сторона повинна дове сти ті обставини, на які вона п осилається як на підставу св оїх вимог і заперечень.

Доводи, наведені в апеляцій ній скарзі, також не знайшли с вого підтвердження під час р озгляду даної справи, у зв' я зку з чим підстави для задово лення апеляційної скарги від повідача відсутні.

Зважаючи на вищенаведене, к олегія суддів дійшла висновк у про відсутність підстав дл я зміни або скасування Рішен ня Господарського суду Київс ької області від 17.12.2010р. у справ і №13/057-08/4/9/17.

Оскільки апеляційна скарг а відповідача задоволенню не підлягає, відповідно до вимо г ст. 49 Господарського процесу ального кодексу України, суд ові витрати за її подання не в ідшкодовуються та покладают ься на відповідача (апелянта ).

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 32-34, 43, 49, 99, 101-105 Госп одарського процесуального к одексу України, апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Тов ариства з обмеженою відповід альністю „Агросільгосптехн іка” залишити без задоволенн я, а Рішення Господарського с уду Київської області від 17.12.20 10р. у справі №13/057-08/4/9/17 - без змін.

2. Матеріали справи №13/057-08/4/9/17 по вернути до Господарського су ду Київської області.

3. Постанова набирає законно ї сили з дня її прийняття та мо же бути оскаржена до суду кас аційної інстанції у встановл еному законом порядку та стр оки.

Головуючий суддя Лосєв А.М.

Судді Іваненко Ю.Г.

Разі на Т.І.

20.04.11 (відправлено)