Постанова

від 11.07.2011 по справі 6/498-59/53

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙН ИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.07.2011 № 6/498-59/53

Київський апеляційний гос подарський суд у складі коле гії суддів:

головуючого: Рєпіно ї Л.О.

суддів: Баранця О.М.

Чорної Л.В.

при секретарі:

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарсько го суду м. Києва № 6/498-59/53 від 20.05.2011 р . позов ТОВ «Космспек» про стя гнення з ДП «Київське обласн е дорожнє управління» основ ного боргу 5 853 599,06 грн. задоволен ий в повному обсязі. У задовол енні зустрічного позову про визнання договору, додаткови х угод та специфікацій недій сними - відмовлено.

В.о. транспортного прокурор а, звернувся до Київського ап еляційного господарського с уду з апеляційною скаргою, по силаючись на неповне з' ясув ання судом обставин, що мають значення для правильного ви рішення спору, порушенням но рм процесуального та матеріа льного права, просить його ск асувати та прийняти нове ріш ення про задоволення зустрі чного позову та відмовити у з адоволенні вимог про стягнен ня з відповідача коштів.

Позивач в судовому засідан ні, проти вимог, викладених в а пеляційній скарзі заперечув ав, просив залишити їх без зад оволення, рішення суду - без змін.

В судовому засіданні предс тавником відповідача заявл ено клопотання про залучення до матеріалів справи поясне ння бухгалтера підприємств а.

Зі змісту ст. 101 ГПК України д одаткові докази приймаються судом, якщо особа, яка подає д окази, обґрунтує неможливіст ь подання цих доказів місцев ому господарському суду під час розгляду справи у першій інстанції. Обґрунтовуючи не можливість подання доказів с уду першої інстанції, особа, я ка бажає подати нові докази, м ає довести обставини, що об'єк тивно перешкоджали їй подати ці докази місцевому господа рському суду.

Разом з тим, судова колегія не вбачає підстав для залуче ння даних пояснень.

Крім того, представником ві дповідача заявлено клопотан ня про проведення почеркозна вчої експертизи. Клопотання мотивоване тим, що нове керів ництво має сумнів щодо підпи су представника на додатково ї угоді що оспорюється.

Колегія суддів вважає дане клопотання безпідставним та таким що не підлягає задовол енню з підстав, що викладені у мотивувальній частині пост анови.

Розглянувши справу за прав илами розділу ХІІ Господарсь кого процесуального кодексу України, суд дійшов наступно го висновку.

Як встановлено матеріала ми справи, 15.03.2006 р. сторонами укл адено договір поставки № 01 /03 , за умовами якого постачаль ник - позивач, зобов' язавс я поставляти замовнику щебен еву продукцію, а відповідач з обов' язався приймати проду кцію та оплачувати її на умов ах договору.

Відповідно до ст. ст . 525-526 ЦК України, зобов' язання повинні виконуватися належн им чином і в установлений стр ок відповідно до вказівок за кону, акту планування, догово ру, а при відсутності таких вк азівок - відповідно до вимо г, що звичайно ставляться, одн остороння відмова від викона ння і одностороння зміна умо в договору не допускаються, з а винятком випадків, передба чених законом.

Згідно зі ст. 193 ГК України су б' єкти господарювання та ін ші учасники господарських ві дносин повинні виконувати го сподарські зобов' язання на лежним чином відповідно до з акону, інших правових актів, д оговору, а за відсутності кон кретних вимог щодо виконання зобов' язання - відповідно д о вимог, що у певних умовах зви чайно ставляться.

Позивач звернувся до госпо дарського суду з позовом про стягнення коштів, мотивуючи вимоги тим, що на виконання ум ов договору за видатковими н акладними позивачем було пос тавлено відповідачу товар на загальну суму 6624994,08 грн. Відпов ідач в свою чергу провів част кову оплату товару в розмірі 200000 грн.

31.10.2008 р. позивач направив відп овідачу вимогу щодо погашенн я грошового зобов' язання у якій вимагав до 07.11.2008 р. сплатит и 4624994,08 грн. заборгованість. Але , всупереч вимогам позивача, в ідповідач заборгованість не погасив.

Задовольняючи позовні вим оги, господарський суд виход ив з того, що відповідачем про дукція прийнята в повному об сязі, але не здійснена оплата за товар. Крім того зазначив, що розрахунки сторонами здій снювались виключно в межах в казаного договору, і протяго м періоду з 2006 року по даний час без жодних зауважень чи заст ережень щодо підписання дода ткових угод.

В свою чергу, при повторному перегляді справи, відповіда ч звернувся із зустрічним по зовом про визнання договору, додаткових угод та специфік ацій недійсними, мотивуючи в имоги тим, що додатки до дого вору підписані не директором Турченком О.М., що свідчить пр о укладання їх в супереч ст..203 Ц К України.

Відмовляючи у задоволенні зустрічного позову, суд перш ої інстанції врахував заяву позивача , за первісним позов ом, про застосування строків позовної давності та вказав на те, що твердження відповід ача про те, що строк позовної д авності не сплив, так як дізн ався про існування додаткови х угод до договору поставки т а специфікацію лише в 2008 році п ісля отримання позовної заяв и є безпідставними. Так, суд вк азав, що відповідач приймав т овар та здійснював розрахунк и вже на підставі додаткових угод та специфікацій, тому бу в про них обізнаний. Враховую чи що матеріалами справи під тверджується схвалення відп овідачем правочину, відсутні підстави для задоволення зу стрічних позовних вимог.

Прокурор, в апеляційній ска рзі зазначає, що рішення госп одарського суду підлягає ска суванню з огляду на те, що покл адаючи в основу рішення вида ткові накладні, за якими пост авлявся товар, не було дослід жено того, що накладні не міст ять на виконання якого догов ору здійснювалася поставка, відсутній строк здійснення о плати. Таким чином, продукція має бути оплачена відповідн о до ст. 530 ЦК України, а врахову ючи що таку вимогу позивач не направляв, то строк оплати не настав. Крім того, зауважив, щ о накладні оформлені в поруш ення Закону «Про бухгалтерсь кий облік та фінансову звітн ість в України», оскільки пер винні документи не містять з міст господарської операції , а також те, що у матеріалах сп рави відсутні довіреності, я кі повинні видаватися відпов ідачем уповноваженій особі н а отримання матеріальних цін ностей.

Щодо зустрічного позову, то прокурор зазначає про безпі дставність залишення судом к лопотання про призначення по черкознавчої експертизи для встановлення факту того, що д одаткові угоди та специфікац ія до договору поставки підп исувались не директором підп риємства, а невідомою особою .

Відповідно до ст.33 ГПК Украї ни кожна сторона повинна дов ести ті обставини, на які вона посилається як на підставу с воїх вимог і заперечень. Це ст осується позивача, який пови нен доказати факти, на підста ві яких пред' явлено позов, а також відповідача, який має м ожливість доказувати факти, на підставі яких він будує за перечення проти позову.

За змістом ст.712 ЦК України до договору поставки застосову ються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не в становлено договором, законо м або не випливає з характеру відносин сторін. Згідно ст. 655 ЦК України за договором купі влі-продажу одна сторона (про давець) передає або зобов'язу ється передати майно (товар) у власність другій стороні (по купцеві), а покупець приймає а бо зобов'язується прийняти м айно (товар) і сплатити за ньог о певну грошову суму.

Відповідно до п.13 Інструкці ї про порядок реєстрації вид аних, повернутих і використа них довіреностей на одержанн я цінностей, затвердженою на казом Міністерства фінансів України № 99 від 16.05.1996 р. передбач ено, що «без довіреності може здійснюватися відпуск цінно стей при централізовано-кіль цевих перевезеннях, за якими вантажовідправником (товаро виробником, товаропостачаль ником та ін.) здійснюється сис тематичне завезення товарно -матеріальних цінностей за у згодженими на певний період параметрами (кількість, асор тимент, час тощо) на адресу одн ого або більше замовників (юр идичних осіб або їх відділен ь, дільниць, філій)». При центр алізовано-кільцевих перевез еннях цінностей підприємств ам їх відпуск постачальникам и може здійснюватися без дов іреності, якщо одержувач цін ностей за підписом керівника і головного бухгалтера підп риємства або інших осіб, які у повноважені підписувати дов іреності, повідомив постачал ьника про зразок печатки (шта мпу), якою матеріально відпов ідальна особа, що буде прийма ти цінності, завіряє на супро відних документах (накладній , акти, ордери тощо) свій підпи с про одержання цінностей.

Матеріали справи містять ( а .с.45 т.3) довіреність - повідомл ення про осіб, які мають право отримувати матеріальні цінн ості за накладними до догово ру № 01/03 від 15.03.06, а саме ОСОБА_1 . та ОСОБА_2., зі зразками їх підписів, а також штампів/печ аток підприємства. З огляду н а накладні, за якими поставля лась продукція, підпис особи уповноваженої на отримання матеріальних цінностей підп риємства цілком відповідає з разку підпису уповноваженої на те особи, що є у довіреност і-повідомленні. Судова колег ія, також, бере до уваги той фа кт, що відповідач за первісни м позовом, не надав доказів що до втрати печатки підприємст ва, відтиск якої є на всіх доку ментах.

Крім того, п.3 договору поста вки, сторони визначили, що пос тавка товару здійснюється за лізничним транспортом, а при ймання проводиться відповід но до Інструкцій № П-6 від 15.06.65 та №П-7 від 25.04.66 р.р.

Відповідно до п. 12 Інструкці ї про порядок прийомки проду кції за кількістю продукція приймається за транспортним и і супровідними документами (рахунок-фактура, специфікац ія, опис, пакувальний ярлик та ін.) відправника. За відсутнос ті всіх або деяких з цих докум ентів одержувач складає акт про фактичну наявність проду кції і в ньому зазначає, які до кументи відсутні.

З урахуванням того, що відпо відачем не заперечується отр имання продукції за кількіст ю та якістю, визнання боргу, пр о що свідчать наявні у матері алах справи клопотання відпо відача про затвердження граф іку погашення заборгованост і (а.с.39-42 т.2, а.с.39 т.3), повний збіг за наданими позивачем накладни ми та «призначення платежу» при здійсненні відповідачем оплати за продукцію,відпові дно до банківських виписок (а .с.1-6 т.4, а.с.70-130 т.3), наполягання про курора на те, що відсутність д овіреностей на отримання мат еріальних цінностей якимось чином спростовує здійснення позивачем поставки товару, є безпідставними.

Щодо оспорюваємих додатко вих угод та специфікацій ( а.с. 268-292 т.4), то колегія суддів нагол ошує на наступному.

Рішенням господарського с уду м. Києва № 25/112 від 10.07.2008 з відпо відача на користь позивача с тягнуто 85 958,68 грн. Підставою для стягнення коштів є договір п оставки № 01/03 від 15.03.06 та специфік ація № 13 до нього, яку зокрема п росить визнати недійсною. Ма теріали справи не містять до казів оскарження вказаного р ішення.

Відповідно до ст. ст. 215, 203 Циві льного кодексу України, підс тавою недійсності правочину є недодержання в момент вчин ення правочину стороною (сто ронами) вимог, а саме: зміст пр авочину не може суперечити ц ьому Кодексу, іншим актам цив ільного законодавства, а так ож моральним засадам суспіль ства, особа, яка вчиняє правоч ин, повинна мати необхідний о бсяг цивільної дієздатності , волевиявлення учасника пра вочину має бути вільним і від повідати його внутрішній вол і, правочин має вчинятися у фо рмі, встановленій законом, пр авочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним .

За приписами ст. 217 ЦК України , згідно якої недійсність окр емої частини правочину має н аслідком недійсності інших й ого частин і правочину в ціло му, якщо можна припустити, що п равочин був би вчинений і без включення до нього недійсно ї частини, тобто така частина не повинна бути істотною умо вою правочину.

Вимагаючи визнати додатко ві угоди та специфікації нед ійсними, прокурор звертає ув агу на те, що підписані вони н е уповноваженою особою. Крім того, зауважує, що ціна догово ру є істотною умовою, без визн ачення якої договір не може в важатися укладеним, тоді як д одаткові угоди та специфікац ії визначають ціну договору.

Між тим, сам договір поставк и № 01/03 від 15.03.06 а ні відповідач, а н і прокурор не оспорюють.

З п.2 договору вбачається, що позивач зобов' язався поста чати,зокрема: щебеневу проду кцію різноманітної фракції у відповідної кількості, за ці ною, що визначається у заявка х, специфікаціях, додаткових умовах.

Відповідно до ст. 632 ЦК Україн и ціна в договорі встановлює ться за домовленістю сторін. За змістом ст. ст. 691, 692 Цивільно го кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у дого ворі купівлі-продажу, а також вчинити за свій рахунок дії, я кі відповідно до договору, ак тів цивільного законодавств а або вимог, що звичайно ставл яться, необхідні для здійсне ння платежу. Покупець зобов'я заний сплатити продавцеві по вну ціну переданого товару п ісля його прийняття або прий няття товаророзпорядчих док ументів на нього, якщо догово ром або актами цивільного за конодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Умовами договору передбач ено, що розрахунки за поставл ену продукцію здійснюються п о факту поставки.

Таким чином, колегія суддів не вбачає суперечливостей у додаткових угодах та специф ікаціях з договором поставк и.

За змістом ст. 241 ЦК України н аступне схвалення юридичною особою угоди, укладеної від ї ї імені представником, який н е мав належних повноважень, р обить її дійсною з моменту ук ладення. Доказами такого схв алення можуть бути відповідн е письмове звернення до друг ої сторони угоди чи до її пред ставника (лист, телеграма, тел етайпограма тощо) або вчинен ня дій, які свідчать про схвал ення угоди (прийняття її вико нання, здійснення платежу др угій стороні і т. ін.). У такому в ипадку вимога про визнання у годи недійсною з мотивів від сутності належних повноваже нь представника на укладення угоди задоволенню не підляг ає .

Як зазначалось вище, відпов ідач приймав товар, здійснюв ав часткову оплату, як вбачає ться з матеріалів справи на д одаткових угодах є печатка п ідприємства, даних про її втр ату (викрадення, тощо) не надан о. Слід зазначити, що в подаль шому, новим керівництвом під приємства, правочин було схв алено, крім того, на таких саме умовах у 2008 році були укладені нові додаткові угоди та спец ифікації. За таких обставин, суд апеляційної інстанції не знаходить підстав для прове дення почеркознавчої експер тизи та підстав для задоволе ння зустрічного позову.

Матеріалами справи в повно му обсязі підтверджується за боргованість відповідача пе ред позивачем в сумі 4 624 994,08грн . Оплата повинна була здійсне на по факту поставки, або прот ягом 30 днів з моменту отриманн я товару, якщо поставка здійс нювалася на умовах відстрочк и оплати. Оскільки матеріали справи не містять доказів то го, що відповідачеві надавал ась відстрочка з оплати това ру, вимоги про стягнення суми боргу з урахуванням індексу інфляції та річних є обґрунт ованими.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно , які боржник повинен передат и кредиторові у разі порушен ня боржником зобов'язання(ст ..549 ЦК України). Договором сторо ни передбачили що за невикон ання або неналежне виконання зобов' язань з оплати, нарах овується пеня, тому вимога пр о стягнення пені є правомірн ою.

Враховуючи викладене, апел яційний господарський суд не знаходить підстав для задов олення апеляційної скарги , а рішення господарського суду є обґрунтованим і таким, що ві дповідає чинному законодавс тву.

Керуючись ст. ст. 99, 101 - 105 ГПК Укр аїни, Київський апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну ска ргу Прокуратури з питань наг ляду за додержанням і застос уванням законів на транспорт і Київської області залишит и без задоволення, рішення го сподарського суду Черкасько ї області № 6/498-59/53 від 20.05.2011- без зм ін.

2. Матеріали справи по вернути господарському суду м. Києва .

Головуючий суддя Рєпіна Л.О.

Судді Баранець О.М.

Чорн а Л.В.

14.07.11 (відправлено)