Постанова

від 06.07.2011 по справі 8/155-10

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙН ИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.07.2011 № 8/155-10

Київський апеляційний гос подарський суд у складі коле гії суддів:

головуючого: Мартюк А.І.

суддів: Зубець Л.П.

Новікова М.М.

при секретарі:

за участю представників

від позивача: ОСОБА_1

від відповідача-1: не з' явились

від відповідача-2: не з' явились

від третьої особи-1: не з' явились

від третьої особи-2: не з' явились

від третьої особи-3: не з' явились

від третьої особи-4: не з' явились

за участю прокурора: не з' явились

розглянувши у відкритому

судовому засіданні

апеляційну скаргу Заступника прокурора Київ ської області

на рішення Господарського суду Київсь кої області

від 20.12.2010р.

у справі № 8/155-10 (суддя Скудельник П.Ф.)

за позовом Фізичної особи - підприєм ця ОСОБА_1

до 1) Фізичної особи - підприє мця ОСОБА_2

2) Комунального підприємств а Київської області ради

«Білоцерківське міжміське бюро технічної

інвентаризації»

третя особа, яка не

заявляє самостійні

вимоги на предмет спору

на стороні позивача ОСОБА_3

треті особи, які не

заявляють самостійних

вимог на предмет спору

на стороні відповідачів 1) Інспекція державного архіт ектурно-будівельного

контролю у Київській області

2) Білоцерківська міська рада Київської області

3) Державна інспекція промисл ової безпеки та охорони

праці у будівництві територі ального управління

держгірпромнагляду України по Київській області

4) Білоцерківське РУ ГУ МНС Укр аїни у Київській області

про в изнання права власності на с амочинно збудоване майно

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарсько го суду Київської області ві д 20.12.2010 року у справі № 8/155-10 позов ф ізичної особи-підприємця О СОБА_1 до фізичної особи-під приємця ОСОБА_2 та до кому нального підприємства Київс ької обласної ради “Білоцерк івське міжміське бюро техніч ної інвентаризації” про визн ання права власності на само чинно збудоване нерухоме май но та зобов' язання вчинити дії задоволено повністю. Виз нано за фізичною особою-підп риємцем ОСОБА_1 ідентифік аційний код: НОМЕР_1, місце знаходження: АДРЕСА_1, сві доцтво про державну реєстрац ію фізичної особи-підприємця серії НОМЕР_2 від 17.04.2007 року, право власності на самочинн о збудовану споруду у вигляд і нежитлової виробничо-склад ської будівлі, загальною пло щею 470,10 м. кв., в адміністративни х межах Білоцерківської місь кої ради на земельній ділянц і, площею 0,1868 га, по АДРЕСА_2. З обов' язано комунальне підп риємство Київської обласної ради “Білоцерківське міжміс ьке бюро технічної інвентари зації”, ідентифікаційний код : 03346503, місцезнаходження: 09100, Київ ська обл., м. Біла Церква, вул. То ргова Площа, 5, зареєструвати з а фізичною особою-підприємце м ОСОБА_1, ідентифікаційни й код: НОМЕР_1, місцезнаход ження: АДРЕСА_1, свідоцтво про державну реєстрацію фіз ичної особи-підприємця серії НОМЕР_2 від 17.04.2007 року, право власності на споруду у вигля ді нежитлової виробничо-скла дської будівлі, загальною пл ощею 470,10 м. кв., в адміністративн их межах Білоцерківської міс ької ради на земельній ділян ці, площею 0,1868 га, по АДРЕСА_2 . Стягнуто з фізичної особи-пі дприємця ОСОБА_2, ідентифі каційний код: НОМЕР_3, місц езнаходження: АДРЕСА_3, св ідоцтво про державну реєстра цію фізичної особи-підприємц я серії НОМЕР_4 від 30.03.2007 року , на користь фізичної особи-пі дприємця ОСОБА_1, ідентифі каційний код: НОМЕР_1, місц езнаходження: АДРЕСА_1, св ідоцтво про державну реєстра цію фізичної особи-підприємц я серії НОМЕР_2 від 17.04.2007 року , державне мито у сумі 85,00 грн. (ві сімдесят п' ять гривень 00 ко п.) та витрати на інформаційно -технічне забезпечення судов ого процесу у сумі 236,00 грн. (двіс ті тридцять шість гривень 00 ко п.).

Не погоджуючись з зазначен им рішенням, заступник проку рора Київської області зверн увся до Київського апеляційн ого господарського суду з ап еляційною скаргою, в якій про сить рішення Господарського суду Київської області від 20. 12.2010 року у справі № 8/155-10 скасуват и та припинити провадження у справі.

Вимоги та доводи апеляційн их скарг мотивовані тим, що су дом першої інстанції було не повно з' ясовано обставини, які мають значення для справ и, а також невірно застосован о норми матеріального права, що призвело до прийняття нев ірного рішення.

Представники відповідачів , третіх осіб та прокурора у су дове засідання не з' явились . Враховуючи те, що в матеріала х справи мають місце докази н алежного повідомлення всіх у часників судового процесу пр о час та місце проведення суд ового засідання по розгляду апеляційної скарги, колегія суддів вважає можливим здійс нити перевірку рішення першо ї інстанції у даній справі в а пеляційному порядку за наявн ими матеріалами справи та бе з участі представників відпо відачів, третіх осіб та проку рора.

Розглянувши доводи апеляц ійної скарги, перевіривши ма теріали справи, заслухавши п ояснення представника позив ача, дослідивши докази, проан алізувавши на підставі встан овлених фактичних обставин с прави правильність застосув ання судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.

Судом встановлено, фізична особа-підприємець ОСОБА_1 в адміністративних межах Бі лоцерківської міської ради н а земельній ділянці, площею 0,1 868 га, по АДРЕСА_2 здійснила із залученням на підставі до говору підряду від 01.08.2008 року бу дівельної організації в особ і відповідача - 1 самочинне буд івництво споруди у вигляді н ежитлової виробничо-складсь кої будівлі, загальною площе ю 470,10 м. кв.

Предметом позову є визнанн я за Позивачем права власнос ті на нерухоме майно у вигляд і нежитлової виробничо-склад ської будівлі, загальною пло щею 470,10 м. кв., по АДРЕСА_2, яке самочинно збудоване, та зобо в' язання Відповідача - 2 за реєструвати за Позивачем пра во власності на вказане майн о.

Обґрунтовуючи рішення, суд першої інстанції виходив з т ого, що підставою для визнанн я права власності на самочин но збудоване приміщення в по рядку ст. 376 ЦК України є наявні сть висновків Білоцерківськ ої філії Державного науково- дослідного та проектно-вишук увального інституту «НДІпро ектреконструкція», Білоцерк івського РУ ГУ МНС України у К иївській області про технічн ий стан і придатність будівл і для її подальшого використ ання. За таких обставин суд за значає, що вимоги позивача пр о визнання за ним права власн ості підлягають задоволенню , оскільки подальша відмова Б ТІ у державній реєстрації вк азаного права є безпідставно ю.

З таким твердження колегія суддів Київського апеляційн ого господарського суду не п огоджується виходячи з насту пного.

Статтею 328 Цивільного кодек су України унормовано, що пра во власності набувається на підставах, незаборонених зак оном та вважається набутим п равомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незак онність набуття права власно сті не встановлена судом.

Загальні засади здійсненн я будівництва об'єктів нерух омості визначені у статті 375 Ц ивільного кодексу України, з а приписами якої власник зем ельної ділянки має право зво дити на ній будівлі та споруд и, створювати закриті водойм и, здійснювати перебудову, а т акож дозволяти будівництво н а своїй ділянці іншим особам . Власник земельної ділянки н абуває право власності на зв едені ним будівлі, споруди та інше нерухоме майно. Право вл асника на забудову здійснюєт ься ним за умови додержання а рхітектурних, будівельних, с анітарних, екологічних та ін ших норм і правил, а також за у мови використання земельної ділянки за її цільовим призн аченням. Отже, право на забудо ву земельної ділянки, здійсн юється після виникнення прав а власності чи права користу вання земельною ділянкою в п орядку, передбаченому законо м та отримання дозволу на вик онання будівельних робіт від повідно до статті 22 Закону Укр аїни "Про основи містобудува ння".

При цьому під правом на забу дову (будівництво) розумієть ся можливість користувача зе мельної ділянки здійснювати на ній будівництво у порядку , встановленому законом.

Згідно з вимогами статті 29 З акону України „Про плануванн я і забудову територій " здійс нення будівельних робіт на о б'єктах містобудування без д озволу на виконання будівель них робіт вважається самовіл ьним будівництвом і тягне за собою відповідальність згід но з законодавством.

Отже, недотримання особами , що здійснюють будівництво, в имог, передбачених статтею 375 Цивільного кодексу України, є підставою для визнання так ого будівництва самочинним.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем на підстав і договору підряду з будівел ьною організацією самочинно , без відповідної проектно-ко шторисної документації, дозв олів відповідних органів та сертифікату відповідності, п обудовано нежитлову виробни чо-складську будівлю, загаль ною площею 470,1 м2.

За загальним правилом, відп овідно до ч. 2 ст. 376 ЦК України, ос оба, яка здійснила самочинне будівництво нерухомого майн а, не набуває права власності на нього.

Відповідно до ч. 5 ст. 376 ЦК Укра їни, на вимогу власника (корис тувача) земельної ділянки су д може визнати за ним право вл асності на нерухоме майно, як е самочинно побудоване на ні й, якщо це не порушує права інш их осіб. Однак, у матеріалах сп рави відсутні дані, які б свід чили про те, що вищевказаним с амочинним будівництвом не по рушуються права інших осіб.

Крім того, відповідно до ст. 30-1 Закону України «Про планув ання і забудову територій» п рийняття в експлуатацію закі нчених будівництвом об'єктів здійснюється на підставі се ртифікату відповідності, яки й видається державними інспе кціями архітектурно-будівел ьного контролю. Прийняття в е ксплуатацію закінчених буді вництвом об'єктів здійснюєть ся приймальними комісіями в порядку, встановленому Кабін етом Міністрів України.

Частина 2 п. 1 Порядку прийнят тя в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затве рдженого постановою Кабінет у Міністрів України від 22.09.04 № 12 43 передбачено, що прийняття в експлуатацію закінчених буд івництвом об'єктів полягає у підтвердженні державними пр иймальними комісіями готовн ості до експлуатації об'єкті в нового будівництва, реконс трукції, реставрації, капіта льного ремонту будівель і сп оруд, транспортних магістрал ей, окремих черг пускових ком плексів, їх інженерно-техніч ного оснащення відповідно до затвердженої в установленом у порядку проектної документ ації, нормативних вимог, вихі дних даних на проектування.

Згідно з п. 29 Порядку датою вв едення в експлуатацію такого об'єкту є дата затвердження а кту державної приймальної ко місії про прийняття в експлу атацію цього об'єкта органом виконавчої влади чи органом місцевого самоврядування, щ о утворив комісію.

Відповідно до ч. 3 ст. 18 Закону України «Про основи містобу дування», забороняється експ луатація об'єктів, не прийнят их у встановленому законодав ством порядку.

Відповідно до частин 2, 3 ст. 331 ЦК України, право власності н а новостворене нерухоме майн о виникає з моменту його прий няття до експлуатації, якщо п рийняття цього майна до експ луатації передбачено догово ром або законом. До завершенн я будівництва (створення май на) особа вважається власник ом матеріалів, обладнання то що, які були використані в про цесі цього будівництва (ство рення майна).

В матеріалах справи відсут ні відомості про правильніст ь виконання технологічних пр оцесів, інженерно-конструкти вного поєднання між собою бу дівельних матеріалів, відпов ідність будівлі державним ст андартам, нормам і правилам, в ідповідність матеріалів дер жавним стандартам, технічним умовам, технологічним регла ментам, забезпечення необхід ної міцності, стійкості та по дальшої експлуатаційної над ійності.

Всі наступні дозволи держа вних органів та технічні вис новки свідчать лише те, що спі рний об`єкт є самочинно збудо ваним та відповідає архітект урно-будівельним та іншим но рмам.

Також, в обґрунтування апел яційної скарги апелянт посил ається на те, що місцевий суд п ри винесення оскаржуваного р ішення не прийняв до уваги те , що Київська обласна рада “Бі лоцерківське міжміське бюро технічної інвентаризації” з дійснює лише реєстрацію прав власності на нерухоме майно і не може бути відповідачем щ одо вимог про визнання прав в ласності.

Згідно зі ст. 10 Закону Україн и «Про архітектурну діяльніс ть», державний архітектурно- будівельний контроль та нагл яд здійснює центральний орга н виконавчої влади з питань б удівництва, містобудування т а архітектури. Державний кон троль та нагляд у системі цен трального органу виконавчої влади з питань будівництва, м істобудування та архітектур и здійснює Державна архітект урно-будівельна інспекція Ук раїни та її територіальні ор гани.

Крім того, органом уповнова женим державою по вжиттю зах одів щодо дотримання містобу дівного законодавства на тер иторії сільських, селищних, м іських рад у сфері містобуду вання, згідно ст. ст. 7, 12, 24 Закону України «Про основи містобу дування», є відповідний орга н місцевого самоврядування.

На думку апелянта, місцевим судом було прийнято рішення , що торкається інтересів та п рав особи, яка не була залучен а до участі у справі, не було д осліджено та не дано відпові дної оцінки, за рахунок яких к оштів створено об”єкти недоб удови, на які визнано право вл асності за власником (корист увачем) земельної ділянки, на якому розташоване майно.

Також, судом першої інстанц ії не було взято до уваги прип иси статті 95 Земельного кодек су України та статті 25 Закону України "Про оренду землі" згі дно яких, орендар, як тимчасов ий землекористувач, з урахув анням умов надання земельної ділянки та її цільового приз начення, має право споруджув ати жилі будинки, виробничі т а інші будівлі та споруди лиш е за умови згоди на це орендод авця.

З врахуванням вищевикладе ного, безпідставне набуття п озивачем права власності на самочинно побудований об'єкт нерухомості безпосередньо п орушує державні інтереси з п итань управління в галузі мі стобудування.

Статтею 35 Закону України «П ро прокуратуру» вказано, що п рокурор може вступити в спра ву в будь-якій стадії процесу , якщо цього вимагає захист ко нституційних прав громадян, інтересів держави та суспіль ства, і зобов'язаний своєчасн о вжити передбачених законом заходів до усунення порушен ь закону, хоч би від кого вони не виходили.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Консти туції України органи державн ої влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноваж ень та у спосіб, що передбачен і Конституцією та законами У країни.

Відповідно до ст. 33 Господар ського процесуального кодек су України кожна сторона пов инна довести ті обставини, на які вона посилається як на пі дставу своїх вимог і запереч ень.

Згідно ч. 2 статті 34 Господарс ького процесуального кодекс у України обставини справи, я кі відповідно до законодавст ва повинні бути підтверджені певними засобами доказуванн я, не можуть підтверджуватис я іншими засобами доказуванн я.

З огляду на викладене, колег ія суддів дійшла висновку, що рішення Господарського суду Київської області від 20.12.2010 р. у справі № 8/155-10 не відповідає вим огам чинного законодавства, фактичним обставинам і матер іалам справи та підлягає ска суванню, з прийняттям нового рішення про відмову в задово ленні позову.

Керуючись ст. ст. 101, 103-105 ГПК Укр аїни, Київський апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1) Апеляційну скаргу зас тупника прокурора Київської області задовольнити частко во.

2) Рішення Господарського су ду Київської області від 20.12.2010 р . у справі № 8/155-10 скасувати.

3) Прийняти нове рішення.

4) В позові відмовити повніс тю.

5) Судові витрати покласти н а позивача.

6) Стягнути з Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 (АДРЕ СА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Державно го бюджету України 42,50 грн. держ авне мито за розгляд апеляці йної скарги.

5) Матеріали справи № 8/155-10 пове рнути до Господарського суду Київської області.

6) Постанова набирає законно ї сили з моменту проголошенн я і може бути оскаржена до суд у касаційної інстанції протя гом двадцяти днів у встановл еному законом порядку.

Головуючий суддя Мартюк А.І.

Судді Зубець Л.П.

Нові ков М.М.