Постанова

від 19.06.2008 по справі 8/35-08

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

8/35-08

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65  тел.(8-0412) 48-16-02

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 "19" червня 2008 р.                                                          Справа №  8/35-08

Житомирський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого   судді                                                  Будішевської Л.О.

суддів:                                                                        Горшкової Н.Ф.

                                                                                    Майора Г.І.

при секретарі                                                             Швидченко О.В. ,

за участю представників сторін:

від позивача: Тисячук І.А., довіреність № 01/23 від 06.03.2008р.,

від відповідача: не з'явився,

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Дісаюр", м.Вінниця

на рішення господарського суду Вінницької області

від "06" травня 2008 р. у справі № 8/35-08 (суддя Мельник І.Ю.)

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Інфракон", м.Вінниця  

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дісаюр", м.Вінниця

про стягнення 9014,98 грн.

 ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Вінницької області від 06.05.2008р. у справі №8/35-08 позов Відкритого акціонерного товариства "Інфракон", м.Вінниця до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дісаюр", м.Вінниця про стягнення 9014,98грн. задоволено частково: стягнуто з ТОВ "Дісаюр" на користь ВАТ "Інфракон" 6253,68грн. боргу, 405,93грн. 3% річних, 1846,61грн. інфляційних, 321,72грн. пені, 102грн. державного мита та 118грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, ТОВ "Дісаюр" звернулось до Житомирського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення про відмову в позові.

Апеляційна скарга мотивована, зокрема, тим, що безпідставним є висновок суду першої інстанції, що відповідач користувався нежитловим приміщенням з 01.05.2005р. по 15.11.2005р., оскільки, як вважає скаржник, позивач не передавав приміщення в оренду по акту прийому-передачі відповідачу, а тому орендар не приймав приміщення в оренду і фактично його не орендував, а лише сплачував орендну плату за приміщення, яким не користувався.

В судовому засіданні представник позивача заперечив проти доводів, викладених в апеляційній скарзі, вважає рішення господарського суду Вінницької області законним та обгрунтованим, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу  Товариства з обмеженою відповідальністю "Дісаюр" - без задоволення.

Представник відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Дісаюр" в судове засідання не з'явився.

Колегія суддів вважає, що нез'явлення представника відповідача в судове засідання, повідомленого належним чином про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення, а також зважаючи на приписи ст.101 ГПК України про межі перегляду справ в апеляційній інстанції, не перешкоджає розгляду апеляційної скарги по суті.

Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

ВАТ "Інфракон" звернулось до суду з позовом до ТОВ "Дісаюр" про стягнення 9014,98грн., з яких: 6259,68грн. основного боргу, 502,15грн. пені, 406,45грн. 3% річних та 1846,61грн. інфляційних за порушення грошового зобов'язання по договору №124 від 01.05.2005р. (а.с.2-4).

Так, 01.05.2005р. між ВАТ "Інфракон" та ТОВ "Дісаюр" було укладено договір оренди нежилих приміщень №124, за умовами якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове користування нежилі приміщення ВАТ "Інфракон" площею 308,8кв.м., що використовуються орендарем для складу (п.1.1.) (а.с.12-13).

Відповідно до п.п.3.2. та 3.3. договору, загальний розмір орендної плати складає 2470,4грн. в місяць, у тому числі ПДВ - 198,5грн., крім того електроенергія по лічильнику; орендна плата вноситься орендарем щомісячно, з оплатою до 10-го числа поточного місяця по рахунках орендодавця.

Пунктом 3.4. договору передбачено, що орендну плату може бути змінено за ініціативою орендодавця у разі зміни цін на ринку такого виду послуг.

Згідно додаткової угоди до договору №124 від 01.05.2005р., сторони погодили загальний розмір орендної плати - 1791,04грн. в місяць, включаючи ПДВ 20% (а.с.15).

Договір №124 діє з 01.05.2005р. по 01.05.2006р. (п.7.1. договору).

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач отримав від позивача в оренду нежитлове приміщення загальною площею 308,8кв.м., яке знаходиться по вул.Київській, 16 в м.Вінниці і користувався даним приміщення по листопад 2005р., що підтверджується актами за травень-листопад 2005р. (а.с.23-29).

Листом від 15.11.2005р. відповідач просив припинити оренду складських приміщень з 15.11.2005р. в зв'язку з його переїздом на нове приміщення та скласти акт звірки розрахунків для подальшої сплати заборгованості (а.с.14).

Як свідчать виписки з банку, відповідач частково розрахувався за оренду приміщення, а саме: за травень 2005р. на суму 1791,04грн. з ПДВ, за липень 2005р. на суму 1791,04грн., за грудень 2005р. на суму 1791,04грн., а всього на суму 5373,12грн. (а.с.30-32).

Згідно з ст.525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства.

На час розгляду справи, відповідач не подав суду доказів проведення розрахунків у повному обсязі. У зв'язку з цим, борг відповідача перед позивачем становить 6259,68грн.

Таким чином, місцевий господарський суд правомірно стягнув з відповідача 6259,68грн. основного боргу.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора  зобов'язаний  сплатити  суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення,  а  також три проценти   річних   з  простроченої  суми,  якщо інший розмір процентів не встановлений законом  або договором.

Згідно з розрахунком позивача сума інфляційних за прострочення платежу за період з січня 2006р. по січень 2008р. складає 1846,61грн., а 3% річних - 406,45грн. (а.с.10-11). Розрахунок інфляційних та річних відповідає вимогам законодавства.

За таких обставин, вимоги позивача про стягнення з ТОВ "Дісаюр" 3% річних в розмірі 406,45грн. та нарахувань за індексом інфляції в розмірі 1846,61грн. є обгрунтованими.

В зв'язку з неналежним виконанням ТОВ "Дісаюр" зобов'язань по сплаті боргу в повному обсязі, позивач просить стягнути з відповідача пеню.

У відповідності до п.6.4. договору, за прострочення платежів по орендній платі орендар перераховує орендодавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення.

Згідно з наданим розрахунком сума пені за період з 01.06.2007р. по 01.12.2007р. складає 502,15грн. (а.с.9).

Місцевим господарським судом, з посиланням на норми ст.250 ГК України, було стягнуто на користь позивача 321,72грн. пені та відмовлено в позові про стягнення 180,43грн. пені.

Однак, колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Згідно п.6 ст.231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

У відповідності до Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання  грошових зобов'язань", платники  грошових  коштів  сплачують  на  користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню  в   розмірі,  що встановлюється за згодою сторін.  Розмір   пені,  передбачений  даним законом, обчислюється  від  суми  простроченого платежу та не може перевищувати  подвійної  облікової  ставки   Національного   банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно п.6 ст.232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до п.7.1. договору, цей договір діє з 01.05.2005р. по 01.05.2006р., однак, з врахуванням листа відповідача від 15.11.2005р., договір №124 припинив свою дію 15.11.2005р., з чим погодився позивач.

Оскільки позивач просить стягнути пеню за період з 01.06.2007р. по 01.12.2007р., тобто за період, в який нарахування пені вже припинилось, позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Таким чином, суд першої інстанції прийшов до помилкового висновку про стягнення пені в розмірі 321,72грн.

Враховуючи викладене, апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Дісаюр" підлягає частковому задоволенню, а рішення господарського суду Вінницької області від 06 травня 2008 року підлягає зміні в частині стягнення пені та судових витрат.

Керуючись ст.ст.101,103-105 Господарського процесуального кодексу України, Житомирський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Дісаюр", м.Вінниця задовольнити частково.

2.  Рішення господарського суду Вінницької області від 06 травня 2008 року у справі №8/35-08 змінити та викласти резолютивну частині рішення в такій редакції:

"Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дісаюр" (вул.Л.Толстого,10, м.Вінниця, вул.Бевза,34, р/р 2600912556, МФО 320478, код ЄДРПОУ 333381050) на користь Відкритого акціонерного товариства "Інфракон" (вул.Київська,16, м.Вінниця, р/р 26005000036001, МФО 302355, код ЄДРПОУ 14310968) 6259,68грн. основного боргу, 406,45грн. річних, 1846,61грн. інфляційних нарахувань, 96,30грн. державного мита, 111,41грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В позові про стягнення 502,15грн. пені відмовити.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Інфракон" (вул.Київська,16, м.Вінниця, р/р 26005000036001, МФО 302355, код ЄДРПОУ 14310968)  на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Дісаюр" (вул.Л.Толстого,10, м.Вінниця, вул.Бевза,34, р/р 2600912556, МФО 320478, код ЄДРПОУ 333381050) 2,85грн. витрат по сплаті державного мита.

3. Видачу наказу на виконання даної постанови доручити господарському суду Вінницької області.

4. Справу №8/35-08 повернути до господарського суду Вінницької області.  

 Головуючий суддя:                                                              Будішевська Л.О.

 судді:

                                                                                           Горшкова Н.Ф.  

                                                                                           Майор Г.І.  

 Віддрук. 4прим.

1 - до справи

2,3 - сторонам

4 - в наряд