Рішення

від 09.08.2011 по справі 5015/2906/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВС ЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківськ а, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.08.11 С права№ 5015/2906/11

За позовом: Сільського сподарського товариства з об меженою відповідальністю «Л уб' яна», с. Луб' яна Микола ївського району Львівської о бласті

до відповідача1: Товарис тва з обмеженою відповідальн істю Сільськогосподарське п ідприємство «Агрофірма Орса н», с. Луб' яна Миколаївськог о району Львівської області

до відповідача2: Відділу державної виконавчої служби Миколаївського районного уп равління юстиції, м. Миколаїв

до відповідача3: Приватн ого підприємства «Спеціаліз оване підприємство юстиція» , м. Київ

третя особа без самостійни х вимог на предмет спору на ст роні відповідача1: ОСОБА_1 , м. Львів

про: визнання права спіл ьної сумісної власності

Суддя Деркач Ю.Б.

при секретарі Кошовому О .С.

Представники:

від позивача: ОСОБА_2 - представник (довіреність № 2 в ід 20.01.2011 року)

від відповідача1: ОСОБА_3 - представник (довіреніст ь № 2 від 03.05.2011 року)

від відповідача2: ОСОБА_4 - начальник відділу

від відповідача3: не з' я вився

від третьої особи: ОСОБА _1, ОСОБА_5 (довіреність б/н від 04.11.2009 р.)

Представникам сторін т а третьої особи роз' яснено їх права та обов' язки перед бачені ст.ст. 20, 22 ГПК України. За яв про відвід судді не подава лось. У судовому засіданні 09.08.2 011 р. оголошено вступну та резо лютивну частини рішення.

Суть спору: Позов зая влено Сільськогосподарськи м товариством з обмеженою ві дповідальністю «Луб' яна», с . Луб' яна Миколаївського ра йону Львівської області до Товариства з обмеженою в ідповідальністю Сільського сподарське підприємство «Аг рофірма Орсан», с. Луб' яна Ми колаївського району Львівсь кої області, Відділу державн ої виконавчої служби Миколаї вського районного управлінн я юстиції, м. Миколаїв та до Пр иватного підприємства «Спец іалізоване підприємство юст иція», м. Київ про визнан ня права спільної сумісної в ласності.

Ухвалою суду від 01.06.2011 року п озовну заяву прийнято до роз гляду, порушено провадження у справі та призначено її до с удового розгляду на 05.07.2011 року. Ухвалою суду від 02.06.2011 року задо волено заяву позивача про вж иття заходів до забезпечення позову.

Ухвалами суду від 05.07.2011 року т а від 26.07.2011 року розгляд справи відкладався на 26.07.2011 року та на 09.08.2011 року.

Строк розгляду спору було п родовжено судом 26.07.2011 р. в поряд ку ст. 69 ГПК України за клопота нням представника позивача.

Представник позивача в суд ове засідання з' явився, вим оги ухвал суду виконав частк ово, позовні вимоги підтрима в, просив позов задоволити по вністю з підстав, наведених у позовній заяві. 26.07.2011 року пред ставником позивача подано за яву в порядку ст. 22 ГПК України про уточнення предмету позо ву, а саме: слова «спільної сум існої»виключити з тексту.

Представник відповідача 1 в судове засідання з' явивс я, вимоги ухвали суду від 01.06.2011 р оку виконав частково, через к анцелярію суду подав відзив від 05.07.2011 року на позовну заяву, відповідно до якого визнав п озовні вимоги в частині прав а спільної сумісної власност і СТзОВ «Луб' яна»на 8/100 частк и у майні, що знаходиться за ад ресою: Львівська область, Мик олаївський район, с. Луб' яна .

Представник відповідача2 в судове засідання з' явився, подав відзив на позовну заяв у від 26.07.2011 року.

Відповідач3 явки повноважн ого представника в судове за сідання не забезпечив, вимог ухвали суду від 01.06.2011 року не ви конав, проти позову у встанов леному порядку не заперечив, причин неявки не повідомив, х оча про час та місце судового засідання був належним чино м повідомлений, що підтвердж ується повідомленням про вру чення рекомендованого пошто вого відправлення № 7901406084844.

Крім того, на адресу суду 09.0 6.2011 року надійшла заява про вст уп у справу третьої особи на с тороні відповідача1 без само стійних вимог - ОСОБА_1 (7904 9, м. Львів, вул. Освицька, 17/44). Вказана заява обґрунтовує ться тим, що заявлений позов т а заява № 01/06-11 від 01.06.2011 року про за безпечення позову безпосере дньо зачіпають права третьої особи як власника будівлі зе рнового складу «А-1» загально ю площею 1 629,7 кв.м., яка згідно з р озрахунком складає 92/100 ідеаль них частки будівель та спору д, що знаходяться у с. Луб' яна , по вул. Новій, 17, Миколаївськог о району Львівської області, а за таких обставин всі рішен ня господарського суду із сп ору можуть вплинути на її пра ва або обов' язки, як власник а спірного приміщення. Суд ви знав дану заяву підставною т а задоволив.

Третьої особою - ОСОБА_1 - надано пояснення по пред мету спору, зокрема, у поданих відзивах від 21.07.2011 року та від 04. 08.2011 р.

Розглянувши матеріали сп рави, заслухавши пояснення п редставників сторін, повно т а об' єктивно дослідивши док ази в їх сукупності, суд встан овив наступне:

Сільськогосподарське това риство з обмеженою відповіда льністю «Луб' яна», с. Луб' яна Миколаївського району Ль вівської області, як юридичн а особа, перереєстроване Мик олаївською районною державн ою адміністрацією 09.03.2000р., про щ о видано свідоцтво про держа вну перереєстрацію юридично ї особи № 23970385, запис у журналі о бліку реєстраційних справ № 19/2000, включене до Єдиного держа вного реєстру підприємств та організацій України згідно довідки Львівського обласно го управління статистики № 16 68 від 17.03.2000р. і є відповідно до п. 1. 5 Статуту правонаступником к олективного сільськогоспод арського підприємства «Луб' яна».

Юридичні адреси позивача т а відповідача-1 - товариства з обмеженою відповідальніст ю сільськогосподарського пі дприємства «Агрофірма Орсан »збігаються, їх місцезнаходж ення Львівська обл., Миколаїв ський р-н, с. Луб' яна, вулиця Н ова, 17.

Згідно Витягу з реєстру п рав власності на нерухоме ма йно від 20.12.2007 року № 17145838, виданого комунальним підприємством Л ьвівської обласної ради «Стр ийське міжрайонне бюро техні чної інвентаризації», за ціє ю ж адресою за позивачем та ві дповідачем-1 було зареєстров ане на правах співвласності нерухоме майно, яке складаєт ься з зернового складу «А-1» , загальною площею 1629.7 кв.м.; си лосної ями «Б»; насосної «В»т а водонапірної башти «Г»., при цьому ТзОВ СП «Агрофірма Орс ан»належало 92/100 майна, а позива чу, відповідно - 8/100.

31 грудня 2007 року (№ реєстру 4846) м іж ОСОБА_1 та ТзОВ СП «Агро фірма Орсан»укладено догові р іпотеки, за умовами якого ос танній передав в заставу ОС ОБА_1 будівлю зернового ск ладу «А-1», що є частиною спіль ної власності позивача і від повідача-1 у даній справі.

Даним договором забезпече но вимоги іпотекодержателя, що випливають з договору поз ики від 31.12.2007р.

Пунктом 2.1.3 договору іпотеки визначено, що предмет іпотек и перебуває у спільній частк овій власності, та за протоко лом 4/1 від 28.12.2007 року ТзОВ «Луб' я на»дозволяє передати в іпоте ку Іпотекодавцю частину майн а.

При цьому судом встановлен о, що СТзОВ «Луб' яна», як спів власник, не є стороною даних д оговорів, згоди на їх укладен ня не надавало.

Враховуючи предмет спору т а вказані обставини, суд зазн ачає, що власник майна, володі є, користується і розпоряджа ється своїм майном на власни й розсуд, і лише власник вправ і реалізувати своє волевиявл ення, зокрема шляхом укладен ня і нотаріального посвідчен ня договору про поділ (виділе ння) майна в натурі чи подання нотаріально посвідченої зая ви про згоду на передачу майн а в іпотеку.

Згідно приписів статті 355 Цивільного кодексу України, майно, що є у власності двох аб о більше осіб (співвласників ), належить їм на праві спільно ї власності (спільне майно). Ма йно може належати особам на п раві спільної часткової або на праві спільної сумісної в ласності. Право спільної вла сності виникає з підстав, не з аборонених законом. Спільна власність вважається частко вою, якщо договором або закон ом не встановлена спільна су місна власність на майно.

В свою чергу за статтею 356 тог о ж Кодексу власність двох чи більше осіб із визначенням ч асток кожного з них у праві вл асності є спільною частковою власністю.

Суб' єктами права спільно ї часткової власності можуть бути фізичні особи, юридичні особи, держава, територіальн і громади.

За таких обставин весь комп лекс нерухомого майна перебу вав у власності сторін на пра ві спільної часткової власно сті.

У відповідності до положен ь статті 357 ЦК України частки у праві спільної часткової вл асності вважаються рівними, якщо інше не встановлено за д омовленістю співвласників а бо законом. Якщо розмір часто к у праві спільної часткової власності не встановлений з а домовленістю співвласникі в або законом, він визначаєть ся з урахуванням вкладу кожн ого з співвласників у придба ння (виготовлення, споруджен ня) майна. Співвласник має пра во на відповідне збільшення своєї частки у праві спільно ї часткової власності, якщо п оліпшення спільного майна, я кі не можна відокремити, зроб лені ним своїм коштом за згод ою всіх співвласників, з доде ржанням встановленого поряд ку використання спільного ма йна. Поліпшення спільного ма йна, які можна відокремити, є в ласністю того з співвласникі в, який їх зробив, якщо інше не встановлено домовленістю сп іввласників.

За змістом статті 364 ЦК Украї ни співвласник має право на в иділ у натурі частки із майна , що є у спільній частковій вла сності. Якщо виділ у натурі ч астки із спільного майна не д опускається згідно із законо м або є неможливим (частина др уга статті 183 цього Кодексу), сп іввласник, який бажає виділу , має право на одержання від ін ших співвласників грошової а бо іншої матеріальної компен сації вартості його частки. К омпенсація співвласникові м оже бути надана лише за його з годою. Договір про виділ у нат урі частки з нерухомого спіл ьного майна укладається у пи сьмовій формі і підлягає нот аріальному посвідченню.

Поряд з цим відповідно до ст атті 367 того ж Кодексу майно, що є у спільній частковій власн ості, може бути поділене в нат урі між співвласниками за до мовленістю між ними. У разі по ділу спільного майна між спі ввласниками право спільної ч асткової власності на нього припиняється.

Договір про поділ нерухомо го майна, що є у спільній частк овій власності, укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.

Згідно приписів статті 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, за ставою.

Статтею 576 Цивільного кодек су України передбачено, що пр едметом застави може бути бу дь-яке майно (зокрема, річ, цін ні папери, майнові права), що м оже бути відчужене заставода вцем і на яке може бути зверне не стягнення.

Іпотека, в силу статті 575 Циві льного кодексу України, є окр емим видом застави нерухомог о майна. Правила про іпотеку з емлі та інші окремі види заст ав встановлюються законом.

Відповідно до положень час тини 1 статті 3 Закону України «Про іпотеку», іпотека виник ає на підставі договору, зако ну або рішення суду. Згідно вимог статті 18 цього Закону , іпотечний договір укладаєт ься між одним або декількома іпотекодавцями та іпотекоде ржателем у письмовій формі, п ідлягає нотаріальному посві дченню та повинен містити іс тотні умови.

Предметом іпотеки можуть б ути один або декілька об'єкті в нерухомого майна за таких у мов - нерухоме майно належит ь іпотекодавцю на праві влас ності або на праві господарс ького відання, якщо іпотекод авцем є державне або комунал ьне підприємство, установа ч и організація; нерухоме майн о може бути відчужене іпотек одавцем і на нього відповідн о до законодавства може бути звернене стягнення; нерухом е майно зареєстроване у вста новленому законом порядку як окремий виділений у натурі о б'єкт права власності, якщо ін ше не встановлено цим Законо м (частина 1 статті 5).

В силу ч. 3 статті 5 Закону Укр аїни «Про іпотеку»частина об 'єкта нерухомого майна може б ути предметом іпотеки лише п ісля її виділення в натурі і р еєстрації права власності на неї як на окремий об'єкт нерух омості, якщо інше не встановл ено цим Законом.

Згідно п.4.3. Тимчасового по ложення про порядок державно ї реєстрації права власності та інших речових прав на неру хоме майно, затвердженого На казом Міністерства юстиції У країни № 7/5 від 07.02.2002, зареєстрова но в Міністерстві юстиції Ук раїни 18 лютого 2002 р. за № 157/6445, при п оділі нерухомого майна для к ожного з об'єктів нерухомого майна відкриваються нові ро зділи Реєстру прав і нові реє страційні справи, кожному з о б'єктів нерухомого майна при своюється новий реєстраційн ий номер. В даному випадку нов і розділи Реєстру прав і нові реєстраційні справи не відк ривались, кожному з об'єктів н ерухомого майна новий реєстр аційний номер не присвоювавс я.

Відповідно до частини 2 стат ті 6 Закону України «Про іпоте ку»майно, що є спільною власн істю, може бути передане в іпо теку лише за нотаріально пос відченою згодою усіх співвла сників. Співвласник нерухомо го майна має право передати в іпотеку свою частку в спільн ому майні без згоди інших спі ввласників за умови виділенн я її в натурі та реєстрації пр ава власності на неї як на окр емий об'єкт нерухомості.

Як вже зазначалось, з гідно Витягу з реєстру пр ав власності на нерухоме май но від 20.12.2007 року № 17145838, виданого к омунальним підприємством Ль вівської обласної ради «Стри йське міжрайонне бюро техніч ної інвентаризації», за ТзОВ СП «Агрофірма Орсан» (Відпов ідач-1) та Колективним сільськ огосподарським підприємств ом «Луб' яна», правонаступни ком якого є Сільськогосподар ське товариство з обмеженою відповідальністю «Луб' яна »(Позивач) було зареєстрован е на правах співвласності не рухоме майно, яке складаєтьс я з зернового складу «А-1», заг альною площею 1629.7 кв.м.; силосно ї ями «Б»; насосної «В»та водо напірної башти «Г»., при цьому ТзОВ СП «Агрофірма Орсан»на лежало 92/100 майна, а позивачу, ві дповідно - 8/100.

Тобто, станом на дату у кладення договору іпотеки зе рновий склад в натурі окремо не виділявся та не реєструва вся як окремий об' єкт нерух омості, нотаріально посвідче ної згоди співвласника на пе редачу його в іпотеку не було .

Аналізуючи Протокол 4/1 загальних зборів ТзОВ «Луб' яна»від 28.12.2007р., суд зазначає, що він є внутрішнім документом підприємства і міг бути лише підставою для укладення в ма йбутньому і нотаріальному по свідченні окремого договору про поділ (виділення) майна із спільної власності чи для по дання нотаріально посвідчен ої заяви (згоди) на передачу ма йна в іпотеку.

Проте, даний протокол не є формою зовнішнього воле виявлення і підставою для пе редачі частини спільної влас ності в іпотеку з огляду на пр иписи статей 3, 5, 6 Закону Україн и «Про іпотеку».

Відповідно до ч. 2 ст. 215 ЦК Ук раїни недійсним є правочин, я кщо його недійсність встанов лена законом (нікчемний прав очин). У цьому разі визнання та кого правочину недійсним суд ом не вимагається.

Згідно п. 1 ст. 219 ЦК України , у разі недодержання вимоги з акону про нотаріальне посвід чення одностороннього право чину такий правочин є нікчем ним.

Враховуючи, що Протокол 4/1 за гальних зборів ТзОВ «Луб' ян а»складений в простій письмо вій формі і нотаріально не по свідчений, він є нікчемним од ностороннім правочином згід но закону.

Що стосується клопотання позивача про вихід за межі по зовних вимог, то воно не підля гає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 83 ГПК Ук раїни, господарський суд, при ймаючи рішення, має право вих одити за межі позовних вимог , якщо це необхідно для захист у прав і законних інтересів п озивачів або третіх осіб з са мостійними вимогами на предм ет спору і про це є клопотання заінтересованої сторони.

Згідно п.2 Постанови Плену му Верховного Суду України в ід 06.11.2009 року № 9 «Про судову прак тику розгляду цивільних спра в про визнання правочинів не дійсними»судам необхідно вр аховувати, що згідно із статт ями 4, 10 та 203 ЦК зміст правочину н е може суперечити ЦК, іншим за конам України, які приймають ся відповідно до Конституції України та ЦК, міжнародним до говорам, згода на обов'язкові сть яких надана Верховною Ра дою України, актам Президент а України, постановам Кабіне ту Міністрів України, актам і нших органів державної влади України, органів влади Автон омної Республіки Крим у випа дках і в межах, встановлених К онституцією України та закон ом, а також моральним засадам суспільства. Зміст правочин у не повинен суперечити поло женням також інших, крім акті в цивільного законодавства, нормативно-правових актів, п рийнятих відповідно до Конст итуції України (статті 1, 8 Конс титуції України).

Відповідно до ч. 1 ст. 220 ЦК Ук раїни у разі недодержання ст оронами вимоги закону про но таріальне посвідчення догов ору такий договір є нікчемни м.

У ст. 216 ЦК України встановлен о, що недійсний правочин не ст ворює юридичних наслідків, к рім тих, що пов'язані з його не дійсністю. Правові наслідки недійсності нікчемного прав очину, які встановлені закон ом, не можуть змінюватися за д омовленістю сторін. Вимога п ро застосування наслідків не дійсності нікчемного правоч ину може бути пред'явлена буд ь-якою заінтересованою особо ю. Суд може застосувати наслі дки недійсності нікчемного п равочину з власної ініціатив и.

Враховуючи вищенаведене, б еручи до уваги, що договір іп отеки, укладений між ОСОБА_ 1 та Товариством з обмежено ю відповідальністю сільсько господарським підприємство м «Агрофірма Орсан»від 31.12.2007р. у кладений без нотаріально пос відченої згоди позивача, то в ін є нікчемним в силу закону. Н ікчемний правочин не створює юридичних наслідків, у зв' я зку з чим Протокол № 03/060/11/і-2 пров едення прилюдних торгів ареш тованого нерухомого майна (п редмет іпотеки) Ліцитатора Гаврилів О.Д., затверджений директором Львівської філії ПП Спеціалізоване управлінн я «Юстиція»27.04.2011р.; Акт (б/н) д ержавного виконавця про реал ізацію предмета іпотеки Да нилко І.І., затверджений нач альником державної виконавч ої служби Миколаївського рай онного управління юстиції Ль вівської області від 29.04.2011р.; Св ідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів від 05.05.2011р., в идане приватним нотаріусом М иколаївського районного нот аріального округу Львівсько ї області Алєксєєвою Г.М., № реєстру 1470 та Витяг про д ержавну реєстрацію прав Кому нального підприємства Львів ської обласної ради «Стрийсь ке міжрайонне бюро технічної інвентаризації»від 13.05.2011р., реє страційний номер 29949222, номер за пиу 84 в книзі: 1 також недійсні в силу закону.

Що стосується укладених м іж ОСОБА_1 і ТзОВ «СП «Агро фірма Орсан»договорів позик и та іпотеки, суд додатково зв ертає увагу на наступне.

В силу ст. 1046 ЦК України, за д оговором позики одна сторона (позикодавець) передає у влас ність другій стороні (позича льникові) грошові кошти або і нші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобо в' язується повернути позик одавцеві таку ж суму грошови х коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір поз ики є укладеним з моменту пер едання грошей або інших рече й, визначених родовими ознак ами.

Договір позики укладаєтьс я у письмовій формі (ст. 1047), якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлени й законом розмір неоподатков уваного мінімуму доходів гро мадян, а у випадках, коли позик одавцем є юридична особа, - не залежно від суми.

Іпотека є одним з вид ів забезпечення зобов' язан ь, різновидом застави. Викона ння зобов' язання може забез печуватися неустойкою, порук ою, гарантією, заставою, притр иманням, завдатком (ч.1 ст. 546 ЦК У країни).

Позичальник в даному випа дку правомірно скористувавс я своїм законним правом на од ержання позики, однак право н а передачу в іпотеку майна, що є спільною власністю могло в иникнути у нього лише після й ого поділу, виділення, викупу , відступлення, дарування тощ о, належно оформленої згоди с піввласника або після відпов ідного рішення суду на даний предмет.

Частини 4 та 7 статті 41 Конс титуції України встановлюют ь, що ніхто не може бути протип равно позбавлений права влас ності. Право приватної власн ості є непорушним.

Згідно ст. ст.15, 16 Цивільног о кодексу України кожна особ а має право на захист свого ци вільного права - особистого н емайнового або майнового та інтересу у разі його порушен ня, невизнання або оспорюван ня, одним із способів захисту якого є визнання права.

З аналізу зазначених норм Ц ивільного кодексу України пр аво на звернення до суду має о соба, яка має матеріально-пра вову заінтересованість у спр аві. У цьому якраз полягає сут ь принципу диспозитивності г осподарського процесу. Основ ним проявом дії принципу дис позитивності у процесуально му законодавстві, одним із ас пектів якого є положення про те, що кожна особа повинна дба ти про своє право, і ніхто не з обов'язаний дбати про права і нших, якщо останнє не є обов'яз ком в силу закону чи договору .

Конституційні засади прав ового порядку господарюванн я в Україні - це право кожног о володіти, користуватися та розпоряджатися своєю власні стю (ч. 1 ст. 317 ЦК України).

Згідно ст. 321 ЦК України: «Пр аво власності є непорушним. Н іхто не може бути протиправн о позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні ».

Відповідно до ст. 392 Цивільно го кодексу України власник м айна може пред'явити позов пр о визнання його права власно сті, якщо це право оспорюєтьс я або не визнається іншою осо бою.

Позов про визнання права вл асності - це недоговірна вимо га власника майна про конста тацію перед третіми особами факту приналежності позивач у права власності на спірне м айно, не поєднане з конкретни ми вимогами про повернення м айна чи усунення інших переш код, не пов' язаних з позбавл енням володіння.

В силу приписів ч. 2 ст. 5 ГК Укр аїни, конституційні основи п равового господарського пор ядку в Україні становлять, зо крема, принципи непорушності права приватної власності, н едопущення протиправного по збавлення власності.

За даних обставин по зивач фактично позбавлений п рава вільно володіти, корист уватись та розпоряджатися на лежним йому майном, що в свою ч ергу є порушенням гарантован их Конституцією України та г л. 23 - 26 ЦК України прав. Тому суд вбачає за необхідне усунути допущені порушення та захист ити право власності позивача .

Відповідно до ст. 33 ГПК Укра їни кожна сторона повинна до вести ті обставини, на які вон а посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Док ази подаються сторонами та і ншими учасниками судового пр оцесу.

Згідно ст. 34 ГПК України го сподарський суд приймає тіль ки ті докази, які мають значен ня для справи.

Обставини справи, які відпо відно до законодавства повин ні бути підтверджені певними засобами доказування, не мож уть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи наведене, суд вв ажає, що позовні вимоги обґру нтовані, підставні та такі, що підлягають до задоволення п овністю.

Враховуючи те, що спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача 1, судові витрати слід покласти на нього.

З огляду на викладене, на пі дставі Конституції України, ст.ст. 15, 16, 183, 203, 215, 227, 317, 321, 392, глав 23, 24, 25, 26 ЦК України, ст.ст. 5, 20 ГК України, ст .ст. 5, 6 Закону України «Про іпот еку», керуючись ст.ст. 4, 33, 34, 44, 49, 75, 84, 85, 115, 116 ГПК України, господарськ ий суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити .

2. Визнати за Сільськогос подарським товариством з обм еженою відповідальністю «Лу б' яна», Львівська обл., Микол аївський р-н, с. Лубяна, вул. Нов а, 17, код ЄДРПОУ 23970385 право в ласності на 8/100 частки на насту пне нерухоме майно : будівл ю зернового складу «А-1», загал ьною площею 1629.7 кв.м.; силосну яму; насосну; водонапірну баш ту, що знаходяться у селі Лу б'яна, по вулиці Новій, 17 (сімнад цять), Миколаївського району , Львівської області.

3. Стягнути з Товариства з об меженою відповідальністю Сі льськогосподарське підприє мство «Агрофірма Орсан», 81600, с. Луб' яна Миколаївського рай ону Львівської області, Нова , 17 (код ЄДРПОУ 30439275) на користь СТ зОВ «Луб' яна», 81600, с. Луб' яна Миколаївського району Львів ської області, Нова, 17 (код ЄДРП ОУ 23970385) 85,00 грн. держмита та 236,00 грн . витрат на інформаційно - те хнічне забезпечення судовог о процесу.

4. Наказ видати згід но ст. 116 ГПК України.

Суддя Деркач Ю.Б.

Повний текст рішення виго товлено та підписано 12.08.2011 р.