Постанова

від 01.11.2011 по справі 5015/2906/11

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.11.11 Справа № 5015/2906/11

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

судді -доповідача Дубник О.П.

суддів Скрипчук О.С.

ОСОБА_1

при секретарі судового засідання Гуньці О.П.

розглянув апеляційну скаргу ОСОБА_2 б/н від 16.08.2011 року

на рішення Господарського суду Львівської області від 09.08.2011 року (суддя Деркач Ю.Б.)

у справі № 5015/2906/11

за позовом: Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю (надалі - СТОВ) В«Луб'янаВ» , с. Луб'яна Миколаївського району Львівської області

до відповідача 1: Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства (надалі -ТОВ СП) В«Агрофірма ОрсанВ» , с. Луб'яна Миколаївського району Львівської області

до відповідача 2: Відділу державної виконавчої служби Миколаївського районного управління юстиції (надалі -ВДВС Миколаївського РУЮ), м. Миколаїв

до відповідача 3: Приватного підприємства (надалі -ПП) В«Спеціалізоване підприємство юстиціяВ» , м. Київ

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача 1: ОСОБА_2, м. Львів

про визнання права спільної сумісної власності на 8/100 частки будівлі зернового складу «А-1», загальною площею 1629,7кв.м., силосної ями, насосної, водонапірної башти, що знаходяться за адресою: с.Лубґяна, вул. Нова, 17 Миколаївського району Львівської області.

За участю представників :

від позивача -ОСОБА_3 (довіреність в матеріалах справи);

від відповідача 1 -ОСОБА_4 (довіреність в матеріалах справи);

від відповідачів 2 та 3 - (належним чином повідомлені);

від третьої особи -ОСОБА_5 (довіреність в матеріалах справи);

Розпорядженнями голови та в.о.голови Львівського апеляційного господарського суду, які знаходяться в матеріалах справи, змінено склад колегії, що розглядає дану апеляційну скаргу.

Судом розґяснено права та обовґязки, передбачені ст.ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу України (надалі -ГПК України).

Відводів складу суду в порядку ст. 20 ГПК України не заявлялось.

Заяв про технічну фіксацію судового процесу не надходило.

Причини відкладення розгляду апеляційної скарги, викладені в ухвалі Львівського апеляційного господарського суду від 19.10.2011 року.

Новим складом розпочато розгляд справи спочатку та завершено її розгляд з прийняттям постанови.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 09.08.2011 року у справі № 5015/2906/11 задоволено позов СТОВ В«Луб'янаВ» до ТОВ СП В«Агрофірма ОрсанВ» , до ВДВС Миколаївського РУЮ, ПП В«Спеціалізоване підприємство юстиціяВ» , за участю третьої особи самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача 1 - ОСОБА_2: визнано за позивачем право власності на 8/100 частки на наступне нерухоме майно: будівлю зернового складу В«А-1В» , загальною площею 1629,7 кв.м.; силосну яму; насосну; водонапірну башту, що знаходяться у селі Луб'яна, по вулиці Новій, 17 (сімнадцять), Миколаївського району Львівської області. Також даним рішенням стягнуто з ТОВ СП В«Агрофірма ОрсанВ» на користь СТОВ В«Луб'янаВ» 85,00 грн. держмита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

ОСОБА_2, не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Львівської області від 09.08.2011 року в цій справі та прийняти нове, яким в задоволенні позову відмовити.

Зокрема, в апеляційній скарзі та доповненні до неї від 22.09.2011 року вважає, що оскаржене рішення прийнято місцевим господарським судом за неправильного застосування та з порушенням норм матеріального та процесуального права і невідповідності висновків суду, фактичним обставинам справи. В обґрунтування вказаних підстав та вимог, апелянт посилається на те, що судом першої інстанції в порушення вимог ст. 43 ГПК України не надав належної оцінки поданому позивачем витягу з Реєстру прав власності на нерухоме майно від 20.12.2007 року № 17145838 про те, що за позивачем вже зареєстровано право власності на спірне майно. За наведеного, на думку апелянта, судом першої інстанції відповідно до норм ст.ст. 15, 356, 357, 392 Цивільного кодексу України не було з'ясовано характер спірних правовідносин, норм права, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин, внаслідок чого передчасно задоволено позов. Також, продовжує апелянт, місцевий суд безпідставно встановив факт нікчемності договору іпотеки від 31.12.2007 року відповідно ст. 215, ч. 1 ст. 220 Цивільного кодексу України, ст. 18 Закону України «Про іпотеку», оскільки даний договір укладений в письмовій формі та посвідчений нотаріально. Як наслідок, вважає апелянт, відсутні підстави для застосування наслідків нікчемності правочину, зокрема, визнання судом недійсними протоколу № 03/060/11/і-2 проведення прилюдних торгів арештованого нерухомого майна (предмет іпотеки), затвердженого директором Львівської філії ПП Спеціалізоване управління «Юстиція»27.04.2011 року, акту (б/н) державного виконавця Данилко І.І. про реалізацію предмета іпотеки., затвердженого начальником ДВС Миколаївського РУЮ Львівської області від 29.04.2011 року, свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів від 05.05.2011 року, виданого приватним нотаріусом Миколаївського районного нотаріального округу Львівської області ОСОБА_6, № реєстру 1470 та ОСОБА_5 про державну реєстрацію прав Комунального підприємства Львівської обласної ради «Стрийське міжрайонне бюро технічної інвентаризації»від 13.05.2011року, реєстраційний номер 29949222, номер запису 84 в книзі: 1. Також зазначає скаржник, в суду першої інстанції були відсутні підстави для визнання нікчемним правочином рішення загальних зборів ТОВ «Луб'яна», оформленого протоколом № 4/1 від 28.12.2007 року, оскільки дане рішення прийнято у відповідності до норм ст. 145 Цивільного кодексу України, ч. 1 ст. 60 Закону України «Про господарські товариства», якими не передбачено вимог щодо його нотаріального посвідчення, а тому воно є чинним. Також апелянт вважає, що належним відповідачем в даній справі є ОСОБА_2, як власник спірного майна згідно витягу з Реєстру прав власності на нерухоме майно від 13.05.2011 року № 29949222, а тому місцевий господарський суд повинен був припинити провадження у справі відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 80 ГПК України, оскільки даний спір по своєму по суб'єктному складу та змісту не є підвідомчий господарським судам України, а повинен розглядатись судами загальної юрисдикції в порядку цивільного судочинства.

ТОВ СП В«Агрофірма ОрсанВ» у відзиві на апеляційну скаргу від 14.10.2011 року зазначило про те, що при розгляді справи в суді першої інстанції визнало позов, з підстав того, що при укладенні догорів позики та іпотеки СТОВ В«Луб'янаВ» не залучалось, не є їх стороною, а також відсутні домовленості щодо розподілу майна на ідеальні частки. Також зазначає про те, що Позивач є співвласником всього спірного майна, а не якоїсь його частки, і не давав нотаріально посвідченої згоди на виділення чи відчуження частки. За наведеного, просить залишити без змін рішення Господарського суду Львівської області від 09.08.2011 року у справі № 5015/2906/11.

СТОВ В«Луб'янаВ» у відзиві на апеляційну скаргу № 32 від 17.10.2011 року доводи та вимоги апеляційної скарги третьої особи заперечило, посилаючись на те, що станом на дату укладення договору іпотеки зерновий склад в натурі окремо не виділявся та не реєструвався як окремий об'єкт нерухомості, нотаріально посвідченої згоди співвласника на передачу його в іпотеку не було, а тому такий договір згідно п. 1 ст. 219 Цивільного кодексу України як односторонній правочин, у зв'язку з недотриманням вимог закону щодо його нотаріального посвідчення, є нікчемним, а тому не створює жодних правових наслідків, що є підставою для визнання недійсними протоколу № 03/060/11/і-2 проведення прилюдних торгів арештованого нерухомого майна (предмет іпотеки), затвердженого директором Львівської філії ПП Спеціалізоване управління «Юстиція»27.04.2011 року, акту (б/н) державного виконавця Данилко І.І. про реалізацію предмета іпотеки., затвердженого начальником ДВС Миколаївського РУЮ Львівської області від 29.04.2011 року, свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів від 05.05.2011 року, виданого приватним нотаріусом Миколаївського районного нотаріального округу Львівської області ОСОБА_6, № реєстру 1470 та ОСОБА_5 про державну реєстрацію прав Комунального підприємства Львівської обласної ради «Стрийське міжрайонне бюро технічної інвентаризації»від 13.05.2011року, реєстраційний номер 29949222, номер запису 84 в книзі: 1. Таким чином, вважає позивач, суд першої інстанції, задоволивши поданий ним позов, правомірно захистив право власності позивача. За наведеного, просить залишити без змін рішення Господарського суду Львівської області від 09.08.2011 року у цій справі.

ВДВС Миколаївського РУБЮ та ПП В«Спеціалізоване підприємство юстиціяВ» письмових заперечень на апеляційну скаргу суду не подали, представники від цих відповідачів в судове засідання не зяґвились.

Однак, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду, враховуючи повідомлення їх належним чином про час та місце розгляду справи, що стверджується поштовими повідомленнями про вручення їм ухвали суду від 19.10.2011 року, необовґязковість явки їх представників в судове засідання згідно вказаної ухвали суду, вважає, що судом забезпечено право сторін на участь в судовому засіданні, а тому, виходячи з достатності матеріалів справи для здійснення апеляційного провадження, керуючись нормами ст. 101 ГПК України щодо меж перегляду справи в апеляційній інстанції та ст.ст. 69, 102 ГПК України щодо строку розгляду апеляційної скарги, вважає, що є можливим прийняти за наслідками розгляду апеляційної скарги постанову в даному судовому засіданні.

Львівський апеляційний господарський суд, перевіривши доводи апеляційної скарги, відзиву на неї, та дослідивши наявні докази у справі, зробив висновок, що апеляційна скарга підлягає до задоволення. При цьому, апеляційний суд встановив наступні обставини та керувався такими мотивами.

Як вбачається з позовної заяви СТОВ В«Луб'янаВ» , з врахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 25.07.2011 року № 03/07-11, поданої до ТОВ СП В«Агрофірма ОрсанВ» , до ВДВС Миколаївського РУЮ, ПП В«Спеціалізоване підприємство юстиціяВ» , дане Товариство просило Господарський суд Львівської області визнати за ним право власності на 8/100 частки будівлі зернового складу «А-1», загальною площею 1629,7кв.м., силосної ями, насосної, водонапірної башти, що знаходяться за адресою: с.Лубґяна, вул. Нова, 17 Миколаївського району Львівської області. Підставами для подання даного позову, позивачем вказано порушення відповідачами його прав як співвласника вказаного майна відповідно до ст.ст. 15, 16, 183, 317, 321, 392 Цивільного кодексу України, оскільки відповідачі не надають позивачу достовірної інформації щодо прилюдних торгів по реалізації вказаного майна в процесі виконавчого провадження, стороною якого не є СТОВ В«Луб'янаВ» .

Як встановлено апеляційним судом, згідно витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно від 20.12.2007 року № 17145838, виданого комунальним підприємством Львівської обласної ради «Стрийське міжрайонне бюро технічної інвентаризації», за адресою: с.Лубґяна, вул. Нова, 17 Миколаївського району Львівської області за СТОВ В«Луб'янаВ» та ТОВ СП В«Агрофірма ОрсанВ» зареєстроване нерухоме майно, яке складається з зернового складу «А-1», загальною площею 1629.7 кв.м., силосної ями «Б», насосної «В»та водонапірної башти «Г», а саме: за ТОВ СП В«Агрофірма ОрсанВ» 92/100, а за СТОВ В«Луб'янаВ» - 8/100 вказаного майна.

Таким чином, в силу положень ст.ст. 182, 356 Цивільного кодексу України, вказане вище майно, на момент видачі витягу з реєстру від 20.12.2007 року № 17145838, було в спільній частковій власності вказаних осіб. При цьому, з аналізу змісту норм ст.ст. 357-367 Цивільного кодексу України, які врегульовують інститут спільної часткої власності, вбачається, що добровільна чи примусова реалізація частки (часток) одного із співласників у праві спільної часткої власності не позбавляє іншого співласника його права спільної часткої власності на вказане майно відповідно до його частки в даному майні.

Як вбачається з наявних в матеріалах справи копій договору іпотеки від 31.12.2007 року, укладеного між ОСОБА_2 та ТОВ СП В«Агрофірма ОрсанВ» , виконавчого напису від 03.01.2009 року, протоколу № 03/060/11і-2 про проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна (предмет іпотеки) від 27.04.2011 року, акту державного виконавця про реалізацію предмету іпотеки від 29.04.2011 року, свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів від 05.05.2011 року, витягу з реєстру про державну реєстрацію прав № 29949222 від 13.05.2011 року, належні ТОВ СП В«Агрофірма ОрсанВ» 92/100 частин будівель та споруд загального призначення площею 1629,70 кв.м., що знаходяться за адресою: с.Лубґяна, вул. Нова, 17 Миколаївського району Львівської області, були реалізовані з прилюдних торгів в процесі виконавчого провадження по примусовому виконанню викового напису, внаслідок чого 13.05.2011 року ОСОБА_2 набув право спільної часткової власності на 92/100 вищевказаного нерухомого майна.

Як вбачається апеляційним судом, в матеріалах справи відсутні докази реалізації з прилюдних торгів в порядку вищевказаного виконавчого провадження належного позивачу права власності на 8/100 частки будівель та споруд, що знаходяться за адресою: с.Лубґяна, вул. Нова, 17 Миколаївського району Львівської області. Таким чином, враховуючи подану позивачем копію витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно від 20.12.2007 року № 17145838, йому належить право спільної часткової власності на 8/100 вказаного майна. Доказів протилежного, ні позивачем, ні відповідачами суду відповідно до ст.ст. 4-3, 33 ГПК України не подано.

Відповідно до ст. 392 Цивільного кодексу України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Згідно ч. 1 ст. 1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Однак, як вбачається з матеріалів справи, та вищевстановлено апеляційним судом, відповідачами не оспорюється та не заперечується право спільної часткової власності позивача на 8/100 будівель та споруд, що знаходяться за адресою: с.Лубґяна, вул. Нова, 17 Миколаївського району Львівської області. Зокрема, ТОВ СП В«Агрофірма ОрсанВ» у відзиві на позовну заяву від 05.07.2011 року визнало позов СТОВ В«Луб'янаВ» в даній справі. ВДВС Миколаївського РУЮ у відзиві на апеляційну скаргу від 25.07.2011 року зазначило про, що ним було в процедурі виконавчого провадження реалізовано з прилюдних торгів ОСОБА_2 належне ТОВ СП В«Агрофірма ОрсанВ» майно, що складає 92/100 ідеальних частин будівель та споруд і знаходяться за адресою: с.Лубґяна, вул. Нова, 17 Миколаївського району Львівської області, при цьому, жодним чином не було заперечено право спільної часткової власності СТОВ В«Луб'янаВ» на решту 8/100 частин вказаного нерухомого майна.

Суд першої інстанції правильно встановивши факт належності позивачу права власності на 8/100 частки будівлі зернового складу В«А-1В» , загальною площею 1629,7 кв.м., силосної ями, насосної, водонапірної башти, що знаходяться у селі Луб'яна, по вулиці Новій, 17 (сімнадцять), Миколаївського району Львівської області, водночас, не врахував, що позивачем не доведено факту оспорення або заперечення відповідачами вказаного права позивача. При цьому, місцевий господарський суд, виходячи за межі предмету дослідження в даній справі, в порушення встановленого ст. 124 Конституції України та ст.ст. 2, 4-3, 33, 54 ГПК України принципу диспозитивності господарського судочинства, та в порушення норм ст.ст. 4-7, 33, 43, 83, 85 ГПК України, ст.ст. 15, 16, 98, 145, 203, 204 Цивільного кодексу України, безпідставно встановив факт нікчемності відповідно до ч. 1 ст. 219 Цивільного кодексу України як одностороннього правочину - рішення загальних зборів СТОВ «Луб'яна», оформленого протоколом № 4/1 від 28.12.2007 року, нікчемності відповідно до ч. 1 ст. 220 Цивільного кодексу України договору іпотеки, укладеного між ОСОБА_2 та ТОВ СП В«Агрофірма ОрсанВ» від 31.12.2007 року як такого, що укладений без нотаріально посвідченої згоди позивача, та, як наслідок, з порушенням вищенаведених норм процесуального закону та ст. 216 Цивільного кодексу України, визнав недійсними протокол № 03/060/11/і-2 проведення прилюдних торгів арештованого нерухомого майна (предмет іпотеки), затверджений директором Львівської філії ПП Спеціалізоване управління «Юстиція»27.04.2011 року, акт б/н державного виконавця про реалізацію предмета іпотеки, затверджений начальником ДВС Миколаївського РУЮ Львівської області від 29.04.2011 року, свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів від 05.05.2011 року за № реєстру 1470, видане приватним нотаріусом Миколаївського районного нотаріального округу Львівської області ОСОБА_6, та витяг про державну реєстрацію прав Комунального підприємства Львівської обласної ради «Стрийське міжрайонне бюро технічної інвентаризації»від 13.05.2011року, реєстраційний номер 29949222, номер запису 84 в книзі: 1.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 104 ГПК України підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є:

1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи;

4) порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Порушення або неправильне застосування норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до прийняття неправильного рішення.

Відтак, рішення Господарського суду Львівської області від 09.08.2011 року у справі № 5015/2906/11 є незаконним та необґрунтованим, оскільки прийнято з порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального права, недоведеності обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, невідповідності висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, а тому його слід скасувати та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити.

Також слід стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю В«Луб'янаВ» на користь ОСОБА_2 42 грн. 50 коп. в відшкодування витрат по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 103, 104, 105 ГПК України, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволити.

Рішення Господарського суду Львівської області від 09.08.2011 року у даній справі скасувати. Прийняти нове рішення -в позові відмовити.

Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю В«Луб'янаВ» на користь ОСОБА_2 ради 42 грн. 50 коп. в відшкодування витрат по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги.

Місцевому господарському суду видати наказ на виконання даної постанови.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку згідно з Розділом ХІІ-І Господарського процесуального кодексу України.

Суддя-доповідач ОСОБА_7

Судді Скрипчук О.С.

ОСОБА_1

Повне рішення складено

18.11.2011 року