Рішення

від 12.07.2011 по справі 47/201

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА



ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  47/201

12.07.11

за позовом   Громадянина США ОСОБА_1

до                  1. ОСОБА_2  

                     2. Товариства з обмеженою відповідальністю  "Ренесанс  Кепітал Інвест"      

третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача

                    Товариство з обмеженою відповідальністю «Ренесанс Імперіал Груп»

про  визнання договору недійсним

             Суддя Станік С.Р.

Представники сторін, що приймали участь в судових засіданнях:

від позивача              ОСОБА_3 –представник за довіреністю;

від відповідача-1      ОСОБА_4 –представник за довіреністю

від відповідача-2      ОСОБА_5 –представник за довіреністю.

від третьої особи      Хасанов А.М. (в судове засідання 12.07.2011 –не з’явився).  

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідачів про визнання недійсним договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі від 29.04.2010, укладеного між ТОВ «Ренесанс Кепітал Інвест»та ОСОБА_2.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.06.2011 було порушено провадження у справі     № 47/201, розгляд справи було призначено на 07.07.2011.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 07.07.2011 на підставі статті 27 Господарського процесуального кодексу України суд вирішив залучити до участі у розгляді справи у якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - ТОВ «Ренесанс Імперіал Груп», розгляд справи відкладено до 12.07.2011.

В судовому засіданні 12.07.2011 представник позивача заявлені вимоги підтримав у повному обсязі. просив суд позов задовольнити. Вимоги позивача мотивовані тим, що 29.04.2010 між відповідачем-2 та відповідачем-1 було укладено договір купівлі-продажу частки в статутному капіталі ТОВ «Західінвест- Україна», згідно якого відповідачем-2 було відчужено на користь відповідача-1 90% статутного капіталу ТОВ «Західінвест- Україна». В свою чергу, 100% статутного капіталу відповідача-2 належить на праві власності ТОВ «Ренесанс Імперіал Груп», заставниками якого є зокрема і позивач - ОСОБА_1 (33%), а також ОСОБА_6 (33, 34%) та ОСОБА_2 (33,33%). Отже, на думку позивача, рішення про відчуження відповідачем-2 на користь відповідача-1 90% статутного капіталу ТОВ «Західінвест- Україна»мало прийматись єдиним учасником  ТОВ «Ренесанс Кепітал Інвест», а саме ТОВ «Ренесанс Імперіал Груп»шляхом проведення зборів учасників, які не скликалися і не проводились. Отже, директор ТОВ «Ренесанс Імперіал Груп»не мав права одноосібно приймати рішення на загальних зборах ТОВ «Ренесанс Кепітал Інвест»щодо продажу 90% частки статутного капіталу ТОВ «Захід-Інвест Україна», а відтак і надавати повноваження директору зазначеного товариства на підписання оспорюваного договору, у зв’язку з чим договір в силу вимог ч. 2 ст. 203, ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України є недійсним.

Представник відповідача-1 в судовому засіданні 12.07.2011 проти заявлених вимог заперечував. У письмовому відзиві на позов наголошував на тому, що договір від імені ТОВ «Ренесанс Кепітал Інвест»підписано генеральним директором Долинським Д.В., який не мав обмежень при представництві інтересів товариства, а ОСОБА_2 уклав відповідний договір купівлі- продажу від 29.04.2010 як відповідна цивільна особа, наділена повною дієздатністю.

Представник відповідача-2 в судовому засіданні 12.07.2011 проти заявлених вимог заперечував. У письмовому відзиві на позов наголошував на тому, що повноваження генерального директора Долинського Д.В. під час підписання оспорюваного договору були встановлені рішенням загальних зборів учасників № 2/1 від 05.02.2008 та новою редакцією Статуту товариства. Також, рішенням Господарського суду міста Києва від 17.03.2011 в справі № 38/453 позивачу було відмовлено у задоволенні вимоги про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників № 2/1 від 05.02.2008. Отже, оскільки у генерального директора Долинського Д.В. були повноваження на укладення договору купівлі- продажу від 29.04.2010, в статуті ТОВ «Ренесанс Кепітал Інвест»не містилось обмежень щодо відчуження частки товариства, а відтак підстави для визнання недійсним договором купівлі-продажу від 29.04.2010 –відсутні.  

Третя особа через канцелярію суду надала письмові пояснення по суті спору,  в яких зазначала про те, що підстави для задоволення позову відсутні з вищенаведених підстав.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши в судовому засіданні пояснення представників сторін та третьої особи, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

29.04.2010 між ТОВ «Ренесанс Кепітал Інвест», в особі генерального директора Долинського Дениса Валентиновича, який діяв на підставі Статуту та протоколу зборів засновників від 10.02.2006, як продавцем, та громадянином Російської Федерації ОСОБА_2, як покупцем, було укладено договір купівлі-продажу частки в статутному капіталі ТОВ «Західінвест- Україна»(далі –договір купівлі-продажу від 29.04.2010).

Умовами договору купівлі-продажу від 29.04.2010 сторони погодили, що продавець передає у власність покупцю належну йому частку статутного капіталу в розмірі 90% ТОВ «Західінвест-Україна», а покупець приймає та зобов’язується сплатити кошти за частку на умовах цього договору (п. 1.1), розмір частки на момент укладення договору становить 18 450,00 грн., що складає 90% статутного капіталу ТОВ «Західінвест- Україна»(п. 2.1).

Згідно Статуту ТОВ «Ренесанс Кепітал Інвест», затвердженого загальними зборами учасників протоколом № 14 від 28.05.2008, вищим органом товариства є загальні збори учасників (п. 9.1), виключна компетенція яких по питанням діяльності товариства визначена у п. 9.2 наведеного статуту, виконавчим органом товариства є дирекція, яку очолює генеральний директор (п. 10.1), повноваження генерального директора визначені п. 10.5 статуту.   

Третьою особою для  долучення до матеріалів справи додано копію протоколу № 2/1 від 05.02.2008 загальних зборів учасників ТОВ «Ренесанс Імперіал Груп», згідно якого по питанню другому порядку денного «Про надання Долинському Д.В. укладати угоди, підписувати та виконувати всі необхідні дії з питань придбання та відчуження будь-якого майна товариства, в тому числі часток учасника (відступу та входження до складу учасників) ТОВ «Ренесанс Імперіал Груп»в інших товариствах будь-якої організаційно-правової форми власності»присутніми учасниками (ОСОБА_2 та ОСОБА_1) прийнято рішення про надання генеральному директору ТОВ «Ренесанс»Імперіал Груп»Долинському Денису Валентиновичу повноваження на укладення від імені ТОВ «Ренесанс Імперіал Груп»договори купівлі-продажу (інші правочини) щодо майна товариства, підписувати всі необхідні для цього документи (договори, протоколи загальних зборів учасників ТОВ «Ренесанс Імперіал Груп»,  статути та інші необхідні документи), заяви, форми та виконувати всі необхідні дії з питань придбання та відчуження часток учасників ТОВ «Ренесанс Імперіал Груп»в інших товариствах будь-якої організаційно-правової форми власності, в тому числі ТОВ «Ренесанс Кепітал Інвест».

Також, третьою особою для долучення до матеріалів справи додано належним чином засвідчену копію рішення Господарського суду міста Києва від 17.03.2011 в справі № 38/453, залишеного без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 08.06.2011, згідно якого ОСОБА_1 та ОСОБА_6 було відмовлено у задоволенні позовних вимог до ТОВ «Ренесанс Імперіал Груп», треті особи –Долинський Д.В., ОСОБА_2 про визнання недійсним рішення загальних зборів № 2/1 від 05.02.2008.

Рішення суду про відмову у задоволенні позову мотивовано тим, що положення статуту ТОВ «Ренесанс Імперіал Груп»не передбачали надання загальним зборам повноважень та відповідного обмеження повноважень генерального директора ТОВ «Ренесанс Імперіал Груп»щодо укладення від імені ТОВ «Ренесанс Імперіал Груп»договорів купівлі-продажу майна (змістом поняття “майно” згідно з ст.190 Цивільного кодексу України є речі, майнові права та обов’язки) ТОВ «Ренесанс Імперіал Груп», підписання будь-яких документів з питань придбання чи відчуження часток (майнових прав) ТОВ «Ренесанс Імперіал Груп»в інших товариствах будь-якої організаційно-правової форми власності. Таким чином, внаслідок прийняття загальними зборами ТОВ «Ренесанс Імперіал Груп»рішення загальних зборів № 2/1 від 05.02.2008 генеральний директор ТОВ «Ренесанс Імперіал Груп»не отримав будь-яких додаткових повноважень діяти від імені Відповідача, які не були надані йому статутом ТОВ «Ренесанс Імперіал Груп». А отже, суд дійшов висновку, що рішення загальних зборів ТОВ «Ренесанс Імперіал Груп», оформлене протоколом №2/1 від 05.02.2008 ніяким чином не змінює правових стану, відносин (обсягу прав та обов’язків) сторін, відповідно не порушує прав та інтересів  ОСОБА_1 та ОСОБА_6.

Згідно статті 35 Господарського процесуального кодексу України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

У рішенні від 25.07.2002 по справі "Совтрансавто-Холдинг" проти України" Європейський суд з прав людини зазначив, що одним з основних елементів верховенства права є принцип правової певності, який серед іншого передбачає, що у будь-якому спорі рішення суду, яке набрало законної сили, не може бути поставлено під сумнів.

Відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Суд може захистити цивільне право або інтерес способом, що встановлений договором або законом.

Корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами (ст. 167 Господарською кодексу України).

Права учасника господарського товариства визначені у ст. 116 Цивільного кодексу України та ст. 10 Закону України “Про господарські товариства”.

Так учасники господарського товариства мають право у порядку, встановленому установчим документом товариства та законом:

1) брати участь в управлінні товариством у порядку,  визначеному  в установчому документі,  крім випадків,  встановлених  законом;

2) брати участь у розподілі прибутку товариства і одержувати його частину (дивіденди);

3) вийти  у  встановленому  порядку  з  товариства;    

4) здійснити   відчуження  часток  у статутному (складеному) капіталі товариства, цінних паперів, що засвідчують участь у товаристві, у порядку, встановленому законом;

5) одержувати інформацію про діяльність товариства у порядку, встановленому установчим документом. Учасники господарського товариства можуть також мати інші права, встановлені установчим документом товариства та законом.

Згідно статті 58 Законом України «Про господарські товариства»визначено, що вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори учасників.

Відповідно статті 62 Законом України «Про господарські товариства»визначено, що у товаристві з обмеженою відповідальністю створюється виконавчий орган: колегіальний (дирекція) або одноособовий (директор). Дирекцію очолює генеральний директор. Членами виконавчого органу можуть бути також і особи, які не є учасниками товариства. Дирекція (директор) вирішує усі питання діяльності товариства, за винятком тих, що належать до виключної компетенції загальних зборів учасників. Загальні збори учасників товариства можуть винести рішення про передачу частини повноважень, що належать їм, до компетенції дирекції (директора). Дирекція (директор) підзвітна загальним зборам учасників і організує виконання їх рішень. Дирекція (директор) не вправі приймати рішення, обов'язкові для учасників товариства. Дирекція (директор) діє від імені товариства в межах, встановлених даним Законом та установчими документами. Генеральний директор має право без довіреності виконувати дії від імені товариства. Інші члени дирекції також можуть бути наділені цим правом. Генеральний директор (директор) не може бути одночасно головою загальних зборів учасників товариства.

Відповідно до п. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п‘ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

           Статтею 203 Цивільного кодексу України, зокрема передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що при укладенні договору купівлі- продажу 29.04.2010 продавець –ТОВ «Ренесанс Кепітал Інвест»в особі генерального директора Долинського Д.В. мав усі повноваження щодо продажу належної продавцю частки в розмірі 90% статутного капіталу ТОВ «Західінвест-Україна», оскільки по-перше генеральний директор Долинський Д.В. був наділений повноваженнями на укладення відповідного договору щодо відчуження частки в статутному капіталі ТОВ «Західінвест-Україна», яка належить ТОВ «Ренесанс Кепітал Інвест»і рішення на надання повноважень генеральному директору Долинському Д.В. щодо відчуження якої було прийнято єдиним учасником ТОВ «Ренесанс Кепітал Інвест», а саме ТОВ «Ренесанс Імперіал Груп», що підтверджується рішенням загальних зборів ТОВ «Ренесанс Імперіал Груп»№ 2/1 від 05.02.2008, яким зокрема Долинському Д.В. надано повноваження на відчуження часток учасників ТОВ «Ренесанс Імперіал Груп»в інших товариствах будь-якої організаційно-правової форми власності, в тому числі і в ТОВ «Ренесанс Кепітал Інвест».

До того ж, згідно статті 15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Ч. 1 статті 16 Цивільного кодексу України визначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Пунктом 51 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами корпоративних спорів»від 24 жовтня 2008 року N 13, законом не передбачено право акціонера (учасника) господарського товариства звертатися до суду за захистом прав чи охоронюваних законом інтересів товариства поза відносинами представництва. На цій підставі господарським судам належить відмовляти акціонерам (учасникам) господарського товариства в задоволенні позову про укладення, зміну, розірвання чи визнання недійсними договорів та інших правочинів, вчинених господарським товариством.  

Отже, вимогами чинного законодавства чітко встановлено, що будь-яка особа може звернутися до суду за захистом свого особистого права чи інтересу, а оскільки позивач є учасником ТОВ «Ренесанс Імперіал Груп», а зазначене товариство є єдиним учасником ТОВ «Ренесанс Кепітал Інвест», а тому враховуючи приписи ст. ст.. 15, 16 Цивільного кодексу України, п. 51 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами корпоративних спорів»від 24 жовтня 2008 року N 13, а відтак права позивача відносно продажу належної ТОВ «Ренесанс Кепітал Інвест»(учасником якого позивач не є) частки в розмірі 90% статутного капіталу ТОВ «Західінвест-Україна»шляхом укладення оспорюваного договору купівлі- продажу від 29.04.2010 - жодним чином не порушено.

З огляду на викладене суд дійшов висновку, що оспорюваний договір купівлі –продажу від 29.04.2010 укладений представниками в межах наділених повноважень, згідно положень Статуту ТОВ «Ренесанс Кепітал Інвест», прав та охоронюваних законом інтересів позивача зазначений договір –не порушує, а відтак підстави для визнання його недійсним згідно ч. 2 ст. 203, ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України  - відсутні.

Таким чином, вимога позивача про визнання недійсним договору купівлі- продажу від 29.04.2010 задоволенню не підлягає.

          Державне мито і судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України,  покладаються на позивача

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу  України, Господарський суд міста Києва, –

В И Р І Ш И В:

1.          У позові відмовити.

4.          Рішення  господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським  судом.

Суддя                                                                                                              С.Р. Станік

                                                                                     Дата складання повного тексту рішення –19.07.2011