Рішення

від 14.07.2011 по справі 26/195

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

26/195

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  26/195

14.07.11 р.

За позовом Приватного акціонерного товариства “ Сєвєродонецьке об'єднання Азот ”

До Дочірньої компанії “ Газ України ” Національної акціонерної компанії “ Нафтогаз України ”

про  визнання договору поставки природного газу № 06/11-48 від 28.01.2011 р. недійсним.

                                                                                                               Суддя Пінчук В.І.

Представники:

Від позивача          Демидас Д.А. –предст.           

Від відповідача          Ткаченко Р.Ю. –предст.  

Рішення прийняте 14.07.2011 р., оскільки у судовому засіданні 30.06.2011 р. розгляд справи відкладався відповідно до п. 1 ст. 77 ГПК України.

                                      Обставини справи:

          Позивач звернувся до суду з позовною заявою про визнання договору поставки природного газу № 06/11-48 від 28.01.2011 р. недійсним.

          Представник відповідача у відзиві на позовну заяву проти позовних вимог позивача заперечує та просить суд у задоволенні позову відмовити.

          Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд, -          

                                                              В С Т А Н О В И В:          

          28.01.2011 р. між позивачем та відповідачем був укладений договір поставки природного газу № 06/11-48, відповідно до умов якого постачальник                                                      ( відповідач ) зобов'язався поставити у власність покупця імпортований природний газ, а покупець ( позивач ) зобов'язався прийняти вказаний газ та оплатити його вартість в обсязі, зазначеному у п. 1.2 цього договору, а  саме в обсязі до 1 625 800, 000 тис. куб. м., в тому числі по місяцях:

МісяцьОбсяг

Січень136 200, 000 тис. куб.м.

Лютий136 200, 000 тис. куб.м.

   Березень136 200, 000 тис. куб.м.

Квітень128 133, 000 тис. куб. м.

Травень128 133, 000 тис. куб. м.

Червень128 133, 000 тис. куб. м.

Липень136 020, 000 тис. куб. м.

Серпень136 020, 000 тис. куб. м.

 Вересень136 020, 000 тис. куб. м.

Жовтень141 580, 000 тис. куб. м.

 Листопад141 580, 000 тис. куб. м.

Грудень141 580, 000 тис. куб. м.

               Разом1 625 800,000 тис. куб.м.,

          Газ, що постачається за вказаним договором, використовується покупцем виключно для власних потреб. Використання газу покупцем для інших потреб не є предметом цього договору. ( ч. 2 п. 1.1 договору ).

          Як на підставу своїх позовних вимог, позивач посилається на те, що ч. 2 п. 1.1 договору № 06/11- 48 від 28.01.2011 р., суперечить вимогам чинного законодавства, зокрема ст. ст. 316, 317, 319, 712 ЦК України, а саме зазначений пункт договору № 06/11-48 від 28.01.2011 р. обмежує ПАТ “ Сєвєродонецьке об'єднання Азот ” у встановленому законодавством праві розпоряджатися товаром на власний розсуд, а тому відповідно до ч. 1 ст. 203 ЦК України повинен бути визнаний недійсним.

          Разом з тим, суд вважає позовні вимоги позивача такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав:

          Відповідно до ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

          Пунктом 5.2.1 договору № 06/11-48 від 28.01.2011 р. встановлено, що право власності на газ переходить від постачальника до покупця в пунктах приймання –передачі. Після переходу права власності на газ покупець несе всі ризики і бере всю відповідальність пов'язану з правом власності на газ.

          Згідно ст. 317 ЦК Украни, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

          Таким чином, у зв'язку з тим, що право власності на газ переходить від постачальника до покупця в пунктах приймання –передачі, то в подальшому останній жодним чином не обмежений в своїх правах володіти, користуватися та розпоряджатися вказаним товаром, будь –яке подальше його використання є власними потребами покупця ( позивача ), а  ч.  2 п. 1.1 договору № 06/11-48 від 28.01.2011 р. жодним чином не порушує його законні права та інтереси.

           Відповідно ч. 2 до ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

          Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

          Відповідно до п. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

          Відповідно до ст. 203 зазначеного кодексу України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам;  особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним;  правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

          Судом встановлено, що спірний договір на постачання природного газу від 28.01.2011 р. № 06/11-48 жодним чином не суперечить як положенням 203 ЦК України та і іншим вимогам чинного законодавства. Вказаний договір містить всі істотні умови встановлені законодавством для даного виду правочинів, такі як предмет, ціна та строк. Договір укладений в письмовій формі, підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений печатками.

          Крім того, відповідно до ст. 217 Цивільного кодексу України, недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини.

          Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

          Натомість, позивач всупереч вимогам вказаної статті не надав суду доказів того, що договір № 06/11-48 від 28.01.2011 р. на постачання природного газу суперечить вимогам чинного законодавства, а тому повинен бути визнаний недійсним.

          З урахуванням викладеного, керуючись  ст.ст. 33, 49, 82 - 85 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

          В позові відмовити.

          Рішення набирає законної сили після  закінчення  десятиденного  строку з дня  його  підписання, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

                            СуддяВ.І.Пінчук

дата підписання повного тексту рішення 22.07.2011 р.