Постанова

від 26.09.2011 по справі 26/195

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙН ИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.09.2011 № 26/195

Київський апеляційний гос подарський суд у складі коле гії суддів:

головуючого: Гольцо вої Л.А.

суддів:

за участю секретаря

судового засідання

за участю представників с торін

від позивача: ОСОБА_1., пр едставник, довіреність № 23юр-1 5 від 25.05.2011;

від відповідача: ОСОБА_2 ., представник, довіреність № 171/10 від 23.12.2010;

розглянувши апеляційну ск аргу Приватного акціонерног о товариства „Сєвєродонецьк е об' єднання „Азот”

на рішення Господар ського суду міста Києва від 14. 07.2011

у справі № 26/195 (судд я Пінчук В.І.)

за позовом Приватно го акціонерного товариства „ Сєвєродонецьке

об' єдна ння „Азот”

до Дочірньо ї компанії „Газ України” Нац іональної акціонерної

компанії „Нафтогаз України”

про визнання договору поставки природног о газу від 28.01.2011

№06/11-48 недій сним

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господа рського суду міста Києва від 14.07.2011 у справі № 26/195 відмовлено по вністю в позові Приватного а кціонерного товариства „Сєв єродонецьке об' єднання „Аз от” до Дочірньої компанії „Г аз України” Національної акц іонерної компанії „Нафтогаз України” про визнання догов ору поставки природного газу від 28.01.2011 №06/11-48 недійсним.

Не погодившись з ріше нням суду, Приватне акціонер не товариство „Сєвєродонець ке об' єднання „Азот” (далі - ПАТ „Сєвєродонецьке об' єдн ання „Азот”) подало апеляцій ну скаргу, в якій просить його скасувати.

Апеляційну скаргу мо тивовано тим, що судом першої інстанції неправильно засто совано норми матеріального п рава.

Зокрема, скаржник пос илається, що спірний договір суперечить вимогам ст. ст. 316, 317, 319, 321, 328, 334, 712 ЦК України.

Також, скаржником под ано уточнення до апеляційної скарги, в якому він зазначає, що ч. 2 п. 1.1 договору порушує ч. 1 с т. 203 ЦК України.

Представник Дочірньо ї компанії „Газ України” Нац іональної акціонерної компа нії „Нафтогаз України” (далі - ДК „Газ України” НАК „Нафт огаз України”) у відзиві на ап еляційну скаргу ПАТ „Сєвєрод онецьке об' єднання „Азот” т а в засіданні суду проти дово дів скарги заперечував, прос ив рішення Господарського су ду міста Києва від 14.07.2011 у даній справі залишити без змін, а ап еляційну скаргу - без задов олення.

Відповідно до ч. 2 ст. 101 Г ПК України апеляційний госпо дарський суд не зв' язаний д оводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґр унтованість рішення місцево го господарського суду у пов ному обсязі.

Розглянувши матеріал и справи, заслухавши пояснен ня представників сторін, все бічно і повно з' ясувавши вс і фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та запер ечення сторін, об' єктивно о цінивши докази, які мають зна чення для розгляду справи, су д встановив наступне.

Між ДК „Газ України” Н АК „Нафтогаз України” (Поста чальник) та ЗАТ „Сєвєродонец ьке об' єднання „Азот” 28.01.2011 ук ладено договір № 06/11-48 поставки природного газу, за умовами я кого Постачальник зобов' яз ався поставити Покупцеві імп ортований природний газ, а По купець зобов' язався прийня ти і оплатити природний газ в обсязі, зазначеному у п. 1.2 цьог о договору. Газ, що постачаєть ся за цим договором, використ овується Покупцем виключно д ля власних потреб. Використа ння газу Покупцем для інших п отреб не є предметом цього до говору (п. 1.1 договору).

Обґрунтовуючи позовн і вимоги, позивач зазначає, що ч. 2 п. 1.1 договору № 06/11-48 суперечит ь вимогам ст. ст. 316, 317, 319, 712 ЦК Украї ни, зокрема, обмежує позивача у встановленому законодавст вом праві розпоряджатися тов аром на власний розсуд, а тому відповідно до ч. 1 ст. 203 ЦК Украї ни підлягає визнанню недійсн им.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 Ц К України підставою недійсно сті правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, як і встановлені частинами перш ою - третьою, п'ятою та шостою с татті 203 цього Кодексу.

Статтею 203 ЦК України в становлено, що зміст правочи ну не може суперечити цьому К одексу, іншим актам цивільно го законодавства, а також мор альним засадам суспільства.

Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обся г цивільної дієздатності.

Волевиявлення учасника пр авочину має бути вільним і ві дповідати його внутрішній во лі.

Правочин має вчинятися у фо рмі, встановленій законом.

Правочин має бути спрямова ний на реальне настання прав ових наслідків, що обумовлен і ним.

Правочин, що вчиняється бат ьками (усиновлювачами), не мож е суперечити правам та інтер есам їхніх малолітніх, непов нолітніх чи непрацездатних д ітей.

Слід зазначити, що пра вочин може бути визнаний нед ійсним лише з підстав і за нас лідками, визначеними законом , а тому слід встановити наявн ість тих обставин, з якими зак он пов' язує визнання угоди недійсною і настання певних юридичних наслідків.

Статтею 627 ЦК України п ередбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторон и є вільними в укладенні дого вору, виборі контрагента та в изначенні умов договору з ур ахуванням вимог цього Кодекс у, інших актів цивільного зак онодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Сторони мають право врегул ювати у договорі, який передб ачений актами цивільного зак онодавства, свої відносини, я кі не врегульовані цими акта ми. Сторони в договорі можуть відступити від положень акт ів цивільного законодавства і врегулювати свої відносин и на власний розсуд (ст. 6 ЦК Укр аїни).

Зміст договору стано влять умови (пункти), визначен і на розсуд сторін і погоджен і ними, та умови, які є обов'язк овими відповідно до актів ци вільного законодавства (ч. 1 ст . 628 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 712 ЦК Укра їни за договором поставки пр одавець (постачальник), який з дійснює підприємницьку діял ьність, зобов'язується перед ати у встановлений строк (стр оки) товар у власність покупц я для використання його у під приємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашні м або іншим подібним викорис танням, а покупець зобов'язує ться прийняти товар і сплати ти за нього певну грошову сум у.

Частиною 1 ст. 317 ЦК Укра їни передбачено, що власнико ві належать права володіння, користування та розпоряджан ня своїм майном.

Право володіння озна чає юридично забезпечену вла снику можливість мати майно у своєму безпосередньому фіз ичному чи юридичному віданні , у сфері свого фактичного гос подарського чи іншого впливу .

Право користування - це юрид ично закріплена можливість в ласника щодо господарського , підприємницького, культурн о-побутового використання ма йна та вилучення з нього кори сних властивостей власником чи уповноваженими особами.

Право розпорядження - це юри дично закріплена можливість власника самостійно вирішув ати юридичну і фактичну долю майна шляхом його відчуженн я іншим особам, зміни його ста ну чи призначення тощо.

Пунктом 5.2.1 договору вс тановлено, що право власност і на газ переходить від Поста чальника до Покупця в пункта х приймання- передачі. Після переходу права власності на газ Покупець несе всі ризики і бере всю відповідальність пов' язану з правом власнос ті на газ.

Аналізуючи зміст п. 1.1 т а п. 5.2.1 договору та зважаючи на норми зазначеного законодав ства, колегія суддів вважає, щ о місцевий господарський суд мотивовано зазначив, що оскі льки право власності на газ п ереходить від Постачальника до Покупця (в пунктах прийман ня - передачі), то, вподальшом у, останній жодним чином не об межений в своїх правах волод іти, користуватися та розпор яджатися вказаним товаром, б удь - яке подальше його вико ристання є власними потребам и Покупця.

Відповідно до ч. 1 ст. 638 Ц К України договір є укладени м, якщо сторони в належній фор мі досягли згоди з усіх істот них умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що ви значені законом як істотні а бо є необхідними для договор ів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоч а б однієї із сторін має бути д осягнуто згоди.

До договору поставки застосовуються загальні пол оження про купівлю-продаж, як що інше не встановлено догов ором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України).

За договором купівлі -продажу одна сторона (продав ець) передає або зобов'язуєть ся передати майно (товар) у вла сність другій стороні (покуп цеві), а покупець приймає або з обов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього пе вну грошову суму (ч. 1 ст. 655 ЦК Укр аїни).

У відповідності до ст . 204 ЦК України правочин є право мірним, якщо його недійсніст ь прямо не встановлена закон ом або якщо він не визнаний су дом недійсним.

Позивачем не надано суду до казів, які б свідчили, що при п ідписанні спірного договору , сторонами не було дотримано всіх передбачених чинним за конодавством вимог для уклад ання такого договору, або, що н е дотримано всіх вимог щодо з місту та форми його укладенн я.

Інших доводів визнан ня недійсним зазначеного вищ е договору від 28.01.2011 № 06/11-48, позива чем не наведено.

Заперечення скаржник а, що спірний договір супереч ить вимогам ст. ст. 316, 317, 319, 321, 328, 334, 712 Ц К України, колегією суддів до уваги не приймається з підст ав, наведених у даній постано ві суду.

Суд першої інстанції , при прийнятті оскаржуваног о рішення, повно і всебічно з'я сував фактичні обставини спр ави, дослідив та надав оцінку як доводам позивача так і зап ереченням відповідача.

Оцінюючи матеріали т а обставини справи, колегія с уддів дійшла висновку, що від сутні підстави для зміни чи с касування рішення Господарс ького суду міста Києва від 14.07.2 011 у справі № 26/195.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 99, 101, 102, 103, 105 Госпо дарського процесуального ко дексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення Господарсько го суду міста Києва від 14.07.2011 у с праві № 26/195 залишити без змін, а апеляційну скаргу Приватног о акціонерного товариства „С євєродонецьке об' єднання „ Азот” - без задоволення.

2. Матеріали справи № 26/195 повер нути до Господарського суду міста Києва.

3. Копію постанови надіслати сторонам.

Головуючий суддя

Судді

27.09.11 (відправлено)