Рішення

від 02.07.2008 по справі 14/270

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

14/270

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

————————————————————————————————————————

* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "02" липня 2008 р. Справа № 14/270

Господарський суд Житомирської області у складі:

Головуючого судді Костриці О.О.

за участю представників сторін

від позивача Козак О.Д. дов. від 12.05.2008р. (була присутня в судовому засіданні 26.06.2008р.)

від відповідача Бордашевський В.В. - керівник (був присутній в судовому засіданні 26.06.2008р.)  

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Універсальна лізингова компанія" (м. Київ)  

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вега - Стар" (м. Житомир)

про стягнення 286750,73 грн.

Відповідно до ст. 77 ГПК України в судовому засіданні 26.06.2008р. оголошувалась перерва до 02.07.2008р.

Позивач звернувся з позовом про стягнення з відповідача на його користь 286750,73грн., з яких: 268168,95 грн. заборгованості за лізинговими платежами, 10797,53 грн. інфляційних нарахувань, 1044,06 грн. 3% річних, 6740,19 грн. пені.

В судовому засіданні 13.05.2008р. представник позивача подала заяву про уточнення позовних вимог (а.с. 4 - 7 том 2), в якій фактично збільшує позовні вимоги та просить стягнути  на свою користь з відповідача - 547494,36 грн., з яких: 484704,19 грн. заборгованості за лізинговими платежами, 38970,25 грн. інфляційних нарахувань, 3135,67 грн. 3% річних, 20684,25 грн. пені.

Представник позивача в засіданні суду 26.06.2008р. подала заяву про уточнення позовних вимог (а.с. 26 - 38 том 2),  в якому детальніше обгрунтувала розмір пред'явлених до стягнення сум та підтримала уточнені позовні вимоги, заявлені в судовому засіданні 13.05.2008р., в повному обсязі.

В судовому засіданні 26.06.2008р. представник відповідача подав суду відзив на позовну заяву (а.с. 40 том 2), в якому позовні вимоги не визнає, зазначивши при цьому, що відповідач отримує прибуток лише з експлуатації автомобілів, а несплачені страховки позивачем вплинули на виникнення заборгованості.

Крім того, у своїх запереченнях відповідач зазначив, що близько 27 страхових випадків сталися за період експлуатації лізингових автомобілів у відповідача. Оцінку проводив незалежний експерт- Ільїнський Антон Антонович, вул.Театральна 5. В день настання страхового випадку ставилась до відома страхова компанія та працівник позивача, проте як виявилось в результаті ДТП на автомобіль АА 13-58 ВХ прийшла відповідь, що автомобіль не застраховано (страховий поліс позивач відповідачу не надав), і кошти не були повернуті на ремонт, заміну автомобіля також не зробили, хоч і обіцяли. Перестали проводити проплати по страховим випадкам. Відповідач звертався до страхової компанії з приводу затримки виплат по страховим випадкам, проте відповіді не надійшло до сьогоднішнього часу, а до водіїв надійшли листи з проханням повідомити про розрахунки з відповідачем в приватному порядку за пошкоджені автомобілі.

Відповідач вважає, що позивач навмисно зробив затримку страхових коштів, щоб виникло питання про припинення проплат і з метою подальшого відшкодування цих сум в судовому порядку.

Таким чином відповідач вважає, що позивач не виконав своїх зобов'язань і порушив умови ст. 7 договорів фінансового лізингу, а саме: не провели страхування майна, не виплатили страхове відшкодування на майно, на протязі року не проводили проплати страхового відшкодування на майно, не виплатили на відновлення пошкодженого незастрахованого автомобіля. Із складених обставин відповідач не проводив лізингові платежі на користь позивача, оскільки дані автомобілі не експлуатувалися з вини позивача.

Представники сторін в судове засідання 02.07.2008р. не з'явились, хоча про час та місце судового засідання були належним чином повідомлені.

Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до укладених між Товариством з обмеженою відповідальністю "Універсальна лізингова компанія" (позивач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Вега - Стар" (відповідач у справі) договорів фінансового лізингу: №01-03/07-АВТ від 18.01.2007р., № 01-04/07-АВТ від 22.01.2007р., № 01-09/07-АВТ від 26.01.2007р., № 01-10/07-АВТ від 31.01.2007р., № 01-21/07-АВТ від 23.02.2007р., № 01-19/07-АВТ від 20.02.2007р., № 01-24/07-АВТ від 28.02.2007р., № 01-40/07-АВТ від 19.03.2007р. з додатками №№ 1-3 до договорів фінансового лізингу (а.с. 11-27, 29-149 том 1), позивач передав відповідачу автомобілі "Деу Ланос" на загальну суму 1939790,23 грн., що підтверджується актами приймання-передачі: від 18.01.2007р., від 22.01.2007р., від 26.01.2007р., від 31.01.2007р., від 23.02.2007р., від 20.02.2007р., від 28.02.2007р., від 19.03.2007р. (а.с. 28 том; а.с. 16-22 том 2).

Згідно з п. 3.1 вищезазначених договорів, відповідач зобов'язався виплачувати позивачу лізингові платежі відповідно до Графіку сплати лізингових платежів (додаток № 1 до договору) та пункту 3.6 договору. Лізингові платежі включають: винагороду (комісію) позивачу за отримане у лізинг майно, з врахуванням коригування, вказаного в пункті 3.6 договору; платежі по відшкодуванню (компенсації) частини вартості майна.

Відповідно до пунктів 3.6 та 3.6.1 вищезазначених договорів, сторони погодили, що всі платежі здійснюються шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок позивача у наступному порядку: відповідач здійснює платежі за цим договором відповідно до Графіку сплатити лізингових платежів (додаток № 1 до договору) з наступним коригуванням на зміну курсу гривні до долару США.

В пункті 3.6.4 вищезазначених договорів, сторони зазначили, що в разі, якщо на момент нарахування лізингового платежу розмір винагороди (комісії) позивачу за отримане в лізинг майно у складі такого лізингового платежу буде становити суму, що перевищує подвійну облікову ставку Національного Банку України, встановлену на день нарахування такої винагороди (комісії) за період, який минув з дня нарахування попереднього лізингового платежу за цим договором, розраховану від загальної вартості майна, то сума такого перевищення є об'єктом оподаткування ПДВ, при цьому відповідач повинен самостійно збільшити розмір винагороди (комісії) позивачу за отримане в лізинг майно на суму, яка дорівнює ПДВ, нарахованому на такий об'єкт, а сторони самостійно здійснюють дії, передбачені чинним податковим законодавством України, щодо проведення оподаткування такої операції. В цьому випадку позивач надає відповідачу відповідні податкові накладні.

Відповідно до Графіків сплати лізингових платежів додатків № 1 до договорів, відповідач зобов'язаний був сплатити наступні платежі:

- 03.01.2008р. - 9313,48 грн., 03.02.2008р. - 9197,13 грн., 03.03.2008р. - 8819,74 грн., 03.04.2008р. - 8703,39 грн., 03.05.2008р. - 8587,05 грн. (додаток № 1 до договору № 01-03/07-АВТ від 18.01.2007р.);

- 02.01.2008р. - 8668,98 грн., 02.02.2008р. - 8560,68 грн., 02.03.2008р. - 8191,98 грн., 02.04.2006р. - 8083,66 грн., 02.05.2008р. - 7975,36 грн. (додаток № 1 до договору № 01-04/07-АВТ від 22.01.2007р.);

- 07.12.2007р. - 9192,20 грн., 07.01.2008р. - 9016,63 грн., 07.02.2008р. - 8904,06 грн., 07.03.2008р. - 8530,45 грн., 07.04.2008р. - 8417,88 грн., 07.05.2008р. - 8305,31 грн. (додаток № 1 до договору № 01-09/07-АВТ від 26.01.2007р.);

- 12.12.2007р. - 9106,67 грн., 12.01.2008р. - 8994,10 грн., 12.02.2008р. - 8881,53 грн., 12.03.2008р. - 8507,92 грн., 12.04.2008р. - 8395,35 грн., 12.05.2008р. - 8282,78 грн. (додаток № 1 до договору № 01-10/07-АВТ від 31.01.2007р.);

- 11.12.2007р. - 8090,01 грн., 11.01.2008р. - 7940,71 грн., 11.02.2008р. - 8003,40 грн., 11.03.2008р. - 7780,10 грн., 11.04.2008р. - 7500,40 грн., 11.05.2008р. - 7328,08 грн. (додаток № 1 до договору № 01-21/07-АВТ від 23.02.2007р.);

- 06.12.2007р. - 8316,58 грн., 06.01.2008р. - 8123,69 грн., 06.02.2008р. - 8099,97 грн., 06.03.2008р. - 7936,67 грн., 06.04.2008р. - 7596,97 грн., 06.05.2008р. - 7424,65 грн. (додаток № 1 до договору № 01-19/07-АВТ від 20.02.2007р.);

- 16.12.2007р. - 7313,99 грн., 16.01.2008р. - 7164,69 грн., 16.02.2008р. - 7177,38 грн., 16.03.2008р. - 7014,08 грн., 16.04.2008р. - 6774,38 грн. (додаток № 1 до договору № 01-24/07-АВТ від 28.02.2007р.);

- 15.12.2007р. - 3547,06 грн., 15.01.2008р. - 3537,06 грн., 15.02.2008р. - 3467,06 грн., 15.03.2008р. - 3457,06 грн., 15.04.2008р. - 3377,06 грн. (додаток № 1 до договору № 01-40/07-АВТ від 19.03.2007р.).

Відповідач свої зобов'язання належним чином не виконав, внаслідок чого створилась заборгованість в сумі 484704,19 грн.

Відповідно до ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.

За несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, відповідачу нарахована пеня, яка згідно уточненого розрахунку позивача (а.с. 6,7 том 2) складає 20684,25 грн.

Пеня нарахована відповідно до п. 11.2.1 договорів фінансового лізингу: № 01-03/07-АВТ від 18.01.2007р., № 01-04/07-АВТ від 22.01.2007р., № 01-09/07-АВТ від 26.01.2007р., № 01-10/07-АВТ від 31.01.2007р., № 01-21/07-АВТ від 23.02.2007р., № 01-19/07-АВТ від 20.02.2007р., № 01-24/07-АВТ від 28.02.2007р., № 01-40/07-АВТ від 19.03.2007р.

Згідно ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання повинен на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.

Згідно уточненого розрахунку позивача (а.с. 6,7 том 2), сума  3% річних складає 3135,67грн., з яких: 353,56 грн. за договором № 01-04/07-АВТ від 22.01.2007р., 469,94грн. за договором № 01-19/07-АВТ від 20.02.2007р., 363,80 грн. за договором №01-24/07-АВТ від 28.02.2007р., 429,67 грн. за договором № 01-21/07-АВТ від 23.02.2007р., 356,83 грн. за договором № 01-03/07-АВТ від 18.01.2007р., 508,38 грн. за договором № 01-09/07-АВТ від 26.01.2007р., 476,02 грн. за договором № 01-10/07-АВТ від 31.01.2007р., 177,47 грн. за договором № 01-40/07-АВТ від 19.03.2007р.

Згідно уточненого розрахунку позивача (а.с. 6,7 том 2), сума інфляційних нарахувань складає 38970,25 грн., з яких: 4482,77 грн. за договором № 01-04/07-АВТ від 22.01.2007р., 5759,43 грн. за договором № 01-19/07-АВТ від 20.02.2007р., 4610,27грн. за договором № 01-24/07-АВТ від 28.02.2007р., 5268,36 грн. за договором № 01-21/07-АВТ від 23.02.2007р., 4534,38 грн. за договором № 01-03/07-АВТ від 18.01.2007р., 6229,80грн. за договором № 01-09/07-АВТ від 26.01.2007р., 5836,01 грн. за договором № 01-10/07-АВТ від 31.01.2007р., 2249,23 грн. за договором № 01-40/07-АВТ від 19.03.2007р.

Разом з тим, позивач невірно нарахував відповідачу інфляційні нарахування за  договором № 01-24/07-АВТ від 28.02.2007р. в сумі 4610,27грн. за період з 16.12.2007р. по 12.05.2008р.

Відповідно до рекомендації Верховного суду України №62-97 від 03.04.1997р.  відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, у випадках, коли відшкодуванню підлягає сума, яка складається із внесків, зроблених в різні періоди,  кожний внесок збільшується на  величину індексу відповідного періоду.

При застосуванні індексу інфляції належить мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць,  відповідно умовно слід рахувати, що сума, внесена за період з 1 по 15 число відповідного місяця індексується з періоду з врахуванням цього місяця, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається із слідуючого місяця.

Нараховуючи інфляційні з 16.12.2007р. по 12.05.2008р., позивач помилково застосував індекси інфляції за грудень 2007р. - квітень 2008р., тоді як слід було користуватись індексами, встановленими для січня 2008р. - травня 2008р.

Таким чином, суд самостійно здійснює розрахунок інфляційних нарахувань за період з січня 2008р. - травня 2008р. по  договору № 01-24/07-АВТ від 28.02.2007р.:

(10380,09 (сума боргу) х 102,9% (індекс інфляції за певний період) / 100% - 10380,09 (сума боргу) = 301,02 грн.;

(20567,81 х 102,7%  / 100% - 20567,81)= 555,33 грн.;

(30735,22 х 103,8%  / 100% - 30735,22) = 1167,94 грн.;

(40747,98 х 103,1%  / 100% - 40747,98) = 1263,19 грн.;

(50474,23 х 101,3%  / 100% - 50474,23) = 656,26 грн.

Отже, за вказаний період за  договором № 01-24/07-АВТ від 28.02.2007р., сума інфляційних нарахувань складатиме 3943,74 грн.

За таких умов, сума інфляційних нарахувань становить 38303,72 грн.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин, повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до вимог, що у певних умовах ставляться.

З приписами  статті 193 ГК України кореспондуються положення статей 526 та 527 Цивільного кодексу України щодо належного виконання сторонами зобов'язання.

Окрім того, відповідно до ст.193 ГК України та 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, крім випадків, передбачених законом або договором.

Суд частково задовольняє заяву позивача про уточнення позовних вимог (а.с. 4,5 том 2).

Суд відхиляє заперечення відповідача (відзив на позовну заяву (а.с. 40 том 2), як необгрунтовані з підстав, що були викладені вище, а також з наступних підстав:

Згідно п. 4.3 договорів фінансового лізингу: № 01-03/07-АВТ від 18.01.2007р., № 01-04/07-АВТ від 22.01.2007р., № 01-09/07-АВТ від 26.01.2007р., № 01-10/07-АВТ від 31.01.2007р., № 01-21/07-АВТ від 23.02.2007р., № 01-19/07-АВТ від 20.02.2007р., № 01-24/07-АВТ від 28.02.2007р., № 01-40/07-АВТ від 19.03.2007р., сторони встановили, що приймання відповідачем майна в лізинг оформляється шляхом складання акту приймання-передачі майна, що підтверджують якість, комплектність, справність майна і відповідність майна техніко-економічним показникам та умовам договору. Акт приймання-передачі підписуються повноважними представниками сторін і скріплюються печатками сторін.

Відповідно до п. 3.8 вищезазначених договорів, сторони погодили, що відповідач не може вимагати від позивача жодного відшкодування або зменшення суми платежів за договором у випадку перерви в експлуатації майна, незалежно від причин виникнення такої перерви.

Згідно п. 3.9 вищезазначених договорів, відповідач не має права затримувати платежі за договором, строк сплати яких настав, навіть з причин пошкодження майна.

Крім того, слід зазначити, що заперечення відповідача не стосуються предмета спору.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню на суму 546827,83 грн., з яких: 484704,19 грн. заборгованості, 38303,72 грн. інфляційних нарахувань, 3135,67 грн. 3% річних, 20684,25грн. пені. В частині стягнення 666,53 грн. інфляційних нарахувань в позові необхідно відмовити.

Судові витрати покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі ст.ст. 525,526,546,625 ЦК України, керуючись ст.ст. 49,82,84,85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вега - Стар", м. Житомир, провул. Червоний, 4а, ідентифікаційний код 30963147 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Універсальна лізингова компанія", м. Київ, вул. Іллінська, 8, ідентифікаційний код 32162892 - 484704,19 грн. заборгованості, 38303,72 грн. інфляційних нарахувань, 3135,67 грн. 3% річних, 20684,25 грн. пені, 5468,28 грн. витрат по сплаті державного мита, 117,86 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В частині стягнення 666,53 грн. інфляційних нарахувань в позові відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.  

Суддя Костриця О.О.