Рішення

від 23.08.2011 по справі 40/216

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА



ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  40/216

23.08.11

За позовом     Споживчого товариства «Діамед»

до                     Приватного акціонерного товариства «Плодоовоч»      

про                  стягнення заборгованості

           Суддя  Пукшин Л.Г.  

Представники сторін:

від позивача:      ОСОБА_1.-  за довіреністю №17/03 від 17.03.11 р.

від відповідача:  ОСОБА_2. - за довіреністю б/н від 05.04.2011 р.       

У судовому засіданні 23.08.11 суд, керуючись ч.1 ст. 85 ГПК України, оголосив вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду м.Києва передані позовні вимоги Споживчого товариства «Діамед»до Закритого акціонерного товариства «Плодоовоч»про стягнення заборгованості 43 298,30 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідач  систематично не виконує своїх обов'язків у частині внесення плати за вартість спожитої теплової енергії відповідно до договору № 3/2006 від 31.10.2006 р про надання послуг на теплопостачання на технічне обслуговування і утримання внутрішньобудинкових систем ЦО та їх абонентських уводів. Внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість у розмірі  43 298,30 грн, з них: 37 131,98 грн  - сума основного боргу, 939,75 грн - пені, 4020,16 грн - інфляційні витрати, 1 206,41 грн - 3 % річних.

Ухвалою суду від 10.06.11 порушено провадження у справі №40/216 та призначено до розгляду на 12.07.11.

У судове засідання, призначене на 12.07.11, представник позивача  з’явився, вимоги ухвали суду виконав, подав заяву про збільшення позовних вимог, в якій просить суд стягнути з відповідача 104 204,6 грн, з них: 86 762,5 грн - сума основного боргу, 2 112, 65 грн - сума пені,  11 769,21 грн - інфляційні збитки; 3 560,19 грн - 3 % річних.

Ухвалою суду від 12.07.11 розгляд справи відкладався до 02.08.11 у зв’язку витребуванням додаткових доказів у позивача          

У судове засідання, призначене на 02.08.11 з’явилися представники сторін.

Представник позивача на виконання вимог ухвали суду надав додаткові докази по справі, що залучені до матеріалів справи.

Представник відповідача надав відзив на позовну заяву, проти позову заперечував. Зокрема, відповідача зазначає, що наявність договору № 3/2006 від 31.10.2006 р відповідач дізнався лише з моменту ознайомлення з матеріалами справи № 40/216. Також, зазначив, що даний договір з боку відповідача підписаний не уповноваженою особою, а тому судом не може братися до уваги. Окрім іншого, вказує на те, що приміщення за адресою м. Київ, вул. Семиренко, 17-А було передано у власність Товариству з обмеженою відповідальністю «Агроінвест 4 К», відповідно до рішення загальних зборів акціонерів Закритого акціонерного товариства «Плодоовоч».

На виконання вимог ухвали суду представник відповідача надав завірені копії статутних документів, згідно яких вбачається, що на момент розгляду справи змінилась назва відповідача із закритого акціонерного товариства «Плодоовоч»на приватне акціонерне товариство «Плодоовоч».

У судовому засіданні 02.08.11 оголошувалась перерва до 09.08.11 та зобов’язано сторони провести  звірку взаємних розрахунків.

08.08.2011 року службою діловодства зареєстрована заява відповідача, згідно якої просить суд визнати недійсним Договір № 3/2006 з тих підстав, що угода підписана не уповноваженою особою з боку ЗАТ «Плодоовоч».

У судовому засіданні 09.08.11 представник відповідача підтримав заяву про визнання договору недійсним та просив суд застосувати положення вимог п.1 ст. 83, ст. 84 ГПК України.

Представник позивача заперечував проти вказаної заяви, зазначивши при цьому, що предметом позову у справі є стягнення заборгованості, а відтак суд вправі виходи за межі позовних вимог, якщо це необхідно для захисту прав і законних інтересів позивачів або третіх осіб з самостійними вимогами на предмет спору і про це є клопотання заінтересованої сторони.

Представником відповідача заявлено клопотання про призначення судової інженерно -  технічної експертизи. У судовому засіданні 09.08.11 оголошувалась перерва до 18.08.11 у зв’язка з витребуванням доказів у позивача та відкладено розгляду клопотання відповідача про призначення експертизи до наступного судового засідання.

Ухвалою суду від 09.08.11 продовжено строк розгляду спору в порядку ч. 3 ст. 69 ГПК України

У судовому засіданні 16.09.11 представник позивача надав документи на виконання вимог суду, позовні вимоги підтримав.

Представник відповідача проти позову заперечував, підтримав клопотання про призначення експертизи  в частині, зокрема просив суд поставити на вирішення експерта запитання щодо визначення вартості гігакалорій для відповідача щодо надання теплової енергії для технічного обслуговування нежитлового приміщення у будинку за адресою: м. Київ., вулю. Симиренка, 17-А..

Представник позивача заперечував проти клопотання при призначення експертизи.

Заслухавши доводи сторін та дослідивши матеріали справи, суд виріши відмовити у задоволенні клопотання відповідача про призначення експертизи.

Представник відповідача надав документи для долучення до матеріалів справи.

У судовому засіданні 16.08.11 оголошувалась перерва до 23.08.11.

У судовому засіданні 23.03.11 представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити позов у повному обсязі з урахуванням заяви про збільшення розміру.

Представник відповідача заявив клопотання про залучення до участі у справі в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача –товариство з обмеженою відповідальністю «Агроінвест 4К», в обґрунтування вказаного клопотання, зазначив, що позивачем стягується заборгованість за період з квітня 2008 року по сьогоднішній день, тобто за період, коли власником приміщення була вже інша особа (ТОВ»Агроінвест 4К»),  а не відповідач.

Представник позивача заперечував проти вказаного клопотання, зазначивши при цьому, що позивач не був повідомлений в порядку п.п. 7.3.7.4. договору  № 3/2006 від 31.10.2006 р. щодо зміни власника приміщення, а відтак договір є діючий для обох сторін.

Заслухавши пояснення представників сторін, суд вважає, що клопотання не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Так, відповідно до ст. 27 ГПК України треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї з сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за клопотанням сторін, прокурора або ініціативи господарського суду.

Згідно з умовами договору № 3/2006 від 31.10.2006 р (п. 7.3) у випадку звільнення або передачі споживачем (відповідачем у справі) свого об’єкту або його частини іншій організації підприємство (позивач у справі) має бути повідомлений в 3-денний термін, відповідним двостороннім актом (листом) здаючого та приймаючого об’єкт. У цьому разі договір буде припинений  тільки при повній сплаті споживачем заборгованості за спожиту теплову енергію. Зміни у договір та у розрахунки можуть бути внесені лише після вказаного повідомлення.

Жодна із сторін не має права передавати свої права та обов’язки за цим договором третій стороні без письмової згоди іншої сторони (п. 7.4. договору).

Відповідачем не доведено факт повідомлення позивача у встановлений договором порядок та строк про зміну власника приміщення, як і не наведено обставин щодо впливу рішення у справі № 40/216 на права та обов’язки ТОВ»Агроінвест 4К»,  відтак клопотання вважається судом необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.

Судом заслухані пояснення представників сторін, досліджені надані суду докази та матеріали. В результаті дослідження наданих суду доказів та матеріалів, суд встановив.

Між Акціонерною енергопостачальною компанією «Київенерго»(«Енергопостачальна організація»та споживчим товариством «Діамед»(«Абонент») 01.01.2001 року укладено Договір № 820212 на постачання теплової енергії, за умовами якого Енергопостачальна організація зобов’язалась постачати теплову енергію по вулю Симиранка, 17-А у м. Києві, а Абонент своєчасно та у повному обсязі сплачувати отримані посли на умовах та у строки визначені зазначеним договором (п.п. 1.1., 2.3.1.-2.3.3. Договору № 820212 від 01.01.2001р.)

В подальшому закрите акціонерне товариство «Плодоовоч»звернулося до Споживчого товариства «Діамед»із зверненням-дорученням про укладення договору на забезпечення потреб споживача тепловою енергією у гарячій воді з 01.11.2006 року для опалення, вентиляції, гарячого водопостачання  та технічне обслуговування теплосистеми будинку у приміщенні, займаному ЗАТ «Плодоовоч»по вул. Симиренка, 17-А.

31.10.2006 року між споживчим товариством «Діамед»(далі –позивача, підприємство) та закритим акціонерним товариством «Плодоовоч», правонаступником якого є приватне підприємство «Плодоовоч»(далі відповідач, споживач)  було укладено договір № 3/2006 про надання послуг на теплопостачання та технічне обслуговування і утримання внутрішньобудинкових інженерних систем ЦО та їх абонентських уводів (далі договір).

Згідно з положеннями п. 1.1. договору предметом цього договору є надання послуг на теплопостачання та своєчасна сплата у повному обсязі спожитої енергії у гарячій  воді та експлуатаційних витрат, обслуговування та утримання внутрішньобудинкових інженерних систем ЦО та їх абонентських уводів в нежитловому приміщенні (будинку) за адресою: м. Київ, вул. Симренко, 17 А.

При виконанні умов цього договору а також при вирішенні всіх питань, що не обумовленні цим Договором, сторони зобов’язуються керуватися тарифами, затвердженими Київською міською держадміністрацією, Положенням про Держенергоспоживнагляд, діючими правилами користування тепловою енергією  Правилами  технічної експлуатації тепловикористовуючих установок і теплових мереж, нормативними актами з питань користування та взаєморозрахунків за енергоносії, чинним законодавством України (п.2.1. договору).

Згідно п.п. 22.1-2.2. договору позивач зобов’язався розподіляти надану енергопостачальною організацією в цілому на будинок теплову енергію у вигляді гарячої води на потреби: опалення (під час опалювального сезону) в кількості та в обсягах, що відповідають технічній документації будинку та площі, займанні й споживачем (звернення-доручення). Надавати послуги по розрахунковому обслуговуванню абонентів з енергопостачальною організацією за спожиту теплову енергію (додаток № 1), проводити засобами Дирекції як структурного підрозділу підприємства технічне обслуговування внутрішньобудинкових систем опалення, абонентських уводів згідно доданою калькуляцією.

Відповідач в свою чергу взяв на себе зобов’язання виконувати умови та порядок оплати в обсягах і терміни, які передбачені в Додатках № 1,2 до цього договору (п. 2.3.3. договору).

Згідно п. 2.3.5 договору споживач зобов’язався своєчасно та у повному обсязі відшкодовувати на розрахунковий рахунок вартість спожитої теплової енергії та технічного обслуговування теплосистеми.

Додатком № 1 до договору визначено тарифи на теплову енергію та технічне обслуговування тепломережі й встановлено: 80,00 грн – кожну відпущену гігакалорію для опалення та 207,24 грн на місяць  –за технічне обслуговування тепломереж.

Відповідно до п.п. 2, 3 Додатку № 2 до договору споживач щомісяця з 14 по 18 число самостійно отримує у підприємства (за адресою: вул. Артема, 58/2-Д, договірно-розрахунковий відділ, тел.. 486-47-29, 486-47-95) акт звірки на початок розрахункового періоду, розрахунок фактичного споживання теплової енергії за попередній період, платіжну вимогу-доручення, куди включенні вартість  теплової енергії за попередній та поточний місяці та технічного обслуговування, з урахуванням остаточного сальдо розрахунків на початок розрахункового періоду та акт виконаних робіт. Сплату споживач виконує не пізніше 23 числа поточного місяця.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідачем не виконуються вимоги за договором протягом тривалого періоду, у зв’язку з чим виникла заборгованість за період з жовтня 2008 року по квітень 2011 року на загальну суму 86 762,50 грн. Позивач також нарахував за не своєчасне виконання умов договору пеню у розмірі 21 12,65 грн, 3 % річних у розмірі 3 560,19 грн, втрат від інфляційних процесів у розмірі 11 769,21 грн.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст. 193 ГК України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

У відповідності до ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Положеннями  ст. 627 ЦК України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до п. 6.1. Договору цей договір набуває чинності з 31.10.2006 року та діє до 30.10.2009 року.

Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про його припинення не буде письмово заявлено однією із сторін (п. 6.4. Договору).

У відповідності до Додатком № 1 до договору встановлено тарифи на теплову енергію та технічне обслуговування тепломережі у розмірі: 80,00 грн –кожну відпущену гігакалорію для опалення та 207,24 грн на місяць  –за технічне обслуговування тепломереж.

Підставою для оплати отриманих послуг є платіжна вимога-доручення, яку відповідач зобов’язався отримувати самостійно щомісячно з 14 по 18 число у позивача, згідно п. 2 Додатку № 2 до договору.

У відповідності до п. 3 Додатку № 2 до договору сплату за вказаним у п. 2 цього додатку документами, споживач виконує не пізніше 23 числа поточного місяця, при цьому:

- у разі, якщо споживач розраховується за показниками приладів обліку, йому пред’являється до сплати фактична кількість спожитої теплової енергії згідно табуляграмами МВРТ (на підставі показників тепло лічильника) за попередній місяць.

- у випадку порушень роботи приладу обліку з різних причин, витрата теплової енергії визначаються розрахунковим способом згідно з Правилами обліку теплової енергії.   

Споживачам, які не мають приладів обліку:

- щомісячно виставляється до сплати кількість теплової енергії згідно до договірних навантажень з урахуванням середньомісячної розрахункової температури теплоносія від теплових джерел енергопостачальної організації та фактичного сальдо розрахунків на початок розрахункового періоду;

- кількість фактично спожитої теплової енергії визначається згідно договірних навантажень з урахуванням середньомісячної розрахункової температури теплоносія від теплових джерел енергопостачальної організації та кількість годин (діб) роботи тепловикористовуючого обладнання споживача в розрахунковому періоді на підставі табуляграм МВРТ.

Як вбачається з матеріалів справи (уточнюючий розрахунок від 12.07.2011 р. № 12) позивач здійснив розрахунок, з посиланням на  п. 1 договору та п. 1.4. додатку № 1 до договору № 820213 від 01.10.2001 р. згідно тарифами, затвердженими розпорядженням Київської міської державної адміністрації за відповідні роки.

Суд звертає увагу на ту обставину, що сторонами передбачено порядок та розмір нарахування у договорі, а саме Додатком № 1 до договору, яким визначено тарифи на теплову енергію та технічне обслуговування тепломережі. Оскільки позивачем в уточненому розрахунку позовних вимог, здійснено розрахунок без врахування  положень, передбачених п. 1 Додатку №1 до договору, а тому судом вважається необґрунтованим.

В той же час, в позовній заяві від 02.06.2011 року № 02/06, що передана на розгляд суду (первинні позовні вимоги), позивачем здійснено розрахунок з урахуванням вимог договору, в тому числі п. 2.3.5 договору, згідно якого на споживача покладається  обов’язок своєчасно та у повному обсязі відшкодовувати на розрахунковий рахунок вартість спожитої теплової енергії та технічного обслуговування теплосистеми.

Суд погоджується із розрахунком, що підтверджується матеріалами справами, про наявність заборгованості у відповідача перед позивачем за договором № 3/2006 від 31.10.2006 у розмірі 37 131,98 грн (розрахунок здійснений у позовній заяві).

Згідно з  ст. 530 ЦК України, якщо  у  зобов'язанні  встановлений  строк  (термін)  його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов’язковим до виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст.526 ЦК України).

Таким чином, враховуючи факт наявності заборгованості у відповідача в сумі 37 131,98 грн належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, тому позовні вимоги в цій частині стягнення боргу визнаються судом обґрунтовані та такими, що підлягають задоволенню.

Стосовно вимог позивача про стягнення з відповідача пені у розмірі 21 12,65 грн, 3 % річних у розмірі 3 560,19 грн, втрат від інфляційних процесів у розмірі 11 769,21 грн за неналежне виконання договірних зобов‘язань слід зазначити наступне.

У відповідності до ст. 612 ЦК України визначає що боржник  вважається  таким,  що  прострочив,  якщо  він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його  у  строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися зокрема неустойкою.

Відповідно до ст. 547 ЦК України всі правочини щодо забезпечення виконання зобов'язань боржника перед кредитором повинні здійснюватися виключно у письмовій формі.

У відповідності до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.

Так, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов‘язання за кожен день прострочення виконання.

За приписами ст. 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Пунктом 2.3.7. договору визначено, що споживач несе відповідальність згідно із законодавством за несвоєчасну сплату передбачених договором нарахувань, у вигляді пені.

У відповідності до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Тобто, положеннями ст. 625 Цивільного кодексу України встановлено, що інфляційні втрати та 3% річних мають бути нараховані за час прострочення.

Оскільки, позивачем розраховано 21 12,65 грн –пені, 3 560,19 грн - 3 % річних, 11 769,21 грн - втрат від інфляційних процесів з розрахунку  суми боргу, що розраховувався в супереч умовам договору, то судом не може братися до уваги.

Задоволенню підлягають 3% річних у розмірі 1 206,41 грн, втрати від інфляційних процесів у розмірі 4020,16 грн  та пеня у розмірі 939,75 грн, що розраховані із суми боргу, яка підлягає задоволенню, розрахунок яких містить у позовній заяві.

Судом не беруться до уваги доводи відповідача, наведені у відзиві на позовну заяву, оскільки останнім не надано суду належних доказів на підтвердження викладених обставин, та спростовуються наявними у матеріалах справи доказами.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав.

З огляду  на вищевказане, позовні вимоги Споживчого товариства «Діамед»є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню частково.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 32, 33, 44, 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з приватного підприємства «Плодоовоч»(03148, м. Київ, Святошинський район, вул. Гната Юри, 9, код ЄДРПОУ 01564526) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем в процесі виконання рішення, на користь Споживчого товариства «Діамед» (03170, м. Київ, Святошинський район, вул. Чаадєва, 3 кв. 137, код ЄДРПОУ 30176704) суму основного боргу у розмірі 37 131 (тридцять сім тисяч сто тридцять одну ) грн 98 коп., пеню у розмірі 939 (дев’ятсот тридцять дев’ять) грн 75 коп., втрати від інфляційних процесів у розмірі  4020 (чотири тисячі двадцять) грн 16 коп., 3% річних у розмірі 1206 (одну тисячу шість) грн 41 коп., витрат по сплаті державного мита у розмірі 432 (чотириста тридцять дві) грн 98 коп. та 96 (дев’яносто шість) грн 76 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В іншій частині в позову відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя                                                                                                                           Пукшин Л.Г.

дата підписання рішення 23.08.2011 р.