Рішення

від 17.08.2011 по справі 51/316

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

51/316

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  51/316

17.08.11

За позовом Відкритого акціонерного товариства «Укртелеком»в особі Київської міської філії

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридичне бюро «Стратегія»

про стягнення 614,98 грн.

                                      Суддя Пригунова А.Б.

Представники сторін:

від позивача: Максименко В.В.

від відповідача: не з'явилися

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з вимогою про стягнення з відповідача 614,98 грн. за договором № KU. –6674 про надання послуг бізнес-мережі від 16.10.2009 р., з яких: 600,00 грн. –основного боргу, індекс інфляції у розмірі 4,20 грн., 9,55 грн. –пені, 1,23 грн. –3 % річних. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань щодо оплати телекомунікаційних послуг відповідно до умов вищевказаного договору.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.07.2011 р. порушено провадження у даній справі, призначено її до розгляду у судовому засіданні на 17.08.2011 р. за участю представників сторін, яких зобов'язано надати суду певні документи.

У даному судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, причин неявки суду не повідомив.

Приймаючи до уваги, що учасники провадження у справі були належним чином повідомлені про дату та час судового засідання, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи по суті, суд вважає, що неявка у судове засідання представника відповідача не є перешкодою для прийняття рішення у даній справі.

Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих позивачем.

У судовому засіданні 17.08.2011 р. на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, ?

Встановив:

16.10.2009 року між сторонами був укладений договір № KU. –6674 про надання послуг бізнес-мережі (надалі –договір), за умовами якого позивач зобов'язався надавати відповідачу послуги Бізнес-мережі, а відповідач –отримувати зазначені послуги та сплачувати їх вартість.

Відповідно до п.3.2.3. договору № KU. –6674 від 16.10.2009 р. відповідач зобов'язується проводити оплату послуг в порядки та терміни, визначені даним договором.

Пункт 4.2. договору № KU. –6674 від 16.10.2009 р. встановлює порядок оплати наданих телекомунікаційних послуг попередньою оплатою (внесення авансу).

Відповідно до п.2.2. додаткової угоди № 1 про надання послуг телефонного зв'язку до договору № KU. –6674 від 16.10.2009 р. відповідач отримує послуги телефонного зв'язку та сплачує їх вартість згідно із встановленими тарифами.

Згідно з п.4.3. договору № KU. –6674 від 16.10.2009 р. не пізніше 10 числа місяця, що настає за розрахунковим, позивач виставляє відповідачу рахунок для оплати вартості наданих послуг. Розрахунковим місяцем вважається кожний календарний місяць року, у межах якого надавалися послуги.

Відповідно до п.4.5.1. договору № KU. –6674 від 16.10.2009 р. в разі авансової системи оплати відповідач для одержання послуг проводить щомісячно, до 20 числа поточного місяця, попередню оплату  їх вартості в розмірі не менше суми послуг, наданих у попередньому розрахунковому періоді, з подальшим перерахунком (до 10 числа місяця, що має після розрахункового періоду) виходячи з фактичних наданих послуг. Залишок авансу переноситься на наступний розрахунковий період.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п.8.1. договору № KU. –6674 від 16.10.2009 р. цей договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2009 р.

Пунктом 8.2. договору № KU. –6674 від 16.10.2009 р. визначено, що у разі коли жодна зі сторін за два тижні до закінчення строку дії договору не заявить про своє небажання надалі продовжувати відносини, договір вважається продовженим на кожний наступний рік на таких самих умовах.

Згідно з п. 8.5. договору № KU. –6674 від 16.10.2009 р. договір може бути розірваний в односторонньому порядку з ініціативи позивача у випадках, передбачених пунктами 4.6., 4.10. та 5.6. договору.

Оскільки суду не надано відомостей, що договір був розірваний у порядку, вставленому п.8.5. договору № KU. –6674 від 16.10.2009 р., а термін дії договору не сплив суд приходить до висновку, що він є чинним на день прийняття рішення у даній справі.

Обов'язок споживача своєчасно сплачувати отримані телекомунікаційні послуги встановлений ст. 33 Закону України “Про телекомунікації” від 18.11.03 р. №1280-ІV. Так, відповідно до п. 5 ч. 1 зазначеної статті споживачі телекомунікаційних послуг зобов'язані дотримуватися Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, що затверджує Кабінет Міністрів України, зокрема: виконувати умови договору про надання телекомунікаційних послуг у разі його укладення, у тому числі своєчасно оплачувати отримані ними телекомунікаційні послуги;

Виходячи з п. 108 постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження правил надання та отримання телекомунікаційних послуг720 від 9 серпня 2005 р. абонентна плата за користування телефоном, почасова оплата місцевих телефонних розмов, плата за міжміські та міжнародні телефонні розмови, надіслані в кредит телеграми та за інші послуги, надані по телефону, вноситься абонентом у десятиденний строк після отримання рахунка, але не пізніше 20 числа місяця, що настає після розрахункового періоду. Розрахунковим періодом вважається, як правило, календарний місяць, у межах якого надавалися послуги. У разі неотримання рахунка до 10 числа місяця, що настає після розрахункового періоду, або здійснення розрахунків без застосування квитанцій (без надсилання рахунків) абонент повинен звернутися до служби розрахунків оператора для отримання інформації про належну до сплати суму.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач виконував свої зобов'язання належним чином,  в той час, як відповідач не виконує своїх зобов'язань щодо сплати за надані телекомунікаційні послуги за період з  лютого 2011 р. до березня 2011 р. у зв'язку з чим просить стягнути з відповідача 600,00 грн. основного боргу.

Згідно з ч.1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Виходячи з положень ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

В силу вимог ст.ст. 33, 34 ГПК України, кожна із сторін повинна довести належними та допустимими доказами ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідач заявлених до нього вимог не спростував, доказів погашення заборгованості за договором  № KU. –6674 від 16.10.2009 р. не надав.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення заборгованості за договором № KU. –6674 від 16.10.2009 р. у розмірі 600,00 грн. за період з лютого 2011 р. до березня 2011 р. є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Також, у зв'язку з простроченням відповідачем виконання зобов'язання щодо сплати за надані телекомунікаційні послуги, позивач просить стягнути з відповідача пеню за період з 21.02.2011 р. до 20.05.2011 р. позивач просить стягнути з відповідача пеню в сумі 9,55  грн.

Виходячи зі змісту ч.2 ст.193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума, або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч.1 ст. 230 ГК України).

Пунктом 5.2. договору № KU. –6674 від 16.10.2009 р. встановлено, що у разі затримки оплати за надані послуги відповідачу нараховується пеня з 1 числа місяця, другого за розрахунковим. Пеня нараховується на суму заборгованості у розмірі облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, за кожну добу затримки оплати. При неповній оплаті боргу відповідачем в першу чергу погашається сума пені.

Приймаючи до уваги наведене, зважаючи на те, що у встановлений договором строк відповідач не виконував належним чином свої зобов'язання щодо сплати, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача  пені за період з 21.02.2011 р. до 20.05.2011 р. в сумі 9,55 грн. є обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача за період з 21.02.2011 р. до 01.04.2011 р. 4,20 грн. інфляційних нарахувань та  1,23 грн. –3% річних.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно розрахунку позивача за період з 21.02.2011 р. до 01.04.2011 р. розмір інфляційних нарахувань становить 4,20 грн. та 1,23 –3% річних.

Розрахунок перевірено судом та відповідає положенням чинного законодавства України.

Таким чином, суд вважає вимоги позивача про стягнення з відповідача за період з 21.02.2011 р. до 01.04.2011 р. інфляційних нарахувань в сумі 4,20 грн., та 3% річних в сумі 1,23 грн. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, –

ВИРІШИВ:

           1.Позов задовольнити.

          2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридичне бюро «Стратегія»(м. Київ, проспект Червонозоряний, буд. 52, ідентифікаційний код –36716154) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Відкритого акціонерного товариства «Укртелеком»в особі Київської міської філії (, м. Київ, вул. Горького, 40,  ідентифікаційний код –01189910) 600,00 (шістсот грн. 00 коп.) грн. –основного боргу, 4,20 (чотири грн. 20 коп.) грн. – інфляційних нарахувань, 9,55 (дев'ять грн. 55 коп.) грн. –пені, 1,23 (одна грн. 23 коп.) грн. – 3 % річних, 102,00 (сто дві грн. 00 коп.) грн. –державного мита та 236,00 (двісті тридцять шість грн. 00 коп.) –інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

3.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя                                                                                                                    Пригунова А.Б.

Дата підписання  22.07. 2011 р