Постанова

від 07.09.2011 по справі 22/139

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД      

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

  ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.09.2011                                                                                           № 22/139

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Гарник Л.Л.

суддів:           

за участю представників

від позивача:  ОСОБА_1 (довіреність б/н від 30.05.2011);

від відповідача:  не з’явився;

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства “Полтавхіммаш”

на рішення                   господарського суду м. Києва від 24.06.2011

у справі №                   22/139 (суддя Самсін Р.І.)

за позовом                   Публічного акціонерного товариства “Полтавхіммаш”

до                               фізичної особи – підприємця ОСОБА_2

про                                стягнення збитків у розмірі 19 287,48 грн.

  ВСТАНОВИВ :

Рішенням господарського суду м. Києва від 24.06.2011 у справі № 22/139                         у задоволенні позову Публічного акціонерного товариства “Полтавхіммаш” до фізичної особи – підприємця ОСОБА_2 про стягнення 19 287,48 грн. відмовлено повністю.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням ПАТ “Полтавхіммаш” звернулось                    до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати дане рішення, прийняти нове рішення, яким позов задовольнити повністю.

Скарга мотивована порушенням місцевим господарським судом норм матеріального і процесуального права.

Посилаючись на порушення місцевим господарським судом частини 4 статті                 849 Цивільного кодексу України, скаржник зазначає що листом від 08.02.2011                            № 06-09/332 він повідомив фізичну особу – підприємця ОСОБА_2 про розірвання договору від 28.01.2011 № ПР31/11, у зв’язку з чим проведена на підставі зазначеного договору переплата у розмірі 3 915 грн. підлягає поверненню.

Заперечуючи правильність висновку місцевого господарського суду про відсутність підстав для стягнення вартості товарно-матеріальних цінностей, переданих на підставі  договору від 28.01.2011 № ПР31/11 фізичній особі – підприємцю ОСОБА_2, скаржник зазначає що матеріали справи містять докази неповернення йому зазначених цінностей.

 Крім того, скаржник наголошує на тих обставинах, що фізична особа – підприємець ОСОБА_2 в листі від 18.02.2011 № 02-02/11 не заперечує факт передачі йому для фарбування чотирьох вагонів-цистерн (без урахування тих що були прийняті за актом виконаних робіт від 03.02.2011), що акт про брак від 07.02.2011 складений в односторонньому порядку у зв’язку з відсутністю можливості скласти цей акт за участю фізичної особи – підприємця ОСОБА_2, працівники якого залишили територію, на якій виконувалися роботи за договором від 28.01.2011                        № ПР31/11.

В судовому засіданні апеляційної інстанції представник Публічного акціонерного товариства “Полтавхіммаш” висловився за задоволення апеляційної скарги.              

Фізична особа – підприємець ОСОБА_2 відзив на апеляційну скаргу не надав, в судове засідання апеляційної інстанції не з’явився, про причини неприбуття суд не повідомив. Враховуючи те, що сторони про дату, час та місце слухання справи повідомлялися належним чином, колегія суддів вважає можливим здійснити перегляд ухвали місцевого господарського суду в даній справі за наявними матеріалами справи та без участі його представників.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника скаржника, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженого рішення норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Публічним акціонерним товариством “Полтавхіммаш” (далі по тексту – позивач) пред’явлено позов про стягнення з фізичної особи – підприємця ОСОБА_2 (далі по тексту – відповідач) збитків у розмірі 19 287,48 грн., що виразилися у здійсненій на виконання договору від 28.01.2011 № ПР31/11 переплаті за фарбування чотирьох вагонів-цистерн - 3 915 грн., а також витратах на усунення допущеного браку - 8 613,80 грн. та вартості неповернутого відповідачем обладнання - 6 758,68 грн.

Виникнення збитків позивач пов’язує із неналежним виконанням відповідачем зобов’язань за договором від 28.01.2011 № ПР31/11, що виразилося у невиконанні ним робіт з фарбування чотирьох вагонів-цистерн та неякісному фарбуванні трьох вагонів-цистерн.

Як встановлено місцевим господарським судом та підтверджується наявними матеріалами справи, 28.01.2011 Відкритим акціонерним товариством “Полтавхіммаш”, правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство “Полтавхіммаш”, укладено з фізичною особою – підприємцем ОСОБА_2 договір підряду               № ПР31/11 (далі по тексту – договір № ПР31/11), відповідно до умов якого відповідач зобов’язався виконати, а відповідач – прийняти і оплатити роботи з підготовки поверхні під фарбування вагону-цистерни моделі 15-1780 (10 шт.), фарбування поверхні вагону-цистерни моделі 15-1780 з нанесенням логотипів, трафаретів, написів згідно ескізу замовника (10 шт.), здачі виконаних робіт відділу технічного контролю замовника, в тому числі виправлення зауважень (пункт 1.1).

На виконання пункту 3.1.1 названого договору згідно платіжного доручення від 28.01.2011 № 212 позивач перерахував відповідачу попередню оплату у розмірі                             9 787, 50 грн., визначивши призначення платежу як попередню оплату у розмірі 25% за фарбування десяти вагонів-цистерн згідно договору № ПР 31/11.

Виконання робіт з фарбування поверхні вагонів-цистерн моделі 15-1780 у кількості шести одиниць загальною вартістю 23 490 грн. сторони оформили шляхом складення акту виконаних робіт від 03.02.2011, в якому також зазначено про відсутність у замовника зауважень та претензій до виконаних робіт.

На виконання пункту 3.1.2 договору № ПР31/11 згідно платіжного доручення              від 04.02.2011 № 290 позивач перерахував відповідачу 17 617,50 грн., визначивши призначення платежу, як доплату у розмірі 75% за фарбування шести вагонів-цистерн згідно договору № ПР 31/11.

Згодом, виявивши недоліки фарбування вагонів-цистерн №№ П117043, П117044, П117045, позивач склав акт про брак від 07.02.2011 № 017, на підставі якого звернувся до відповідача з претензією від 08.02.2011 № 06-09/332, згідно якої запропонував відшкодувати збитки, пов’язані із необхідністю усунення виявлених недоліків, - 8 613, 80 грн., повідомив відповідача про розірвання договору на підставі частини 2 статті 852 Цивільного кодексу України та встановив строк  для повернення попередньої оплати за фарбування чотирьох вагонів-цистерн у сумі 3 915 грн.

Листом від 18.02.2011 № 02-02/11 відповідач відхилив зазначену претензію,  запропонувавши позивачу надати оформлені пунктом 1.3 договору № ПР31/11 акти прийому-передачі вагонів-цистерн №№ П117043, П117044, П117045.

Згідно претензії від 08.02.2011 № 06-09/331 позивач звернувся до відповідача з вимогою відшкодувати збитки у розмірі 6 758,68 грн., що виразилися у вартості утримуваного відповідачем обладнання, переданого для виконання фарбувальних робіт у період з 28.01.2011 по 04.02.2011.

Листом від 18.02.2011 № 01-02/11 відповідач відхилив зазначену претензію,  зазначивши що одержане ним обладнання залишено на території відповідача,                       де виконувалися підрядні роботи відповідно до пункту 5.4.9 договору № ПР31/11.

Встановивши фактичні обставини справи, місцевий господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Колегія суддів Київського апеляційного господарського суду на підставі встановлених обставин справи вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно статті 193 Господарського кодексу України та статті 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно положень Господарського кодексу України підставами виникнення господарських зобов’язань, зокрема, є господарський договір (частина 1 статті 174).

Виходячи з умов договору № ПР31/11, між сторонами склалися правовідносини з договору підряду до яких застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України (частина 1 статті 193 ГК України).

Згідно статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов’язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов’язується прийняти та оплатити виконану роботу.  

Відповідно до умов договору № ПР31/11 строк виконання обумовлених ним робіт складає три календарних дня з дати передачі вагонів-цистерн підряднику для виконання робіт згідно акту приймання-передачі (пункт 4.2); строк дії договору – з дати підписання по 31.12.2011 та в будь-якому разі до повного виконання зобов’язань сторонами                      (пункт 10.6).

Статтею 843 Цивільного кодексу України передбачено, що у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення.

Розділом другим договору № ПР31/11 встановлено вартість робіт за одиницю –         3 915 грн. (пункт 2.1) та загальну вартість робіт – 39 150 грн. (пункт 2.2).

Порядок проведення розрахунків між сторонами визначено розділом третім договору № ПР31/11, згідно якого оплата здійснюється поетапно: перший авансовий платіж – 25 % від суми договору протягом трьох днів з дати укладення договору               (пункт 3.1.1) та другий платіж - кінцевий розрахунок проводиться протягом 10-ти банківських днів з дати складення сторонами акту прийому-передачі виконаних робіт (пункт 3.1.2).

Приймання-передача виконаних робіт при відсутності зауважень оформляється актом приймання-передачі (пункт 4.2).

Наявними матеріалами справи підтверджується факт виконання відповідачем підрядних робіт з фарбування шести одиниць вагонів-цистерн, вартість яких складає 23 490 грн., а також проведення відповідачем оплати вартості обумовлених договором робіт в сумі 27 405 грн.

Заслуговує на увагу та обставина, що позивач прийняв зазначені роботи без заперечень та не скористався передбаченим пунктами 4.2, 4.3 договору № ПР31/11 правом мотивованої відмови від підписання акту приймання-передачі виконаних робіт та не ініціював укладення акту з переліком необхідних для виправлення недоліків робіт.

Зважаючи на викладене й ту обставину, що наявні матеріали справи не містять належних доказів порушення з боку відповідача зобов’язань за укладеним сторонами договором № ПР31/11, колегія суддів вважає необґрунтованим твердження позивача про  наявність недоліків у виконаних відповідачем роботах з фарбування вагонів-цистерн    №№ П117043, П117044, П117045.

Акт про брак від 07.02.2011 № 017, при відсутності доказів надіслання його відповідачу, не має сили доказу у даній справі, оскільки був складений позивачем в односторонньому порядку всупереч встановленого пунктом 10.3 договору № ПР31/11 порядку оформлення недоліків виконаних робіт та строків їх усунення шляхом складення відповідного акту за участю обох сторін договору.

З огляду на встановлені обставини справи, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про недостатність наявних матеріалів справи для встановлення факту заподіяння відповідачем позивачу збитків у вигляді понесених останнім витрат на усунення допущеного браку.

Згідно частини 1 статті 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до частини 2 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Положеннями статті 224 Господарського кодексу України визначено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

За загальним принципом цивільного права особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування (частина 1 статті 22,               стаття 611, частина 1 статті 623 Цивільного кодексу України). Для застосування такої міри відповідальності як відшкодування збитків потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення, як-то: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; шкідливий результат такої поведінки (збитки); причинний зв’язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника. Згідно з частиною другою статті 623 Цивільного кодексу України розмір збитків, завданих порушенням зобов’язання, доказується кредитором.

Як встановлено, позивачем не надано, і відповідно матеріали справи не містять, доказів наявності ознак протиправної поведінки в діях відповідача.

З огляду на відсутність усіх складових елементів правопорушення, колегія суддів визнає правомірним висновок місцевого господарського суду про відсутність підстав для стягнення збитків у вигляді вартості витрат на усунення допущеного браку в сумі 8 613,80 грн.

Позовні вимоги про стягнення надмірно сплачених відповідачу за договором               № ПР31/11 грошових коштів в сумі 3 915 грн. за фарбування чотирьох вагонів-цистерн залишаються без задоволення, оскільки зазначений договір дотепер у повному обсязі сторонами не виконаний та залишається чинним.

Та обставина, що відповідачем не проведено роботи з фарбування зазначених чотирьох вагонів-цистерн, не впливає на правильність вирішення даного спору та не свідчить про порушення відповідачем зобов’язань за договором  № ПР31/11,                 оскільки в якості передумови початку виконання підрядником обумовлених договором робіт пунктом 1.3 зазначеного договору передбачено передачу замовником вагонів-цистерн, чого в даному випадку зроблено не було.

Оскільки обумовлений пунктом 1.3 договору  № ПР31/11 акт прийому-передачі вагонів-цистерн із зазначенням їх номерів сторонами не складався і вагони відповідачу не передавалися, правові підстави вважати, що останній ухилився від виконання прийнятих зобов’язань відсутні.

Відповідно до статті 538 Цивільного кодексу України виконання свого обов'язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов'язку, є зустрічним виконанням зобов'язання. У разі невиконання однією із сторін у зобов'язанні свого обов'язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов'язку у встановлений строк (термін) або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов'язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі.

В силу статті 613 Цивільного кодексу України, кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов'язку. Якщо кредитор не вчинив дії, до вчинення яких боржник не міг виконати свій обов'язок, виконання зобов'язання може бути відстрочене на час прострочення кредитора.

Отже за всіма видами зобов'язань боржнику надається право відстрочення виконання на час прострочення кредитора. Після припинення прострочення кредитора боржник втрачає право на відстрочення виконання, а тому в подальшому несе відповідальність за належне виконання зобов'язання на загальних підставах.

При таких обставинах, правові підстави вважати відповідача таким, що прострочив виконання зобов’язання з фарбування чотирьох вагонів цистерн відсутні, у зв’язку з чим немає підстав для повернення відповідачем одержаної за договором № ПР31/11 попередньої оплати.

Колегія суддів вважає необґрунтованою позицію скаржника про виникнення у нього на підставі частини 4 статті 849 Цивільного кодексу України права вимоги у відповідача повернення попередньої оплати за невиконану частину роботи у зв’язку з відмовою від договору підряду.

Скаржник помилковою ототожнює з відмовою від договору підряду у розумінні частини 4 статті 849 Цивільного кодексу України викладене у претензії від 08.02.2011            № 06-09/332 повідомлення про розірвання договору підряду на підставі частини 2 статті 849 Цивільного кодексу України у зв’язку з недоліками у виконаній позивачем роботі.

Оскільки позивачем не доведено факт порушення відповідачем зобов’язань                     за договором № ПР31/11 та відповідно - наявність підстав для звернення з претензією              від 08.02.2011 № 06-09/332, правові підстави вважати що зазначений договір свою дію припинив відсутні.

Між тим, обов'язковою умовою, з якою законодавець пов'язує виникнення зобов'язання з безпідставного збереження майна є відсутність правової підстави для його збереження. Відповідно до статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

 З цих же підстав не підлягає поверненню передане відповідачу в якості засобів для виконання обумовлених договором № ПР31/11 робіт обладнання, факт одержання якого визнається відповідачем в листі від 18.02.2011 № 01-02/11.                                                                  У цьому зв’язку відсутні підстави для відшкодування вартості цього майна за рахунок відповідача та задоволення відповідних позовних вимог.

При таких обставинах, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду вважає, що порушення норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування оскарженого рішення по справі відсутні, а мотиви з яких подано апеляційну скаргу, не можуть бути підставою для його зміни чи скасування.

           Керуючись статями 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України,  Київський апеляційний господарський суд –

  ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду міста Києва від 24.06.2011 у справі № 22/139  залишити без змін, а апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства “Полтавхіммаш” –  без задоволення.

Справу № 22/139 повернути до господарського суду міста Києва.

 Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України через суд апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання постановою законної сили.

Головуючий суддя

  Судді

 12.09.11 (відправлено)