Постанова

від 29.09.2011 по справі 38/66

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД      

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

  ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.09.2011                                                                                           № 38/66

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Моторного О.А.

суддів:            Кошіля В.В.  

Шапрана В.В.  

при секретарі:           Браславській А.В.

за участю представників:

позивача: не з’явились

відповідача: Максимова Ю.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Мегалан ПК» на рішення Господарського суду м. Києва від 21.06.2011 ( суддя Власов Ю.Л.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Мегалан ПК»

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3

про стягнення 127500,26 грн.

ВСТАНОВИВ :

21.06.2011 Господарським судом міста Києва було прийнято рішення по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Мегалан ПК» до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про стягнення 127 500,26 грн., яким було відмовлено у задоволенні позовних вимог повністю.

Не погодившись з вказаним рішенням Товариство з обмеженою відповідальністю «Мегалан ПК» звернулось з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить рішення від 21.06.2011 скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. Підставами для скасування рішення відповідач вважає неповне з’ясування судом обставин, що мають значення для справи.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 08.08.2011 року прийнято до провадження апеляційну скаргу та призначено її розгляд на 29.09.2011.

В судове засідання 29.09.2011 з’явився представник відповідача. Представник позивача не з’явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином, про що свідчить відповідний штамп господарського суду апеляційної інстанції з відміткою про відправку документа.

Крім того, про належне повідомлення вказаних представників у справі про розгляд апеляційної скарги свідчить, також, повідомлення про вручення поштового відправлення, з якого вбачається про своєчасне отримання представниками ухвали суду.

Неявка зазначеного представника, на думку колегії суддів, не перешкоджає розгляду апеляційної скарги по суті, оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для її розгляду.

Представник відповідача надав відзив на апеляційну скаргу, в якому заперечував проти доводів наведених в апеляційній скарзі та просив скаргу залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва - без змін.

Згідно ст. 99 Господарського процесуального кодексу України (далі по тексту – ГПК України) апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі. В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника відповідача, перевіривши матеріали справи, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, апеляційний господарський суд прийшов до наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 24.11.2008 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мегалан ПК» (позивач) та Фізичної особи – підприємця ОСОБА_3 (відповідача) був укладений договір суборенди №338 згідно з яким позивач зобов’язався передати відповідачу в суборенду секцію 144 площею 44,85 кв.м. у багатофункціональному центрі за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.9-25).

Згідно з п.10.2. договору розмір орендної плати за місяць визначається як сума в гривнях, що вираховується за наступною формулою: орендна плата = Індекс К1 х Індекс К2 х Площа секції х Орендна ставка + ПДВ. Де Індекс К2 дорівнює відношенню встановленому Національним банком України офіційного курсу гривні до долару США плюс 2% на дату складення рахунку про оплату до встановленого Національним банком України офіційного курсу гривні до долару США плюс 2% на день укладення договору.

Відповідно до п.10.4. договору з урахуванням змін за додатковою угодою №2 з 01.02.2009. орендна ставка за 1 кв. м. складає 482,53 грн., що еквівалентно 81,25 доларів США.

Згідно з п.10.7. договору орендна плата оплачується відповідачем щомісячно, авансом, не пізніше 20 числа місяця, який передує місяцю, що оплачується. На виконання умов вказаного договору позивач передав, а відповідач прийняв вказане приміщення, що підтверджується актом здачі секції в суборенду (а.с. 27).

В квітні 2009 року позивачем було опечатано орендоване приміщення, що підтверджується актом від 05.04.2009 та не заперечується позивачем. Тому відповідач не мав можливістю доступу до приміщення за та припинив користування цим приміщенням.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) зобов’язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього кодексу, зокрема з правочинів.

Згідно зі ст.526 ЦК України зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства. Відповідно до ст.193 ГК України суб‘єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов‘язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Відповідно до ст.759 ЦК України   за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов’язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно з ст.762 ЦК України  за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Договором або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за користування майном. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором. Наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.

Колегією суддів встановлено, що 24.11.2008 між позивачем та відповідачем був укладений договір суборенди №338 згідно з яким позивач зобов’язався передати відповідачу в суборенду секцію 144 площею 44,85 кв.м. у багатофункціональному центрі за адресою: АДРЕСА_1.. Згідно з п.10.2. договору розмір орендної плати за місяць визначається як сума в гривнях, що вираховується за наступною формулою: орендна плата = Індекс К1 х Індекс К2 х Площа секції х Орендна ставка + ПДВ. Де Індекс К2 дорівнює відношенню встановленому Національним банком України офіційного курсу гривні до долару США плюс 2% на дату складення рахунку про оплату до встановленого Національним банком України офіційного курсу гривні до долару США плюс 2% на день укладення договору. Відповідно до п.10.4. договору з урахуванням змін за додатковою угодою №2 з 01.02.09р. орендна ставка за 1 кв. м. складає 482,53 грн., що еквівалентно 81,25 доларів США. Згідно з п.10.7. договору орендна плата оплачується відповідачем щомісячно, авансом, не пізніше 20 числа місяця, який передує місяцю, що оплачується. На виконання умов вказаного договору позивач передав, а відповідач прийняв вказане приміщення, що підтверджується актом здачі секції в суборенду.

З матеріалів справи вбачається, що позивач в квітні 2009 опечатав приміщення, в результаті чого відповідач не міг користуватися приміщенням у квітні та травні 2009 року.

Проте позивач вимагає стягнення з відповідача орендної плати за квітень, травень 2009 року, отже відповідно до ч. 6 ст. 762 ЦК України, наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він невідповідає. Також, позивач нараховує за вказаний період орендну плату за ставкою 742,35 грн. за 1 кв. м. орендованого приміщення, не обґрунтовуючи чому він не застосовує відповідну ставку 482,53 грн., яка встановлена сторонами у додатковій угоді №2 до договору. Крім того, позивач нараховує вказану орендну плату з її коригуванням на індекс К2, який згідно з умовами договору визначається позивачем на день виставлення рахунку відповідачу, проте позивач не подав суду доказів фактичного виставлення відповідачу рахунків за квітень, травень 2009 року. Отже, у позивача відсутні підстави для стягнення з відповідача будь-яких орендних платежів за квітень та травень 2009 року.

У апеляційній скарзі позивач посилається на те, що відповідачем не надані докази оплати заборгованості по договору, який є предметом розгляду справи, за період з грудня 2008 року по березень 2009.

За період оренди приміщення з грудня 2008 року по березень 2009 року відповідачем, як видно з платіжних доручень та розрахунків (а.с. 61-78), наданих до матеріалів справи, було сплачено позивачу грошові кошти на загальну суму 232 002,57 грн. Таким чином, у відповідача відсутня заборгованість перед позивачем.

Враховуючи викладене вище, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачем належним чином не доведено факт порушення його прав та інтересів відповідачем.  

Доводи, наведені Товариства з обмеженою відповідальністю «Мегалан ПК» в апеляційній скарзі, колегією суддів до уваги не приймаються з огляду на те, що вони є необґрунтованими та такими, що спростовуються матеріалами справи.

Обов’язок доказування та подання доказів відповідно до ст. 33 ГПК України розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. У даному разі це стосується позивача, який мав довести наявність тих обставин, на підставі яких він просив скасувати рішення суду першої інстанції.

На підставі викладеного, апеляційний господарський суд вважає, що судом першої інстанції повно, всебічно і об’єктивно з’ясовано обставини справи, винесено рішення у відповідності до норм матеріального і процесуального права, тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Мегалан ПК» та скасування рішення Господарського суду міста Києва від 21.06.2011.

Керуючись ст. 101, п. 1 ст. 103, ст. 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

  ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Мегалан ПК» залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 21.06.2011 – без змін.

Матеріали справи № 38/66 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя Моторний О.А.

  Судді Кошіль В.В.

                                                                                           Шапран В.В.