Постанова

від 07.12.2009 по справі 11/258

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

 ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  міста КИЄВА

01025,  м. Київ,  вул. Десятинна,  4/6, тел. 278-43-43

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

м. Київ

07 грудня 2009 року           16:45           № 11/258

  Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Винокурова К.С. при секретарі судового засідання Горбан А.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

За позовом       ОСОБА_1

ОСОБА_2

ОСОБА_3

ОСОБА_4

ОСОБА_5

ОСОБА_6

ОСОБА_7

ОСОБА_8

до                      Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві

про                    перерахунок пенсії

  ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Позивачі звернулись до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (далі ГУ ПФУ в м. Києві, відповідач) про зобов’язання вчинити перерахунок пенсії у зв’язку з підвищенням грошового забезпечення, починаючи з 01 квітня 2007 року з урахуванням відповідного щомісячного преміювання, встановленого наказом Міністра оборони України № 175 від 14.04.2007 року.

Позивачі ОСОБА_5, ОСОБА_8, ОСОБА_4, ОСОБА_2, ОСОБА_3 просили також визнати за ними право на пенсію, а позивач ОСОБА_6 просив здійснити перерахунок пенсії з 01.01.2007 року та визнати протиправною бездіяльність ГУ ПФ України в м. Києві.

Ухвалами суду від 03.07.2008 р. провадження у справах було відкрито, призначено попередні судові засідання на 01.08.2008 р.

Враховуючи однорідність позовних вимог позивачів у цих справах заявлених до одного й того ж відповідача, суд, керуючись ст. 116 КАС України об’єднав для спільного розгляду вищезазначені справи в одне провадження з присвоєнням єдиного номеру справи 11/258, про що винесено ухвалу від 03.07.2008 р.

Ухвалою суду від 01 серпня 2008 року об'єднану справу було зупинено до вирішення Окружним адміністративним судом міста Києва справи № 12/224 за позовом ОСОБА_9, ОСОБА_10 до Міністра оборони України, третя особа Пенсійний фонд України про бездіяльність посадової особи, визнання незаконним наказу Міністра оборони України № 175 від 14.04.2007 р. та набрання рішенням у вказаній справі законної сили.

18 листопада 2009 року судом ухвалено про поновлення провадження у справі та про закінчення підготовчого провадження у справі, призначено судовий розгляд справи на 07.12.2009 року. Відповідно до ч. 1 ст. 38 КАС України, враховуючи велику кількість позивачів у справі, а також тривалий час знаходження цієї справи у суді, сторони у справі повідомлені про час і місце судового засідання телефоном.

У судове засідання з’явилась дружина позивача ОСОБА_7 і повідомила, що її чоловік помер та надала суду копію свідоцтва про смерть від 11.08.2008 року.  

Позивач ОСОБА_1 у судовому засіданні подав заяву про залишення позову без розгляду.

Позивачі ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_8 заявили про розгляд справи без їх присутності.

Під час судового розгляду позивач ОСОБА_4 підтримав свої позовні вимоги в повному обсязі.

Позовні вимоги в цілому мотивовані тим, що з 01.04.2007 року позивачі мають право на перерахунок пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.03.2007 р. № 594 «Деякі питання грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу у 2007 році»та наказу Міністра оборони України від 14.04.2007 р. № 175 «Про встановлення граничних розмірів премії військовослужбовцям Збройних Сил України». Всупереч зазначеним актам відповідач відмовив у здійсненні перерахунку пенсії, чим порушив законне право заявників на перерахунок пенсії, як військовим пенсіонерам, передбачене статтею 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб».

Представник відповідача –ГУ ПФУ в м. Києві проти позову заперечує та просить суд відмовити у задоволені позову, виходячи з того, що статтею 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб»передбачено, що призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством. Враховуючи те, що наказ Міністра оборони України № 175, яким визначені граничні розміри премії, не пройшов державної реєстрації у Міністерстві юстиції України, не є законодавчим актом, яким можливо визначати розмір премії, тому не може бути підставою для здійснення перерахунку пенсії військовим пенсіонерам.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,-

  ВСТАНОВИВ:

  Позивачам призначена пенсія, як військовим пенсіонерам відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб»та на даний час перебувають на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві.

Після прийняття Міністром оборони України наказу № 175, яким визначені граничні розміри премії військовослужбовцям Збройних Сил України, позивачі звернулись до Головного управління Пенсійного фонду України у місті Києві щодо перерахунку пенсії, проте у відповідь отримали листи щодо неможливості такого перерахунку, оскільки наказ Міністра оборони не є законодавчим актом.

Відповідно до ст. 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»від 09.04.1992 року № 2262-ХІІ (далі Закон 2262), перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.

Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.

Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством. Перерахунок пенсій здійснюється на момент виникнення права на перерахунок пенсій і провадиться у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, у строки, передбачені частиною другою статті 51 цього Закону.

Розглядаючи зміст вказаної норми закону судом вбачається наступне.

Закон передбачає дві окремі підстави для перерахунку пенсій:

·          зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців;

·          або  у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством.

Як вбачається зі змісту вказаної вище норми Закону зазначені підстави для перерахунку є самостійними і такими, що  не залежать одна від одної. Адже зміна розміру діючого виду грошового забезпечення відповідної категорії військовослужбовців може відбуватися як одночасно так і окремо від введення нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення.

Статтею 105 Закону "Про Державний бюджет України на 2007 рік" (№ 489-V від 19.12.2006) установлено, що умови оплати праці працівників підприємств, установ та організацій, що фінансуються чи дотуються з бюджету, керівників підприємств, заснованих на державній, комунальній власності, а також умови грошового забезпечення військовослужбовців (осіб рядового і начальницького складу) затверджуються виключно Кабінетом Міністрів України.

Кабінетом Міністрів України було прийнято постанову від 28.03.2007 р. № 594 «Деякі питання грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу у 2007 році», якою відповідно до статті 105 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»та з метою підвищення рівня соціального захисту військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу Кабінет Міністрів України дозволено Міністерству оборони, Міністерству внутрішніх справ, Міністерству з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, Міністерству транспорту та зв'язку, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації, Службі безпеки, Службі зовнішньої розвідки, Адміністрації Державної прикордонної служби, Державному департаменту з питань виконання покарань і Управлінню державної охорони здійснювати у поточному (2007) році, починаючи з 1 квітня преміювання військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу (насамперед осіб рядового, сержантського та старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом, осіб рядового, молодшого та середнього начальницького складу та осіб молодшого офіцерського складу) понад встановлений законодавством розмір у межах видатків, передбачених для грошового забезпечення у 2007 році.

Граничні розміри премій, які можуть бути виплачені військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, встановлюються керівниками зазначених органів у межах затвердженого фонду грошового забезпечення.

На виконання постанови Кабінету Міністрів України від 28.03.2007 р. № 594 Міністром оборони України 14 квітня 2007 року було прийнято наказ № 175 «Про встановлення граничних розмірів премії військовослужбовцям Збройних Сил України» (далі наказ № 175).

У судовому рішенні Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.02.2008 року, прийнятого у справі № 12/224, предметом якої було оскарження наказу Міністра оборони України № 175, суд, аналізуючи оскаржуваний наказ від 14.04.2007 року №175,  прийшов до висновку, що він виданий в межах компетенції Міністра оборони України відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.03.2007 року № 594, має організаційно-розпорядчий характер, не містить нових правових норм, спрямований на виконання рішення Уряду. При цьому, судом також встановлено під час розгляду справи, що оскільки даний наказ не має ознак нормативно-правового акта, він не підлягає державній реєстрації та опублікуванню в офіційних спеціальних виданнях як такий акт. Дана постанова набрала законної сили і є чинною станом на час розгляду справи про перерахунок пенсії.

Як встановлено у пункті 1 наказу № 175, з 01 квітня 2007 року введено в дію граничні розміри премії, яка може бути виплачена у відсотках від грошового забезпечення військовослужбовцям рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, які проходять військову службу за контрактом у Збройних Силах України, виходячи з посадових окладів і стажу безперервної військової служби.

Граничний розмір премії встановлюється з урахуванням розмірів премії та в порядку, установленому розділом 34 Положення про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 05.03.2001 р. № 75, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України від 20.03.2001 року за № 251/5-442.

Розділом 34 Положення про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 05.03.2001 р. № 75, яке діяло протягом 2007 року та втратило чинність згідно з наказом Міністра оборони України від 11 червня 2008 року № 259, врегульовано питання преміювання військовослужбовців.

Так, у пункті 34.1. командири військових частин, начальники військових навчальних закладів, керівники установ та організацій Збройних Сил України мають право преміювати військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби та курсантів вищих військових навчальних закладів та вищих навчальних закладів, які мають військові навчальні підрозділи) за їх особистий внесок у загальні результати служби. Преміювання здійснюється згідно з інструкцією про преміювання військовослужбовців, яка розробляється у військових частинах, виходячи зі специфіки та особливостей виконання завдань конкретної військової частини, й затверджується вищим командуванням.

Преміювання здійснюється в межах фонду преміювання, створеного в розмірі чотиримісячного фонду грошового забезпечення, затвердженого для військової частини в кошторисі, без обмеження індивідуальних премій максимальними розмірами (34.2. Положення).

Відповідно до п. 34.5 Положення, виплата премій здійснюється щомісяця за минулий місяць під час виплати грошового забезпечення за поточний місяць у межах фонду преміювання за розрахунковий період (за місяць - 33,3 відсотка місячного фонду грошового забезпечення, за квартал - 100 відсотків). Розмір премій визначається наказом командира військової частини (командирам військових частин - наказами вищих командирів /начальників/).

Таким чином, чинним законодавством передбачено преміювання військовослужбовців і включено премії до складу грошового забезпечення. Але, розміри премії не обов’язково повинні бути визначені шляхом прийняття нормативно-правового акту, оскільки як вбачається з Положення, розміри премій можуть визначатись і наказом командира військової частини. За таких обставин, суд не погоджується з твердженням відповідача щодо можливості визначати розмір премії військовослужбовцям тільки законодавчим актом.

У інформаційній довідці до наказу Міністра оборони України № 175 у розділі «Обґрунтування необхідності прийняття»зазначено, що наказ розроблено з метою реалізації завдань, передбачених постановою КМ України від 28.03.2007 р. № 594 для підвищення у 2007 році соціального захисту військовослужбовців Збройних Сил України.

У Законі України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб»проголошено, що держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.

Згідно з ст. 1-1 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб»законодавство про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, базується на Конституції України і складається з цього Закону, Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та інших нормативно-правових актів України, прийнятих відповідно до цих законів.

Зміна умов і норм пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону та Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Стаття 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»передбачає, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення за останньою штатною посадою перед звільненням, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством.

На виконання пункту 23 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30 січня 2007 року № 3-1, Міністерство оборони України листом від 19.04.2007 року за вих. № 248/6/П/311-д повідомило Пенсійний фонд України про встановлення граничних розмірів премії військовослужбовцям Збройних Сил України. Представник ГУ ПФУ в м. Києві обізнаний про направлення такого листа, проте позиція відповідача щодо перерахунку пенсії залишилась незмінною.

Сторонами також не заперечувався той факт, що преміювання військовослужбовців у розмірах встановлених наказом № 175 у період дії наказу з 01.04.2007 р. по 31.12.2007 р. входило до складу грошового забезпечення, з якого обраховувалась пенсія військовослужбовцям, які вийшли на пенсію в період дії зазначеного наказу.

Суд вважає необґрунтованими посилання відповідача на відсутність державної реєстрації наказу № 175, як на підставу для відмови у здійсненні перерахунку пенсії, оскільки реєстрація 175 наказу може впливати на перерахунок пенсії тільки тоді, коли такий наказ вводив нові щомісячні додаткові види грошового забезпечення. Але таких обставин не мало місце –нові види грошового забезпечення 175 наказом не вводилися.

З огляду на те, що 175 наказом нові види грошового забезпечення не вводяться, а змінюється в сторону збільшення вже діючі види грошового забезпечення (премія), то факт не реєстрації в Міністерстві юстиції України вказаного наказу не впливає на підстави для відмови в перерахунку пенсії. Саме факт зміни розміру такого виду грошового забезпечення і є підставою для перерахунку пенсії у відповідності до положень статті 63 Закону.

Таким чином, преміювання, встановлене на виконання постанови КМ України № 594 від 28.03.2007 р., згідно з наказом Міноборони України № 175, було складовою частиною грошового забезпечення, з розміру якого обчислювалась сума пенсії військовослужбовцям при звільненні, а тому ці премії повинні враховуватись при здійсненні перерахунку вже звільненим військовослужбовцям.

Разом з тим, враховуючи те, що наказ Міноборони, який дозволяв збільшити розмір премії військовослужбовцям, діяв у певний період, тобто його дія була обмежена у часі, єдиним можливим способом захисту права позивачів на пенсійне забезпечення, суд вважає врахування цієї премії виключно у період дії зазначеної постанови та наказу, яким встановлювались розміри премії.  

З огляду на вищевикладене, суд вважає, що пенсія позивачів підлягала перерахунку у період з 01.04.2007 року по 31.12.2007 року.

Таким чином, позовні вимоги щодо перерахунку пенсії підлягають задоволенню частково, тільки за вказаний період. Крім того, відсутні також підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_6 у частині перерахунку пенсії, починаючи з 01.01.2007 року, оскільки наказом № 175 тільки з 01 квітня 2007 року були введені граничні розміри премії, тому також пенсія позивача підлягає перерахунку за період з 01.04.2007 року по 31.12.2007 року.

Окрім того, враховуючи вищезазначене, бездіяльність відповідача щодо не здійснення перерахунку пенсії, і про протиправність якої заявлено у позові ОСОБА_6, визнається судом протиправною.

Позивачем ОСОБА_5, ОСОБА_8, ОСОБА_4, ОСОБА_2, ОСОБА_3 заявлені вимоги до суду про визнання права на перерахунок пенсії. Суд вважає зазначені вимоги у цій частині такими, що не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Оцінюючи у сукупності положення Кодексу адміністративного судочинства України  та зазначені позовні вимоги суд вбачає, що останні не відповідають змісту статей 17, 105, 162 КАС України. Зазначені вимоги про визначення/визнання права виходять за межі повноважень суду у межах адміністративного судочинства (визначення права на пенсію здійснює орган пенсійного забезпечення, а не суд) та не містять за особою мети та способу вирішення публічно-правового спору, що визначено та конкретизовано вищевказаними статтями КАС України.

У частині 2 статті 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

У відповідності до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд звертає увагу, що відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем не доведено правомірності відмови у здійсненні перерахунку пенсії у зв’язку зі зміною грошового забезпечення відповідної категорії військовослужбовців.

Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є частково обґрунтованими та підлягають задоволенню у частині зобов’язання здійснення перерахунку пенсії з 01.04.2007 року по 31.12.2007 року у зв’язку зі зміною грошового забезпечення відповідної категорії військовослужбовців та виплати недоотриманої суми пенсії.

Крім того, суд на підставі п. 5 ч. 1 ст. 157 КАС України закриває провадження у справі в частині позовних вимог ОСОБА_7 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві у зв’язку зі смертю позивача.

Також, відповідно до статті 155 КАС України суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо надійшло клопотання позивача про відкликання позовної заяви. Враховуючи подання позивачем ОСОБА_1 заяви про залишення позову без розгляду, суд її задовольняє.

Керуючись ст.ст. 71, 86, 94, ст. 105, п. 5 ч. 1 ст. 155, п. 5 ч. 1 ст. 157, 158-163 КАС України, адміністративний суд, -

  ПОСТАНОВИВ:

  1.          В частині позовних вимог ОСОБА_7 закрити провадження.

2.          Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без розгляду.

3.          Позовні вимоги ОСОБА_5, ОСОБА_8, ОСОБА_4, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_6 задовольнити частково.

4.          Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві щодо нездійснення перерахунку пенсії у зв’язку зі зміною грошового забезпечення відповідної категорії військовослужбовців.

5.          Зобов‘язати Головне управління Пенсійного фонду України у м. Києві перерахувати пенсії з 01.04.2007 року по 31.12.2007 року у зв’язку зі зміною грошового забезпечення відповідної категорії військовослужбовців на підставі та відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 594 від 28.03.2007 року та наказу Міністра оборони України № 175 від 14.04.2007 року «Про встановлення граничного розміру премій військовослужбовцям Збройних Сил України»: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_8  та виплатити недоотриману суму пенсії.

6.          В іншій частині позову відмовити.

  Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження або апеляційної скарги в порядку, встановленому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.

  Суддя                                                                                                  К.С. Винокуров

  Дата складення та підписання постанови в повному обсязі –11.01.2010