Постанова

від 02.11.2011 по справі 16/248

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУ Д УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" листопада 2011 р. Справа № 16/248

Вищий господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Євсікова О.О.,

суддів Барицької Т.Л.,

Хрипуна О.О.,

розглянувши

касаційну скаргу Фізичної особи - підприє мця ОСОБА_1

на постанову Київського апеляційного г осподарського суду від 09.09.2011 р. (головуючий суддя: Тарасенко К.В., судді: Жук Г.А., Яковлєва М.Л .)

на рішення Господарського суду міста Києва від 09.06.2011 р. (суддя: Ярмак О .М.)

у справі № 16/248 Господарського суду мі ста Києва

за позовом Публічного акціонерного т овариства комерційний банк " ПриватБанк" в особі Печерськ ої філії

до Фізичної особи - підприємц я ОСОБА_1

про стягнення 58.920,42 грн.

за участю представників

позивача Хитрова Л.В.,

відповідача ОСОБА_1, ОСОБА_2,

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне това риство комерційний банк “При ватБанк” в особі Печерської філії звернулось з позовом д о Фізичної особи - підприєм ця ОСОБА_1 про стягнення г рошових коштів 58.920,42 грн.

Рішенням Господарського с уду міста Києва від 09.06.2011 р. у спр аві № 16/248, залишеним без змін по становою Київського апеляці йного господарського суду ві д 09.09.2011 р., позовні вимоги задово лено частково: стягнуто з від повідача на користь позивача 46.217,60 грн. заборгованості, 6.331,81 гр н. інфляційних втрат, 1.792,99 грн. 3% р ічних. В решті позову відмовл ено.

Не погоджуючись з даними су довими рішеннями, позивач зв ернувся до Вищого господарсь кого суду України з касаційн ою скаргою, в якій просить ріш ення місцевого суду та поста нову апеляційної інстанції с касувати та прийняти нове рі шення, яким в позові відмовит и повністю.

Вимоги та доводи касаційно ї скарги мотивовані тим, що су дами попередніх інстанцій бу ло неповно з' ясовано обстав ини, які мають значення для сп рави, а також невірно застосо вано норми матеріального пра ва, зокрема ст.ст. 530, 536, 611, 1214 ЦК Укра їни.

Доводи касаційної скарги з водяться до того, що суди попе редніх інстанцій не взяли до уваги того, що п. 3.3 договору ор енди не визначає повної опла ти за останній місяць напере д, а визначає авансовий платі ж, який здійснюється в рахуно к майбутніх платежів, а тому с уди неправомірно стягнули з відповідача суму оплати за с ічень 2009 року в повному обсязі , а отже невірне застосували п оложення ст. 530, 536 та 1214 ЦК України і визнали факт безпідставно го набуття майна у вигляді гр ошових коштів.

Скаржник також зазначає, що в апеляційній скарзі він вка зував на неналежне виконання позивачем обов'язків згідно з укладеним договором, оскіл ьки умовами договору було ви значено еквівалент суми орен дної плати. Зокрема, відповід но до умов договору позивач н е доплатив відповідачу оренд ну плату в сумі 25.030,72 грн., а суд ап еляційної інстанції не засто сував при винесенні оскаржув аної постанови ст. 611 ЦК Україн и, що, на думку скаржника, є окр емою підставою для скасуванн я оскаржуваної постанови від повідно до ст. 111-10 ГПК України.

Крім того, скаржник зазнача є, що розгляд справи судом апе ляційної інстанції було здій снено у іншому залі судових з асідань, ніж зазначено в ухва лі суду про призначення апел яційної скарги до розгляду, п ро що скаржника не повідомле но, а тому вказані обставини, н а думку скаржника, відповідн о до п. 2 ч. 3 ст. 111-10 ГПК України є в б удь-якому випадку підставою для скасування постанови апе ляційного суду.

Усіх учасників судового пр оцесу відповідно до статті 111- 4 ГПК України належним чином п овідомлено про час і місце ро згляду касаційної скарги.

Колегія суддів, обговоривш и доводи касаційної скарги, п еревіривши матеріали справи , заслухавши пояснення предс тавників учасників судового процесу, перевіривши юридич ну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дос лідивши правильність застос ування господарськими судам и попередніх інстанцій норм матеріального та процесуаль ного права, вважає, що касацій на скарга не підлягає задово ленню з наступних підстав.

Вирішуючи спір по суті заяв лених вимог, місцевий та апел яційний господарські суди вс тановили наступне.

Між відповідачем (орендода вець) та позивачем (суборенда р) 30.09.2004 р. укладено договір субо ренди нежитлового приміщенн я (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1 та п. 1.2 зазн аченого договору орендодаве ць зобов' язується передати , а орендар прийняти в строков е платне користування частин у нежитлового приміщення (об ' єкт оренди), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. Загал ьна площа приміщення 114,42 кв. м.

Згідно з п. 3.3 договору оренди оплата проводиться авансом щомісяця у національній грош овій валюті до п' ятого числ а розрахункового місяця, поч инаючи з третього місяця оре нди. Оплата за 3-й, 4-й та останні й місяці оренди проводиться авансом шляхом перерахуванн я суми базової орендної плат и, визначеної у п. 3.1, у 5-ти денний строк з моменту підписання а кту прийому-передачі приміще ння.

Колегія суддів враховує по силання скаржника на те, що вк азані платежі є авансовими, р азом з тим наведене жодним чи ном не спростовує того, що п. 3.3 договору визначає повну опла ту за останній місяць оренди .

Протягом дії договору між с торонами укладалися додатк ові угоди від 16.11.2004 р., 23.12.2005 р., 26.12.2006 р., 14.01.2008 р., якими встановлювалася зокрема сума базової орендн ої плати на відповідний пері од суборенди приміщення.

У зв'язку із закінченням дог овірних відносин з відповіда чем 01.02.2009 р. між ФОП ОСОБА_3 та ЗАТ Комерційний банк “Прива тбанк” було укладено договір № 1 суборенди приміщення.

Позивачем на виконання умо в договору за платіжним дору ченням № 3680 від 05.10.2004 р. було перер аховано 26.337,60 грн. за 3-й, 4-й та оста нній місяці оренди приміщенн я.

В подальшому 05.01.2009 р. позиваче м помилково було перерахован о орендну плату за січень 2009 ро ку на суму 23.108,80 грн., та 04.02.2009 р. поми лково було перераховано орен дну плату за лютий 2009 року на су му 23.108,80 грн., тобто, після закінч ення строку дії договору.

Позивач 31.03.2009 р. надіслав відп овідачу лист № 07-10/734 з вимогою по вернути помилково перерахов ані кошти.

Також 15.12.2009 р. позивач звернув ся до відповідача з претензі єю про повернення коштів. Одн ак відповідач на жоден із вка заних листів не відреагував.

В касаційній скарзі заявни к стверджує, що позивач не доп латив відповідачу орендну пл ату в сумі 25.030,72 грн., що не було вр аховано судом апеляційної ін станції.

Проте вказані доводи, на дум ку колегії суддів, є необґрун тованими, оскільки, як встано влено апеляційним судом, в ак ті приймання-передачі нежитл ового приміщення від 01.02.2009 р. у з в' язку із припиненням дії д оговору суборенди № 1 будь-які зауваження до позивача відс утні.

Крім того, 15.12.2009 р. на адресу ві дповідача надсилався акт зві рки взаєморозрахунків, яким підтверджуються доводи позо вної заяви. Проте відповідач жодним чином не прореагував на надіслані претензії та ак т, заперечень проти акту взає морозрахунків не виказав.

Відповідно до ст.ст. 759 ч. 1, 762 ч. 1, 763 ч. 1, 764, 795 ЦК України за договоро м найму (оренди) наймодавець п ередає або зобов' язується п ередати наймачеві майно у ко ристування за плату на певни й строк; за користування майн ом з наймача справляється пл ата, розмір якої встановлюєт ься договором найму; договір найму укладається на строк, в становлений договором; якщо наймач продовжує користуват ись майном після закінчення строку договору найму, то, за в ідсутності заперечень наймо давця протягом одного місяця , договір вважається поновле ним на строк, який був раніше в становлений договором; перед ання наймачеві будівлі або і ншої капітальної споруди (їх окремої частини) оформляєть ся відповідним документом (а ктом), який підписується стор онами договору, з цього момен ту починається обчислення ст року договору найму, якщо інш е не встановлено договором; п овернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (акт ом), який підписується сторон ами договору, з цього моменту договір найму припиняється.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК Ук раїни зобов' язання має вико нуватись належним чином відп овідно до умов договору та ви мог цього Кодексу, інших акті в цивільного законодавства, а за відсутності таких умов т а вимог - відповідно до звич аїв ділового обороту або інш их вимог, що звичайно ставлят ься; одностороння відмова ві д зобов' язання або одностор оння зміна його умов не допус кається.

Аналогічні положення міст ять ст.ст. 193, 283-286 ГК України.

Відповідно до ст. 291 ГК Україн и договір оренди припиняєтьс я у разі закінчення строку, на який його було укладено. Прав ові наслідки припинення дого вору оренди визначаються від повідно до умов регулювання договору найму Цивільним код ексом України.

З урахуванням наведеного, к олегія суддів погоджується з висновком судів першої та ап еляційної інстанцій про те, щ о у відповідача утворилася з аборгованість перед позивач ем у розмірі 46.217,60 грн., оскільки всупереч вимогам ст. 530 ЦК Укра їни зобов' язання з повернен ня безпідставно набутих кошт ів виконано не було.

Крім того, відповідно до пол ожень ст. 1214 ЦК України якщо об' єктом безпідставного збагач ення були грошові кошти, за ве сь період безпідставного вик ористання таких грошових кош тів набувач має сплатити про центи. Розмір і порядок сплат и процентів визначається від повідно до положень статті 536 ЦК України. Частиною 2 статті 6 25 Цивільного кодексу передба чено, що боржник, який простро чив виконання грошового зобо в'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму б оргу з урахуванням встановл еного індексу інфляції за ве сь час прострочення, а також три проценти річних від про строченої суми, якщо інший розмір процентів не встановл ений договором або законом.

На підставі викладеного мі сцевим судом правомірно стяг нуто з відповідача 6.331,81 грн. інд ексу інфляції, 1.792,99 грн. 3% річних , оскільки вказаний розрахун ок відповідає положенням зак онодавства, зауважень щодо н ього відповідачем не наведен о.

Щодо посилань відповідача на необхідність коригування суми орендної плати у зв' яз ку зі зміною курсу долара США колегія суддів відзначає та ке.

Як вбачається з системного аналізу договору оренди та д одаткових угод до нього як пр авових підстав для вирішення цього спору, дані договір та у годи не встановлюють такого обов' язку орендаря з коригу вання орендної плати, оскіль ки не визначають іноземну ва люту як еквівалент грошового зобов' язання за кожний міс яць оренди, а лише визначають , що на момент укладення зазна чених угод сума базової орен дної плати дорівнює відповід ній сумі в доларах США. При цьо му додаткова орендна плата, к отра самостійно визначаєтьс я орендодавцем щомісячно, є ф актичними витратами орендод авця на комунальні послуги, з в' язок, опалення тощо і суми її коригування підтверджуют ься рахунками відповідних сл ужб.

Щодо доводів касаційної ск арги про неналежне повідомле ння відповідача про час та мі сце розгляду справи, колегія суддів відзначає наступне.

Як вказав скаржник, розгляд справи судом апеляційної ін станції було здійснено у інш ому залі судових засідань, ні ж зазначено в ухвалі суду про призначення апеляційної ска рги до розгляду, про що скаржн ика не повідомлено, а тому вка зані обставини, на думку скар жника, відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 11 1-10 ГПК України є в будь-якому ви падку підставою для скасуван ня постанови апеляційного су ду.

В матеріалах справи наявні повідомлення про вручення п оштової кореспонденції, з як их вбачається, що ухвала про п ризначення апеляційної скар ги до розгляду була отримана скаржником вчасно. Скаржник не заперечує, що він прибув за вірною адресою суду у призна чений час, перебував на відпо відному поверсі, де знаходил ись зали судових засідань. Пр и цьому, за висновком колегії суддів, скаржник не був позба влений можливості поцікавит ися про відповідний зал судо вих засідань в інформаційних списках справ, призначених д о слухання, у працівників апа рату суду тощо, а тому вказані доводи не заслуговують на ув агу.

Крім того колегія суддів бе ре до уваги і те, що, як виплива є з вимог чинного процесуаль ного законодавства та зазнач ено в постанові апеляційного суду, останній перевірив зак онність і обгрунтованість рі шення місцевого суду в повно му обсязі відповідно до ч. 2 ст . 101 ГПК України.

Відповідно до ст. 111-5 ГПК Укра їни у касаційній інстанції с карга розглядається за прави лами розгляду справи у суді п ершої інстанції за винятком процесуальних дій, пов'язани х із встановленням обставин справи та їх доказуванням.

Згідно зі ст. 111-7 ГПК України п ереглядаючи у касаційному по рядку судові рішення, касаці йна інстанція на підставі вс тановлених фактичних обстав ин справи перевіряє застосув ання судом першої чи апеляці йної інстанції норм матеріал ьного і процесуального права .

Зважаючи на обмеженість пр оцесуальних дій касаційної і нстанції, пов'язаних із встан овленням обставин справи та їх доказуванням, колегія суд дів відхиляє всі інші доводи скаржника, які фактично звод яться до переоцінки доказів та необхідності додаткового встановлення обставин справ и.

Відповідно до ст. 111-9 ГПК Укра їни касаційна інстанція за р езультатами розгляду касаці йної скарги має право, зокрем а, залишити рішення першої ін станції або постанову апеляц ійної інстанції без змін, а ск аргу без задоволення.

На думку колегії суддів, вис новок місцевого та апеляційн ого судів про наявність прав ових підстав для часткового задоволення заявлених позов них вимог є законним, обґрунт ованим, відповідає нормам чи нного законодавства, фактичн им обставинам справи і наявн им у ній матеріалам, а доводи к асаційної скарги його не спр остовують.

З огляду на викладене, підст ав для зміни або скасування п остановлених у справі рішенн я місцевого суду та постанов и апеляційної інстанції не в бачається.

Керуючись ст. ст. 85, 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Г осподарського процесуально го кодексу України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Фізичн ої особи - підприємця ОСОБА _1 залишити без задоволення , а рішення Господарського су ду міста Києва від 09.06.2011 р. та пос танову Київського апеляційн ого господарського суду від 09.09.2011 р. у справі №16/248 - без змін.

Головуючий суддя О.О. Євсіков

судді Т.Л. Барицька

О.О. Хрипун