КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01601, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06.12.2011 № 16/248
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Остапенка О.М.
суддів: Іваненко Я.Л.
Скрипка І.М.
при секретарі судового засідання Боднар Н.З.,
за участю представників сторін:
від позивача: не з'явилися;
від відповідача ОСОБА_1 довіреність № 73/2010 від 17.11.2010 року;
від третьої особи: не з'явилися;
розглянувши апеляційні скарги Приватного акціонерного товариства „Страхова компанія „Перша” та Приватного акціонерного товариства „Страховий дім „Європейський світ” на рішення господарського суду міста Києва від 18.08.2011 року
у справі № 16/248 (суддя Ярмак О.М.)
за позовом Приватного акціонерного товариства „Страхова компанія „Перша”, м. Київ,
до Приватного акціонерного товариства „Страховий дім „Європейський світ”, м. Київ,
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Спільне підприємство у формі товариства з обмеженою відповідальністю „Транс-
Груп”,
про стягнення 189 003,53 грн. –
встановив:
У травні 2011 року позивач звернувся до господарського суду міста Києва з позовною заявою про стягнення з відповідача на свою користь (враховуючи заяву про зменшення позовних вимог від 19.07.2011 року) 184 117,36 грн. заборгованості, з яких: 132 904,04 грн. заборгованості за страхові поліси „зелена карта”, 51 213,32 грн. заборгованості за страхові поліси , які діють на території України, та 4 886,17 грн. пені.
Рішенням господарського суду міста Києва від 18.08.2011 року позов задоволено частково. Присуджено до стягнення з відповідача на користь позивача 51 213,32 грн. основного боргу, 643,52 грн. пені. В задоволені решти позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з рішення господарського суду міста Києва від 18.08.2011 року, Приватне акціонерне товариство „Страхова компанія „Перша” звернулося до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення місцевого господарського в частині відмови в задоволені позову та прийняти нове, яким позов задовольнити повністю, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи.
Крім того, не погоджуючись з зазначеним рішенням місцевого господарського суду, Приватне акціонерне товариство „Страховий дім „Європейський світ” звернулося до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення місцевого господарського в частині стягнення пені та прийняти нове, яким відмовити в задоволені позову в частині стягнення пені, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права.
ПрАТ „СД „Європейський світ” у своєму відзиві на апеляційну скаргу ПрАТ „СК „Перша” просить суд апеляційну скаргу ПрАТ „СК „Перша” залишити без задоволення, а рішення місцевого господарського в частині стягнення пені скасувати та прийняти нове, яким відмовити в задоволені позову в частині стягнення пені.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 16.09.2011 року вищезазначені апеляційні скарги прийнято до провадження та призначено справу до розгляду у судовому засіданні за участю повноважних представників сторін та третьої особи.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 18.10.2011 року розгляд справи було відкладено на 15.11.2011 року до пункту 1 частини 1 статті 77 ГПК України у зв'язку з неявкою в судове засідання уповноважених представників третьої особи.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 15.11.2011 року було продовжено строк розгляду спору, розгляд справи було відкладено на 06.12.2011 року відповідно до пункту 1 частини 1 статті 77 ГПК України у зв'язку з неявкою в судове засідання уповноважених представників третьої особи.
Представники позивача та третьої особи в судове засідання, яке відбулося 06.12.2011 року, не з'явилися, про причини неявки суд не повідомлено. Про час, дату та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Представник відповідача в судовому засіданні 06.12.2011 року вимоги своєї апеляційної скарги підтримав, просив апеляційну скаргу задовольнити з підстав викладених вище.
У судовому засіданні, яке відбулось 06.12.2011 року, було оголошено вступну та резолютивну частини постанови Київського апеляційного господарського суду у даній справі.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства та заслухавши пояснення представника відповідача, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що у задоволенні апеляційних скарг ПрАТ „СК „Перша” та ПрАТ „СД „Європейський світ” слід відмовити, а рішення господарського суду міста Києва від 18.08.2011 року – залишити без змін, виходячи з наступного.
Відповідно до статті 99 ГПК України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
Згідно із частиною 2 статті 101 ГПК України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Як вбачається із матеріалів справи 30 вересня 2008 року між позивачем (страховик) та відповідачем (агент) було укладено договір-доручення № 4.0070-00-08.А про надання агентських послуг (договір доручення), за умовами якого страховик доручив, а агент прийняв на себе обов'язки по наданню фізичним і юридичним особам страхових послуг шляхом укладення договорів страхування від імені та за дорученням страховика та надання страхових полісів з видів страхування, вказаних в додатку, який є невід'ємною частиною договору.
За здійснення дій в інтересах страховика агент отримує комісійну винагороду, розмір якої визначається цим договором та додатком до нього, який є невід'ємною частиною договору (п. 1.3 договору).
Після вирахування своєї комісійної винагороди, агент перераховує страхову суму належну страховику на поточний рахунок позивача протягом двох робочих днів після отримання страхових платежів (п. 4.3.договору).
Позивач в свою чергу зобов'язався забезпечити відповідача бланками договорів страхування та допоміжними матеріалами, що стосуються видів страхування, по яким відповідач за дорученням позивача укладає договори (п. 2.2. договору).
Згідно п. 2.4.8 договору доручення відповідач зобов'язаний видавати страхові поліси тільки після повної сплати страхувальником платежу, що підтверджується відповідними документами, але не пізніше одного робочого дня з моменту отримання страхового платежу.
Відповідно до пунктів 2.4.13, 4.1, 4.2 договору доручення відповідач зобов'язаний один раз на місяць надавати позивачу відомості про укладені договори страхування і розміри отриманих страхових платежів та подавати щомісячний звіт разом із оригіналами укладених договорів страхування до 3-го числа місяця наступного за звітним.
01.08.2009 року між сторонами була підписана додаткова угода до договору № 4.0070-00-08.А від 30.09.2008 року, в якій сторони домовились про порядок взаємодії під час реалізації полісів обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів на території країн-членів системи „Зелена Карта”.
На виконання договору доручення відповідачем було реалізовано страхових полісів за період з жовтня 2008 року по грудень 2010 року на загальну суму 734 079 грн. 78 коп., до складу яких входять страхові поліси обов'язкової цивільної відповідальності власників транспортних засобів на території України на суму : 434 844,78 грн. та страхових полісів обов'язкової цивільної відповідальності власників транспортних засобів на території країн-членів системи „зелена карта” на суму : 299 235,00 грн. (відповідний розрахунок наведено в додатку 2 до позовної заяви).
Дана обставина підтверджується укладеними та підписаними між позивачем та відповідачем реєстрами реалізованих відповідачем договорів страхування та не заперечується відповідачем.
Відповідач на підставі п. 4.3 договору доручення зобов'язаний перерахувати належну позивачу страхову премію, після вирахування своєї комісійної винагороди, на поточний рахунок позивача у відповідності до вимог постанови № 1523 Кабінету Міністрів „Про діяльність страхових посередників”, а саме протягом двох робочих днів після отримання страхових платежів.
Колегія судів погоджується із висновком суду першої інстанції, що на час розгляду справи заборгованість відповідача по реалізації полісів обов'язкового страхування цивільно – правової відповідальності власників транспортних засобі на території України складає 51 213,32 грн., що підтверджується актом звірки, підписаним сторонами та не заперечується представником відповідача у судовому засіданні.
Що стосується заборгованості по реалізації полісів обов'язкового страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів на території країн – членів системи „Зелена карта” то слід зазначити наступне.
Додатковою угодою № 1, якою передбачено порядок взаємодії щодо реалізації полісів „зелена карта”, відповідачу надано право на застосування принципу розтермінування для страхувальника оплати страхового платежу в наступних частинах: при укладанні договору страхування строком на 1 рік – не більше 4 частин, при укладанні договору страхування строком на 6 місяців та менше – не більше 2 частин та покладено на нього зобов'язання здійснювати контроль за своєчасністю сплати страхувальниками заборгованості по розтермінованим платежам, вчиняти всі можливі та доступні заходи по стягненню із страхувальника заборгованості по розтермінованим платежам.
Отримані від позивача за договором дорученням поліси „Зелена карта” відповідачем були реалізовані третій особі - Спільному підприємству у формі товариства з обмеженою відповідальністю „Транс-Груп”.
В зв'язку з несплатою третьою особою страхових платежів, відповідач звернувся з позовом до господарського суду Київської області про стягнення з Спільного підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю „Транс-Груп” заборгованості в сумі 134 246,50 грн.
Рішенням господарського суду Київської області від 05.04.2011 року у справі № 16/007-11, залишеним без змін постановою Вищого господарського суду України від 29.09.2011 року, позов задоволено повністю, стягнуто з Спільного підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю „Транс-Груп” на користь Приватного акціонерного товариства „Страховий дім „Європейський світ” 134 246,50 грн.
Відповідно до частини 2 статті 35 ГПК України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
Однак, як вірно зазначено місцевим господарським судом, доказів виконання вищевказаного рішення та отримання відповідачем страхових платежів в сумі 134 246,50 грн. за реалізовані поліси обов'язкового страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів на території країн – членів системи „Зелена карта” суду не надано.
Заборгованість відповідача по реалізації полісів „Зелена карта” на час розгляду справи складає 132 904,04 грн. ( 134 246,50 грн. – 1% винагорода відповідача), але позивачем не доведено суду та не надано належних доказів настання строків оплати вказаної суми відповідно до умов п. 4.3 договору - доручення (протягом двох робочих днів після отримання страхових платежів).
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб‘єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно статей 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Враховуючи викладене, колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується із висновком суду першої інстанції, що вимоги позивача щодо стягнення основного боргу підлягають задоволенню частково в сумі 51 213,32 грн. – заборгованість по реалізації полісів цивільно – правової відповідальності на території України, а в частині позову щодо стягнення 132 904,04 грн. страхової премії по реалізації полісів „Зелена карта” суду не доведено факту настання строків оплати, а відтак відсутні підстави для задоволення позову в цій частині.
Також позивачем заявлені вимоги щодо стягнення пені, згідно пункту 6.7. договору доручення, в сумі 4 886,17 грн., з яких: 710,26 грн. за прострочення виконання зобов'язання щодо оплати агентських послуг за полісами на території України, 4 175,91 грн. пені за прострочення зобов'язання щодо оплати агентських послуг за полісами „Зелена Карта”.
Враховуючи, що не доведений факт порушення зобов'язання щодо основного боргу в розмірі 132 904,04 грн., то вірним є висновок місцевого господарського суду, що вимоги про стягнення пені в сумі 4 175,91 грн. за прострочення зобов'язання страхової премії по реалізації полісів „Зелена карта” задоволенню не підлягають.
Вимоги в частині стягнення 710,26 грн. пені за прострочення виконання зобов'язання по оплаті страхових платежів за реалізованими полісами на території України, заявлені позивачем за період з 03.05.2010 року по 01.04.2011 року підлягають задоволенню частково, з урахуванням положень ч.6 ст. 232 ГК України та заяви відповідача про застосування строків позовної давності.
Так, згідно реєстрів у період з 16.04.2010 року по 30.04.10 року реалізовано полісів на суму 409,78 грн. та 1 313,86 грн. всього 1 723,64 грн., позивачем нараховано пеню за період з 03.05.2010 року по 01.04.2011 року за 333 дні; згідно реєстру у період з 01.04.2010 року по 15.04.2010 року реалізовано полісів на суму 5 991,19 грн., позивачем нарахована пеня за період з 18.04.2010 року по 01.04.2011 року за 348 днів; згідно реєстру у період з 01.05.2010 оку. по 15.05.2010 року реалізовано полісів на суму 440,82 грн., позивачем нарахована пеня за період з 18.05.2010 року по 01.04.2011 року за 318 днів.
З урахуванням положень ч.6 ст. 232 ГК України, враховуючи, що позивач звернувся з позовом 10.05.2011 року, нарахування пені повинно бути припинене через шість місяців, тобто відповідно 03.11.2010 року, 18.10.2010 року, 18.11.2010 року.
Відповідачем заявлено про застосування строків позовної давності щодо стягнення пені згідно зі ст.ст. 258, 261, 267 ЦК України.
Позивачем пропущений строк позовної давності відповідно за період з 03.05.2010 року по 09.05.2010 року по реєстрах у період з 16.04.2010 року по 30.04.2010 року та за період з 18.04.2010 року по 09.05.2010 року відповідно, тому заява про застосування строків позовної давності підлягає задоволенню частково.
Провівши відповідні розрахунки, колегія суддів погоджується із розрахунками суду першої інстанції, що пеня підлягає задоволенню у розмірі 144,43 грн. за період з 10.05.2010 року по 03.11.2010 року по полісах реалізованих у період з 16.04.2010 по 30.04.2010 року на загальну суму 1 723,64 грн.; у розмірі 461,32 грн. за період з 10.05.2010 року по 18.10.2010 року по полісах реалізованих у період з 01.04.2010 року по 15.04.2010 року на суму 5 991,19 грн.; у розмірі 37,77 грн. за період з 18.05.2010 року по 18.11.2010 року по полісах реалізованих у період з 01.05.2010 року по 15.05.2010 року на суму 440,82 грн., а в сумі складає 643,52 грн.
Враховуючи викладене, позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню частково в сумі 51 213,32 грн. основного боргу та 643,52 грн. пені. В решті позову належить відмовити.
За таких обставин, колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується із висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню частково в сумі 51 213,32 грн. основного боргу та 643,52 грн. пені., а в решті позову слід відмовити.
Відповідно до положень частини 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обов'язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини.
Позивачем та відповідачем, всупереч статей 33, 34 ГПК України не надано суду жодних належних доказів на підтвердження своїх посилань викладених в апеляційних скаргах, доводи сторін не підтверджуються наявним у справі доказами та спростовуються чинним законодавством.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення господарського суду міста Києва від 18.08.2011 року у справі № 16/248 прийнято відповідно до вимог чинного законодавства з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для його скасування чи зміни не вбачається.
Керуючись статтями 99, 101-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, –
постановив:
1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства „Страхова компанія „Перша” на рішення господарського суду міста Києва від 18.08.2011 року у справі № 16/248 залишити без задоволення.
2. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства „Страховий дім „Європейський світ” на рішення господарського суду міста Києва від 18.08.2011 року у справі № 16/248 залишити без задоволення.
3. Рішення господарського суду міста Києва від 18.08.2011 року у справі № 16/248 залишити без змін.
4. Копію постанови суду надіслати учасникам апеляційного провадження.
5. Справу № 16/248 повернути до господарського суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку.
Головуючий суддя Остапенко О.М.
Судді Іваненко Я.Л.
Скрипка І.М.
Суд | Київський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 06.12.2011 |
Оприлюднено | 17.01.2012 |
Номер документу | 20800659 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Київський апеляційний господарський суд
Остапенко О.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні