Ухвала

від 11.12.2020 по справі 16/248

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

вул.В`ячеслава Чорновола, 29/32, м.Кропивницький, Україна, 25022,

тел/факс: 32-05-11/24-09-91 E-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

11 грудня 2020 рокуСправа № 16/248

Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Кабакової В.Г., розглянув у засіданні суду заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Дніпрофінансгруп", вул. Автотранспортна, буд. 2, офіс 205, м. Дніпро, 49089 про заміну стягувача у справі №16/248

за позовом Відкритого акціонерного товариства комерційний банк "Надра" від імені якого діє філія ВАТ КБ "Надра" Кіровоградське регіональне управління м. Кіровоград

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Надра і Ко"

про стягнення 68 719,03 грн

Представники участі не брали.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 11.09.2006 у справі №16/248 задоволено позовні вимоги, стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Надра і Ко" на користь відкритого акціонерного товариства комерційний банк "Надра" від імені якого діє філія ВАТ КБ "Надра" Кіровоградське регіональне управління заборгованість за кредитним договором в розмірі 68 719 грн 03 коп, з яких з яких 64 099 грн 98 коп - заборгованість по відсоткам, 4 619 грн 05 коп - пеня за неповернення кредиту, 687грн 19 коп державного мита, 118 грн витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

27.09.2006 на виконання рішення видано відповідний наказ.

01.12.2020 на адресу суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Дніпрофінансгруп" надійшла заява від 17.11.2020 про заміну стягувача у судовому наказі по справі №16/248 з Відкритого акціонерного товариства комерційний банк "Надра" від імені якого діє філія ВАТ КБ "Надра" Кіровоградське регіональне управління м. Кіровоград на його правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Дніпрофінансгруп" (і.к. 40696815, вул. Автотранспортна, буд. 2, офіс 205, м. Дніпро, 49089).

Однак, враховуючи, що головуючий суддя Вавренюк Л.С., в провадженні якої перебувала дана справа, з 23 листопада 2020 року тимчасово непрацездатна, що може призвести до порушення процесуального строку розгляду вищевказаної заяви, здійснено повторний автоматизований розподіл заяви ТОВ "Фінансова компанія "Дніпрофінансгруп" від 17.11.2020 про заміну сторони у справі № 16/248 за розпорядженням керівника апарату господарського суду від 01.12.2020 №375.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.12.2020 заяву ТОВ "Фінансова компанія "Дніпрофінансгруп" призначено судді Кабаковій В.Г.

В той час, згідно акта знищення від 25.01.2020 № 1, матеріали судової справи № 16/248, відповідно до правил Інструкції з діловодства в господарських судах України та згідно Переліку судових справ і документів, що утворюються в діяльності суду, із зазначенням строків зберігання, затвердженим наказом Державної судової адміністрації України від 07.12.2017 №1087, знищено у зв`язку із закінченням строків зберігання такої судової справи, а відтак господарським судом сформовано матеріали знищеної справи № 16/248 з наявних у суді завірених копій процесуальних документів у такій справі.

Ухвалою від 02.12.2020 судом прийнято матеріали заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Дніпрофінансгруп" про заміну стягувача до свого провадження. Призначено до розгляду заяву ТОВ "Фінансова компанія "Дніпрофінансгруп" про заміну стягувача у справі №16/248 у засіданні суду на 11.12.2020 о 14:00 год.

Учасники справи не скористались процесуальним правом на участь повноважних представників у засіданні суду.

Розглянувши заяву про заміну сторони (стягувача), дослідивши надані суду докази, господарський суд враховує наступне.

В обґрунтування даної заяви, заявник зазначає, що відповідно до Договору про відступлення права вимоги №GL48N718070_Ur_4 від 13.08.2020, укладеного відповідно до результатів відкритих торгів (аукціону), оформлених протоколом електронного аукціону №UA-EA-2020-05-12-000017-b від 22.05.2020, Публічне акціонерне товариство "Комерційний Банк "Надра" (Банк) відступило Товариству з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Дніпрофінансгруп" (Новий кредитор) належні Банку, а Новий кредитор набув права вимоги Банку до позичальників, іпотекодавців, заставодавців та поручителів, зазначених у Додатку №1 до цього Договору (Боржники). Новий кредитор сплачує Банку за Права вимоги грошові кошти у сумі та у порядку визначених цим Договором.

Відповідно до п. 2 Договору про відступлення прав вимоги, за цим Договором Новий кредитор в день укладення цього Договору, але в будь-якому випадку не раніше моменту отримання Банком у повному обсязі коштів, відповідно до пункту 4 цього Договору, набуває усі права кредитора за Основними договорами, включаючи: право вимагати належного виконання Боржниками зобов`язань за Основними договорами, сплати Боржниками грошових коштів, сплати процентів у розмірах, вказаних у Додатку №1 до цього Договору, право вимагати сплати неустойок, пені, штрафів, передбачених Основними договорами, право вимагати сплати сум, передбачених статтею 625 Цивільного кодексу України (індекс інфляції, 3,0% річних), право вимагати передачі предметів забезпечення в рахунок виконання зобов`язань за Основними договорами, право вимагати застосуванню наслідків реституції при недійсності правочинів, право на оскарження будь-яких правочинів/договорів, що взаємопов`язаними або є похідними від Основних договорів, право отримання коштів від реалізації заставного та іншого майна Боржників, вимоги, які випливають з розірвання та/або визнання недійсними договорів із Боржниками, права, що випливають із судових справ, виконавчих проваджень щодо Боржників, в тому числі щодо майна Боржників, яке не було реалізоване на торгах у відповідності до чинного законодавства та підлягатиме передачі стягувачу в погашення боргу після укладення цього Договору, права вимоги за мировими угодами із Боржниками, право відновлення протиправно втрачених майнових прав (майна) щодо Основних договорів в тому числі, але не виключно в судовому порядку тощо. Розмір Прав вимоги, які переходять до Нового кредитора, вказаний у Додатку №1 до цього Договору. Права кредитора за Основними договорами переходять до Нового кредитора у повному обсязі та на умовах, які існують на момент відступлення Права вимоги, за виключенням права на здійснення договірного списання коштів з рахунку/рахунків Боржників, що надане Банку відповідно до умов Основних договорів.

Згідно з Додатком №1 до Договору про відступлення прав вимоги, ПАТ "КБ "НАДРА" відступило своє право грошової вимоги на користь ТОВ "ФК "Дніпрофінансгруп" (Новий кредитор) за договором кредитної лінії № 401/07/06/2005/980-418 КЮ від 07.06.2005.

Відповідно до п.5 Договору про відступлення прав вимоги, Новий кредитор -підтверджує, що в момент укладення цього Договору отримав від Банку усі наявні в Банку документи, що підтверджують право вимоги до Боржників.

Згідно з п. 4 Договору про відступлення прав вимоги Сторони домовились, що за відступлення прав вимоги за Основними договорами, відповідно до цього Договору Новий кредитор сплачує Банку грошові кошти у сумі 6 212 372,15 грн (Ціна договору). Ціна договору сплачується Новим кредитором Банку у повному обсязі до моменту набуття чинності цим Договором, відповідно до пункту 14 цього Договору, на підставі протоколу, сформованого за результатами відкритих торгів (аукціону), переможцем яких став Новий кредитор.

06.07.2020 Новий Кредитор сплатив Первісному Кредитору кошти в сумі 188 900 625,00 грн за лот на підставі Протоколу №UA-EA-2020-05-12-000017-b від 22.05.2020, що підтверджується платіжним дорученням №1 від 06.07.2020 (а.с. 83).

Пунктом 14 Договору відступлення прав вимоги визначено, що цей Договір набуває чинності з дати його підписання Сторонами і скріплення відтисками печаток Сторін та нотаріального посвідчення.

Договір відступлення прав вимоги та Додаток №1 до нього підписано сторонами та скріплено печатками.

За приписами статті 52 Господарського процесуального кодексу України, у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку правонаступник замінив. Про заміну або про відмову в заміні учасника справи його правонаступником суд постановляє ухвалу.

Процесуальне правонаступництво є похідним від матеріального та випливає з юридичних фактів правонаступництва (заміни сторони у матеріальному правовідношенні її правонаступником).

Процесуальне правонаступництво, передбачене статтею 52 Господарського процесуального кодексу України, - це перехід процесуальних прав та обов`язків сторони у справі до іншої особи у зв`язку з вибуттям особи у спірному матеріальному правовідношенні.

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок правонаступництва.

Згідно Додатку № 1 до Договору про відступлення права вимоги, під номером 48 Банком передано право вимоги за Договором кредитної лінії № 401/07/06/2005/980-418/КЮ від 07.06.2005 (стягнення за яким є предметом спору у справі № 16/248), боржник ТОВ "Надра і Ко" (а.с. 22).

Згідно зі статтею 510 Цивільного кодексу України сторонами у зобов`язанні є боржник і кредитор.

Такий статус сторін у правовідносинах існує до моменту виконання боржником зобов`язань перед кредитором, які відповідно до статті 599 Цивільного кодексу України припиняються, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.

Таким чином, заміна кредитора у зобов`язанні допускається шляхом відступлення права вимоги на підставі правочину протягом усього часу існування зобов`язання, якщо це не суперечить договору та не заборонено законом.

Відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Таким чином, вирішуючи питання про наявність підстав для заміни учасника справи (сторони виконавчого провадження) правонаступником за відсутності обставин, що свідчать про нікчемність договору, на підставі якого подано заяву про заміну учасника правовідносин, а також відомостей щодо оспорювання або визнання недійсним цього договору у встановленому порядку, суд має виходити з принципу правомірності цього правочину, дослідивши та надавши оцінку достатності та достовірності наданих в обґрунтування заяви про заміну сторони доказів для здійснення відповідної заміни. Такий висновок міститься в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 28.11.2019 у справі №916/2286/16.

Договір про відступлення права вимоги не оспорюється або не визнаний у встановленому порядку недійсним і на відповідні обставини не посилаються учасники справи.

В матеріалах справи відсутні документи, які б свідчили про визнання Договору відступлення недійсним, заперечення учасниками справи факту правомірності укладення цього Договору.

Вирішення питання про заміну сторони здійснюється судом з урахуванням положень статей 74 - 79, 86 ГПК України, тобто за перевірки та надання оцінки доказам, наданим в обґрунтування відповідної заяви, зокрема, їх достовірності та достатності для висновків про фактичний перехід прав та обов`язків сторони виконавчого провадження до іншої особи на підставі правочину, якому має бути надана оцінка на предмет нікчемності, тобто недійсності в силу положень закону. При цьому встановлення обставин, за яких цей правочин може бути визнаний недійсним (оспорюваний) за відсутності оспорення або визнання його недійсним у встановленому законом порядку, не входить у межі дослідження під час розгляду такої заяви.

В той же час, відповідно до приписів частини першої статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Обов`язок сплатити судовий збір за подання заяв, скарг до суду, а також за видачу судами документів, не є за своє суттю цивільним чи господарським зобов`язанням, і включається до складу судових витрат, а не до предмету і ціни позову (саме які виникають з цивільних та господарських правовідносин). Відповідно процесуальний розподіл судом судового збору за результатами вирішення господарського спору між сторонами процесу не є виникненням саме господарського чи цивільного зобов`язання, що, в свою чергу, характеризується правовідношенням між боржником і кредитором з приводу виконання/утримання від виконання певної дії.

Сплата суми судового збору (державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення) не є зобов`язанням у розумінні положень статті 509 ЦК України у зв`язку з чим суд доходить до висновку про відсутність підстав для передачі прав вимоги в частині стягнення суми державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення за наказом суду від 27.09.2006 у даній справі його правонаступнику.

Вказана правова позиція викладена також у постановах Верховного Суду від 28.03.2018 № 906/110/16, від 05.04.2018 у справі № 923/607/16, від 27.03.2019 у справі № 910/386/17, від 03.07.2019 у справі № 910/9549/15, № 913/945/16 від 29.10.2029.

Як зазначено вище, умовами укладеного Договору про відступлення права вимоги не передбачено відступлення прав вимоги в частині стягнення з ТОВ "Надра і Ко" 687,19 грн державного мита та 118 грн витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу на стягнення яких також видано наказ від 27.09.2006, тому відсутні підстави для задоволення заяви ТОВ "Фінансова компанія "Дніпрофінансгруп" про заміну сторони у справі в цій частині.

Заявником не повідомлено суду про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання рішення господарського суду від 11.09.2006 у справі №16/248 та пред`явлення наказу до виконання.

Відповідно до ст. 18 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Оскільки виконання рішення суду є невід`ємною стадією процесу правосуддя, то і заміна сторони на цій стадії може відбуватися не інакше, як на підставах та у порядку, визначеному Господарським процесуальним кодексом України та Законом України "Про виконавче провадження", який регулює умови і порядок виконання рішень судів, що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.

Законом України "Про виконавче провадження", зокрема п. 5 ст. 15 визначено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

По своїй суті заміна кредитора в зобов`язанні внаслідок відступлення права вимоги є різновидом правонаступництва та можлива на будь-якій стадії процесу. У зв`язку з заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, і її заміна новим кредитором проводиться відповідно до частини п`ятої статті 15 Закону України "Про виконавче провадження" за заявою заінтересованої особи. Такою заінтересованою особою є новий кредитор (правонаступник).

Заміна сторони правонаступником може відбуватися як при відкритому виконавчому провадженні, так і при відсутності виконавчого провадження, тобто може бути проведена на будь-якій стадії процесу.

Судові рішення, які набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України. Вибуття первісного кредитора і заміна його новим не скасовує обов`язковості виконання рішення суду, при цьому реалізувати право на примусове стягнення присуджених судом сум можливо лише шляхом заміни сторони стягувача у виконавчому провадженні, оскільки новий кредитор, без вирішення питання про заміну сторони у зобов`язанні, не має права звернутися до органу державної виконавчої служби із заявою про примусове виконання рішення суду.

Європейський суд з прав людини вказує, що "право на суд" було б ілюзорним, якби правова система Договірної держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін. Важко собі навіть уявити, щоб стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, - а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо вбачати у статті 6 тільки проголошення доступу до судового органу та права на судове провадження, то це могло б породжувати ситуації, що суперечать принципу верховенства права, який Договірні держави зобов`язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Отже, для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина "судового розгляду" (HORNSBY v. GREECE, № 18357/91, § 40, ЄСПЛ, від 19 березня 1997 року).

Враховуючи наведене, наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржником, не припиняє зобов`язальних правовідносин сторін договору, тому зміна кредитора у зобов`язанні шляхом відступлення права вимоги із зазначенням у договорі обсягу зобов`язання, яке передається на стадії виконання судового рішення не обмежує цивільних прав учасників спірних правовідносин, у зв`язку з чим суд дійшов висновку, що заміна стягувача правонаступником можлива і за умови, що виконавче провадження не відкрито та наказ господарського суду не перебуває на виконанні.

Аналогічну позицію викладено в постановах Верховного Суду від 05.12.2018 у справі № 643/4902/14 та від 16.06.2020 у справі №922/4519/14.

Судом враховано, що Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Надра" є правонаступником прав і обов`язків Відкритого акціонерного товариства комерційний банк "Надра" від імені якого діє філія ВАТ КБ "Надра" Кіровоградське регіональне управління м. Кіровоград.

Враховуючи викладене, суд вважає за можливе замінити у справі №16/248 сторону позивача - Відкрите акціонерне товариство комерційний банк "Надра" від імені якого діє філія ВАТ КБ "Надра" Кіровоградське регіональне управління м. Кіровоград на його правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Дніпрофінансгруп" (вул. Автотранспортна, буд. 2, офіс 205, м. Дніпро, 49089, і.к. 40696815) в частині стягнення 64 099,98 грн заборгованість по відсоткам та 4619,05 грн пені за неповернення кредиту. Решта вимог заяви від 17.11.2020 задоволенню не підлягають.

Керуючись статтями 52, 234-235, 255, 334 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Дніпрофінансгруп" від 17.11.2020 про заміну стягувача у справі №16/248 задовольнити частково.

2. Замінити у наказі від 27.09.2006 у справі №16/248 про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Надра і Ко" (м. Кіровоград, вул. Олександрійська, 87, код 31975135) в частині стягнення заборгованості по відсоткам в розмірі 64 099,98 грн та 4619,05 грн пені на користь відкритого акціонерного товариства комерційний банк "Надра" від імені якого діє філія ВАТ КБ "Надра" Кіровоградське регіональне управління, сторону стягувача відкрите акціонерне товариство комерційний банк "Надра" від імені якого діє філія ВАТ КБ "Надра" Кіровоградське регіональне управління (25006, м. Кіровоград, вул. К. Маркса, 84, код 24717174) на його правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Дніпрофінансгруп" (вул. Автотранспортна, буд. 2, офіс 205, м. Дніпро, 49089, і.к. 40696815).

В решті вимог відмовити.

3. Ухвала набирає законної сили в порядку ст. 235 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржена до Центрального апеляційного господарського суду у передбаченому Господарським процесуальним кодексом України порядку.

4. Примірники ухвали направити Публічному акціонерному товариству "Комерційний банк "Надра" (вул.Січових стрільців (Артема), буд. 15, м. Київ, 04053), Товариству з обмеженою відповідальністю "Надра і Ко" (вул. Олександрійська, 87, м. Кропивницький, 25005 простою кореспонденцією), Товариству з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Дніпрофінансгруп" (вул. Автотранспортна, буд. 2, офіс 205, м. Дніпро, 49089).

Повний текст ухвали складено 14.12.2020.

Суддя В.Г. Кабакова