Рішення

від 26.10.2011 по справі 31/317

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА



ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  31/317

26.10.11

За позовом          Товариства з додатковою відповідальністю «Альянс Україна», м. Київ

до          Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна

          страхова компанія "Оранта", м. Київ  

про          відшкодування шкоди в порядку регресу 17 558,28 грн.

Суддя    Качан Н.І.

Представники:  

Від позивача          ОСОБА_1 –пред. по довір.

Від відповідача          ОСОБА_2 –пред. по довір.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся з позовом про стягнення 17 558,28 грн. страхового відшкодування в порядку регресу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.09.2011р. було порушено провадження у справі та призначено судове засідання на 05.10.2011р.

16.09.2011р. судом було направлено запит до Моторного (транспортного) страхового бюро України щодо надання інформації по Полісу №ВС/221980.

27.09.2011р. від Моторного (транспортного) страхового бюро України надійшла відповідь на судовий запит та інформація про дію полісу.

04.10.2011р. від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому було заявлено про застосування строків позовної давності.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.10.2011р. розгляд справи було відкладено на 26.10.2011р., у зв’язку з неявкою представників відповідача.

У відзиві на позов відповідач порушив питання про визначення строку позовної давності та вважає , що в даному випадку позивач реалізує суброгаційне право вимоги  . а не  право на регрес .

В судовому засіданні представник позивача надав суду письмові пояснення на відзив, в яких заперечив щодо застосування строків позовної давності, та позов підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача підтримав відзив на позовну заяву та просив у задоволенні позову відмовити.

В судовому засіданні 26.10.2011р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до ст. 85 ГПК України.

Судом, у відповідності до вимог ст. 81-1 ГПК України, складалися протоколи судових засідань, які долучені до матеріалів справи.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників учасників процесу, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

25.04.2008 року між ОСОБА_3, як страхувальником, та позивачем, як страховиком, був укладений Поліс добровільного комплексного страхування ризиків, пов'язаних з експлуатацією наземного транспорту № 200.0089345, відповідно до умов якого був застрахований транспортний засіб Toyota Avensis Elegant, державний реєстраційний номер НОМЕР_1.

12.09.2008 року до позивача надійшло повідомленням про настання страхового випадку із застрахованим транспортним засобом.

Відповідно до довідки ДАІ 10.09.2008 року в м. Донецьку на пр-ті Ілліча сталася дорожньо-транспортна пригода (ДТП), внаслідок якої відбулося зіткнення застрахованого транспортного засобу Toyota Avensis Elegant, яким керував страхувальник, та автомобіля Камаз, державний реєстраційний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_4. У зв'язку з ДТП застрахований транспортний засіб отримав механічні пошкодження.

До матеріалів справи залучено лист вих. № 12332/11-Вих від 06.06.2011р. Калінінського районного суду м. Донецька, з якого вбачається, що ОСОБА_4 було притягнуто до адміністративної відповідальності 21.10.2008р.

З метою визначення розміру збитку, завданого застрахованому транспортному засобу внаслідок ДТП, позивачем замовлено проведення незалежної експертизи.

Згідно звіту експерта № 03-01/10 від 01.10.2008 року вартість матеріального збитку, завданого автомобілю Toyota Avensis Elegant, державний реєстраційний номер НОМЕР_1. внаслідок ДТП, яка відбулася 10.09.2008 року складає 18 243,28 грн.

Позивач визнав вищевказану пригоду страховим випадком, про що склав Страховий акт № 200-4082-0 від 20.10.2008 року, видав Наказ № 200408208 від 23.10.2008 року на проведення виплати страхового відшкодування.

Позивач здійснив виплату страхового відшкодування за договором страхування на підставі експертизи у розмірі 17 558,28 грн. (18 243,28 грн. (вартість відновлювального ремонту) - 685 грн. (франшиза)). Факт оплати підтверджується платіжним дорученням №16028 від 24.10.2008 року.

Цивільно-правова відповідальність за шкоду, заподіяну внаслідок експлуатації транспортного засобу Камаз, державний реєстраційний номер НОМЕР_2. застрахована відповідачем, відповідно до Полісу № ВС/221980. відповідно до полісу ліміт відповідальності по майну складає –25 500 грн., а франшиза 2 % (510 грн.).

09.08.2011р. позивачем було направлено відповідачу регресну вимогу вих. № 4677 щодо сплати страхового відшкодування.

Вказана вимога була залишена відповідачем без відповіді та належного реагування.

Засвідчені копії вище вказаних документів, залучені до матеріалів справи та відповідно визнаються судом належними доказами по даній справі ,якими посвідчуються наведені дії ,події та факти .

Статтею 27 Закону України “Про страхування” та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, до позивача перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (далі - Закон), обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Згідно із п. 22.1. ст. 22 Закону при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Частинами другою статті 1187 ЦК України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, якщо вона завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Відповідно до ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Відповідач не здійснив виплату страхового відшкодування у строки, передбачені ст. 37 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”.

Відповідно до п.12.1. ст. 12 "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували доводи позивача та підтверджували заперечення проти задоволення позовних вимог.

Суд не погоджується з доводами відповідача щодо застосування строків позовної давності, та  у зв’язку зі суброгацією. Оскільки відносини, що виникають під час відшкодування шкоди в порядку регресу чітко врегульовані законодавством. Строк позовної давності у відносинах, що стосуються регресу, починає обчислюватися з дня фактичної  сплати, а не з дня події.

За таких обставин, позов визнається судом доведеним, обґрунтованим, але  таким, що підлягає частковому задоволенню за вирахуванням франшизи.

Враховуючи, що відповідно до ст. 44 ГПК України позивачем понесені судові витрати, пов’язані з розглядом справи, зокрема витрати на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу та сплати державного мита, то зазначені витрати відшкодовуються за рахунок відповідача пропорційно задоволеним вимогам (ст.49 ГПК України).

Керуючись ст.ст. 993, 1166, 1187, 1188, 1191, 1194 ЦК України, Законом України “Про страхування”, Законом України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”, ст.ст.44, 49, 82-85 ГПК України, Договорами сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»(01032, м. Київ, вул. Жилянська, 75, код ЄДРПОУ 00034186) на користь Товариства з додатковою відповідальністю «Альянс Україна»(місцезнаходження: 04107, м. Київ, вул. Багговутівська, 8/10; адреса для листування: 04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 21-Г, код ЄДРПОУ 32253696), - з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, грошові кошти у розмірі –17 048 (сімнадцять тисяч сорок вісім) грн. 28 коп., 1 704 (одна тисяча сімсот чотири) грн. 83 коп. –державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          В решті позову відмовити.

4.          Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

Суддя                                                                                                              Н. І. Качан

Повне рішення складено 28 жовтня 2011 року.