Постанова

від 06.12.2011 по справі 31/317

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙН ИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01601, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.12.2011 № 31/317

Київський апеляційний гос подарський суд у складі коле гії суддів:

головуючого: Іванен ко Я.Л.

суддів:

за участю представ- никі в сторін:

від позивача: ОСОБА _1, дов. № 544-11 від 10.12.2010 року

від відповідача: не з' явились

розглянувши у відкритому с удовому засіданні апеляційн у скаргу

Відкритого акціонерного товариства „Національна акц іонерна страхова компанія „О ранта”

на рішення

Господарського суду

міста Києва

від 26.10.2011 року

у справі № 31/317 (суддя: Кач ан Н.І.)

за позовом Товариства з додатковою відповідальніс тю „Альянс Україна”

до Відкритого акціоне рного товариства „Національ на акціонерна страхова компа нія „Оранта”

про відшкодування шко ди в порядку регресу 17 558, 28 грн.

В судовому засіданні 06.12.2011 ро ку відповідно до ст. ст. 85, 99 Госп одарського процесуального к одексу України оголошено вст упну та резолютивну частини постанови.

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Господарського с уду міста Києва від 26.10.2011 року у справі № 31/317 позов Товариства з додатковою відповідальніс тю „Альянс Україна” (далі-поз ивач) до Відкритого акціонер ного товариства „Національн а акціонерна страхова компан ія „Оранта” (далі - відповід ач) про відшкодування шкоди в порядку регресу 17 558, 28 грн. задо волено частково. З відповіда ча на користь позивача стягн уто грошові кошти у розмірі 17 048, 28 грн., 1 704, 83 грн. державного мит а та 236 грн. витрат на інформаці йно-технічне забезпечення су дового процесу. В решті позов у відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду, відповідач звернувся д о Київського апеляційного го сподарського суду з апеляцій ною скаргою, в якій просить су д скасувати рішення Господар ського суду міста Києва від 26. 10.2011 року та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні поз овних вимог повністю. Апелян т вважає, що судом першої інст анції при прийнятті рішення судом першої інстанції поруш ено норми процесуального та матеріального права. В обґру нтування своїх вимог апелянт зазначає, що місцевий господ арський суд помилково ототож нив суброгацію - перехід пр ава вимоги від страхувальник а (вигодонабувача) до страхов ика із правом регресної вимо ги, встановленим для страхов ика за договорами обов' язко вого страхування цивільно-пр авової відповідальності вла сників транспортних засобів , не взяв до уваги пропущення п озивачем строку позовної дав ності, про застосування яког о було заявлено відповідачем , перебіг якої при суброгації починається з моменту виник нення страхового випадку, в з в' язку з чим неправомірно з адовольнив позовні вимоги.

Ухвалою Київського апеляц ійного господарського суду в ід 17.11.2011 року вказану апеляційн у скаргу було прийнято до про вадження та призначено до ро згляду на 06.12.2011 року.

30.11.2011 року від представника п озивача надійшов відзив на а пеляційну скаргу, в якому ост анній просить залишити оскар жуване рішення без змін, а апе ляційну скаргу - без задово лення.

В судове засідання 06.12.2011 року з' явився представник позив ача та підтримав вимоги, викл адені у відзиві на апеляційн у скаргу. Представник відпов ідача в судове засідання не з ' явився, про причини неявки суд не повідомив.

Враховуючи те, що матеріали справи містять достатньо до казів для прийняття законної та обґрунтованої постанови, а явка сторін в судове засіда ння обов' язковою не визнава лася, колегія суддів визнала можливим розглянути справу за відсутності представника відповідача.

Розглянувши доводи апеляц ійної скарги, перевіривши ма теріали справи, заслухавши п ояснення повноважного предс тавника позивача, дослідивши докази, проаналізувавши на п ідставі встановлених фактич них обставин справи правильн ість застосування судом перш ої інстанції норм чинного за конодавства, Київський апеля ційний господарський суд вва жає, що апеляційна скарга не п ідлягає задоволенню з наступ них підстав:

Позивач звернувся до Госпо дарського суду м. Києва з позо вом про стягнення з відповід ача 17 558,28 грн. страхового відшко дування в порядку регресу.

Судом першої інстанції вст ановлено, що 25.04.2008 року між Кири люком Олександром Володимир овичем, як страхувальником, т а позивачем, як страховиком, б ув укладений Поліс добровіль ного комплексного страхуван ня ризиків, пов'язаних з експл уатацією наземного транспор ту № 200.0089345, відповідно до умов як ого був застрахований трансп ортний засіб Toyota Avensis Elegant, державни й реєстраційний номер НОМЕ Р_1.

Відповідно до довідки ДАІ 10 .09.2008 року в м. Донецьку на пр-ті І лліча сталася дорожньо-транс портна пригода (ДТП), внаслідо к якої відбулося зіткнення з астрахованого транспортног о засобу Toyota Avensis Elegant, яким керував страхувальник, та автомобіля Камаз, державний реєстрацій ний номер НОМЕР_2, під керу ванням ОСОБА_2. У зв'язку з Д ТП застрахований транспортн ий засіб отримав механічні п ошкодження.

12.09.2008 року до позивача надійш ло повідомленням про настанн я страхового випадку із заст рахованим транспортним засо бом.

Згідно з листом вих. № 12332/11-Вих від 06.06.2011 року Калінінського ра йонного суду м. Донецька, ОС ОБА_2 було притягнуто до адм іністративної відповідальн ості 21.10.2008 року.

З метою визначення розміру збитку, завданого застрахов аному транспортному засобу в наслідок ДТП, позивачем замо влено проведення незалежної експертизи.

Згідно звіту експерта № 03-01/10 в ід 01.10.2008 року вартість матеріал ьного збитку, завданого влас нику автомобілю Toyota Avensis Elegant (держа вний реєстраційний номер Н ОМЕР_1) - ОСОБА_3, внаслідок ДТП, яка відбулася 10.09.2008 року, ск ладає 18 243,28 грн.

Позивач визнав вищевказан у пригоду страховим випадком та здійснив виплату страхов ого відшкодування за договор ом страхування на підставі е кспертизи у розмірі 17 558,28 грн. (18 243,28 грн. вартості відновлюваль ного ремонту - 685 грн. франшизи), що підтверджується платіжни м дорученням №16028 від 24.10.2008 року.

Цивільно-правова відповід альність за шкоду, заподіяну внаслідок експлуатації тран спортного засобу Камаз, держ авний реєстраційний номер НОМЕР_2, застрахована відпо відачем відповідно до Полісу № ВС/221980, ліміт відповідальнос ті по майну згідно з яким стан овить 25 500 грн., а франшиза 2 % (510 грн .).

09.08.2011 року позивачем було нап равлено відповідачу регресн у вимогу вих. № 4677 щодо спла ти страхового відшкодування . Вказана вимога була залишен а відповідачем без відповіді та належного реагування.

Статтею 27 Закону України “П ро страхування” та статтею 993 ЦК України визначено, що до ст раховика, який виплатив стра хове відшкодування за догово ром майнового страхування, в межах фактичних затрат пере ходить право вимоги, яке стра хувальник або інша особа, що о держала страхове відшкодува ння, має до особи, відповідаль ної за заподіяний збиток.

Таким чином, до позивача пер ейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за з аподіяний збиток.

Частиною другою статті 1187 ЦК України передбачено, що шкод а, завдана джерелом підвищен ої небезпеки, відшкодовуєтьс я особою, яка на відповідній п равовій підставі (право влас ності, інше речове право, дого вір підряду, оренди тощо) воло діє транспортним засобом, ме ханізмом, іншим об'єктом, вико ристання, зберігання або утр имання якого створює підвище ну небезпеку.

Пунктом 37.4 Закону України "Пр о обов'язкове страхування ци вільної відповідальності вл асників транспортних засобі в" передбачено право страхов ика за договором обов'язково го страхування цивільної від повідальності власника тран спортного засобу в разі наст ання страхового випадку здій снювати виплату страхового в ідшкодування безпосередньо потерпілим або погодженим з ними підприємствам, установ ам та організаціям, що надают ь послуги, пов'язані з відшкод уванням збитків.

Таким чином, як вірно зазнач ено місцевим господарським с удом, відповідач є відповіда льною особою за завдані збит ки власнику транспортного за собу Toyota Avensis Elegant, державний реєстр аційний номер НОМЕР_1, від повідно до положень Закону У країни "Про обов'язкове страх ування цивільної відповідал ьності власників транспортн их засобів” в межах, передбач ених договором обов'язкового страхування цивільної відпо відальності (поліс № ВС/221980), а до позивача, як страховика, який виплатив страхове відшкодув ання за договором добровільн ого комплексного страхуванн я ризиків, пов'язаних з експлу атацією наземного транспорт у (поліс) № 200.0089345, перейшло право вимоги, яке потерпіла особа м ала до ОСОБА_2, як особи, вин ної у завданні збитків.

Згідно з п. 22.1. ст. 22 Закону при н астанні страхового випадку с траховик відповідно до ліміт ів відповідальності страхов ика відшкодовує у встановлен ому цим Законом порядку оцін ену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транс портної пригоди життю, здоро в'ю, майну третьої особи.

Відповідно до ст. 1166 ЦК Украї ни майнова шкода, завдана неп равомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної а бо юридичної особи, а також шк ода, завдана майну фізичної а бо юридичної особи, відшкодо вується в повному обсязі осо бою, яка її завдала.

Згідно зі ст. 1191 ЦК України ос оба, яка відшкодувала шкоду, з авдану іншою особою, має прав о зворотної вимоги (регресу) д о винної особи у розмірі випл аченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач не здійсн ив виплату страхового відшко дування у строки, передбачен і ст. 37 Закону України “Про обо в'язкове страхування цивільн о-правової відповідальності власників наземних транспор тних засобів”.

Відповідно до п.12.1. ст. 12 "Про об ов'язкове страхування цивіль но-правової відповідальност і власників наземних транспо ртних засобів" страхове відш кодування завжди зменшуєтьс я на суму франшизи, розрахова ної за правилами цього підпу нкту.

Враховуючи визначені полі сом № ВС/221980 розміри лімітів ві дповідальності та франшизи, а також вартість відновлюван ого ремонту транспортного за собу, відповідач зобов' язан ий відшкодувати позивачу вит рати в розмірі 17 048, 28 грн. (17 558, 28 грн . виплаченого страхового від шкодування - 510 грн. франшизи), а тому, на думку колегії суддів , місцевий господарський суд дійшов вірного висновку про те, що позовні вимоги в цій ча стині є обґрунтованими та та кими, що підлягають задоволе нню.

При цьому, твердження відпо відача в апеляційній скарзі про те, що місцевий господарс ький суд помилково ототожнив суброгацію із регресом та по милково не застосував до спі рних правовідносин строк поз овної давності, який закінчи вся 10.09.2011 року, колегією суддів відхиляються як безпідставн і та помилкові з огляду на нас тупне.

Регрес (зворотна вимога) - це право кредитора (регредієнт а) вимагати відшкодування шк оди, що виникла в результаті в иплати ним сум для виконання обов'язку або з вини боржника (регресата), і обов'язок остан нього виконати цю вимогу.

При цьому слід зазначити, що вимоги за основним зобов'яза нням і регресним зобов'язанн ям можуть бути різними, хоча н ерідко і збігаються. Регресн і вимоги завжди є зворотним с тягненням виплаченого, тоді як основне зобов'язання за зм істом, у переважній більшост і випадків, пов'язане з виплат ою боргу, стягненням санкцій , шкоди тощо.

Підставою виплати страхов ого відшкодування є страхови й випадок, тобто дорожньо-тра нспортна пригода, внаслідок якої відбулось пошкодження м айна, із володінням та корист уванням якого пов'язані майн ові інтереси страхувальника , що є об'єктом страхування за укладеним з ним договором.

Право ТОВ „Альянс Україна” вимагати відшкодування шкод и, що виникла в результаті вип лати ним сум для виконання об ов'язку або з вини боржника (ре гресата), походить зі змісту с татті 993 Цивільного кодексу Ук раїни, відповідно до якої до с траховика, який виплатив стр ахове відшкодування за догов ором майнового страхування, в межах фактичних затрат пер еходить право вимоги, яке стр ахувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодув ання, має до особи, відповідал ьної за заподіяний збиток.

Аналогічна норма міститьс я і в частині 1 статті 1191 Цивіль ного кодексу України, згідно з якою особа, яка відшкодувал а шкоду, завдану іншою особою , має право зворотної вимоги (р егресу) до винної особи у розм ірі виплаченого відшкодуван ня, якщо інший розмір не встан овлений законом.

Крім того, перехід права вим оги від страхувальника до ст раховика передбачений і стат тею 27 Закону України "Про стра хування", відповідно до якої д о страховика, який виплатив с трахове відшкодування за дог овором майнового страхуванн я, в межах фактичних затрат пе реходить право вимоги, яке ст рахувальник або інша особа, щ о одержала страхове відшкоду вання, має до особи, відповіда льної за заподіяний збиток.

З огляду на викладене, сума страхового відшкодування, а даному випадку в розмірі 17 048, 28 грн. (за вирахуванням франшиз и - 510 грн.), підлягає стягненню з відповідача в порядку регр есу на користь позивача.

При цьому, реалізація страх овиком права регресної вимог и можлива тільки після випла ти страховиком страхового ві дшкодування та одержання йог о страхувальником (правонаст упником страхувальника або о собою, визначеною умовами до говору страхування).

Відповідно до статті 25 Зако ну України "Про страхування" з дійснення страхових виплат і виплата страхового відшкоду вання проводиться страховик ом згідно з договором страху вання або законодавством на підставі заяви страхувальни ка (його правонаступника або третіх осіб, визначених умов ами страхування) і страховог о акта (аварійного сертифіка та), який складається страхов иком або уповноваженою ним о собою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страх овиком.

Враховуючи викладене, на ду мку колегії суддів, доказами , які свідчать про отримання с траховиком права регресної в имоги, є документи, які підтве рджують фактичну виплату стр ахового відшкодування, розмі р відшкодування та одержання його страхувальником, а саме , страховий акт, платіжні доку менти, рахунки та виписки з ни х тощо (Лист Державної комісі ї з регулювання ринків фінан сових послуг України від 17.09.2003 р . № 267/07/3-2-3/1).

Таким чином, у позивача в си лу даних норм виникло право р егресної вимоги до відповіда ча.

Відповідно до статті 256 Циві льного кодексу України позов на давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист с вого цивільного права або ін тересу.

За приписами статті 257 цього Кодексу загальна позовна да вність встановлюється трива лістю у три роки.

Згідно з ст. 261 Цивільного код ексу України перебіг позовно ї давності починається від д ня, коли особа довідалася або могла довідатися про поруше ння свого права або про особу , яка його порушила.

Твердження відповідача, ст осовно того, що право вимоги п озивача виникає з моменту на стання страхового випадку, т обто з часу ДТП не відповідає дійсності, оскільки до момен ту виплати позивачем потерпі лому страхового відшкодуван ня, право позивача не було пор ушене, у зв' язку з чим у остан нього було відсутнє право ви моги до відповідача.

Саме з моменту сплати страх увальнику відповідно до дого вору страхового відшкодуван ня страховик набуває право в имоги відшкодування понесен их ним затрат. Також, саме за т аких умов не порушується пра во позивача звернення до суд у, оскільки позивач не виплат ивши страхове відшкодування не може звернутись до суду з в имогами про стягнення даного відшкодування.

Так, для позивача право вимо ги страхового відшкодування виникає в моменту сплати пот ерпілому страхового відшкод ування.

Відповідно до ч. 6 статті 261 ЦК України за регресними зобов ' язаннями перебіг позовної давності починається від дн я виконання основного зобов' язання.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком су ду першої інстанції про те, що трирічний строк позовної да вності позивачем не пропущен ий, оскільки строк позовної д авності у відносинах, що стос уються регресу, починає обчи слюватися з дня фактичної сп лати, а не з дня події.

Відповідно до ст. 33 Господар ського процесуального кодек су України, кожна сторона пов инна довести ті обставини, на які вона посилається як на пі дставу своїх вимог і запереч ень. Приймаючи рішення, суд зо бов'язаний керуватись надани ми сторонами доказами.

Отже, апеляційний суд прихо дить до висновку, що доводи ві дповідача, викладені в апеля ційній скарзі, є помилковими та такими, що не спростовують висновків господарського су ду першої інстанції.

Враховуючи викладене вище , колегія суддів вважає, що гос подарський суд першої інстан ції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно д ослідив наявні в матеріалах справи докази, дав їм належну оцінку, прийняв законне та об ґрунтоване рішення у відпові дності з вимогами матеріальн ого та процесуального права, а тому, рішення необхідно зал ишити без змін, а апеляційну с каргу - без задоволення.

З огляду на викладене вище т а керуючись ст. ст. 101, 103, 105 Господ арського процесуального код ексу України, Київський апел яційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1.Рішення Господарського су ду міста Києва від 26.10.2011 року у с праві № 31/317 залишити без змін, а апеляційну скаргу Відкритог о акціонерного товариства „Н аціональна акціонерна страх ова компанія „Оранта” - без за доволення.

2.Матеріали справи № 31/317 повер нути до Господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя

Судді