Рішення

від 28.10.2011 по справі 22/352

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД мі ста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницьк ого,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 22/352 28.10.11

За позовом Товариства з обмеженою відповідальніст ю «Ум-LTD»

до Публічного акціонерного товариства «Ук рСиббанк»

про визнання не дійсним договору

суддя С амсін Р.І.

Представники сторін:

від позивача: ОСО БА_1 (довіреність від 08.09.2011р.);

від відповідача: ОСОБ А_2 (довіреність № 33-21/29 від 04.01.2011р .);

28.10.2011р. в судовому засіданн і, у відповідності до ст. 85 Госп одарського процесуального к одексу України, оголошено вс тупну та резолютивну частину рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Ум-LTD»(нада лі ТОВ «Ум-LTD», позивач) звернул ось до суду з позовом про визн ання недійсним кредитного до говору № 11311154000 від 06.03.2008р., що уклад ений з Акціонерним комерційн им інноваційним банком «УкрС иббанк»(надалі відповідач).

Позовні вимоги обгр унтовані тим, що умови кредит ного договору повністю супер ечать всім діючим нормативно -правовим актам щодо валютно го регулювання й контролю, в т ому числі приписам ст. 99 Конст итуції України, ст. 524, 533 ЦК Украї ни, ст. 189, 198 ГК України, ст. 3 Декре ту Кабінету Міністрів Україн и «Про систему валютного рег улювання і валютного контрол ю, що є підставою для визнання його недійсним в судовому по рядку.

Відповідачем позову не ви знано, заперечення викладені у відзиві на позов, який залуч ений до матеріалів справи.

Клопотання позивача про ог олошення перерви в судовому засіданні з метою надання мо жливості надання позивачеві можливості ознайомитися із змістом відзиву відповідача та викласти наявні поясненн я в письмовому вигляді, судом відхилено, оскільки матеріа ли справи є достатніми для пр ийняття рішення за заявленим и позовними вимогами, підста ви передбачені ст. 77 ГПК Украї ни для відкладення розгляду справи відсутні, представник у була надана можливість в су довому засіданні ознайомити сь із наданим відзивом, а необ хідність у наданні письмових пояснень на відзив відповід ача визначена виключно позив ачем, що не позбавляє його у вк азаному праві і після провед ення судового засідання.

Розглянувши подані докуме нти, дослідивши наявні у спра ві докази, господарський суд , -

ВСТАНОВИВ:

06 березня 2008 року між Акці онерним комерційним інновац ійним банком «УкрСиббанк»та ТОВ «Ум-LTD»укладено кредитний договір, який за твердженням позивача повністю суперечит ь всім діючим нормативно-пра вовим актам щодо валютного р егулювання й контролю, у зв' язку з чим має бути визнаний н едійсним в судовому порядку.

Предмет договору сторони п огодили у розділі 1 договору, з гідно з п. 1.1 якого банк зобов' язувався надати позичальник у, а позичальник зобов' язув ався прийняти, належним чино м використовувати і повернут и банку кредит (грошові кошти ) в іноземній валюті в сумі 146 600 швейцарських франків у поряд ку та на умовах, зазначених у д оговорі; вказана сума кредит у дорівнює еквіваленту 711 713, 53 г рн. за курсом Національного б анку України на день укладен ня договору.

Положеннями Цивільного к одексу України регулюються о собисті немайнові та майнові відносини (цивільні відноси ни), засновані на юридичній рі вності, вільному волевиявлен ні, майновій самостійності ї х учасників, а в силу положень ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст право чину не може суперечити цьом у Кодексу, іншим актам цивіль ного законодавства, а також і нтересам держави і суспільст ва, його моральним засадам. Ме жі здійснення цивільних прав та виконання цивільних обов ' язків визначені ст. 13, 14 ЦК Ук раїни.

Таким чином, вступаючи в цив ільні права та обов' язки, в т ому числі при укладенні дого вору, сторони обмежені дією н ормативно-правових актів, як ими врегульовані відповідні відносини, а принцип свободи договору перш за все означає право громадян або юридични х осіб, та інших суб'єктів циві льного права вступати чи утр имуватися від вступу у будь-я кі договірні відносини, проя вляється також у можливості наданій сторонам визначати у мови договору.

Твердження позивача щодо несправедливості цивіл ьно-правових відносин встано влених між сторонами, що вияв ляється в умовах договору в ч астині надання кредиту, пога шення кредиту та сплати відс отків за користування у швей царських франках… є саме тве рдженнями позивача, що свідч ать насамперед про незгоду і з раніше досягнутими домовле ностями та не є підставою для недійсності укладеного між сторонами кредитного догово ру.

При цьому суд враховує пол оження самого договору, а сам е п. 8.2 за яким - підписанням дан ого договору позичальник під твердив… що він повністю р озуміє всі умови цьо го договору, свої права та обо в' язки за цим договором і погоджується з ними.

За визначенням наведеним у ст. 42 Господарського кодексу України підприємництво - це самостійна, ініціативна, сис тематична, на власний ризик г осподарська діяльність, що з дійснюється суб' єктами гос подарювання (підприємцями) з метою досягнення економічни х і соціальних результатів т а одержання прибутку.

Відповідно до статті 36 Зако ну України «Про Національний банк України»офіційний курс гривні до іноземних валют вс тановлюється Національним б анком України.

Валютні курси, як зазначено у частині першій статті 8 Декр ету Кабінету Міністрів Украї ни «Про систему валютного ре гулювання та валютного контр олю», встановлюються Націона льним банком України за пого дженням з Кабінетом Міністрі в України.

Поряд з цим, згідно Положенн я про встановлення офіційног о курсу гривні до іноземних в алют та курсу банківських ме талів, затвердженого постано вою Правління Національного Банку України від 12 листопада 2003 року № 496, офіційний курс грив ні до іноземних валют, устано влюється щоденно. Для розрах унку курсу гривні до іноземн их валют використовується ін формація про котирування іно земних валют за станом на ост анню дату.

Отже, незмінність курсу гри вні до іноземних валют закон одавчо не закріплена, відпов ідно, укладаючи спірний кред итний договір в іноземній ва люті, сторони приймали на себ е певні ризики, на випадок змі ни валютного курсу, а ст. 629 ЦК У країни передбачено, що догов ір є обов'язковим для виконан ня сторонами. Ризик підвищен ня курсу валюти кредиту до гр ивні несе саме позичальник.

Посилання позивача на супе речність укладеного кредитн ого договору вимогам чинного законодавства при наданні к редитних коштів в іноземній валюті з підстав відсутності індивідуальної ліцензії у с торін договору, судом не прий маються, оскільки наведене є шаблонним текстом, який вже н еодноразово спростовувався як судами при розгляді справ щодо чого в інформаційних си стемах міститься численна кі лькість судових рішень, так і вимогами чинного законодавс тва, в тому числі тими ж самими положеннями які невірно тра ктуються у позовній заяві.

Причиною виникнення спору у даній справі є, зокрема, те, щ о на думку позивача видача ба нками кредитів та сплата про центів за їх користування у в алюті відмінній від українсь кої гривні без наявності інд ивідуальної ліцензії Націон ального банку України є пору шенням валютного законодавс тва, що у свою чергу є підставо ю для визнання недійсним кре дитного договору у якому зоб ов' язання між сторонами вир ажене в іноземній валюті та п ідлягає виконанню у валюті, в ідмінній від гривні України.

Зазначені думки виникли у п озивача за спливом більше тр ьох років виконання договору , та відповідно вже після нада ння банком на умовах договор у кредитних коштів.

Вимоги щодо недійсності кр едитного договору № 11311154000 від 06.0 3.2008р. суд визнає безпідставни ми та необґрунтованими через наступне.

Відповідно до частини 1 ст атті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більш е сторін, спрямована на встан овлення, зміну або припиненн я цивільних прав та обов'язкі в.

Згідно з частиною 1 статті 638 ЦК України договір є укладен им, якщо сторони в належній фо рмі досягли згоди з усіх істо тних умов договору.

Частиною 1 статті 1054 Цивільно го кодексу України передбаче но, що за кредитним договором банк або інша фінансова уста нова (кредитодавець) зобов'яз ується надати грошові кош ти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встано влених договором, а позичаль ник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти .

Відповідно до ст. 2 Закону Ук раїни «Про банки і банківськ у діяльність»кошти - це грош і у національній або іноземн ій валюті чи їх еквівалент.

Згідно із ч. 1 ст. 192 ЦК Україн и законним платіжним засобом , обов'язковим до приймання за номінальною вартістю на всі й території України, є грошов а одиниця України - гривня.

Однак, у відповідності до ч. 2 ст. 192 ЦК України у випадках і в порядку, встановлених закон ом в Україні може використов уватися іноземна валюта.

Таким чином, зважаючи на виз начення кредитного договору , встановлене ст. 1054 ЦК України, та поняття «кошти»за ст. 2 Зак ону України «Про банки і банк івську діяльність» банк може надати кредит позичальников і у розмірі та на умовах, встан овлених договором, у націона льній валюті (гривні) або іноз емній валюті - у випадках і в п орядку, встановлених законам и України.

Здійснення банком операці ї з валютними цінностями є ел ементом виконання договірни х зобов' язань за укладеним кредитним договором, що в сво ю чергу не суперечить вимога м Закону «Про банки і банківс ьку діяльність».

Спеціальне законодавство України у сфері банківської діяльності та діяльності неб анківських фінансових устан ов не містить приписів, які б з абороняли банкам або іншим ф інансовим установам надават и кредити в іноземній валюті .

Так, згідно зі статтею 345 ГК У країни кредитні операції бан ків полягають у розміщенні в ід свого імені, на власних умо вах та на власний ризик залуч ених коштів юридичних осіб (п озичальників) та громадян. Кр едитними визнаються банківс ькі операції, визначені як та кі законом про банки і банків ську діяльність.

Статті 47 та 49 Закону України «Про банки і банківську діял ьність»визначають операції банків із розміщення залуче них коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик як кредитні операції, н езалежно від виду валюти, яка використовується. Вказані о перації здійснюються на підс таві банківської ліцензії.

Відповідно до статті 193 Госп одарського кодексу України с уб'єкти господарювання та ін ші учасники господарських ві дносин повинні виконувати го сподарські зобов'язання нале жним чином відповідно до зак ону, інших правових актів, дог овору, а за відсутності конкр етних вимог щодо виконання з обов'язання - відповідно до ви мог, що у певних умовах звичай но ставляться (частина 1). Кожн а сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для нале жного виконання нею зобов'яз ання, враховуючи інтереси др угої сторони та забезпечення загальногосподарського інт ересу (частина 2). Не допускают ься одностороння відмова від виконання зобов'язань (части на 7). Аналогічні положення міс тяться і у статтях 525, 526 ЦК Украї ни.

Неспроможність боржника в иконати свої зобовязання за договором кредиту, або ж неба жання його виконувати на тих умовах на яких його укладено , не може бути підставою для ви знання його недійсним.

Порядок використання іноз емної валюти визначаються За конами України «Про банки і б анківську діяльність», «Про Національний банк України»і Декретом Кабінету Міністрів України «Про систему валютн ого регулювання і валютного контролю», виданими відповід но до них нормативними актам и, якими передбачена можливі сть здійснення розрахунків в іноземній валюті при одержа нні комерційного чи банківсь кого кредиту в іноземній вал юті і його погашенні.

Відповідно до положень ч. 2 с т. 5 Декрету Національним банк ом України видаються генерал ьні ліцензії комерційним бан кам на здійснення валютних о перацій, що не потребують інд ивідуальної ліцензії, на вес ь період дії режиму валютног о регулювання.

При цьому, відповідно до нор м пп. «г»п. 4 ст. 5 Декрету викори стання іноземної валюти на т ериторії України як засобу п латежу або як застави віднес ено до операцій, які потребую ть ліцензії.

У нормах ст. 47 Закону «Про бан ки і банківську діяльність»з азначено, що банки мають прав о здійснювати операції з вал ютними цінностями на підстав і банківської ліцензії.

Таким чином, зазначеними по ложеннями законів України вс тановлено, що уповноважені б анки на підставі виданої НБУ банківської ліцензії та пис ьмового дозволу на здійсненн я операцій з валютними цінно стями, мають право використо вувати іноземну валюту на те риторії України при здійснен ні розрахунків, в тому числі і здійснювати операції з нада ння кредитів в іноземній вал юті.

ПАТ «УкрСиббанк»діє на пі дставах положень чинного зак онодавства та підзаконних но рмативно-правових актів Укра їни, тому НБУ видано йому банк івську ліцензію № 75 яка зареєс трована 28.10.1991р. за номером 57 на пр аво здійснювати банківські о перації, визначені частиною першою та пунктами 5-11 частини другої статті 47 Закону «Про б анки і банківську діяльність », серед яких передбачено пра во здійснювати операції з ва лютними цінностями. Невід' є мною частиною цієї ліцензії є Дозвіл № 75-3 від 28.12.2009р. року з дод атком, в якому наведено перел ік операцій, які має право зді йснювати ПАТ «УкрСиббанк»з в алютними цінностями.

Пунктами 1-4 ст. 47 Закону Украї ни «Про банки і банківську ді яльність»передбачено, що бан к, крім перелічених у частині першій цієї статті операцій , має право здійснювати такі о перації та угоди: 1) операції з валютними цінностями; 2) емісі ю власних цінних паперів; 3) ор ганізацію купівлі та продажу цінних паперів за доручення м клієнтів.

Відтак, відповідач мав пра во укладати кредитні договор и, видавати кредити та відпов ідно, вимагати виконання зоб ов' язання в іноземній валют і.

Статтею 5 Декрету Кабінету Міністрів України «Про сист ему валютного регулювання і валютного контролю»передба чено, що Національний банк Ук раїни видає індивідуальні та генеральні ліцензії на здій снення валютних операцій, як і підпадають під режим ліцен зування згідно з цим Декрето м. Генеральні ліцензії видаю ться комерційним банкам та і ншим фінансовим установам Ук раїни, національному операто ру поштового зв'язку на здійс нення валютних операцій, що н е потребують індивідуальної ліцензії, на весь період дії р ежиму валютного регулювання .

Індивідуальні ліцензії ви даються резидентам і нерезид ентам на здійснення разов ої валютної операції на пе ріод, необхідний для здійсне ння такої операції. Відповід но до пп. "в", "г" ч. 4 ст. 5 Декрету ін дивідуальної ліцензії потре бують, в тому числі, операції щ одо:

- надання і одержання резид ентами кредитів в іноземній валюті, якщо терміни і с уми таких кредитів перевищую ть встановлені законодавств ом межі;

- використання іноземної ва люти на території України як засобу платежу або як застав и.

Водночас, відповідно до п. 1.5 Положення про порядок вида чі Національним банком Украї ни індивідуальних ліцензій н а використання іноземної вал юти на території України як з асобу платежу, використання іноземної валюти як засобу п латежу без ліцензії дозволяє ться: якщо ініціатором або от римувачем за валютною операц ією є уповноважений банк (ця н орма стосується лише тих опе рацій уповноваженого банку, на здійснення яких Національ ний банк видав йому банківсь ку ліцензію та письмовий доз віл на здійснення операції з валютними цінностями).

На сьогодні законодавств ом не встановлено терміни та суми кредитів в іноземній ва люті як критерій їх віднесен ня до сфери дії режиму індиві дуального ліцензування. Ця о бставина, з огляду на відсило чний характер норми Декрету, не дозволяє поширити режим і ндивідуального ліцензуванн я на валютні операції, пов'яза ні з наданням резидентами (ба нками та іншими фінансовими установами) кредитів в інозе мній валюті.

Національний банк України у своєму листі за № 13-210/7871-22612 від 07. 12.2009р. «Про правомірність уклад ання кредитних договорів в і ноземній валюті»у зв'язку з з апитами банків з питання щод о правомірності укладання кр едитних договорів в іноземні й валюті повідомив про те, що о перація з надання банками кр едитів в іноземній валюті не потребує індивідуальної ліц ензії.

Відповідно до норм статей 19 2, 533, 1054 ЦК України, статті 198 ГК Укр аїни, статей 32, 44 Закону України «Про Національний банк Укра їни», статей 2, 47, 49 Закону Україн и «Про банки і банківську дія льність», статей 1, 4, 34 Закону Ук раїни «Про фінансові послуги та державне регулювання рин ків фінансових послуг», стат ей 1, 3, 5 Декрет Кабінету Міністр ів України «Про систему валю тного регулювання і валютног о контролю»банки та інші фін ансові установи, які у встано вленому порядку отримали ген еральну ліцензію Національн ого банку України на здійсне ння валютних операцій, мають достатні юридичні підстави та законне право для надання резидентам України кредитів в іноземній валюті.

Вирішуючи спір про визнанн я договору недійсним, необхі дним є встановлення наявност і тих обставин, з якими закон п ов'язує визнання угод недійс ними і настання відповідних наслідків, а саме: відповідні сть змісту угод вимогам зако ну, додержання встановленої форми угоди; правоздатність сторін за угодою; у чому конкр етно полягає неправомірніст ь дій сторони тощо.

Доводи позивача якими обгр унтовуються вимоги щодо неді йсності кредитного договору № 11311154000 від 06.03.2008р. спростовуються вищенаведеним. Надання та од ержання кредиту в іноземній валюті та сплата процентів з а цим кредитом не потребує на явності індивідуальної ліце нзії на використання іноземн ої валюти як засобу платежу н а території України у жодної зі сторін кредитного догово ру.

Згідно ст. 1 Господарського процесуального кодексу Укра їни, підприємства, установи, о рганізації, інші юридичні ос оби, мають право звертатися д о господарського суду за з ахистом своїх порушених а бо оспорюваних прав і охорон юваних законом інтересів. У в ідповідності до ст. 2 Господар ського процесуального кодек су України господарський суд порушує справи за позовними заявами підприємств і орган ізацій, які звертаються до го сподарського суду за захисто м своїх прав та охоронюваних законом інтересів.

Відповідно до ст. 15 Цивільно го кодексу України кожна осо ба має право на захист свого ц ивільного права у разі його п орушення, невизнання або осп орювання. Тобто, підставами д ля захисту цивільного права є його порушення, невизнан ня або оспорювання.

Позивач у своїй позовній за яві не вказує та не конкретиз ує у чому саме полягає поруше ння його прав та інтересів, по в' язане із укладенням спірн их договорів.

Заявлені позовні вимоги за доволенню не підлягають в по вному обсязі, оскільки, відсу тні визначені законом підста ви для визнання його недійсн им з тих підстав про які зазна чає позивач.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Рішення набирає законної с или в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуа льного кодексу України. Ріше ння може бути оскаржене в апе ляційному порядку та в строк и, встановлені ст. 93 Господарс ького процесуального кодекс у України.

Суддя Р.І . Самсін дата підписання рішення 31.10.2011