Рішення

від 31.08.2009 по справі 22/352

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

22/352

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  22/352

31.08.09

За позовом  Відкритого акціонерного товариства “Укртелеком”

в особі          Інформаційно-розрахункового центру Київської міської філії

до                  Товариства з обмеженою відповідальністю «Мілс»

про                стягнення 1 483, 75 грн.

                                                                                                    Суддя Самсін Р.І.

Представники сторін:

від позивача:          Максименко В.В. (довіреність від 07.11.2008р.);

від відповідача:     не з'явились;

В судовому засіданні 31.08.2009р. на підставі ст. 85 ГПК України за згодою представника позивача оголошено вступну та резолютивну частину рішення суду.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Відкрите акціонерне товариство «Укртелеком»в особі Інформаційно-розрахункового центру Київської міської філії звернулось до суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Мілс»(надалі ТОВ «Мілс», відповідач) суми боргу в розмірі 1 483, 75 грн..

Позовні вимоги мотивовані тим, що згідно договору, позивач надає відповідачу телекомунікаційні послуги, які, відповідно до ст. ст. 33, 36, 63 Закону України «Про телекомунікації»та пп. 33, 40, 97, 108, 164, 185 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, підлягають оплаті.

Станом на 24.02.2009р. відповідач має заборгованість у розмірі 1 285, 71 грн., яка виникла за період з травня 2008р. по листопад 2008р., та на яку нараховується пеня у розмірі 75, 01 грн. згідно ст. 36 Закону України «Про телекомунікації». На суму боргу позивачем також розраховані інфляційні збитки в розмірі 107, 61 грн. та три відсотки річних в сумі 15, 42 грн., які позивач просить стягнути з відповідача.

Відповідач відзив на позов не надав, явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином. Ухвали суду, позовна заява надсилались відповідачу на всі відомі адреси, в тому числі на юридичну адресу підприємства згідно відомостей єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (довідка станом на 04.08.2009р. наявна у матеріалах справи).

У відповідності з положеннями п. 3.6 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" від 18.09.97р. № 02-5/289 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Ухвала суду, якою відповідача повідомлено про розгляд справи, що надсилалась за адресою вказаною у довідці була повернута поштовим відділенням з відміткою про незнаходження підприємства за вказаною адресою.

У п. 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України  від 02.06.2006р.  № 01-8/1228 зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані документи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Центром обслуговування споживачів та продажу послуг Київської міської дирекції Українського державного підприємства електрозв'язку "Укртелеком" відповідно до наряду на установку № 18341 від 02.07.1999 року ТОВ «Мілс»надавались телекомунікаційні послуги.

Про надання відповідачу телекомунікаційних послуг свідчать рахунки (копії в справі) згідно яких позивачем нараховувались платежі, які були частково оплачувались підприємством.  

Нарядом № 28669 від 04.11.2008р. скасовано надання послуг за несплату абонплати та міжміських розмов.

Станом на 24.02.2009р. відповідач має заборгованість за телекомунікаційними послугами в сумі 1 285, 71 грн., яка виникла за період з червня 2008р. по листопад 2008р., остання оплата була здійснена у травні 2008р., роздруківки, що підтверджують надання послуг за договором долучені до матеріалів справи.                                                                                                                                                                                               

Відповідно до ст. 63 Закону України “Про телекомунікації” від 18 листопада 2003 року № 1280-IV (зі змінами та доповненнями) телекомунікаційні послуги надаються   відповідно до законодавства. Умови надання телекомунікаційних послуг: укладення    договору між оператором, провайдером телекомунікацій і споживачем телекомунікаційних послуг відповідно до основних вимог до договору про надання телекомунікаційних послуг, установлених НКРЗ; оплата замовленої споживачем телекомунікаційної послуги.

Відповідно до ч. 5. ст. 33 Закону України “Про телекомунікації” споживачі     телекомунікаційних послуг зобов'язані дотримуватися Правил надання та отримання   телекомунікаційних послуг, що затверджує Кабінет Міністрів України, зокрема: виконувати  умови договору про надання телекомунікаційних послуг у разі його укладення, у тому числі  своєчасно оплачувати отримані ними телекомунікаційні послуги.

В зв'язку з простроченням оплати наданих позивачем послуг у відповідача виникла заборгованість у розмірі 1 285, 71 грн. за надані послуги зв'язку, яка підлягає стягненню з відповідача.  

Згідно ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання  зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання    господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є  підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають  правові  наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч. 4 ст. 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Статтею 36 Закону встановлена відповідальність споживачів телекомунікаційних послуг, згідно якої споживачі телекомунікаційних послуг несуть відповідальність за порушення норм цього Закону, Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг відповідно до закону; у разі затримки плати за надані оператором, провайдером телекомунікаційні послуги споживачі сплачують пеню, яка обчислюється від вартості неоплачених послуг у розмірі облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який нараховується пеня; сплата споживачем пені, правомірне припинення чи скорочення оператором, провайдером переліку телекомунікаційних послуг не звільняє споживача від обов'язку оплатити надані йому телекомунікаційні послуги.

В свою чергу, договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань врегульовані Законом України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”, положеннями якого встановлено, що за прострочку платежу, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін (ст. 1 Закону).

Таким чином в силу наведених положень законодавства пеня може бути стягнута саме в разі, якщо таке передбачено договором (встановлено за згодою сторін). Оскільки, факту погодження нарахування пені у випадку прострочення грошових зобов'язань за невиконання зобов'язань щодо оплати наданих послуг позивачем не доведено, відповідного договору яким сторони передбачили таку відповідальність суду не представлено, вимоги про стягнення пені задоволенню не підлягають.  

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд погоджується з розрахунком суми інфляційних збитків в розмірі 107, 61 грн. наданим позивачем і вважає його обґрунтованим. Сума 3% річних розрахована позивачем відповідно до періодів прострочення та складає 15, 42 грн. підлягає стягненню з відповідача в силу положень закону.

Позивач звернувся до відповідача з претензією від 03.02.2009р. № 32-18-3631 на суму 1 310, 11 грн., однак відповідач відповіді на претензію не надав, суму боргу не сплатив.

Враховуючи вищенаведене, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Судові витрати позивача у сумі 414, 50 грн. (102 грн. державного мита та 312, 50 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу) відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог в сумі 389, 63 грн..

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України господарський суд, -  

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Мілс»(юрид. адреса: 03067, м. Київ, пр-т. Перемоги 53, р/р 26001303124301 ВАТ «Сведбанк»в м. Києві, МФО 300164, з рахунку виявленого під час виконання судового рішення,  ідент. код 30116268) на користь Відкритого акціонерного товариства “Укртелеком” в особі Інформаційно-розрахункового центру Київської міської філії (02192, м. Київ, вул. Міста Шалетт, 1, рахунок №26000402028729 в КРД "Райффайзен Банк Аваль", МФО 322904, ідентифікаційний код 01189910) суму основного боргу у розмірі 1 285, 71 грн. (одну тисячу двісті вісімдесят п'ять гривень 71 копійку), 107, 61 грн. (сто сім гривень 61 копійку) інфляційних збитків, 15, 42 грн. (п'ятнадцять гривень 42 копійки) 3% річних, 389, 63 грн. (триста вісімдесят дев'ять гривень 63 копійки) судових витрат.

3. В іншій частині в позові відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Суддя                                                                                                             Р.І. Самсін

                                                                                                       дата підписання рішення 16.09.2009