Постанова

від 10.11.2011 по справі 37/53

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 "10" листопада 2011 р.                                                                                    

Справа № 37/53  

               Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді:

Добролюбової Т.В.

суддів

Гоголь Т.Г., Швеця В.О.

розглянувши  матеріали касаційної скарги

Товариства з обмеженою відповідальністю "Фундамент"  

на  постанову

Київського апеляційного господарського суду від 05.07.11

у справі

№37/53

за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "ДОКА Україна Т.О.В."

до

1.Товариства з обмеженою відповідальністю "ЖитлоЛюкс"

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Фундамент"

про

стягнення 36 672,74 грн та повернення майна

У судовому засіданні 03.11.11 оголошувалась перерва до 10.11.11.                                                      У судовому засіданні взяли участь представники:   

від позивача: не з'явилися, належно повідомлені про час і місце розгляду касаційної скарги;

від відповідача-1: не з'явилися, належно повідомлені про час і місце розгляду касаційної скарги;

від відповідача -2: ОСОБА_1. –  за дов. від 05.01.11

Товариством з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "ДОКА Україна Т.О.В." у лютому 2011 року заявлений позов до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЖитлоЛюкс" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Фундамент" про зобов'язання відповідача -1 повернути Рамний елемент ФРАМАКС 0,45 х 3,30 м і Універсальний елемент ФРАМАКС 0,90 х 3,30 м в кількості 4 одиниць, переданих за договором оренди від 16.10.07. Водночас, позивач просив стягнути з відповідачів 36 672, 74  грн –заборгованості з орендних платежів. Обґрунтовуючи свої вимоги позивач вказував на порушення відповідачем -1 зобов'язань зі сплати орендних платежів за договором від 16.10.07  №7.221 та вважав, що заявлений до стягнення борг підлягає сплаті відповідачами солідарно на підставі договору поруки від 19.10.07 №19/07.  При цьому, позивач посилався на приписи статей 525, 526, 615, 629, 655, 782 Цивільного кодексу України, статті 193 Господарського кодексу України.

          Рішенням господарського суду міста Києва від 20.04.11, ухваленим суддею Гавриловською І.О., позовні вимоги задоволено. Вмотивовуючи рішення суд першої інстанції установив порушення відповідачем-1 зобов'язань зі сплати орендних платежів за договором від 16.10.07, та невиконання відповідачем -2 умов договору поруки від 19.10.07. Судове рішення обґрунтоване приписами статей525, 526, 554, 759, 762, 782, 785 Цивільного кодексу України,  статей 193, 285, 286, 291 Господарського кодексу України.

Доповідач: Добролюбова Т.В.

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: Отрюха Б.В. - головуючого, Тищенко А.І., Михальської Ю.Б., постановою від 05.07.11, перевірене рішення суду першої інстанції залишив без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фундамент"  залишив  без задоволення.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Фундамент" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить рішення і постанову у справі скасувати, та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог за рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "ЖитлоЛюкс". Тобто, фактично скаржник не погоджується з судовими актами в частині задоволених позовних вимог про стягнення за його рахунок заборгованості з орендних платежів. Обґрунтовуючи вимоги касаційної скарги, скаржник вказує на порушення судами попередніх інстанцій приписів статей 42, 43, 22, 33, 43, 50, 51, 69, 77, 101, 104  Господарського процесуального кодексу України. Скаржник зауважує на неврахуванні судами того, що зобов'язання товариства за договором поруки є припиненими у відповідності до частини 4 статті 559 Цивільного кодексу України, оскільки кредитором до поручителя вимоги, в строки передбачені названим законодавством, не пред'являлись.

Від Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "ДОКА Україна Т.О.В." та Товариства з обмеженою відповідальністю "ЖитлоЛюкс" відзивів на касаційну скаргу судом не отримано.

          Вищий господарський суд України, заслухавши доповідь судді Добролюбової Т.В., пояснення присутнього у судовому засіданні представника відповідача-2, переглянувши матеріали справи та доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами приписів чинного законодавства, відзначає  наступне.

Відповідно до частини 1 статті 1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судами норм матеріального та процесуального права.

Судами попередніх інстанцій установлено та підтверджується матеріалами справи, що 16.10.07 між Товариством з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "ДОКА Україна Т.О.В." - орендодавцем та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЖитлоЛюкс" - орендарем, укладено договір оренди майна №7.221, за умовами якого орендодавець зобов'язався надати орендарю у тимчасове користування та за плату елементи опалубки, згідно з додатком №1, який є невід'ємною частиною цього договору, а орендар зобов'язався прийняти це майно і своєчасно здійснювати сплату орендних платежів. Пунктом 10.1 договору оренди сторони узгодили, що договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до повного виконання ними взятих на себе зобов'язань. Судами також установлено, що 19.10.07 між Товариством з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "ДОКА Україна Т.О.В." - кредитором, Товариством з обмеженою відповідальністю "ЖитлоЛюкс" –боржником та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фундамент" –поручителем,  укладено договір поруки №19/07, за умовами якого поручитель поручається перед кредитором за виконання боржником обов’язків з виконання умов договору оренди майна від 16.10.07 № 7.221 (основним договором). Пунктом 2.1. вказаного договору сторони передбачили, що поручитель зобов’язується нести грошову та майнову відповідальність перед кредитором за невиконання або неналежне виконання боржником своїх зобов’язань за основним договором у повному обсязі упродовж дії основного договору до моменту повного виконання сторонами взятих на себе зобов’язань за ним. Судами попередніх інстанцій установлено, що на виконання умов договору від 16.10.07 позивач надав в оренду Товариству з обмеженою відповідальністю "ЖитлоЛюкс" елементи опалубки, що підтверджується накладними № ДК-0004117, № ДК-0004118, № ДК-0004104, № ДК-0004105 від 22.10.07. Судами обох інстанцій також установлено, що вартість наданих позивачем послуг з оренди спірного майна за період з жовтня 2007 року до червня 2009 року становить 236 906, 64 грн. Установлено судами і те, що Товариство з обмеженою відповідальністю "ЖитлоЛюкс" зобов'язання зі сплати орендних платежів виконало частково, і його заборгованість становить 36 672, 74 грн. Судами установлено, що вимога позивача скерована на адресу Товариства з обмеженою  відповідальністю "ЖитлоЛюкс" про сплату вказаного боргу від 06.12.10 залишена без виконання, як і вимога до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фундамет" як поручителя.  Як убачається з матеріалів справи, предметом судового розгляду є вимога Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "ДОКА Україна Т.О.В." до  Товариства з обмеженою відповідальністю "ЖитлоЛюкс" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Фундамент" про зобов'язання відповідача - 1 повернути орендоване спірне майно та стягнення з відповідачів 36 672, 74  грн –заборгованості з орендних платежів. Оскаржуючи прийняті у справі судові акти, доводи скаржника зводяться до того, що зобов'язання за договором поруки є припиненим, а відтак товариство не повинно сплачувати спірні кошти. Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України підставою виникнення цивільних прав і обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини. Згідно зі статтею 759 Цивільного кодексу України за договором оренди наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.  Приписами статті 762 цього ж Кодексу унормовано, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором оренди. Відповідно до вимог статей 525, 526, 629 Цивільного кодексу України та статті 193 Господарського кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами, а зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином, стаття 599 Цивільного кодексу України. Згідно з частиною 1 статті 199 Господарського кодексу України виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України. Відповідно до статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, порукою. Правовідносини поруки врегульовані параграфом 3 глави 49 Цивільного кодексу України. Статтею 553  вказаного Кодексу унормовано, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватись виконання зобов‘язання частково або у повному обсязі. У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки,  стаття 554 цього ж Кодексу. Відповідно до частини 4 до статті 559 Цивільного кодексу України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки. Як убачається з матеріалів справи, пунктом 5.1 договору поруки сторони узгодили, що цей договір набуває чинності з моменту його підписання і діє, виключно, до моменту виконання боржником або поручителем належним чином умов основного договору. Тобто, у договорі поруки сторони визначили строк припинення поруки з вказівкою на подію, а саме: повне виконання боржником або поручителем своїх обов'язків, передбачених основним зобов'язанням. Наведене виключає застосування до спірних правовідносин частини 4 статті 559 Цивільного кодексу України та свідчить про неспроможність твердження скаржника стосовно того, що зобов‘язання товариства за договором поруки є припиненим в силу вказаної норми. З огляду на те, що судами попередніх інстанцій установлений факт порушення  Товариством з обмеженою відповідальністю "ЖитлоЛюкс" зобов‘язання зі сплати орендних платежів за договором від 16.10.07, висновок судів про наявність правових підстав  для стягнення спірних коштів з відповідачів солідарно визнається правомірним. В частині вимог про повернення орендованого майна судові акти у справі не оскаржуються, а тому в касаційному порядку не переглядаються. Інші доводи, викладені в касаційній скарзі  не можуть бути підставою для скасування судових рішень у справі, оскільки не підтверджуються матеріалами справи та не спростовують установленого судами. Відтак, підстав для скасування постанови суду апеляційної інстанції та задоволення касаційної скарги не вбачається.

          Враховуючи викладене та керуючись статтями 1115, 1117, 1118, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -               

                                                         ПОСТАНОВИВ:

          Постанову Київського апеляційного господарського суду від  05.07.11 у справі №37/53 залишити без змін.

    Касаційну скаргу  Товариства з обмеженою відповідальністю "Фундамент"  залишити без задоволення.

Головуючий                                                                                     Т.Добролюбова

       Судді                                                                                           Т.Гоголь

                                                                                                        В.Швець