Постанова

від 22.07.2009 по справі 37/53

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

37/53

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

21.07.2009 р.                                                                         справа № 37/53

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Діброви  Г.І.

суддів Волкова Р.В. , Шевкової  Т.А.

за участю представників сторін:

від позивача:Семакін О.О. (довіреність № 31 від 20.07.09р.),

від відповідача:Щербачук (довіреність № 77/03 від 13.02.09р.),

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуВідкритого акціонерного товариства «Словважмаш», м.Слов'янськ Донецької області   

на рішення  господарського суду

Донецької області

від13.04.2009 року

по справі№ 37/53 (Попков Д.О.)

за позовомЗакритого акціонерного товариства «Електропромислова компанія», м.Дніпропетровськ Дніпропетровської області

доВідкритого акціонерного товариства «Словважмаш», м.Слов'янськ Донецької області  

простягнення   заборгованості  в  сумі  113 418 грн.  00 коп., пені в сумі 11 761 грн. 44 коп., інфляційних в сумі 10 090 грн. 50 коп. та 3% річних в сумі 1 470 грн. 81 коп.

В С Т А Н О В И В:

У 2009 році Закрите акціонерне товариство «Електропромислова компанія», м.Дніпропетровськ Дніпропетровської області звернулося до господарського суду Донецької області з позовною заявою до Відкритого акціонерного товариства «Словважмаш», м.Слов'янськ Донецької області  про стягнення заборгованості в сумі 113 418 грн. 00 коп., пені в сумі 11 761 грн. 44 коп., інфляційних в сумі 10 090 грн. 50 коп. та 3% річних в сумі 1 470 грн. 81 коп.

Рішенням господарського суду Донецької області від 13.04.09р. позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства «Словважмаш», м.Слов'янськ Донецької області були задоволені частково. Було присуджено до стягнення з відповідача на користь позивача заборгованість в сумі 113 418 грн. 00 коп., пеня в розмірі 11 760 грн. 63 коп., інфляційні в сумі 10 090 грн. 50 коп. та 3% річних в розмірі 1 470 грн. 05 коп. В решті вимог щодо стягнення пені та 3% річних було відмовлено.

Відповідач, Відкрите акціонерне товариство «Словважмаш», м.Слов'янськ Донецької області, з рішенням суду першої інстанції не згоден,  вважає його прийнятим з порушенням норм матеріального та процесуального права. Тому він звернувся до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Донецької області від 13.04.09р. скасувати та прийняти нове рішення, яким належну суму до стягнення з відповідача на користь позивача зменшити на суму, яка належить до сплати відповідачеві за прострочку виконання позивачем його зобов'язань.

Від позивача, Закритого акціонерного товариства «Електропромислова компанія», м.Дніпропетровськ Дніпропетровської області, надійшов відзив на апеляційну скаргу, яким він просив апеляційну інстанцію залишити рішення господарського суду Донецької області без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

В судовому засіданні представники сторін підтримали свої вимоги та заперечення щодо апеляційної скарги.

Судова   колегія   Донецького   апеляційного    господарського   суду    вважає   за   необхідне   розглянути   апеляційну   скаргу,  оскільки  для з'ясування  фактичних обставин  справи достатньо матеріалів, що знаходяться в матеріалах справи  № 37/53 та пояснень представників сторін.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду у відповідності до статей 28-29 Закону України «Про судоустрій»та статті 101 Господарського процесуального кодексу України, на підставі встановлених фактичних обставин, переглядає справу та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді справи норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи.

Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Відповідно до пункту 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 29.12.1976 року №5 «Про судове рішення», рішення є законним тоді, коли суд, виконавши вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності –на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.

Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображено обставини, що мають значення для даної справи,  висновки суду про встановлені обставини справи і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються двосторонніми доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду відповідає вищезазначеним вимогам, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 03.04.2008 року між Відкритим акціонерним товариством «Словважмаш», м.Слов'янськ Донецької області (далі –Покупець) та Закритим акціонерним товариством «Електропромислова компанія», м.Дніпропетровськ Дніпропетровської області (далі –Постачальник) був укладений Договір поставки продукції № 96/85.

Відповідно до вимог пунктів 1.1, 1.2 Договору Постачальник в порядку та на умовах цього Договору зобов'язався поставити, а Покупець прийняти та оплатити товар (далі –Продукція); номенклатура та кількість продукції визначається у відповідності до Специфікацій, які є невід'ємною частиною Договору.

Розділом 2 Договору сторони передбачили, що загальна вартість Договору, ціни та порядок оплати кожної партії продукції визначаються у Специфікаціях.

Пунктами 7.1, 7.3 Договору, у випадку невиконання або неналежного виконання договірних зобов'язань сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України. У випадку несплати продукції у встановлений строк, якщо Специфікацією передбачена 50% передплата, Покупець сплачує Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу.

Специфікацією №3 від 03.04.08р. до Договору № 96/85 від 03.04.08р.,  сторони встановили найменування обладнання (двигун); загальну вартість на суму 226 836 грн. 00 коп.; строк поставки –15 тижнів з моменту отримання попередньої оплати; умови оплати –50% попередня оплата на розрахунковий рахунок Постачальника протягом 3-х днів з моменту отримання рахунку-фактури, решта 50% вартості продукції –протягом 5-ти банківських днів з моменту поставки.

Відповідно до умов укладеного Договору та Специфікації №3, позивач поставив, а відповідач прийняв продукцію на загальну суму 226 836 грн. 00 коп., що підтверджується підписаною обома сторонами Накладною №2483 від 04.09.2008р. та Довіреністю № 344 від 02.09.08р.

Закрите акціонерне товариство «Електропромислова компанія», м.Дніпропетровськ Дніпропетровської області направило Відкритому акціонерному товариству «Словважмаш», м.Слов'янськ Донецької області Рахунок № 1962 від 27.03.08р. на оплату продукції, який був частково оплачений останнім  в сумі 113 418 грн. 00 коп.

Претензією № 962 від 04.12.08р. позивач звернувся до відповідача з вимогою перерахувати суму заборгованості з урахуванням індексу інфляції, 3% річних та пені на загальну суму 122 052 грн. 07 коп. Листом № 77/1733 від грудня 2008 року відповідач частково визнав наявну заборгованість в розмірі 120 775 грн. 40 коп., заперечивши щодо розрахунку пені та інфляційних; також відповідач просив позивача застосувати реструктуризацію заборгованості на шість місяців рівними частинами по 20 129 грн. 23 коп. на місяць.

В порушення умов Договору відповідач з позивачем остаточно не розрахувався, в зв'язку з чим Закрите акціонерне товариство «Електропромислова компанія», м.Дніпропетровськ Дніпропетровської області звернувся до  господарського  суду  Донецької області за захистом своїх порушених прав.

Дослідивши фактичні обставини справи, оцінивши докази на їх підтвердження, надавши правову кваліфікацію відносинам сторін і виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи, правових норм, які підлягають застосуванню, та матеріалів справи, судова колегія дійшла висновку, що:

Згідно статті 43 Господарського процесуального кодексу України сторони та  інші  особи,  які   беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Судовими доказами слід вважати документи, які можуть підтвердити або спростувати обставини, що мають значення для правильного розгляду справи.

Згідно з пунктом 4 статті 129 Конституції України, статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Обов'язок доказування визначається предметом спору. За загальним правилом тягар доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини.

У відповідності до статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Відповідно до вимог статей 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином та у встановлений строк, одностороння відмова від виконання прийнятих на себе зобов'язань згідно до вказівок закону, договору, не допускається.

Відповідно до статті 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

У  відповідності   до   статті   625  Цивільного  кодексу  України,          боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як правомірно встановлено господарським судом Донецької області, позивач належним чином виконав свої зобов'язання за Договором №96/85 від 03.04.08р., поставивши відповідачу продукцію, яка останнім була у добровільному порядку, без заперечень та зауважень, прийнята, що підтверджується Накладною № №2483 від 04.09.2008р. та Довіреністю № 344 від 02.09.08р.

З укладеного сторонами Договору № 96/85 від 03.04.08р. та Специфікації №3 до Договору, вбачається, що відповідач повинен був здійснити оплату решти 50% вартості продукції протягом 5-ти банківських днів з моменту поставки.

Враховуючи те, що на момент прийняття судом першої інстанції рішення по справі, відповідач за первісним позовом, відповідно до вимог статей 33, 34, 36 Господарського процесуального кодексу України, не надав письмових належних та допустимих доказів погашення боргу за отриманий товар за Договором № 96/85 від 03.04.08р., Донецький апеляційний господарський суд вважає, що судом першої інстанції правомірно зроблений висновок про неналежне виконання Відкритим акціонерним товариством «Словважмаш», м.Слов'янськ Донецької області своїх договірних зобов'язань всупереч вимогам статей 525, 526 Цивільного кодексу України. Таким чином, позовні вимоги про  стягнення  з  відповідача  за  позовом   заборгованості   в   сумі  113 418 грн. 00 коп. є обґрунтованими та доведеними.

Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції обґрунтовано зроблено перерахунок та правомірно частково задоволено позовні вимоги позивача на підставі статті 625 Цивільного кодексу України про стягнення з відповідача 3% річних в сумі 1 470 грн. 05 коп., як сплати за користування чужими грошовими коштами в період прострочки виконання відповідачем його грошового зобов'язання, і задоволено вимоги про стягнення інфляційних у розмірі 10 090 грн. 50 коп., як збільшення суми основного боргу у зв'язку з прострочкою виконання відповідачем його грошового зобов'язання з причини девальвації грошової одиниці України.  

Також судом першої інстанції правомірно частково задоволені позовні вимоги  позивача  за  позовом  про  стягнення  пені  в   розмірі  11 760 грн. 63 коп., оскільки це відповідає вимогам статті 230 Господарського кодексу України та пункту 7.3 Договору, яким встановлено, що у випадку несплати продукції у встановлений строк, якщо Специфікацією передбачена 50% попередня оплата, Покупець сплачує Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу.

Доводи апеляційної скарги не прийняті судовою колегією до уваги, оскільки не підтверджені матеріалами справи та не впливають на правомірність прийнятого господарським судом рішення. Зокрема, судовою колегією відхилені доводи заявника апеляційної скарги щодо необхідності зменшення боргу відповідача перед позивачем на суму штрафних санкцій, нарахованих ним позивачу за прострочку виконання договірних зобов'язань щодо поставки товару, оскільки відповідач не звертався до суду із зустрічними позовними вимогами, або з окремим позовом з цього питання і факт наявності або відсутності такої прострочки не є предметом розгляду даної справи.

Отже, відповідно до статті 47 Господарського процесуального кодексу України, судове рішення прийняте суддею за результатами дослідження усіх обставин справи.

З урахуванням вищевикладеного, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що відповідно до вимог статті 43 Господарського процесуального кодексу України  рішення господарського суду Донецької області від 13.04.2009 року у справі № 37/53 ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права України, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита по апеляційній скарзі покладаються на скаржника.

Керуючись статями 33, 34, 43, 49, 99, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Словважмаш», м.Слов'янськ Донецької області  на рішення господарського суду Донецької області від 13.04.2009 року у справі № 37/53 залишити без задоволення, рішення господарського суду Донецької області від 13.04.2009 року у справі № 37/53   –без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, направляється сторонам по справі в п'ятиденний строк  та може бути оскаржена  до Вищого господарського суду України через Донецький апеляційний господарський суд у місячний строк.

Головуючий          Г.І.  Діброва

Судді:          Р.В.  Волков

          Т.А.  Шевкова

Надр.5 прим: 1 –у справу; 2 –позивачу; 3 –відповідачу; 4 –ДАГС; 5–ГС Дон. обл.;     Ширіна Ю.М.