Рішення

від 31.10.2011 по справі 36/312

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА



ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  36/312

31.10.11

За позовом Комунального підприємства «Київпастранс»в особі філії –Дарницького трамвайного ремонтно-експлуатаційного депо

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

про стягнення 57 745, 08 грн.  

Суддя Трофименко  Т.Ю.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_2.- дов. № 06-5/20 від 04.01.2011 р.

від відповідача: ОСОБА_3. –дов. № б/н від 30.10.2011 р.

Обставини справи :

На розгляд Господарського суду м. Києва передані позовні вимоги Комунального підприємства «Київпастранс»в особі філії  Дарницького трамвайного ремонтно-експлуатаційного депо про стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 заборгованості з орендної плати  та комунальних платежів  в розмірі 57 745, 08 грн. відповідно до договору № 65/05 оренди нерухомого майна (нежилих будівель, споруд, приміщень) комунальної власності територіальної громади м. Києва від 01.11.2005 р. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов вищезазначеного договору щодо сплати орендних та комунальних платежів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.08.2011р. порушено провадження у справі № 36/312, розгляд якої призначено у судовому засіданні на 14.09.2011 р. за участю представників сторін.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.09.2011 р. розгляд справи відкладено на 31.10.2011 р. у зв’язку з неявкою у судове засідання представника відповідача.

У даному судовому засіданні представник позивача в порядку  ст. 22 Господарського процесуального кодексу України подав заяву про уточнення позовних вимог, в якій просить стягнути з відповідача  заборгованість  відповідно до договору № 65/05 оренди нерухомого майна (нежилих будівель, споруд, приміщень) комунальної власності територіальної громади м. Києва від 01.11.2005 р.  в розмірі 51 367, 38 грн., з яких: борг з орендної плати та комунальних платежів в розмірі 47 402, 14 грн. та пеня в розмірі 3 965, 24 грн.

Частиною 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Розглянувши подану заяву, суд вважає, що вона відповідає вимогам ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, у зв’язку з чим приймає її до розгляду.

Крім того, представник позивача подав клопотання про припинення провадження у справі № 36/312 в частині стягнення основного боргу, у зв’язку з тим, що відповідач після пред’явлення позову до суду та порушення провадження у даній справі  сплатив основний борг в розмірі 47 402, 14 грн.

Представник відповідача у даному судовому засіданні подав заяву про розстрочку виконання судового рішення у даній справі, а саме: про розстрочку  суми пені та судових витрат на 6 місяців, починаючи з листопада 2011 р. і до 10 числа кожного місяця.

Представник позивача проти задоволення вищезазначеної заяви представника відповідача не заперечує.

Розглянувши подане клопотання позивача про припинення провадження у справі № 36/312 в частині стягнення основного боргу розмірі 47 402, 14 грн., суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору (пункт 1-1 статті 80 ГПК зокрема у таких випадках: припинення існування предмета спору, якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань; спір врегульовано самими сторонами шляхом перерахування боргу (передачі майна чи усунення перешкод у користуванні ним) після звернення кредитора з позовом за умови подання доказів такого врегулювання (п. 3 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 23.08.1994 р. № 02-5/612 "Про деякі питання практики застосування статей 80 та 81 Господарського процесуального Кодексу України").

Відповідно до ч. 2 ст. 49 ГПК України якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї державне мито незалежно від результатів вирішення спору.

Беручи до уваги наведене, зважаючи на те, що відповідач  після звернення позивача до суду з даним позовом, сплатив позивачу заборгованість за договором № 65/05 оренди нерухомого майна (нежилих будівель, споруд, приміщень) комунальної власності територіальної громади м. Києва від 01.11.2005 р. в розмірі 47 402, 14 грн., суд дійшов висновку про відсутність предмету спору у даній справі  в частині стягнення основного боргу в розмірі 47 402, 14 грн. та про виникнення останнього з вини відповідача, у зв’язку з чим вважає за необхідне припинити провадження у даній справі на підставі п. 1-1 ч.1 ст. 80 ГПК України в частині стягнення основного боргу в розмірі 47 402, 14 грн., з покладенням судових витрат на відповідача.

У судовому засіданні 31.10.2011 р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01.11.2005 р. між Комунальним підприємством «Київпастранс»в особі філії  Дарницького трамвайного ремонтно-експлуатаційного депо (далі-орендодавець) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (далі –орендар) укладено договір № 65/05 оренди нерухомого майна (нежилих будівель, споруд, приміщень) комунальної власності територіальної громади м. Києва, за умовами якого, орендодавець на підставі рішення Київради від 27.10.2005 р. № 265/3726 зобов’язався передати, а орендар прийняти в оренду нежиле приміщення, будівлю, споруду, далі –об’єкт оренди за адресою АДРЕСА_1, загальною площею 142, 8 кв.м.

Відповідно до п. 3.1. договору за користування об’єктом оренди орендар сплачує орендодавцю орендну плату, розрахунок якої здійснюється на підставі Методики розрахунку орендної плати та порядку використання орендної плати, затвердженої рішенням Київради від 05.07.2001 р. № 366/1342 та рішення Київради від 27.10.2005 р. № 265/3726, місячний розмір якої згідно з розрахунком орендної плати, що є невід’ємною частиною цього договору на дату підписання договору становить –2722,75 грн.

Згідно з п. 3.2. договору розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається з урахуванням індексу інфляції за кожний поточний місяць.

Пунктом 3.5. договору передбачено, що орендна плата сплачується орендарем починаючи з дати підписання акту приймання-передачі. Останнім днем сплати орендної плати є дата підписання сторонами акту приймання-передачі при поверненні об’єкта оренди орендодавцеві.

Відповідно до п. 3.6. договору орендна плата сплачується орендарем незалежно від наслідків господарської діяльності орендаря щомісячно не пізніше 10 числа поточного 10 числа поточного місяця на рахунок орендодавця.

Згідно з п. 6.2. договору за несвоєчасну сплату орендних платежів орендар сплачує на користь орендодавця пеню в розмірі 0,5 % від розміру несплачених орендних платежів за кожний день прострочення, але не більше розміру, встановленого законодавством України.

Пунктом 9.1. договору сторони домовились, що цей договір вступає в силу з моменту підписання його сторонами і діє з:

01.11.2005 р. до 30.10.2006 р.

Відповідно до п. 9.3.договору сторони домовились, що після закінчення строку дії цього договору його дія може бути продовжена на підставі рішення Київради.

Як вбачається з матеріалів справи, 01.11.2005 р. орендодавець передав,  а орендар прийняв об’єкт оренди за адресою АДРЕСА_1, загальною площею 142, 8 кв.м., що підтверджується актом прийому-передачі орендованих приміщень.

01.11.2006 р. між Комунальним підприємством «Київпастранс»в особі філії  Дарницького трамвайного ремонтно-експлуатаційного депо (далі-орендодавець) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (далі –орендар) укладено додаткову угоду до договору оренди № 65/05 від 01.11.2005 р., за умовами якої, сторони домовились продовжити дію договору оренди № 65/05 від 01.11.2005  р. до отримання дозволу Київради на оренду приміщення в установленому порядку.  

Крім того, 01.02.2009 р. між Комунальним підприємством «Київпастранс»в особі філії  Дарницького трамвайного ремонтно-експлуатаційного депо (далі-орендодавець) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (далі –орендар) укладено додаткову угоду до договору оренди № 65/05 від 01.11.2005 р., за умовами якої сторони дійшли згоди внести зміни до договору оренди нерухомого майна комунальної власності територіальної громади м. Києва № 65/05 від 01.11.2005 р., виклавши в їх наступній редакції:

П. 3.1. розділу 3 «Орендна плата»:

«За користування об’єктом оренди орендар  сплачує орендодавцю оренду плату, розмір якої визначений на підставі п. 41 «Методики розрахунку орендної плати за майно територіальної громади м. Києва, яке передається в оренду»затвердженої рішенням Київської міської ради № 34/94 від 28.09.2006 р. і становить 50, 00 грн. за 1 кв.м. орендованої площі приміщення, яке використовується під кафе та 40, 00 грн. за 1 кв.м. приміщення, яке використовується під магазин».

п. 3.8. розділу 3 «Орендна плата»:

«Вартість комунальних послуг, відшкодування сум земельного податку, сплачується орендарем на підставі виставлених рахунків орендодавця».

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що відповідач належним чином не виконав умови договору № 65/05 оренди нерухомого майна (нежилих будівель, споруд, приміщень) комунальної власності територіальної громади м. Києва від 01.11.2005 р. щодо сплати орендних та комунальних платежів, у зв’язку з чим у нього виникла заборгованість в розмірі  51 367, 38 грн., з яких: заборгованість з орендної плати та комунальних платежів в розмірі 47 402, 14 грн. та пеня в розмірі 3 965, 24 грн.

За таких обставин позивач просить стягнути з відповідача відповідно до  договору № 65/05 оренди нерухомого майна (нежилих будівель, споруд, приміщень) комунальної власності територіальної громади м. Києва від 01.11.2005 р.  заборгованість в розмірі  51 367, 38 грн., з яких: заборгованість з орендної плати та комунальних платежів в розмірі 47 402, 14 грн. та пеня в розмірі 3 965, 24 грн.

Судом встановлено, що відповідач  після звернення позивача до суду з даним позовом, сплатив позивачу заборгованість у сумі розмірі 47 402, 14 грн. за договором № 65/05 оренди нерухомого майна (нежилих будівель, споруд, приміщень) комунальної власності територіальної громади м. Києва від 01.11.2005 р.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають  частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Як встановлено ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно з ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов’язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України. Так, відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.

Згідно з ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Статтею 286 Господарського кодексу України встановлено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Пунктом 3.5. договору передбачено, що орендна плата сплачується орендарем починаючи з дати підписання акту приймання-передачі. Останнім днем сплати орендної плати є дата підписання сторонами акту приймання-передачі при поверненні об’єкта оренди орендодавцеві.

Отже, умовами договору передбачено, що зобов‘язання орендаря по сплаті орендних платежів  припиняються лише по поверненню орендованого приміщення.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідачем було порушено умови договору № 65/05 оренди нерухомого майна (нежилих будівель, споруд, приміщень) комунальної власності територіальної громади м. Києва від 01.11.2005 р., а також положення ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України, оскільки відповідач сплатив суму основного боргу в розмірі 47 402, 14 грн. за вказаним договором лише після звернення позивача з позовом до суду.

Статтею 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 ГК України).

Договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань врегульовані Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань», положеннями якого встановлено, що за прострочку платежу, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін (ст. 1 Закону). Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Оскільки судом встановлений факт порушення (прострочення) відповідачем свого зобов’язання щодо сплати орендних та комунальних платежів,  то вимога позивача про стягнення з нього пені  визнається правомірною.

При перевірці правильності обчислення позивачем пені, судом встановлено, що розрахунок відповідає вимогам чинного законодавства.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що вимоги про стягнення пені   в розмірі 3 965, 24 грн.  за період з 01.12.2010 р. до 01.06.2011 р. є правомірними та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, під час розгляду справи відповідачем заявлено клопотання про розстрочку виконання судового рішення.

У відповідності до частини 6 статті 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.

При цьому, суд повинен враховувати матеріальні інтереси обох сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

На необхідність встановлення зазначених обставин також вказано у п. 2 роз'яснень Вищого арбітражного суду України від 12.09.1996 р. №02-5/333.

Представник позивача в судовому засіданні 31.10.2011р. заявив про те, що він не заперечує проти розстрочення виконання рішення суду у справі №36/312 строком на шість місяців, що підтверджується його підписом на заяві відповідача

Подача заяви про розстрочку судового рішення та погодження її стягувачем свідчить про врахування  матеріальних інтересів та фінансового стану обох сторін, і викладене в заяві прохання про розстрочку якнайкраще, на думку сторін, забезпечить врахування спільних інтересів при виконанні рішення Господарського суду міста Києва від 31.10.2011  р. у справі №36/312.

Враховуючи, що відповідно до ст. 44 ГПК України позивачем понесені судові витрати, пов’язані з розглядом справи, зокрема витрати на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу та сплати державного мита, то зазначені витрати покладаються на відповідача  (ст. 49 ГПК України).

Керуючись ст.ст. 44, 49, п. 1-1 ч. 1 ст. 80, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, ?

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Комунального підприємства «Київпастранс»в особі філії Дарницького трамвайного ремонтно-експлуатаційного депо задовольнити частково.

2. Провадження у справі № 36/312 в частині стягнення основного боргу в розмірі 47 402, 14 грн. припинити.

3. Стягнути Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2 ідентифікаційний код НОМЕР_1), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем у процесі виконавчого провадження, на користь вимоги Комунального підприємства «Київпастранс»в особі філії Дарницького трамвайного ремонтно-експлуатаційного депо (02105, м. Київ, вул. Павла Усенка, 6, код 03328279)  пеню в розмірі  3 965 (три тисячі дев’ятсот шістдесят п’ять) грн. 24 коп.,  557 (п’ятсот п’ятдесят сім) грн. 45 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу , розстрочивши виконання рішення наступним чином:

до 10 листопада 2011 року -

793,12  грн.

до 10 лютого 2012 року -

793,12  грн.

до 10 грудня 2011 року   -

793,12  грн.

до 10 березня 2012 року

793,12  грн.

до 10 січня 2012 року   -

793,12  грн.

до 30 квітня 2012 року  -

793,12  грн.

4. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

            Суддя

                                                                         Трофименко Т.Ю.

                                            Повний текст рішення складений: 02.11.2011 р.