Постанова

від 21.09.2011 по справі 22/141

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙН ИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.09.2011 № 22/141

Київський апеляційний гос подарський суд у складі коле гії суддів:

головуючого: Коршун Н.М.

суддів:

за участю представників с торін:

від позивача - не з' явив ся.

від відповідача - предста вники - ОСОБА_1, ОСОБА_2 - за довіреностями

від третіх осіб - представ ники - не з' явились.

розглянувши у відкритому с удовому засіданні апеляційн у скаргу Товариства з обмеже ною відповідальністю «Степо ве»

на рішення Господарського суду м. Києва від 27.05.2011 року

у справі № 22/141 (суддя: Самсін Р .І.)

за позовом Товариства з обм еженою відповідальністю «Ст епове»

до Публічного акціонерног о товариства «Райффайзен Б анк Аваль»

за участю третіх осіб, які н е заявляють самостійних вимо г на предмет спору

1. Товариства з обмеженою в ідповідальністю «Укр-Петрол еум»

2. Відкритого акціонерного товариства «Чернігівський х лібокомбінат»

3. Відкритого акціонерного товариства «Криворіжхліб»

4. Відкритого акціонерног о товариства «Криворізьки й хлібокомбінат №1»

5. Відкритого акціонерного товариства «Нікопольський х лібокомбінат»

6. Закритого акціонерного т овариства «Павлоградхліб»

7. Відкритого акціонерного товариства «Ніжинський хліб »

8. Відкритого акціонерного товариства «Новомосковськи й хлібзавод»

9. Відкритого акціонерного товариства «Жовтоводський х лібзавод»

10. Товариства з обмеженою ві дповідальністю «Зерноторг-20 04»

11. Закритого акціонерного т овариства «Переробник»

12. Дочірнє підприємство «Зе рнятко»

13. Дочірнє підприємство «Пі вденне»

14. Товариства з обмеженою ві дповідальністю «Джерело»

15. Дочірнє підприємство «Хл ібодар»

16. Дочірнє підприємство «Ко лосисте»

17. Закритого акціонерного т овариства «Укрзернопром»

18. Товариства з обмежен ою відповідальністю «Ук рзернопром-

Шевченкове»

19. Товариства з обмеженою ві дповідальністю «Укрзернопр ом-Козятин»

20. Товариства з обмежен ою відповідальністю «Ук рзернопром-

Погребище»

21. Товариства з обмеженою ві дповідальністю «Укрзернопр ом- Деражня»

22. Товариства з обмежен ою відповідальністю «У крзернопром -

Староконстянтинів»

23. Товариства з обмежено ю відповідальністю «Укрз ернопром -Бердичів»

про розірвання договору поруки

ВСТАНОВИВ:

У травні 2011 Товариство з обмеженою відповідальністю «Степове» звернулось до Гос подарського суду м. Києва з по зовом до Публічного акціонер ного товариства «Райффайз ен Банк Аваль» про розірван ня договору поруки №11/1-2034 від 01.03. 2007 року.

В обґрунтування позовних в имог позивач посилається на те, що, укладаючи договір пору ки № 11/1-2034 від 01.03.2007р., позивач вваж ав, що даний договір повинен б ути припинений після досягне ння цілей, задля яких він був у кладений.

11.05.2011р. ухвалою Господарсько го суду м. Києва залучено до уч асті у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самост ійних вимог на предмет спору на стороні позивача : 1. Товар иство з обмеженою відповідал ьністю «Укр-Петролеум», 2. Від крите акціонерне товариство «Чернігівський хлібокомбін ат», 3. Відкрите акціонерне то вариство «Криворіжхліб», 4. Ві дкрите акціонерне товарис тво «Криворізький хлібоком бінат №1», 5. Відкрите акціонер не товариство «Нікопольськи й хлібокомбінат», 6. Закрите а кціонерне товариство «Павло градхліб», 7. Відкрите акціон ерне товариство «Ніжинський хліб», 8. Відкрите акціонерне товариство «Новомосковськи й хлібзавод», 9. Відкрите акці онерне товариство «Жовтовод ський хлібзавод», 10. Товариств о з обмеженою відповідальніс тю «Зерноторг-2004», 11. Закрите ак ціонерне товариство «Переро бник», 12. Дочірнє підприємство «Зернятко», 13. Дочірнє підпри ємство «Південне», 14. Товарист во з обмеженою відповідальні стю «Джерело», 15. Дочірнє підп риємство «Хлібодар», 16. Дочірн є підприємство «Колосисте», 17. Закрите акціонерне товарис тво «Укрзернопром», 18. Товарис тво з обмеженою відпов ідальністю «Укрзернопром -Шевченкове», 19. Товариство з о бмеженою відповідальністю « Укрзернопром-Козятин», 20. Това риство з обмеженою відпові дальністю «Укрзернопром- По гребище», 21. Товариство з обме женою відповідальністю «Укр зернопром-Деражня», 22. Товарис тво з обмеженою відповіда льністю «Укрзернопром - Ста роконстянтинів», 23. Товариств о з обмеженою відповіда льністю «Укрзернопром -Бе рдичів».

Рішенням Господарського с уду м. Києва від 27.05.2011 року у задо воленні позовних вимог відмо влено повністю.

Не погоджуючись з прийняти м рішенням суду, позивач звер нувся з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване р ішення скасувати та прийняти нове, яким задовольнити позо вні вимоги та розірвати дого вір поруки, посилаючись на те , що воно прийнято з порушення м норм процесуального права та при неповному з' ясуванні обставин, що мають значення д ля справи.

В обґрунтування вимог апел яційної скарги апелянт посил ається на те, що умови договор у поруки №11/1-2034 від 01.03.2007 року були встановлені відповідачем у формулярах чи інших стандарт них формах, а тому апелянт не м ав можливості визначити умов и договору залежно від волев иявлення сторін та в зв' язк у з цим він вважає, що за своєю правовою природою договір № 11/1-2034 від 01.03.2007 року є договором пр иєднання.

Крім того, апелянт зазначає , що підписання договору пору ки було обов' язковим, оскіл ьки це було чітко встановлен о додатковою угодою від 01.03.2007 ро ку до Генеральної угоди №010/08/2012 від 26.08.2004 року.

Відповідач до суду апеляці йної інстанції подав відзив на апеляційну скаргу, в якому проти її вимог заперечив.

Учасники процесу були нале жним чином повідомлені про ч ас та місце судових засідань , про що свідчать наявні в мате ріалах справи поштові повідо млення про вручення їх предс тавникам ухвали суду про пор ушення провадження у справі.

Особи, які беруть участь у с праві, вважаються повідомлен ими про час і місце її розгляд у судом, якщо ухвалу про поруш ення провадження у справі на діслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз' яснення Президії Вищо го Арбітражного суду України від 18.09.1997 № 02-5/289 із змінами та допо вненнями станом на 19.12.2008р. «Про деякі питання практики засто сування Господарського проц есуального кодексу України» ).

Однак, позивач та треті осо би, наданими їм процесуальни ми правами щодо прийняття уч асті в судовому засіданні не скористалися, та про причини неявки суд не повідомили.

У випадку нез'явлення в зас ідання господарського суду п редставників сторін або одні єї з них справа може бути розг лянута без їх участі, якщо нея вка таких представників не п ерешкоджає вирішенню спору ( абзац 4 пункту 3.6. Роз' яснень П резидії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.1997 № 02-5/289 із зм інами та доповненнями станом на 30.04.2009 «Про деякі питання пра ктики застосування Господар ського процесуального кодек су України»).

Неявка представників пози вача та третіх осіб в судове з асідання в даному випадку не перешкоджає розгляду справи , оскільки в матеріалах справ и достатньо доказів для вирі шення спору по суті.

Враховуючи те, що матеріали справи містять докази повід омлення всіх учасників судов ого процесу про дату, час та мі сце судових засідань, судова колегія, заслухавши думку пр исутніх представників відпо відача, вважає за можливе роз глянути подану апеляційну ск аргу за відсутності інших уч асників процесу.

Розглянувши доводи апеляц ійної скарги та відзиву, досл ідивши зібрані у справі дока зи, заслухавши пояснення пре дставників відповідача, судо ва колегія приходить до висн овку, що суд першої інстанції дійшов до правильних виснов ків у даній справі та обґрунт овано відмовив в задоволенні позовних вимог, виходячи з на ступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 26 серпня 2004 року Акціон ерний поштово-пенсійний банк "Аваль" (який перейменовано на Відкрите акціонерне товарис тво «Райффайзен Банк Ава ль», а потім на Публічне акціо нерне товариство «Райффай зен Банк Аваль») та ТОВ «Укр -Петролеум», ВАТ «Чернігівсь кий хлібокомбінат», ВАТ «Кри воріжхліб», ВАТ «Криворізьки й хлібокомбінат №1», ВАТ «Ніко польський хлібокомбінат», ЗА Т «Павлоградхліб», ВАТ «Ніжи нський хліб», ВАТ Новомосков ський хлібозавод», ВАТ «Жовт оводський хлібозавод», ТОВ « Зерноторг-2004», ЗАТ «Переробни к», ДП «Зернятко», ДП «Південн е», ТОВ «Степове», ТОВ «Джерел о», ДП «Хлібодар», ДП «Колосис те», ЗАТ «Укрзернопром», ТОВ « Укрзернопром-Шевченково», ТО В «Укрзернопром-Козятин», ТО В «Укрзернопром-Погребище», ТОВ «Укрзернопром-Деражня», ТОВ «Укрзернопром-Старокост янтинів», ТОВ «Укрзернопром- Бердичів» уклали Генеральну кредитну угоду № 010/08/2012 про нада ння Позичальникам кредитних коштів в порядку і на умовах, визначених в кредитних догов орах, укладених в рамках зазн аченої угоди.

02 листопада 2005 року додатков ою угодою до Генеральної уго ди № 010/08/2012 від 26.08.2004 року Товариств о з обмеженою відповідальніс тю «Степове» було включено д о складу Позичальників.

Відповідно до п. 1.1. Генераль ної кредитної угоди кредитор , на підставі цієї угоди, зобов 'язується надавати Позичальн икам кредитні кошти в порядк у і на умовах, визначених у кре дитних договорах, укладених в рамках цієї угоди і які є нев ід'ємними її частинами.

В межах Генеральної кредит ної угоди між Товариством з о бмеженою відповідальністю « Степове» і Публічним акціоне рним товариством «Райффай зен Банк Аваль», укладались кредитні договори, за якими Т овариству з обмеженою відпов ідальністю «Степове» надава лись кредитні кошти.

На забезпечення виконання зобов'язань за Генеральною к редитною угодою та угодами, у кладеними в її рамках, між Пуб лічним акціонерним товарист вом «Райффайзен Банк Ава ль» та Товариством з обмежен ою відповідальністю «Степов е» укладено договір поруки в ід 01.03.2007 р. № 11/1-2034.

Пунктом 3.1. договору поруки в ід 01.03.2007 р. № 11/1-2034 сторони встанови ли, що у випадку невиконання а бо неналежного виконання Поз ичальниками (боржниками) взя тих на себе зобов'язань за Ген еральною кредитною угодою та угодами, укладеними в її межа х, поручитель і боржник несут ь солідарну відповідальніст ь перед Банком на всю суму заб оргованості, встановлену на момент подання позовної вимо ги у відповідності до ч. 1,2 ст. 554 Цивільного кодексу України.

Статтею 546 ЦК України визнач ено, що виконання зобов'язанн я може забезпечуватися неуст ойкою, порукою, гарантією, зас тавою, притриманням, завдатк ом.

У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, як це визначено ст. 554 ЦК України, боржник і поручит ель відповідають перед креди тором як солідарні боржники, якщо договором поруки не вст ановлено додаткову (субсидіа рну) відповідальність поручи теля.

Поручитель відповідає пер ед кредитором у тому ж обсязі , що і боржник, включаючи сплат у основного боргу, процентів , неустойки, відшкодування зб итків.

Особи, які спільно дали пору ку, відповідають перед креди тором солідарно.

Відповідно до ст. 559 ЦК Украї ни, порука зокрема припиняєт ься з припиненням забезпечен ого нею зобов'язання.

Обґрунтовуючи вимоги апел яційної скарги, Позивач зазн ачає, що підписання ним додат кової угоди від 02.11.2005 року до Ге неральної кредитної угоди ві д 26.08.2004 року, призвело до встано влення для Позивача обтяжлив их умов та покладення тягаря відповідальності за зобов'я заннями інших позичальників . Апелянт вказує на те, що Гене ральна угода від 26.08.2004 року є ти повим банківським договором і Товариство з обмеженою від повідальністю «Степове» бул о позбавлене можливості запр опонувати свої умови договор у та/або відмовитись від умов зазначених в цій угоді, а поті м і в договорі поруки №11/1-2034 від 01.03.2007 року, що укладався в рамка х Генеральної угоди, а тому да ні договори на думку ТОВ «Сте пове» є договорами приєднанн я.

Колегія суддів погоджуєть ся з висновками суду першої і нстанції та зазначає, що умов и договору поруки не встанов лені Публічним акціонерним т овариством «Райффайзен Ба нк Аваль» у формулярах чи і нших стандартних формах, а пр и укладені договору визначен ня його умов було правом стор ін договору, залежало від їх в олевиявлення.

Враховуючи умови договору поруки №11/1-2034 від 01.03.2007 року, а саме п.1.2., колегія суддів приходит ь до висновку, що правочин був здійснений за волевиявлення м обох сторін, і при його уклад енні позивач на добровільних засадах зобов' язувався від повідати перед відповідачем за зобов' язаннями інших бо ржників згідно Генеральної у годи № 010/08/2012 від 26.08.2004р.

Колегія суддів, як і суд пер шої інстанції, також не погод жується із твердженням позив ача про те, що він укладав дого вір поруки на умовах забезпе чення виконання саме своїх з обов' язань за кредитним дог овором та припинення поруки після повного та належного в иконання саме своїх зобов' я зань за кредитним договором, оскільки при підписанні дог овору позивач мав усвідомлюв ати правову природу забезпеч ення зобов' язання та розумі ти усі наслідки укладеного н им договору.

Частиною 2 ст. 556 ЦК України вс тановлено, що до поручителя, я кий виконав зобов' язання, з абезпечене порукою, переходя ть усі права кредитора у цьом у зобов' язанні, у тому числі й ті, що забезпечували його ви конання.

Положення ч. ст. 556 ЦК України дублюються в п. 2.3. договору, а т ому твердження позивача щодо порушення дисбалансу інтере сів сторін договору не відпо відає дійсності, оскільки пі сля виконання обов' язку бор жників позивач набуває прав кредитора у зобов' язанні.

В обґрунтування підстав дл я розірвання договору поруки , апелянт також посилається н а те, що у зв'язку з фінансово-е кономічною кризою та зміною курсу гривні до долару США з 5 до 8 грн. за 1 долар США, фактично істотно змінились обставини , якими керувався позивач при укладенні Генеральної креди тної угоди, договору поруки т а застави, а отже договір пору ки має бути розірваним у судо вому порядку.

Відповідно до частини 1 ста тті 652 ЦК України, у разі істотн ої зміни обставин, якими стор они керувалися при укладенні договору, договір може бути з мінений або розірваний за зг одою сторін, якщо інше не вста новлено договором або не вип ливає із суті зобов'язання. Зм іна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що , якби сторони могли це передб ачити, вони не уклали б догові р або уклали б його на інших ум овах.

Відповідно до частини 2 ста тті 652 ЦК України, якщо сторони не досягли згоди щодо привед ення договору у відповідніст ь з обставинами, які істотно з мінились, або щодо його розір вання, договір може бути розі рваний, з підстав, встановлен их частиною четвертою цієї с татті, - змінений за рішенням с уду на вимогу заінтересовано ї сторони за наявності одноч асно таких умов:

1) у момент укладення догово ру сторони виходили з того, що така зміна обставин не наста не;

2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересова на сторона не могла усунути п ісля їх виникнення при всій т урботливості та обачності, я кі від неї вимагалися;

3) виконання договору поруши ло б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавил о б заінтересовану сторону т ого, на що вона розраховувала при укладенні договору;

4) із суті договору або звича їв ділового обороту не випли ває, що ризик зміни обставин н есе заінтересована сторона.

Колегія суддів звертає ува гу на те, що, укладаючи спірний договір, сторони приймали на себе певні ризики, тобто, на в ипадок зміни валютного курсу та в момент укладення догово ру не мали будь-яких законних підстав вважати, що зміна вст ановленого курсу не настане.

Відповідно до статті 36 Зако ну України «Про Національний банк України», офіційний кур с гривні до іноземних валют в становлюється Національним банком.

Згідно з частинами 1, 2 статті 8 Декрету Кабінетів Міністрі в України «Про систему валют ного регулювання та валютног о контролю», для валютних опе рацій використовуються валю тні (обмінні) курси іноземних валют, виражені у валюті Укра їни, курси валютних цінносте й в іноземних валютах, а також у розрахункових (клірингови х) одиницях. Зазначені курси в становлюються Національним банком України за погодженн ям з Кабінетом Міністрів Укр аїни.

Національний банк України може встановлювати граничні розміри маржі за операціями на міжбанківському валютном у ринку України уповноважени х банків та інших фінансових установ, що одержали ліцензі ю Національного банку Україн и, за винятком операцій, пов'яз аних із строковими (ф'ючерсни ми) угодами.

Положення про встановленн я офіційного курсу гривні до іноземних валют та курсу бан ківських металів, затверджен ого постановою Правління Нац іонального Банку України №496 в ід 12.11.2003р., визначає, що офіційни й курс гривні до іноземних ва лют, у тому числі до долара США , установлюється щоденно. Для розрахунку курсу гривні до і ноземних валют використовує ться інформація про котирува ння іноземних валют станом н а останню дату.

Листом Верховного суду Укр аїни «Узагальнення судової п рактики розгляду цивільних с прав, які виникають з кредитн их правовідносин (2009-2010 роки)» ві д 07.10.2010 року встановлено, що зро стання курсу долара США - валю ти кредиту, за загальним прав илом, саме по собі не є підстав ою для розірвання кредитного договору, оскільки у позичал ьника існувала можливість пе редбачити в момент укладення договору зміни курсу гривні у відношенні до долара США, ви ходячи з динаміки зміни курс ів валют з моменту введення в обіг національної валюти - гр ивні та її девальвації й можл ивість отримання кредиту в н аціональній валюті.

Таким чином, при укладенні договору поруки Позичальник враховував чи мав враховува ти, що зміна обставин (щодо кур су долара до гривні) може наст ати, оскільки законодавством не передбачено гарантій ста більності курсу долару відно сно гривні та цін на ринку.

Крім того, виходячи із зміс ту статей 1046, 1054 ЦК України, відп овідальність за валютні ризи ки лежить саме на позичальни ку.

Враховуючи викладене, коле гія суддів вважає, що Товарис тво з обмеженою відповідальн істю «Степове» зобов' язано виконувати укладений ним до говір поруки у відповідності до його умов та законодавств а, а при укладенні Генерально ї кредитної угоди №010/08/2012 від 26.08.20 04 року в іноземній валюті, сто рони повинні були чітко усві домлювати, що курс національ ної валюти по відношенню до д олару США не є незмінним та вр ахувати підвищений валютний ризик за таким кредитом.

Згідно з положеннями ст.43 ГПК України судочинство у го сподарських судах здійснюєт ься на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які бер уть участь у справі, обґрунто вують свої вимоги і заперече ння поданими суду доказами.

Частиною 2 статті 34 ГПК України передбачено, що обст авини справи, які відповідно до законодавства повинні бу ти підтверджені певними засо бами доказування, не можуть п ідтверджуватися іншими засо бами доказування.

Доказів, які б спростов ували вище встановлені та за значені судом першої інстанц ії обставини, апелянтом не на дано.

Доводи апеляційної ска рги не спростовують висновку місцевого господарського су ду.

Виходячи з наведеного, к олегія суддів вважає, що ріше ння місцевого господарськог о суду, яким відмовлено в задо воленні позовних вимог відпо відає чинному законодавству та матеріалам справи. Судова колегія не вбачає підстав дл я задоволення апеляційної ск арги та скасування чи зміни о скаржуваного рішення.

На підставі викладено го, керуючись ст.ст. 99, 103, 104, 105 ГПК У країни, Київський апеляційни й господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скарг у Товариства з обмеженою від повідальністю «Степове» на р ішення Господарського суду м . Києва від 27.05.2011 року залишити без задоволення.

2. Рішення Господарськ ого суду м. Києва від 27.05.2011 року у справі №22/141 залишити без змі н.

3. Матеріали справи №22/1 41 направити до Господарськог о суду м.Києва.

Касаційна скарга може бути подана протягом двадцяти дн ів з дня набрання постановою апеляційного господарськог о суду законної сили.

Головуючий суддя

Судді