Постанова

від 12.10.2011 по справі 24/245

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

      КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.10.2011                                                                                           № 24/245

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Корсакової  Г.В.

суддів:             

при секретарі:            

при секретарі судового засідання – Зайцевій А.І.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 – за довіреністю

від відповідача: ОСОБА_2 – за довіреністю

розглянувши апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства „Технологічна аграрна компанія об’єднана” на рішення господарського суду міста Києва від 25.07.2011 року          

по справі          № 24/245 (суддя Шевченко В.Ю.)

за позовом          Товариства з обмеженою відповідальністю  фірма „Форум Інкорпорейтед”

до Приватного акціонерного товариства „Технологічна аграрна компанія об’єднана”

про зобов’язання вчинити дії та стягнення 19 695,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду міста Києва від 25.07.2011р. позов задоволено частково. Зобов’язано Публічне акціонерне товариство „Технологічна аграрна компанія об’єднана” підписати акт передачі-приймання наданих послуг на суму 41 591,16 грн. за договором транспортного експедування від 25.09.2008р. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства „Технологічна аграрна компанія об’єднана” на користь Товариства з обмеженою відповідальністю  фірма „Форум Інкорпорейтед” 85 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В іншій частині позову відмовлено.

          Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Приватне акціонерне товариство „Технологічна аграрна компанія об’єднана” звернулось до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду міста Києва від 25.07.2011р. по справі № 24/245 скасувати,  в частині стягнення з Приватного акціонерного товариства „Технологічна аграрна компанія об’єднана” на користь Товариства з обмеженою відповідальністю  фірма „Форум Інкорпорейтед” заборгованості за надані послуги в розмірі 19 695,00 грн. провадження у справі припинити; в частині зобов’язання Приватного акціонерного товариства „Технологічна аграрна компанія об’єднана” підписати акт передачі-приймання наданих послуг за договором транспортного експедування від 25.09.2008р. на суму 41 591,16 грн. в позові відмовити.

Скаржник вважає, що рішення господарського суду міста Києва від 25.07.2011р. прийнято з невідповідністю висновків суду обставинам справи, а також з порушенням норм  матеріального та процесуального права.

          На підставі апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства „Технологічна аграрна компанія об’єднана” на рішення господарського суду міста Києва від 25.07.2011 року, згідно ст. 98 ГПК України, Київським апеляційним господарським судом ухвалою від 06.09.2011р. порушено апеляційне провадження.

Товариством з обмеженою відповідальністю  фірма „Форум Інкорпорейтед” подано відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач  просить рішення господарського суду міста Києва від 25.07.2011 року у справі № 24/245 залишити без змін, а апеляційну скаргу – без задоволення.  

В судовому засіданні 28.09.2011р. оголошувалась перерва до 12.10.2011р.

Представник відповідача в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримав та просив її задовольнити.

Представник позивача  в судовому засіданні заперечив проти доводів апеляційної скарги з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу.

Перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін,  обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 25.09.2008р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Форум Інкорпорейтед» (виконавец) та Закритим акціонерним товариством "Технологічна аграрна компанія об"єднана", правонаступником якого є відповідач по справі (замовник), укладений договір транспортного експедування (надалі –договір).

Відповідно до п.1.1 договору відповідач доручає, а позивач зобов’язується здійснити послуги з експедування вантажних перевезень зерна кукурудзи, сої та міндобрив.

Згідно п.2.1 договору ціна послуги залежить від відстані (кілометражу), що проходить автотранспорт виконавця за кожним подорожнім листом, а саме: за експедування перевезення на відстань від 1 до 20 км вартість становить 13грн. за одну тону; 21-30км - 19,5 грн/т., 31-40км- 26 грн/т, 41-50 км - 32,5 грн/т, 51-60км - 39грн/т, 61-70км - 45,5грн/т., 71-80км-52 грн/т, 81-90км- 58,5грн/т, 91-100км - 65грн/т, 101-110км - 71,5грн/т, 111-120км - 78грн/т, 121-130км - 84,5грн/т, 131-140 км –91 грн/т, 141-150км - 97,5грн/т.

Відповідно до п 2.2. договору, у випадку відсутності у виконавця палива, останній має право отримати його у замовника за ціною 6,50 гривень в т.ч. ПДВ за 1 літр, за заправочними відомостями.

Сторони, у п.2.3 договору передбачили, що у випадку зменшення собівартості послуг за рахунок зміни ціни на паливо сторони переглядають розмір оплати послуг.

Відповідно до п. 2.4 договору оплата наданих послуг здійснюється перерахуванням грошових коштів на поточний банківський рахунок виконавця в термін не більше 5 –х банківських робочих днів з дати підписання акту передачі-приймання наданих послуг. Відповідні акти підписуються сторонами кожні 10 календарних днів протягом всього терміну надання послуг.

Згідно п. 2.5 договору зміна строків та порядку розрахунків можлива за умови спільного волевиявлення сторін шляхом укладення додаткової угоди.

Відповідно до умов п. 2.6 договору завантаження та відвантаження вантажу здійснюється замовником.

Пунктами 4.1 та 7.1 договору сторони встановили, що термін виконання послуг за ним встановлюється з 27.09.08р. по 31.12.08р. і уточнюється замовником протягом дії договору, в залежності від погодних умов. Договір набуває чинності з моменту його підписання та діє до 31.12.08р., а в частині оплати - до моменту повної оплати замовником виконаних послуг.

 Як вбачається з матеріалів справи на виконання договору позивач надав послуги з експедування вантажних перевезень, що підтверджується товарно-транспортними накладними з зазначенням відстані та маси нетто №№ 6551 –70км 17920кг, 739 - 43км 18680кг, 671 –41км 18000кг, 767 - 43км 18620кг, 753 –43км 18560кг, 7033 –40 км 19900кг, 789 –35км 19560кг, 7063 –40км 20800кг, 7011 40км 19600кг, 7162 –37км 19920кг, 7136 –37км 19220кг, 7119 –35км 20000кг, 7316 –39км 18960кг, 7090 –35км 18620кг, 938 –35км 18880кг, 7251 –48км 20800кг, 7200 –48км 20780кг, 7855 –31км 19540кг, 7232 –53км 20380кг, 7868 –31км 19400кг, 7857 - 31км 19900кг, 7572- 31км 19240кг, 7552 -31 км 18480кг, 7790 –31км 19980 кг, 7694 –42 км 20020кг, 7656 - 42км 20280кг, 7797 - 31км 20120кг, 7630 - 42 км 21400кг, 7816 –38км 19680 кг, 7939 38км 20820кг, 7929 –км 19740кг, 9619 –27 км 19760кг, 7708 –43км 20600кг, 6134 - 55км 19640 кг, 7383 –40км 19500кг , 7482 - 47км 20400кг, 7209 43км 21020кг, 5977 36км 19740кг, 5614 –36 км 20960кг, 6000- 36км 20380кг, 5986 –36км 20400кг, 9659 31 км 20780кг, 7727 36км 20400кг, 5839 - 30км 20040кг, 5038 –36км 1980кг, 5595 - 39км 20980кг, 9638 - 30км 19420кг, 5535 –39км 21240кг, 9254 –39 км 21080 кг, 5119 36км 21200кг,5110 –36км 21400кг, 9493 –35км 19680кг, 9483 35км 20540кг, 9418 –35км 20400кг, 9405 –35 км 19640 кг,5151 27км 19200кг, 9460 35км 20800, 4703 27км 18780кг, 5165 27км 20140кг, 4712 –27 км 19820кг, 4704 –27 км 20340кг,9604 –27 км 20040кг, 4718 –27 км 20220кг, 4930 18км 34140кг, 4983 23км 34360кг9326 21 км 33660кг, 9577 18км 33740кг, 4870 –21 км 33980кг, 9341 21 км 34540кг, 9804 21км 34540кг, 7345 21км 33420кг, 9783 10 км 33700кг, 9824 21 км 36020кг, 4746 - 18км 34320кг, 9794 18км 34640кг 9525 17 км 34140кг, 9550 17 км 33940кг.

Рішенням господарського суду м. Києва від 03.08.2010р. у справі №13/266, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 01.12.2010р., встановлено що договір транспортного експедування від 25.09.2008р. діяв в період з 25.09.2008р. по 31.12.2008р. Зазначеним рішенням також встановлено, що за цей період відповідач надав позивачу послуги з транспортного експедування на загальну суму 41 591,16 грн., але відповідач розрахувався за них частково, сплативши позивачу 21 896,16 грн. Тобто, неоплаченими відповідачем залишилися послуги на суму 19 695,00 грн. При цьому, в задоволенні позову  Товариства з обмеженою відповідальністю  фірма „Форум Інкорпорейтед” про стягнення з відповідача боргу по оплаті наданих за договором послуг відмовлено з тих підстав, що строк виконання відповідачем свого обов’язку по оплаті наданих послуг ще не настав з огляду на відсутність підписаних між сторонами на виконання умов договору актів або належних доказів того, що позивач направляв такі акти відповідачу на підпис, внаслідок чого в останнього виникло б зобов’язання оплатити виконані позивачем роботи.

Як вказує позивач, він направив відповідачу на підписання акт здачі-прийняття послуг за договором транспортного експедування від 25.09.2008р. на суму 41 591,16 грн., що підтверджується фіскальним чеком та описом вкладення від 03.02.2011р. (в матеріалах справи), проте відповідач вказаний акт не підписав, мотивованої відмови не надав, в зв’язку з чим позивач просить суд зобов’язати відповідача підписати акт передачі-приймання наданих послуг на суму 41 591,16 грн. за договором транспортного експедування від 25.09.2008р. та стягнути з відповідача заборгованість в сумі 19 695,00 грн.

Згідно із Законом України "Про транспортно-експедиторську діяльність" експедитор (транспортний експедитор) - це суб'єкт господарювання, який за дорученням клієнта та за його рахунок виконує або організовує виконання транспортно-експедиторських послуг, визначених договором транспортного експедирування.

Стаття 8 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" встановлює, що експедитори надають клієнтам послуги відповідно до вимог законодавства України та держав, територією яких транспортуються вантажі, згідно з переліком послуг, визначених у правилах здійснення транспортно-експедиторської діяльності, а також інші послуги, визначені за домовленістю сторін у договорі транспортного експедирування.

Відповідно до ст.9 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу. Договір транспортного експедирування укладається у письмовій формі. Істотними умовами договору транспортного експедирування є: відомості про сторони договору: для юридичних осіб - резидентів України: найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України; вид послуги експедитора; вид та найменування вантажу; права, обов'язки сторін; відповідальність сторін, у тому числі в разі завдання шкоди внаслідок дії непереборної сили; розмір плати експедитору; порядок розрахунків; пункти відправлення та призначення вантажу; порядок погодження змін маршруту, виду транспорту, вказівок клієнта; строк (термін) виконання договору; а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Платою експедитору вважаються кошти, сплачені клієнтом експедитору за належне виконання договору транспортного експедирування.

Відповідно до ч. ч.  1, 3 ст. 929 Цивільного кодексу України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу. Умови договору транспортного експедирування визначаються за домовленістю сторін, якщо інше на встановлено законом, іншими нормативно-правовими актами.

Згідно зі ст. 930 Цивільного кодексу України договір транспортного експедирування укладається у письмовій формі.

Відповідно до ст. 931 Цивільного кодексу України розмір плати експедиторові встановлюється договором транспортного експедирування, якщо інше не встановлено законом. Якщо розмір плати не встановлений, клієнт повинен виплатити експедитору розумну плату.

Місцевий господарський суд задовольняючи позовні вимоги в частині зобов’язання відповідача підписати акт передачі-приймання наданих послуг на суму 41 591,16 грн. за договором транспортного експедування від 25.09.2008р. виходив з їх обґрунтованості. В частині стягнення з відповідача заборгованості в сумі 19 695,00 грн.  в позові відмовив з підстав передчасності заявлення вказаної вимоги.

Проте, судова колегія не погоджується з такими висновками суду, з огляду на таке.

                    Відповідно до ч. 1 ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

                    Статтею 16 цього Кодексу закріплено перелік способів захисту цивільних прав та інтересів, згідно з яким кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

                    Вищевказана норма кореспондується з положеннями ст. 20 ГК України, якою визначено способи захисту прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів.

Вищезазначеними нормами не передбачено такого способу захисту прав, як підписання акта приймання-передачі наданих послуг.  

                    При цьому, колегія суддів зазначає,  що предметом позову може бути матеріально-правова чи немайнова вимога позивача до відповідача, відносно якої суд повинен прийняти рішення. Предметом позову не можуть бути обставини, які виступають доказами у справі, зокрема, підписання актів приймання-передачі, оскільки такі акти підтверджують наявність або відсутність юридичних фактів, які входять до підстав позову. Захист майнового або немайнового права чи законного інтересу відбувається шляхом прийняття судом рішення про примусове виконання відповідачем певних дій або зобов'язання утриматись від їх вчинення. Заявлена позивачем вимога про зобов'язання відповідача підписати акт приймання-передачі наданих послуг за договором транспортного експедування, не призводить до поновлення порушеного права позивача та, у разі її задоволення, не може бути виконана у примусовому порядку, оскільки відсутній механізм виконання такого рішення.   

                    З врахуванням зазначеного, судова колегія вважає, що обраний позивачем спосіб захисту права, а саме зобов’язання відповідача підписати акт передачі-приймання наданих послуг на суму 41 591,16 грн. за договором транспортного експедування від 25.09.2008р. суперечить  вимогам ст. 16 ЦК України та ст. 20 ГК України, а тому позовні вимоги в цій частині  задоволенню не підлягають.

Щодо вимоги про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 19 695,00 грн. колегія суддів зазначає наступне.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб‘єкти господарювання та інші учасники  господарських відносин повинні виконувати господарські зобов‘язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов‘язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст. 526 Цивільного кодексу України, де встановлено, що зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

За умовами договору транспортного експедування від 25.09.2008р. відповідач зобов’язаний прийняти надані позивачем послуги з транспортного екседирування та підписати акти приймання-передачі наданих послуг.

Відповідно до п. 3.1.1. договору відповідач зобов’язався своєчасно та в повному обсязі оплатити послуги позивача.

Рішенням господарського суду м. Києва від 03.08.2010р. у справі №13/266, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 01.12.2010р., встановлено що відповідач надав позивачу послуги з транспортного експедування на загальну суму 41 591,16 грн., але відповідач розрахувався за них частково, сплативши позивачу 21 896,16 грн. Тобто, неоплаченими відповідачем залишилися послуги на суму 19 695,00 грн.

Відповідно до ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, обставини, визнані господарським судом загальновідомими, не потребують доказування. Факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Як вбачається з матеріалів справи позивач направив відповідачу на підписання акт здачі-прийняття послуг за договором транспортного експедування від 25.09.2008р. на суму 41 591,16 грн., що підтверджується фіскальним чеком та описом вкладення від 03.02.2011р. (в матеріалах справи), проте відповідач вказаний акт не підписав, мотивованої відмови не надав.

Посилання відповідача на те, що він здійснив відпуск позивачу пального на загальну суму 19695,00 грн. в межах договору транспортного експедування від 25.09.2008р., в зв’язку з чим відсутня заборгованість за вказаним договором, судова колегія не приймає до уваги, оскільки відповідно до ст. ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Копії карток складського обліку пального, на які посилається відповідач, не підтверджують факт передачі позивачу пального відповідно до договору транспортного експедування від 25.09.2008р. Не встановлено такого факту і рішенням господарського суду м. Києва від 03.08.2010р. у справі №13/266.

Доказів сплати 19695,00 грн. боргу відповідач суду не надав.

Враховуючи вищевикладене, борг відповідача в розмірі 19695,00 грн. по оплаті наданих позивачем послуг за договором транспортного експедування від 25.09.2008р. підтверджується матеріалами справи та  відповідачем не спростований.

          З огляду на встановлені обставини справи та зібрані у ній докази, судова колегія вважає, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 19 695,00 грн. заборгованості за договором транспортного експедування від 25.09.2008р. є доведеними, обгрунтованими та підлягають задоволенню.

Доводи скаржника про те, що спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав вже розглядався господарським судом, який ухвалив відповідне рішення, в зв’язку з чим провадження у справі в частині стягнення з відповідача 19 695,00 грн. підлягає припиненню, судовою колегією не приймаються до уваги з огляду на таке.

Відповідно до  п. 2 ч. 1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо є рішення господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішив господарський спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав.

          Як вбачається з матеріалів справи предметом  позову у даній справі є зобов’язання відповідача  підписати акт приймання-передачі послуг на суму 41 591,16 грн. за договором транспортного експедування від 25.09.2008р. та стягнення 19 695,00 грн., в той час, як у справі №13/266  розглядалась вимога позивача про стягнення 22921,99 грн. заборгованості. Тобто, предмет позову у справі  № 24/245 не співпадає з предметом позову у справі №13/266. Крім того, позовні вимоги у  справі  № 24/245 грунтуються на фактах, встановлених у справі №13/266, тобто підстави позову у вказаних справах також різні.

За таких обставин, відсутні підстави для застосування п. 2 ч. 1 ст. 80 ГПК України та припинення провадження у справі.

Судова колегія зазначає, що місцевий господарський суд, вирішуючи спір у даній справі вказав найменування відповідача – Публічне акціонерне товариство „Технологічна аграрна компанія об’єднана”. При цьому, як вбачається з матеріалів справи, зокрема Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи № 648557, Довідки № 324549 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, найменування відповідача – Приватне акціонерне товариство „Технологічна аграрна компанія об’єднана”.

З огляду на зазначене, судова колегія вважає необхідним здійснити заміну найменування відповідача на Приватне акціонерне товариство „Технологічна аграрна компанія об’єднана”.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія дійшла висновку, що рішення господарського суду міста Києва від 25.07.2011р. прийняте з неправильним застосуванням норм матеріального права та підлягає скасуванню. Суд апеляційної інстанції приймає по справі нове рішення про часткове задоволення позову. Апеляційна скарга задовольняється частково.  

Крім того, судова колегія достягує з відповідача в доход Державного бюджету України державне мито в розмірі 42,50 грн. за подання апеляційної скарги, оскільки відповідач оскаржує рішення в повному обсязі, тому державне мито за подання апеляційної скарги повинно бути сплачено у розмірі 140,98 грн. ( 98,48 грн. за майновою вимогою та 42,50 грн.  – за немайновою), а відповідачем було сплачено лише 98,48 грн. державного мита ( платіжне доручення № 2784 від 29.07.2011р.).

З огляду на зазначене, керуючись ст. ст. 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства „Технологічна аграрна компанія об’єднана” на рішення господарського суду міста Києва від 25.07.2011 року у справі № 24/245 задовольнити частково.

          2. Рішення господарського суду міста Києва від 25.07.2011р. у справі № 24/245 скасувати.

          3. Прийняти нове рішення, яким  позов задовольнити частково.

          Стягнути з Приватного акціонерного товариства „Технологічна аграрна компанія об’єднана”  (01133, м.Київ, бульв. Лесі Українки,15-а, кв. 7 ідент. код 33939991) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю  фірма „Форум Інкорпорейтед” (20704, Черкаська область, м. Сміла, вул. Ржевська,7 ідент. код 25584485) 19 695,00 грн. основного боргу.

          Стягнути з Приватного акціонерного товариства „Технологічна аграрна компанія об’єднана”  (01133, м.Київ, бульв. Лесі Українки,15-а, кв. 7 ідент.код 33939991) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю  фірма „Форум Інкорпорейтед” (20704, Черкаська область, м. Сміла, вул. Ржевська,7 ідент. код 25584485)  196,95 грн. державного мита та 165,20 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.  

          В іншій частині позовних вимог відмовити.

          4. Стягнути з Приватного акціонерного товариства „Технологічна аграрна компанія об’єднана”  (01133, м.Київ, бульв. Лесі Українки,15-а, кв. 7 ідент.код 33939991) в доход Державного бюджету України 42,50 грн. державного мита за подання апеляційної скарги.

          5. Доручити господарському суду міста Києва видати відповідні накази.

          6. Матеріали справи № 24/245 повернути до господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя                                                                      

Судді