Рішення

від 25.10.2011 по справі 9/302

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА



ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 Справа №  9/302

25.10.11

За позовом          Товариства з обмеженою відповідальністю  "Бумвест"  

до                    Приватного підприємства “Алькор Трейд-Сервіс”                

про                     стягнення 15 084,19 грн.               

Суддя  Бондаренко Г.П.

Представники сторін:

від позивача                    ОСОБА_1 (дов. б/н від 24.10.2011р.);

                              ОСОБА_2 (дов. б/н від 11.07.2011р.)

від відповідача          не з'явився

Відповідно до ст. 85 ГПК України в судовому засіданні 25.10.2011 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Товариство з обмеженою відповідальністю  "Бумвест" (далі по тексту - позивач) звернулося до Господарського суду з позовною заявою до Приватного підприємства “Алькор Трейд-Сервіс”(далі по тексту - відповідач) про стягнення 15 084,19 грн., з яких 7 584,84 грн.  основного боргу за договором поставки №73 від 28.07.2008 року, 4 072,33 грн. пені, 10 388,45 грн. інфляційних втрат, 623,41 грн. 3% річних та судові витрати.

Заявлені позовні вимоги вмотивовані ст. 16; ч. 2 ст. 625; ст. 655; ч. 3, 4 ст. 692 ЦК України.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.09.2011 року позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 9/302, розгляд справи призначено на 25.10.2011 року.

В судовому засіданні 25.10.2011 року представник позивача надав додаткові матеріали по справі, вимоги ухвали суду від 27.09.2011 року виконав.

Разом з тим, представник позивача подав заяву про уточнення позовних вимог, в яких просить суд стягнути з відповідача 11924,53 грн. заборгованості, з яких 10388,45 грн. інфляційних втрат, 912,67 грн. пені, 623,41 грн. 3% річних та судові витрати.  

Розглянувши подану заяву про уточнення позовних вимог, яка фактично є заявою про зменшення ціни позову суд приходить до висновку про її  прийняття до розгляду в рамках даного провадження, оскільки така заява в порядку ст. 22 ГПК України подана до початку розгляду справи по суті, а отже  позовні вимоги розглядаються у відповідності до заяви від 25.10.2011р.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, вимоги ухвали Господарського суду м. Києва про порушення провадження у справі №9/302 не виконав, письмового відзиву на позов не надав, про причини своєї неявки суд не повідомив, про дату та час слухання справи повідомлявся належним чином, про що свідчить поштове повідомлення про вручення судової кореспонденції (ухвали про порушення провадження у справі) отримане уповноваженою особою відповідача (повідомлення додане до матеріалів справи).

Враховуючи те, що нез’явлення представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, відповідач не скористався своїм процесуальним правом на надання відзиву та направлення представника для участі в судове засідання, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані сторонами матеріали, заслухавши пояснення повноважного представника позивача, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, Господарський суд міста Києва –

ВСТАНОВИВ:

28 липня 2008 року між ТОВ “Бумвест”(далі по тексту –позивач) та ПП “Алькор Трейд-Сервіс”(далі по тексту –відповідач) було укладено договір поставки №73 (далі по тексту –договір), відповідно до якого позивач зобов’язався протягом 2008 року поставити паперово-білові канцелярські товари, а також продукцію шкільного асортименту згідно з накладними, що оформлюються при кожній поставці, а відповідач - з зобов'язався прийняти товар та оплатити його.

Відповідно до п. 2.2 договору за поставлені товари відповідач зобов’язаний сплатити протягом 10 банківських днів з дня його поставки, шляхом переводу грошових коштів на р/р позивача, з відміткою в платіжних документах, по яким накладним позивача проводиться оплата. Датою відвантаження товару є дата оформлення видаткової накладної.

Відповідно до п. 9.1 договору, він вступає в силу з моменту його підписання та діє до 31.12.2008 року.

Згідно видаткової накладної №4295 від 30.09.2008 року (копія видаткової накладної  і довіреності на отримання товару наявні в матеріалах справи та оригінали яких оглянуто судом) відповідачем отримано товар на суму 10533,00 грн.

Таким чином, свої зобов’язання за договором позивачем виконано, товар відповідачеві поставлено, і відповідачем такий товар отримано.

Відповідач сплатив частину суми заборгованості, а саме згідно платіжних доручень №63 від 11.08.2008р. на суму 259,86 грн., №95 від 19.09.2008 р. на суму 657,00 грн., №96 від 19.09.2008р. на суму 581,70 грн., №144 від 16.10.2008р. на суму 420,00 грн., №169 від 31.10.2008р. на суму 881,40 грн., №230 від 10.12.2008р. на суму 148,20 грн.

18.05.2011 року позивачем відповідачу направлявся лист-вимога вих. №26 про виконання зобов’язання щодо оплати за отриманий товар. Однак, відповідач відповіді на претензію не надав, заборгованість до цього часу по договору не погасив.

Як вбачається з матеріалів справи, станом на 11.07.2011 року залишок простроченого боргу відповідача перед позивачем складає 7584,84 грн.

Таким чином, станом на час розгляду справи (25.10.11р.) основна заборгованість відповідача перед позивачем складає 7584,84 грн., яку позивач просить стягнути на підставі норм  526 ЦК України та ст. 193 ГК України.

Крім того, позивач просить стягнути передбачену умовами договору пеню, а також інфляційні збитки та 3% річних у відповідності до ст. 625 ЦК України за порушення виконання відповідачем грошового зобов’язання.

Доказів оплати за поставлений товар відповідачем не надано.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги Позивача підлягають задоволенню з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог з наступних підстав.

Укладений між сторонами договір поставки № 73 у відповідності до ст.. 11 ЦК України є підставою для виникнення між сторонами господарських зобов’язань, які регулюються, зокрема,  положеннями параграфу 3 глави 54 ЦК України.

Відповідно до ст.  712 ЦК України, за   договором  поставки  продавець  (постачальник),  який  здійснює  підприємницьку  діяльність,  зобов'язується  передати  у  встановлений   строк   (строки)  товар  у  власність  покупця  для  використання його у підприємницькій діяльності або в інших  цілях,  не пов'язаних з особистим,  сімейним,  домашнім або іншим подібним  використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не  випливає з характеру відносин сторін.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами  справи відповідач вчасно та повністю не розрахувався з позивачем за поставлений товар у відповідності з умовами укладеного між сторонами договору  поставки № 73, у зв’язку з чим  у відповідача виникла заборгованість у розмірі 7584,84 грн. основного боргу за поставлений товар.

Як вбачається з матеріалів справи заборгованість відповідача перед позивачем станом на час розгляду справи складає 7584,84 грн. На спростування іншого відповідачем доказів не надано.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб‘єкти господарювання та інші учасники  господарських відносин повинні виконувати господарські зобов‘язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов‘язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.ст.526, 530 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться та у встановлений строк.

Одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається (ст. 525 ЦК України).

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач в судові засідання жодного разу не з’явився, доказів проти існування боргу перед позивачем або інших заперечень щодо позовних вимог не надав та не надіслав.

За таких обставин, вимога про стягнення з відповідача основної суми боргу у розмірі 7584,84 грн. є законною та обґрунтованою, а отже, такою, що підлягає задоволенню.

Щодо заявлених позивачем вимог про стягнення штрафних санкцій за неналежне виконання зобов’язання, то суд приходить до висновку, що дані вимоги також підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Пунктом 5.2 договору, укладеного між сторонами передбачено, що за кожен день прострочення виплати за поставлений товар, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки НБУ України, яка діє у період, за який нараховується пеня.

Дослідивши заяву позивача про зменшення позовних вимог, судом встановлено, що позивачем зменшено позовні вимоги в частині стягнення з відповідача пені у зв’язку з помилковим нарахуванням пені на строки понад встановлені  ч. 6 ст. 232 ГК України.

Враховуючи несвоєчасне погашення відповідачем заборгованості та керуючись п. 5.2 договору, ст.3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”, суд задовольняє позовні вимоги щодо стягнення з відповідача пені з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог повністю, з огляду на правильність розрахунку пені, що перевірено судом. Контррозрахунку пені відповідачем не надано.

Згідно ст. 229 Господарського кодексу України та ст.625 Цивільного Кодексу України, за прострочення виконання грошового зобов’язання настає відповідальність у вигляді сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплати трьох процентів річних від простроченої суми.

Оскільки вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 3% річних ґрунтуються на законі  (ст. 625 Цивільного кодексу України), а відповідач є таким що прострочив виконання грошового зобов’язання, позовні вимоги позивача в частині стягнення 3 % річних та інфляційних втрат  за період з 15.10.2008 року по 11.07.2011 року підлягають задоволенню в повному обсязі.

За таких обставин суд приходить до висновку про  задоволення позовних вимог про стягнення 7584,84 грн. основного боргу, 912,67 грн. пені, 2803,61 грн. інфляційних втрат, 623,41 грн. 3% річних.

Витрати по оплаті державного мита та інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладається на відповідача відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, виходячи з розміру задоволених позовних вимог.

При цьому суд зазначає, що державне мито, яке  сплачено позивачем до подання заяви про зменшення позовних вимог не відшкодовується за рахунок відповідача, оскільки  вся відповідальність щодо зменшення ціни позову в результаті неправильного розрахунку первісно заявленої ціни позову покладається на  позивача у справі.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись ст.ст.4, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1.  Позов задовольнити повністю з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Бумвест” (03057, м. Київ, вул. Желябова, 8/4, оф. 80; код ЄДРПОУ 23702466, р/р 260041355 в “Райффайзен Банк Аваль”, МФО 300335) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем на користь Приватного підприємства “Алькор Трейд-Сервіс”(04107, м. Київ, вул. Макарівська, будинок 1; код ЄДРПОУ 34495443, р/р 26009002501 в Першій Київській філії ПАТ “Інтеграл-банк”, МФО 380344) 7584 (сім тисяч п’ятсот вісімдесят чотири) грн. 84 коп. основної заборгованості, 912 (дев’ятсот дванадцять) грн. 67 коп. пені, 2803 (дві тисячі вісімсот три) грн. 61 коп. інфляційних втрат, 623 (шістсот двадцять три) грн. 41 коп. 3% річних, 150 (сто п’ятдесят) грн. 84 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) гривень 00 коп. витрат на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

3. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя

                     Г.П. Бондаренко

Рішення підписано  31.10.2011р.