Постанова

від 17.11.2011 по справі 18/1449/11

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІ ЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" листопада 2011 року Справа № 18/1449/11

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Істоміна О.А., судді Барбашова С.В., Білец ька А.М.

при секретарі - Гурдісовій Н.В.

за участю представників ст орін:

особи, що подає скаргу - ОСОБА_1 дов. № 66 від 24.10.2011 ро ку

позивача - ОСОБА_2 д ов. б/н від 18.04.2011 року

відповідача - не з'явив ся

розглянувши у відкритом у судовому засіданні у примі щенні Харківського апеляці йного господарського суду ап еляційну скаргу Фермерськог о господарства “Ольвія” с. Ма тусів, Шполянський район, Чер каська область (вх. №4075 П/3-10) на рішення господарського суду Полтавської області в ід 30 червня 2011 року по справі № 18/1449/11

за позовом Закритого ак ціонерного товариства “Агро технологічна компанія “Подо лія”, м.Київ

до Товариства з обмеже ною відповідальністю “Транс -Логістік-Плюс”, смт. Велика Ба гачка, Великобагачанський ра йон, Полтавська область

про визнання договор у недійсним, -

ВСТАНОВИЛА:

У квітні 2011 року пози вач звернувся до господарськ ого суду з позовною заявою пр о визнання договору уступки вимоги від 02 грудня 2009 року нед ійсною.

Рішенням господарського с уду Полтавської області від 30 червня 2011 року (суддя Солодюк О.В.) позов задоволено. Визнан о недійсним договір уступки вимоги від 02 грудня 2009 року, укл адений між Закритим акціонер ним товариством “Агротехнол огічна компанія “Подолія” та Товариством з обмеженою від повідальністю “Транс-Логіст ік Плюс” з моменту його уклад ення. Стягнуто з Товариства з обмеженої відповідальністю “Транс-Логістік Плюс” на кор исть Закритого акціонерного товариства “Агротехнологіч на компанія “Подолія” 85 грн. в итрат по сплаті державного м ита, 236 грн. витрат на інформаці йно-технічне забезпечення су дового процесу.

Фермерське господарство “ Ольвія” звернулось до Харків ського апеляційного господа рського суду з апеляційною с каргою, в якій просить рішенн я господарського суду Полтав ської області від 30 червня 2011 р оку по справі № 18/1449/11 скасувати та прийняти нове рішення, яки м у позові Закритого акціоне рного товариства “Агротехно логічна компанія “Подолія” в ідмовити повністю та провадж ення у справі № 18/1449/11 припинити.

Позивач у відзиві на апеляц ійну скаргу, та його представ ник в судовому засіданні, вва жає, що Фермерське господарс тво “Ольвія”, як ініціатор ап еляційного провадження не є стороною у справі та оскаржу ваному договорі, оскільки сп ірний договір не порушує йог о прав та охоронюваних закон ом інтересів. Просить апеляц ійний суд залишити рішення с уду першої інстанції без змі н, а апеляційну скаргу без зад оволення.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився , про причини неявки суд апеля ційної інстанції не повідоми в.

Колегія суддів, зважаючи на те, що норми статті 38 Господар ського процесуального кодек су України щодо обов' язку г осподарського суду витребув ати у сторін документи і мате ріали, необхідні для вирішен ня спору, кореспондуються з д испозитивним правом сторін п одавати докази, пункт 4 частин и 3 статті 129 Конституції Украї ни визначає одним з принципі в судочинства свободу в нада нні сторонами суду своїх док азів і у доведенні перед судо м їх переконливості, дійшла в исновку про можливість розгл яду справи за наявними у спра ві документами.

Перевіривши повноту встан овлених судом обставин справ и та наданих сторонами в підт вердження обставин справи до казів, надану в рішенні суду ї х юридичну оцінку, дослідивш и матеріали справи та правил ьність застосування господа рським судом норм матеріальн ого та процесуального права, заслухавши уповноважених пр едставників заявника апеляц ійної скарги та позивача, роз глянувши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважа є, що апеляційна скарга Ферме рського господарства “Ольві я” підлягає задоволенню, а рі шення господарського суду По лтавської області від 30 червн я 2011 року підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову в задоволенні по зову, виходячи з наступного.

Приписами статті 173 Господа рського кодексу України госп одарським визнається зобов'я зання, що виникає між суб'єкто м господарювання та іншим уч асником (учасниками) відноси н у сфері господарювання з пі дстав, передбачених цим Коде ксом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому ч ислі боржник) зобов'язаний вч инити певну дію господарсько го чи управлінсько-господарс ького характеру на користь і ншого суб'єкта (виконати робо ту, передати майно, сплатити г роші, надати інформацію тощо ), або утриматися від певних ді й, а інший суб'єкт (управлена с торона, у тому числі кредитор ) має право вимагати від зобов 'язаної сторони виконання її обов'язку.

Господарські зобов' язанн я можуть виникати, зокрема, з г осподарського договору та ін ших угод, передбачених закон ом, а також з угод, не передбач ених законом, але таких, які йо му не суперечать (стаття 174 Гос подарського кодексу України ).

Відповідно до частини 2 стат ті 175 Господарського кодексу У країни, майнові зобов' язанн я, які виникають між учасника ми господарських відносин, р егулюються Цивільним кодекс ом України з урахуванням осо бливостей, передбачених Госп одарським кодексом України.

З наявних у матеріалах спра ви документів вбачається, що відповідно до договору усту пки вимоги від 02 грудня 2009 року , Закрите акціонерне товарис тво “Агротехнологічна компа нія “Подолія” (первісний кре дитор - позивач у справі) уст упило Товариству з обмеженою відповідальністю “Транс-Лог істік-Плюс” (новий кредитор - відповідач у справі) право ви моги за договором про наданн я послуг № 1/п від 06 липня 2008 року , укладеного між Закритим акц іонерним товариством “Агрот ехнологічна компанія “Подол ія” та Фермерським господарс твом “Ольвія” (боржник - заявн ик апеляційної скарги).

Як вбачається з матер іалів справи, позивач зверну вся до господарського суду з вимогою про визнання недійс ним договору уступки вимоги, обґрунтовуючи свої позовні вимоги тим, що, даний договір н е відповідає загальним підст авам дійсності правочинів, з азначеним у статтях 203, 215 Цивіл ьного кодексу України.

З цього питання колегія вв ажає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до статті 509 Циві льного кодексу України зобов 'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) з обов'язана вчинити на корист ь другої сторони (кредитора) п евну дію (передати майно, вико нати роботу, надати послугу, с платити гроші тощо) або утрим атися від певної дії, а кредит ор має право вимагати від бор жника виконання його обов'яз ку.

Відповідно до статті 514 Циві льного кодексу України до но вого кредитора переходять пр ава первісного кредитора у з обов' язанні в обсязі і на ум овах, що існували на момент пе реходу цих прав, якщо інше не в становлено договором або зак оном.

Відповідно до умов договор у уступки вимоги новий креди тор набуває право вимагати в ід боржника належного викона ння наступних зобов' язань - сплати боржником втраченої в игоди та збитків (пункт 2 догов ору).

Як зазначено в рішенні суду , та не оспорюється сторонами у справі, 06 липня 2008 року між Зак ритим акціонерним товариств ом “Агротехнологічна компан ія “Подолія” та Фермерським господарством “Ольвія” був у кладений договір № 1/п про нада ння послуг та додаток до ньог о від 04 липня 2009 року, згідно яко го Фермерське господарство “Ольвія” (виконавець) зобов' язалось прийняти, зважувати, очистити та відпустити наст упне зерно: ячмінь, соняшник, с ою, кукурудзу, а Закрите акціо нерне товариство “Агротехно логічна компанія “Подолія” ( замовник) зобов' язалось заб езпечити доставку зерна за в ласний рахунок та своєчасно розрахуватися за надані посл уги. Термін дії договору пере дбачено до 30 листопада 2009 року.

При цьому колегія суддів за уважує, що пункт 1.1 договору № 1/ п від 06 липня 2008 року визначено в іншій редакції, а саме: вико навець зобов' язується прий няти, зважувати, очистити та в ідпустити наступне зерно: яч мінь, соняшник, сою, кукурудзу , на наступний оберт за адресо ю: Черкаська область, Шполянс ький район, село Матусів, вул. Чернишевського, 31-б, вагова то ку дільниці № 2, покриття току дільниці № 2 3АВ-40 дільниці № 2 на якому виконавець зобов' язу ється прийняти, завантажити, очистити та відпустити таке зерно, що визначено в пункті 1 даного договору і в установл ений строк повернути його за мовнику - Закритому акціонер ному товариству “Агротехнол огічна компанія “Подолія” а бо особі, зазначеній ним, як од ержувач, у стані, передбачено му цим договором та законода вством, на 50% дешевше ніж ВАТ «Л ебединський насіннєвий заво д»від вартості наданих послу г, згідно пункту 4.2 договору № 1/ п від 06 липня 2008 року.

Свої зобов' язання за дого вором № 1/п від 06 липня 2008 року Фе рмерське господарство “Ольв ія” не змогло виконати перед позивачем, в зв' язку з чим по зивачу у справі було спричин ено збитки і 30 листопада 2009 рок у позивач направив на адресу боржника претензію - вимогу № С52/12 на суму 3580054,09 грн. завданих збитків за невиконання остан нім договірних зобов' язань , надавши термін сплати до 10 гр удня 2009 року (аркуш справи 95).

Ця претензія не була задово лена своєчасно, у зв' язку з т имчасовою неплатоспроможні стю Фермерського господарст ва “Ольвія”.

02 грудня 2009 року Закрите акці онерне товариство “Агротехн ологічна компанія “Подолія” (первісний кредитор - позив ач у справі) уступило Товарис тву з обмеженою відповідальн істю “Транс-Логістік-Плюс” (н овий кредитор - відповідач у справі) право вимоги за догов ором про надання послуг № 1/п в ід 06 липня 2008 року, укладеного м іж Закритим акціонерним това риством “Агротехнологічна к омпанія “Подолія” та Фермерс ьким господарством “Ольвія” (боржник - заявник апеляційно ї скарги), уклавши відповідни й договір.

Відповідно до пункту 8 догов ору уступки вимоги первісний кредитор 03 грудня 2009 року пові домив боржника про уступку в имоги, направивши повідомлен ня № С53/14.

Фермерське господ арство “Ольвія” належним чин ом виконало свої зобов' язан ня перед новим кредитором - То вариством з обмеженою відпов ідальністю “Транс-Логістік-П люс”, сплативши на його корис ть 3580054,09 грн. вартості збитків, щ о підтверджується наданими п латіжними дорученнями.

В силу приписів пун кту 1 статті 526 Цивільного коде ксу України передбачено, що з обов' язання має виконуват ися належним чином відповідн о до умов договору та вимог Ци вільного кодексу України, ін ших актів цивільного законод авства, а за відсутності таки х умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно с тавляться.

Колегія суддів зв ертає увагу на те, що статтею 1 81 Господарського кодексу Укр аїни визначено, що господарс ький договір за загальним пр авилом викладається у формі єдиного документа, підписано го сторонами та скріпленого печатками. Допускається укла дення господарських договор ів у спрощений спосіб, тобто ш ляхом обміну листами, факсог рамами тощо, а також шляхом пі дтвердження прийняття до вик онання замовлень, якщо закон ом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку ук ладення даного виду договорі в.

Зі змісту статті 638 Цивіл ьного кодексу України вбачає ться, що договір є укладеним, я кщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотни х умов договору, якими є умови про предмет договору, умови, щ о визначені законом як істот ні або є необхідними для дого ворів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бу ти досягнуто згоди. Аналогіч ні положення містить стаття 180 Господарського кодексу Укр аїни.

Наведені в сукупності вищ евказані обставини дають під стави колегії суддів зазначи ти, що позивачем та відповіда чем в момент вчинення оспорю ваного договору додержані вс і необхідні вимоги чинного з аконодавства України, а саме : він підписаний двома сторон ами, в договорі зазначені усі суттєві умови, що характерні для договору уступки вимоги : предмет, права нового кредит ора, зобов' язання первісног о кредитора, відповідальніст ь сторін, а також порядок внес ення змін в цей договір.

Крім того, позивач та відпов ідач вчинили дії спрямовані на виконання умов договору, а саме: первісний кредитор пер едав новому кредитору право вимоги, а боржник в свою чергу сплатив на користь останньо го 3580054,09 грн. вартості збитків.

Оцінюючи обґрунтованіст ь позовної заяви Закритого а кціонерного товариства “Агр отехнологічна компанія “Под олія”, колегія суддів вважає за необхідне зауважити наст упне.

Відповідно до приписів ст атті 215 Цивільного кодексу Укр аїни правовою підставою неді йсності правочину є факт нед одержання однією стороною чи всіма сторонами вимог, встан овлених частинами 3, 5, 6 статті 2 03 Цивільного кодексу України . За ступенем недійсності пра вочину всі правочини поділяю ться на абсолютно недійсні з моменту їх вчинення (нікчемн і) та відносно недійсні (оспор ювані), які можуть бути визнан і недійсними, але за певних ум ов.

Згідно частин 1, 2, 5 статті 203 Ци вільного кодексу України змі ст правочину не може супереч ити діючому законодавству, а також моральним засадам сус пільства. Особа, яка вчиняє пр авочин, повинна мати необхід ний обсяг цивільної дієздатн ості. Правочин має бути спрям ований на реальне настання п равових наслідків, що обумов лені ним.

У відповідності до статтей 15, 16 Цивільного кодексу Україн и визнання правочину недійсн им є одним із способів захист у цивільного права та інтере су у разі його порушення, неви знання або оспорювання. Анал огічно стаття 20 Господарсько го кодексу України передбача є можливість визнання недійс ними господарських угод з пі дстав, передбачених законом з метою захисту прав і законн их інтересів суб'єкта господ арювання.

Отже, господарський догові р може бути визнано недійсни м за наявності двох умов: перш а - це порушення ним прав та/а бо охоронюваних законом інте ресів позивача; друга - це на явність передбачених законо м підстав для визнання догов ору недійсним.

В даному випадку зміст дого вору не суперечить діючому з аконодавству, сторони при йо го укладенні дійшли згоди ст осовно всіх істотних умов до говору, та своїми діями щодо в иконання умов договору підтв ердили те, що спірний договір був спрямований на реальне н астання правових наслідків.

Таким чином, вимога позивач а про визнання недійсним дог овору уступки вимоги є необґ рунтованою.

Між тим, вирішуючи спір, кол егія суддів зазначає, що згід но з пункту 1 Роз' яснень Вищо го Арбітражного суду України № 02-5/111 від 12.03.1999 року «Про деякі п итання практики вирішення сп орів, пов'язаних з визнанням у год недійсними»вирішуючи сп ори про визнання угод недійс ними, господарський суд пови нен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'яз ує визнання угод недійсними і настання відповідних наслі дків, а саме: відповідність зм істу угод вимогам закону; дод ержання встановленої форми у годи; правоздатність сторін за угодою; у чому конкретно по лягає неправомірність дій ст орони та інші обставини, що ма ють значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до вимог части ни 1 статті 626, статті 627, частини 1 статті 628 Цивільного кодексу України договором є домовле ність двох або більше сторін , спрямована на встановлення , зміну або припинення цивіль них прав та обов'язків. Відпов ідно до статті 6 Цивільного ко дексу України сторони є віль ними в укладенні договору, ви борі контрагента та визначен ні умов договору з урахуванн ям вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавс тва, звичаїв ділового оборот у, вимог розумності та справе дливості. Зміст договору ста новлять умови (пункти), визнач ені на розсуд сторін і погодж ені ними, та умови, які є обов'я зковими відповідно до актів цивільного законодавства.

На підставі вивчення матер іалів справи колегія суддів зазначає, що спірний договір укладено згідно з вимогами Ц ивільного кодексу України, Г осподарського кодексу Украї ни та підписаний уповноважен ими представниками юридични х осіб.

Колегія суддів, оцінюючи до води позивача про визнання д оговору уступки права вимоги недійсним, виходить з того, що позивач відповідно до статт і 33 Господарського процесуал ьного кодексу України повине н довести ті обставини, на які він посилається як на підста ву своїх вимог і разом з тим, в ідповідно до статті 204 Цивільн ого кодексу України приймає презумпцію правомірності пр авочину - договору уступки в имоги.

Натомість, надані позиваче м як під час розгляду справи в суді першої інстанції, так і н а вимогу суду апеляційної ін станції документи не доводят ь того, що відповідачем були порушені вимоги статтей 203, 215, 509 -516 Цивільного кодексу України , що могло б бути підставою для визнання укладеного між поз ивачем та відповідачем догов ору уступки права вимоги - нед ійсним.

Наведене вище не суперечит ь загальним засадам цивільно го судочинства: справедливос ті, добросовісності та розум ності.

Відповідно до статті 43 Госп одарського процесуального к одексу України господарськи й суд оцінює докази за своїм в нутрішнім переконанням, що ґ рунтується на всебічному, по вному і об' єктивному розгля ді в судовому процесі всіх об ставин справи в їх сукупност і, керуючись законом.

Виходячи з вищевикладеног о, колегія суддів дійшла висн овку, що рішення господарськ ого суду Полтавської області від 30 червня 2011 року підлягає с касуванню, як таке що прийнят е з неправильним застосуванн ям норм матеріального права, а у задоволенні позову Закри того акціонерного товариств а “Агротехнологічна компані я “Подолія” слід відмовити.

На підставі викладеного та керуючись статтями 33, 43, 99, 101, пун ктом 2 статті 103, пунктами 1, 4 стат ті 104, статтею 105 Господарського процесуального кодексу Укра їни, колегія суддів ,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апел яційну скаргу Фермерського господарства “Ольвія” с. Мат усів, Шполянський район, Черк аська область задовольнити.

Рішення господарського с уду Полтавської області від 30 червня 2011 року по справі № 18/1449/11 скасувати.

Прийняти нове рішення.

В задоволенні поз овних вимог Закритого акціон ерного товариства “Агротехн ологічна компанія “Подолія” , м.Київ відмовити.

Постанова набирає чиннос ті з дня її проголошення і мож е бути оскаржена до Вищого го сподарського суду України пр отягом 20-ти днів.

Головуючий судд я Істоміна О.А.

суддя Барбашова С.В.

суддя Білецька А.М.

Повний текст постанови підписано 15 листопада 2011 року.