Постанова

від 24.07.2008 по справі 47/68

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

47/68

      КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 24.07.2008                                                                                           № 47/68

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:          Смірнової  Л.Г.

 суддів:            Коротун  О.М.

          Калатай  Н.Ф.

 при секретарі:           Царук І.О.

 За участю представників:

 від позивача - Височанський З.М. – представник за дов. № 020 від 07.07.2008;

 від відповідача -Білошук Т.К. – представник за дов. № 117-дов. від 08.07.2008;

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Нафтовик"

 на рішення Господарського суду м.Києва від 20.05.2008

 у справі № 47/68 (Станік С.Р.)

 за позовом                               Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Нафтовик"

 до                                                   ЗАТ "Укрнадрасервіс"

 третя особа відповідача            

 третя особа позивача                      

 про                                                  стягнення 15059,04 грн.

 Товариство з обмеженою відповідальністю „Науково-виробниче підприємство „Нафтовик” (далі – позивач) у березні 2008 року звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Закритого акціонерного товариства „Укрнадрасервіс” (далі - відповідач) про стягнення з останнього 13 173, 33грн. основного боргу, 312,49 грн. витрат з урахуванням індексу інфляції, 1 178,02 грн. пені, 395,20 грн. 3% річних та судових витрат.

Рішенням господарського суду міста Києва від 20.05.2008 у справі 47/68 в позові відмовлено повністю. Рішення мотивоване тим, що позивачем не доведено та не підтверджено належними та допустимими доказами надсилання відповідачу акту здачі-приймання робіт по першому етапу. Тому суд першої інстанції прийшов до висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача 13 173,33 грн. за виконання позивачем робіт не доведено належними та допустимими в розумінні ст.ст. 34, 35 ГПК України доказами.

           Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 20.05.2008 у справі № 47/68 та прийняти нове рішення про задоволення позову в повному обсязі.

          Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 20.06.2008 у справі № 47/68 відновлено строк подання апеляційної скарги, скарга прийнята до розгляду та порушено апеляційне провадження.

Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з підстав неповного з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; невідповідність висновків суду обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального та процесуального права.

Крім того, апелянт зазначив, що з акту про використання матеріалів при проведенні водоізоляційних робіт на свердловині № 2 Красноярського родовища від 18.12.2006 вбачається, що, жодних претензій до матеріалів та якості проведених робіт з боку представників відповідача не було. Вказаний факт, на думку апелянта, свідчить про виконання як робіт по першому – не оплаченому, так і по другому – оплаченому етапі робіт.

Таким чином, на думку апелянта, рішення суду було винесено з порушенням норм процесуального і матеріального права.

          У відзиві на апеляційну скаргу та в судовому засіданні представник відповідача заперечував проти доводів апеляційної скарги, просив залишити рішення господарського суду міста Києва від 20.05.2008 № 47/68 без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Розпорядженням Голови Київського апеляційного господарського суду  № 01-23/1/2 від 04.07.2008 „Про зміну складу колегії суддів” в зв'язку з виходом судді Смірнової Л.Г. з щорічної відпустки, яка входить до простійного складу колегії, було доручено розгляд апеляційної скарги у справі № 47/68 колегії суддів у складі: Смірнової Л.Г. головуючий суддя, суддів          Алданової С.О., Коротун О.М.

08.07.2008 в судовому засіданні Київського апеляційного господарського суду на підставі ст. 77 ГПК України оголошувалась перерва до 15.07.2008.

Розпорядженням В.о. Голови Київського апеляційного господарського суду № 01-23/1/2 від 14.07.2008 „Про зміну складу колегії суддів” в зв'язку з виходом судді Алданової С.О. в щорічну відпустку, яка входить до постійного складу колегії, доручено розгляд апеляційної скарги у справі № 47/68 колегії суддів у складі: Смірнової Л.Г. головуючий суддя, суддів Коротун О.М., Попікової О.В.

Представник позивача 15.07.2008 в судовому засіданні Київського апеляційного господарського суду надав клопотання про долучення до матеріалів справи оригіналу чеку № 4445 надсилання рекомендованого листа від 18.01.2007 до м. Києва ЗАТ „Укрнадрасервіс” та завірену копію виписки з книги реєстрації вихідної кореспонденції ТзОВ НВП „Нафтовик”.

15.07.2008 ухвалою Київського апеляційного господарського суду відкладався розгляд справи до 24.07.2008 на підставі п. 3 ч. 1 ст. 77 ГПК України у зв'язку з необхідністю витребування нових доказів. Даною ухвалою було зобов'язано відповідача надати суду докази (в разі наявності) неотримання кореспонденції за чеком № 4445, за яким відповідачу було надіслано рекомендований лист № 02 від 18.01.2007.

Розпорядженням Голови Київського апеляційного господарського суду  № 01-23/1/2 від 23.07.2008 „Про зміну складу колегії суддів” в зв'язку з виробничою необхідністю, було доручено розгляд апеляційної скарги у справі № 47/68 колегії суддів у складі: Смірнової Л.Г. головуючий суддя, суддів          Коротун О.М., Калатай Н.Ф.

24.07.2008 на підставі ст. 4-6 ГПК України та ч. 3 ст. 13 Закону України „Про судоустрій України” розгляд апеляційної скарги розпочато спочатку новим складом суду, який прийняв дану постанову.

24.07.2008 в судовому засіданні Київського апеляційного господарського суду представник відповідача надав витяги з журналу вхідної кореспонденції та оригінал журналу на огляд.

Розглянувши апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Київський апеляційний господарський суд

ВСТАНОВИВ:

 Як правильно з'ясовано судом першої інстанції, 04.12.2006 між позивачем Товариством з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство „Нафтовик” в якості виконавця, та відповідачем - Закритим акціонерним товариством „Укрнадрасервіс”, в якості замовника, було укладено договір № 33 (аркуш справи 6, далі - договір), предметом якого є проведення виконавцем (позивачем) робіт по впровадженню технологій обмеження водоприпливу за допомогою полімерних матеріалів.

Відповідно до ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи Київський апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу, також апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення господарського суду у повному обсязі.

Як правильно встановлено судом першої інстанції, відповідно до п. 1.2 договору зміст, порядок та умови виконання основних етапів, визначені у календарному плані робіт, який є невід'ємною частиною цього договору.

Пунктами 2.1, 2.2 договору зазначено, що за впровадження технологій обмеження водоприпливу за допомогою полімерних матеріалів, замовник (відповідач) перераховує виконавцю (позивачу) відповідно протоколу про договірну ціну: 23 823,33 грн., оплата проводиться згідно акту, який підготовлений виконавцем (позивачем) та підписаний замовником (відповідачем).

Пунктом 3.1 договору передбачено, що передача підготовленої документації, у відповідності до календарного плану здійснюється супроводжуючими документами виконавця (позивача) за погодженням з замовником (відповідачем).

Відповідно до п. 3.2 договору по етапах реалізації робіт, згідно календарного плану робіт, замовник (відповідач) та виконавець (позивач) складають двосторонні акти.

Київський апеляційний господарський суд, дослідивши наявні матеріали справи дійшов висновку, що господарський суд першої інстанції неправомірно відмовив позивачу у задоволенні позову з огляду на наступне.

Протоколом про узгодження договірної ціни на виконання робіт (додаток 1 до договору, аркуш справи 8) сторони досягли згоди про узгодження розміру договірної ціни на впровадження технології обмеження водоприпливу за допомогою полімерних матеріалів, яка становить 23 823, 33 грн.

Відповідно до календарного плану робіт (додаток № 2 до договору, аркуш справи 9), який є невід'ємною частиною договору № 33 від 04.12.2006, виконання робіт по впровадженню технологій обмеження водоприпливу за допомогою полімерних матеріалів відбувалося шляхом проведення двох етапів робіт: перший –складання планів робіт, підготовка реагентів згідно плану робіт (розрахункова ціна першого етапу складає 13 173,33 грн.), другий – проведення робіт на свердловині, аналіз результатів, (розрахункова ціна другого етапу складає 10 650,00 грн.), загальна ціна договору - 23 823,33 грн.

Як правильно з'ясовано судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, акт здачі-приймання робіт по другому етапу (підписаний сторонами) до договору № 33 від 04.12.2006, містить графу, в якій зазначено, що позивачем виконано роботи згідно календарного плану робіт, а саме проведено роботи на свердловині № 2 Краснозаярського родовища, а відповідачем прийнято зазначені роботи на суму 10 650,00 грн.

Матеріали справи містять належним чином засвідчену копію акту здачі-приймання робіт по другому етапу, оригінал зазначеного акту здачі-приймання робіт по другому етапу, який підписаний виконавцем (позивачем) та замовником (відповідачем) без зауважень та заперечень щодо обсягів, якості, вартості виконаних робіт та скріплені печатками підприємств позивача та відповідача, досліджено в судовому засіданні апеляційної інстанції.

Згідно акту здачі-приймання робіт по першому етапу до договором № 33 від 04.12.2006 (аркуш справи 11), позивачем виконано роботи згідно календарного плану робіт, а саме складено плани робіт, підготовлено реагенти згідно плану робіт на суму 13 173,33 грн., який односторонньо підписаний позивачем, підпис вповноваженої особи та відтиск печатки підприємства відповідача на даному акті відсутні.

В судовому засіданні Київського апеляційного господарського суду було оглянуто оригінали даних актів здачі-приймання робіт за першим та другим етапом за договором № 33 від 04.12.2006.

Як правильно з'ясовано судом першої інстанції та не заперечується відповідачем по справі, позивач по договору № 33 від 04.12.2006, згідно акту здачі-приймання робіт по другому етапу на суму 10 650,00 грн. виконав роботи на свердловині № 2 Краснозаярського родовища щодо впровадження технології обмеження водоприпливу, а відповідач зазначені роботи прийняв та оплатив у повному розмірі –10 650,00 грн.

Разом з цим, Київський апеляційний господарський суд не погоджується з доводами суду першої інстанції, що позивачем не доведено надсилання відповідачу акту здачі-приймання робіт по першому етапу на суму 13 173,33 грн., оскільки, представник позивача у відповідності до ст.ст. 33, 34, 101 ГПК України надав докази направлення листа № 002 від 18.01.2007, згідно з яким на адресу відповідача було направлено два акти-здачі приймання робіт по двох етапах, один з яких - акт-здачі приймання робіт по першому етапу ,а саме оригінал чеку № 4445 від 18.01.2007. При цьому сторона обґрунтовує неможливість надання цього доказу суду першої інстанції необхідним терміном часу для знаходження його в архіві бухгалтерії.

Таким чином, Київський апеляційний господарський суд дійшов висновку, що згідно супроводжувального листа № 002 від 18.01.2007, належним чином засвідчена копія якого знаходиться в матеріалах справи, позивач направив відповідачу акт здачі-приймання робіт по першому етапу та акт здачі-приймання робіт по другому етапу.

Частина 1 ст. 33 ГПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Судом апеляційної інстанції в цій частині не приймаються докази неотримання відповідачем листа № 002 від 18.01.2007, а саме витяг з журналу вхідної кореспонденції, оскільки даний витяг є одностороннім доказом.

Згідно ч. 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Тоді як, стосовно факту надсилання листа № 002 від 18.01.2007 та акту здачі-приймання робіт по першому етапу, позивач надав належні та допустимі докази в розумінні ст.ст. 34, 35, 101 ГПК України в підтвердження даного факту.

В свою чергу, відповідачем не доведено неодержання ним акту здачі-приймання робіт по першому етапу. Крім того, не підписання даного акту здачі-приймання робіт відповідачем не стверджує про невиконання позивачем роботи по першому етапу, тоді як роботи по другому етапу були виконані.

Крім того, Київський апеляційний господарський суд, дослідивши матеріали справи, приймає доводи апелянта, що, як вбачається з акту про використання матеріалів при проведенні водоізоляційних робіт на свердловині № 2 Краснозаярського родовища від 18.12.2006 (аркуш справи 14), жодних претензій до матеріалів та якості проведених робіт з боку представників відповідача не було, вказаний факт дає підстави стверджувати про виконання позивачем робіт як по першому, так і по другому акту здачі-приймання робіт.

З огляду на викладене, Київський апеляційний господарський суд не приймає доводи відповідача, викладені у відзиві на апеляційну скаргу, що підтвердженням невиконання умов договору є вимушена консервація, про що свідчать відповідні акти від 31.07.2007, 01.11.2007, 01.02.2008, як необґрунтовані.

Відповідно до ст. 853 ЦК України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Стаття 173 ГК України господарським зобов'язання визнає таке зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. 175 ГК України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок, зокрема, договору; одностороння  відмова від виконання зобов'язання за загальним правилом не допускається.

З огляду на викладене, Київський апеляційний господарський суд дійшов висновку про задоволення позовної заяви в частині основного боргу.

В частині позовної вимоги стосовно стягнення з відповідача 312,49 грн. витрат з урахуванням індексу інфляції, 1 178,02 грн. пені та 395,20 грн. 3% річних, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що господарським судом міста Києва неправомірно було відмовлено позивачу в частині стягнення індексу інфляції, пені та 3% річних.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених Господарським кодексом України, іншими законами або договором.

Частина 1 ст. 216 Господарського кодексу України передбачає, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставі і в порядку передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. Виходячи з положень ч.1 ст. 230 Господарського кодексу України , штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст. 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” розмір пені, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Тому на підставі п. 4.1. договору, з відповідача підлягає стягненню пеня, заявлена позивачем, розрахунок якої перевірено судом.

Згідно ст. 625 ЦК України, боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення а також, три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів. Тому з відповідача підлягає стягненню 3% річних та інфляційні за період з 2006 по травень 2007. Розмір сум перевірено судом, він відповідає матеріалам справи.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 104 ГПК України, колегія суддів дійшла висновку, що рішення господарського суду міста Києва від 13.11.2007 по даній справі підлягає скасуванню з підстав неповного з'ясування обставин справи, що мають значення для справи з прийняттям нового рішення про задоволення позову повністю в порядку п. 2 ч. 1 ст. 103 ГПК України, а апеляційна скарга - задоволенню.

В порядку п. 10 ч. 2 ст. 105 ГПК України Київський апеляційний господарський суд здійснює новий розподіл судових витрат у разі скасування рішення.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладається, зокрема, при задоволенні позову - на відповідача

Таким чином, судові витрати покладаються за розгляд справи в першій інстанції на відповідача. За розгляд справи в суді апеляційної інстанції судові витрати також підлягають стягненню з відповідача на користь апелянта.

Керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 99, 101, 103-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд –

ПОСТАНОВИВ:

 1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Науково-виробниче підприємство „Нафтовик” задовольнити.

2.  Рішення господарського суду міста Києва від 20.06.2008 по справі         № 47/68 скасувати повністю і прийняти нове рішення.

 3.   Позов по даній справі задовольнити повністю.

          4. Стягнути з Закритого акціонерного товариства „Укрнадрасервіс” (01034, м. Київ, вул. Ярославів Вал, 33-б; р/р 26008012816861 в АКБ „Укрексімбанк” м. Київ МФО 380333, код ЗКПО 30216846) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Науково-виробниче підприємство „Нафтовик” (76019, м. Івано-Франківськ, вул. Тичини, 8а/238 р/р 260077765 в Івано-Франківській філії ВАТ СКБ „Дністер”, МФО 336923, код за ЄДРПОУ 33162390) 13 173,33 грн. основного боргу, 312,49 грн. витрат з урахуванням індексу інфляції, 1 178,02 грн. пені, 395,20 грн. 3% річних, 150,69 грн. державного мита за розгляд справи в суді першої інстанції та 118 грн. за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          5. Стягнути з Закритого акціонерного товариства „Укрнадрасервіс” (01034, м. Київ, вул. Ярославів Вал, 33-б; р/р 26008012816861 в АКБ „Укрексімбанк” м. Київ МФО 380333, код ЗКПО 30216846) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Науково-виробниче підприємство „Нафтовик” (76019, м. Івано-Франківськ, вул. Тичини, 8а/238 р/р 260077765 в Івано-Франківській філії ВАТ СКБ „Дністер”, МФО 336923, код за ЄДРПОУ 33162390) 75,35 грн. державного мита за розгляд справи в суді апеляційної інстанції.

6.  Видачу наказів доручити господарському суду міста Києва.

7.  Матеріали справи повернути до господарського суду міста Києва

 Головуючий суддя                                                                      Смірнова  Л.Г.

 Судді                                                                                          Коротун  О.М.

                                                                                          Калатай  Н.Ф.

 28.07.08 (відправлено)