Рішення

від 16.10.2006 по справі 39/282

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

39/282

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  39/282

16.10.06

За позовом     Приватного підприємства "МК Інтер-Прес"

до                    Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр дистриб"юції преси"

про                  стягнення 6505,53 грн.

Суддя  Гумега О.В.

Представники:

Від позивача: Михайленко Т.М. (довіреність від 16.10.2006 р.)

Від відповідача: не з‘явилися.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач звернувся з позовом про стягнення з відповідача 6505,53 грн. заборгованості за договором № 41 про оптову реалізацію періодичних видань на умовах комісії від 04.05.2005 року. Зазначена сума включає в себе: суму основного боргу з врахуванням індексу інфляції в розмірі 5863,58 грн., штрафні санкції в розмірі 541,25 грн. та три відсотки річних в розмірі 100,70 грн. Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що на виконання вимог зазначеного договору поставив відповідачу на реалізацію періодичні видання друкованих засобів масової інформації, проте, відповідач в порушення умов договору зобов‘язання по оплаті отриманої продукції не виконав. Позивач також просить покласти на відповідача судові витрати, пов‘язані з розглядом цієї справи.

     Позивач у позовній заяві просив суд вжити заходи до забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно та грошові кошти, що належать відповідачу.   

Відповідно до ст. 66 ГПК України, господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду. Проте, позивач не зазначив на яке майно та на які грошові кошти він просить накласти арешт, а також не надав доказів в обгрунтування того, що невжиття  заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно та грошові кошти, які знаходяться у відповідача, утруднить чи зробить неможливим виконання рішення господарського суду. За таких обставин, в задоволенні клопотання позивача про забезпечення позову судом було відмовлено.

        Ухвалою суду від 13.09.2006 р. порушено провадження у справі.

        Відповідач у судові засідання не з‘явився, відзив на позовну заяву не надав, про час та місце розгляду справи повідомлений у встановленому порядку.

      Ухвалою суду від 25.09.2006 р. розгляд справи відкладався, відповідно до ст. 77 ГПК України.

В судовому засіданні, призначеному на 16.10.2006 р., за згодою сторони, оголошувалися вступна та резолютивна частини рішення.

Відповідно до ст. 75 ГПК України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами, оскільки відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи відповідачем  не подано.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, оглянувши в судових засіданнях оригінали документів, копії яких знаходяться в матеріалах справи, Господарський суд міста Києва, -

                                                      ВСТАНОВИВ:

04.05.2005 року між Приватним підприємством “МК Інтер-Прес” (позивачем) і Товариством з обмеженою відповідальністю “Центр дистриб‘юції преси” (відповідачем) укладено договір № 41 про оптову реалізацію періодичних видань на умовах комісії, відповідно до п. 1.1. якого комісіонер (відповідач) у порядку та на умовах, визначених цим договором та чинним в Україні законодавством, за винагороду зобов‘язався здійснювати за рахунок та за дорученням комітента (позивача) такі юридичні та фактичні дії від свого імені: замовляти, приймати та реалізовувати від свого імені газету (журнал) згідно додатку № 1, далі видання. Термін дії договору було визначено сторонами з моменту його підписання, тобто з 04.05.2005 року і до 31.12.2005 року (п. 6.1. договору).

Відповідно до умов договору (п.2.1.) комісіонер (відповідач) зобов‘язався: приймати та реалізовувати видання на умовах договору (пп. 2.1.1.); складати за місяць реалізації видання звіт комісіонера щодо обсягів накладу видання, які були отримані від комітента, обсягів реалізованих та нереалізованих примірників видання (додаток № 2), підписати його, передати на підпис комітенту та перераховувати комітенту грошові кошти, отримані від реалізації видання на умовах, встановлених договором не пізніше 15 числа кожного наступного за звітним календарного місяця.

Сторонами було погоджено, що прийом-передача видання здійснюється згідно супроводжувальних документів комітента, які надаються у 2-х примірниках та повинні містити у собі відомості про назву видання, дату випуску, ціну, кількість примірників, суму поставки (п. 3.1. договору). Прийом-передача видання, згідно п. 3.2. договору, підтверджується підписами та печатками (штампом) обох сторін, комісіонера та комітента, на накладних, що супроводжують видання –по одному екземпляру кожній стороні (п. 3.2. договору).

Відповідно до п. 3.4. договору нереалізовані примірники видання можуть бути вивезені комітентом зі складу комісіонера після підписання звіту комісіонером, як за ініціативою комітента, так і на вимогу комісіонера, в узгоджений сторонами строк, але не пізніше ніж через 5 календарних днів після отримання комітентом такої вимоги.

За погодженням сторін (п. 4.1.) комісійна винагорода комісіонера визначається як різниця між сукупною ціною реалізованих примірників видання, ціна яких визначена у додатку №1 до даного договору, та сукупною ціною, за яку вони фактично були реалізовані комісіонером. Комісіонер самостійно відраховує належну йому за договором комісійну винагороду з грошових коштів, що надійшли до нього для комітента, та лишає дані кошти у своїй власності.

Зібрані у справі докази свідчать, що позивач на виконання умов договору № 41 про оптову реалізацію періодичних видань на умовах комісії від 04.05.2005 р. передав відповідачу для подальшої реалізації товар на загальну суму 9597,19 грн., що підтверджується видатковими накладними: № РН-009507 від 27.05.2005 р. на суму 468,00 грн., № РН-009575 від 08.06.2005 р. на суму 124,00 грн., № РН-009687 від 10.06.2005 р. на суму 486,00 грн., № РН-009832 від 21.06.2005 р. на суму 110,00 грн., № РН-009914 від 24.06.2005 р. на суму 378,00 грн., № РН-010009 від 05.07.2005 р. на суму 124,00 грн., № РН-010112 від 08.07.2005 р. на суму 450,00 грн., № РН-010185 від 19.07.2005 р. на суму 110,00 грн., № РН-010313 від 22.07.2005 р. на суму 378,00 грн., № РН-010412 від 08.08.2005 р. на суму 601,60 грн., № РН-010575 від 25.08.2005 р. на суму 450,00 грн., № РН-010663 від 26.08.2005 р. на суму 50,00 грн., № РН-010788 від 05.09.2005 р. на суму 450,00 грн., № РН-011176 від 10.10.2005 р. на суму 184,00 грн., № РН-010863 від 12.09.2005 р. на суму 184,00 грн., № РН-011012 від 26.09.2005 р. на суму 50,00 грн., № РН-011118 від 03.10.2005 р. на суму 702,00 грн., № РН-011325 від 17.10.2005 р. на суму 540,00 грн., № РН-011362 від 24.10.2005 р. на суму 50,00 грн., № РН-011432 від 28.10.2005 р. на суму 522,00 грн., № РН-011553 від 07.11.2005 р. на суму 124,00 грн., № РН-011671 від 11.11.2005 р. на суму 540,00 грн., № РН-011789 від 21.11.2005 р. на суму 50,00 грн., № РН-011840 від 26.11.2005 р. на суму 558,00 грн., № РН-012047 від 09.12.2005 р. на суму 540,00 грн., № РН-011737 від 14.11.2005 р. на суму 60,00 грн., № РН-011968 від 05.12.2005 р. на суму 184,00 грн., № РН-012142 від 19.12.2005 р. на суму 50,00 грн., № РН-012189 від 23.12.2005 р. на суму 558,00 грн., № РН-0000398 від 10.03.2006 р. на суму 124,00 грн., № РН-0000627 від 04.04.2006 р. на суму 74,00 грн.

Зобов‘язання по оплаті наданих позивачем послуг відповідачем не виконано в повному обсязі та повернув частину нереалізованого товару на суму 3763,19 грн., що підтверджується видатковими накладними (повернення): № 1.-0001155 від 25.06.2005 р. на суму 105,32 грн., № 1.-0001156 від 25.06.2005 р. на суму 7,92 грн., № 1.-0001842 від 21.07.2005 р. на суму 244,03 грн., № 1.-0002763 від 29.08.2005 р. на суму 69,86 грн., № 1.-0002944 від 06.09.2005 р. на суму 91,86 грн., № 1.-0003284 від 16.09.2005 р. на суму 35,64 грн., № 1.-0003831 від 03.10.2005 р. на суму 287,76 грн., № 1.-0004217 від 17.10.2005 р. на суму 375,43 грн., № 1.-0004840 від 08.11.2005 р. на суму 83,56 грн., № 1.-0004579 від 08.11.2005 р. на суму 89,48 грн., № 1.-0005298 від 25.11.2005 р. на суму 353,06 грн., № 1.-0005400 від 30.11.2005 р. на суму 100,82 грн., № 1.-0005403 від 07.12.2005 р. на суму 36,38 грн., № 1.-0005610 від 08.12.2005 р. на суму 50,40 грн., № 1.-0005920 від 22.12.2005 р. на суму 140,73 грн., № 1.-0006083 від 31.12.2005 р. на суму 494,13 грн., № ЦДП0000058 від 03.02.2006 р. на суму 14,53 грн.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем становить по зазначеному договору 5834,41 грн.  

Згідно із ст. 14 ЦК України, цивільні обов‘язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (526 ЦК України).

Згідно ст. 1011 ЦК України за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов‘язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента.

Частиною 1 ст. 1013 ЦК України встановлено, що комітент повинен виплатити комісіонерові плату в розмірі та порядку, встановлених у договорі комісії.

Одностороння відмова від зобов‘язання, в силу ст. 525 ЦК України, не допускається.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов‘язання, на вимогу кредитора зобов‘язаний  сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача суми основного боргу з урахуванням індексу інфляції в розмірі 5863,58 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Позивачем заявлено позовні вимоги про стягнення з відповідача також суми штрафних санкцій (пені) в розмірі 541,25 грн. та трьох відсотків річних в розмірі 100,70 грн.

Пунктом 1 ст. 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов‘язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов‘язання (ч. 1 ст. 549 ЦК України).

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов‘язання за кожен день прострочення виконання (ч. 2 ст. 549 ЦК України).  

В силу п. 1. ст. 547 ЦК України, правочин щодо забезпечення виконання зобов‘язання вчиняється у письмовій формі.

Пунктом 5.4. договору № 41 про оптову реалізацію періодичних видань на умовах комісії від 04.05.2005 р. передбачено, що за невиконання комісіонером п. 4.1. даного договору комісіонер сплачує комітенту пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми за кожний день прострочення.

У відповідності із ч. 3 ст. 549 ЦК України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов‘язання за кожен день прострочення виконання.

За таких обставин, вимоги позивача про стягнення з відповідача суми пені в розмірі 541,25 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов‘язання, на вимогу кредитора зобов‘язаний  сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача трьох процентів річних в розмірі 100,70 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

У відповідності із ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень. Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, стороні на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує державне мито за рахунок другої сторони, а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. За таких обставин, витрати по сплаті державного мита в розмірі 102,00 грн. та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118,00 грн. покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити повністю.

           Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Центр дистриб‘юції преси” (04070, м. Київ, вул. Боричів тік, 35; код ЄДРПОУ № 33404782, рахунки в банку невідомі), а у разі відсутності грошових коштів - з будь-якого іншого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду на користь Приватного підприємства “МК Інтер-Прес” (03061, м. Київ, вул. Героїв Севастополя, 33; код ЄДРПОУ № 24735769; рахунок № 26000014030836 в Київській філії ВАТ “Укрексімбанк” м. Києва, МФО 380333) 5863,58 грн. (п‘ять тисяч вісімсот шістдесят три гривні 58 коп.) основного боргу з врахуванням індексу інфляції, 541,25 грн. (п‘ятсот сорок одну гривню 25 коп.) штрафних санкцій (пені), 100,70 грн. (сто гривень 70 коп.) три відсотки річних, 102 (сто дві) грн. держмита та 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

2.          Видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

  Суддя                                                                                                 Гумега О. В.