Справа №2-а-215/ 2009р.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 травня 2009 р. м.Яремче
Яремчанський міський суд Івано-Франківської області в складі: головуючого - судді Гандзюка Д.М.
секретаря Вацик Х.М.
з участю: позивачки ОСОБА_1
представника відповідача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Яремче адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м.Яремче про визнання неправомірними дії відповідача щодо невиплати підвищеного розміру пенсії та стягнення недоплаченої щомісячної державної допомоги, -
встановив:
Позивачка звернулася в суд з позовом про визнання неправомірними дії відповідача щодо відмови підвищити пенсію як дитині війни, стягнути в її користь 3902 гр. 91 коп. недоплаченої щомісячної соціальної допомоги до пенсії за період з 1.01.2006 р. до 1.01.2009 р. та зобов’язати відповідача в подальшому здійснювати підвищення до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком.
Позивачка обґрунтовує свої вимоги тим, що вона є дитиною війни і відповідно до положень ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» її пенсія має бути підвищена на 30 % мінімальної пенсії за віком. Але відповідач не виплачував їй підвищену пенсію в 2006-2008 p.p.
Позивачка в судовому засіданні позов підтримала з наведених підстав і просить задоволити позов.
Представник відповідача в судовому засіданні заперечила заявлені вимоги. Представник обґрунтовує заперечення позову тим, що положення ст.6 Закону «Про соціальний захист дітей війни» фактично були зупинені в 2006-2007 p.p. ОСОБА_3 Конституційного Суду України від 9.07.2007 р. визнано неконституційними норми Закону «Про державний бюджет України на 2007 p.», якими зупинено на 2007 р. дію ст.6 Закону «Про соціальний захист дітей війни». Відповідно до нової редакції ст.6 названого Закону, яка визнана неконституційною ОСОБА_3 Конституційного Суду України від 22.05.2008 p., і постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 р. №530, позивачці з 1.01.2008 р. виплачується підвищення до пенсії в розмірі 10 % мінімальної пенсії за віком. Представник також ствердила, що позивачка пропустила строк позовної давності і неправильно визначила розмір підвищення до пенсії. Тому представник просить відмовити в позові.
Суд, заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши письмові докази та оцінюючи досліджені докази в сукупності, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Поясненнями осіб, які беруть участь у справі, і стверджуються записами у пенсійному посвідченні (а.с.9), встановлено, що позивачка є пенсіонером і має статус дитини війни.
Відповідно до положень ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", дітям війни пенсії або щомісячне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Статтею 110 Закону «Про Державний бюджет України на 2006 рік» встановлено, що вказані пільги дітям війни запроваджуються у 2006 р. поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету. Вказана норма є чинною і порядку підвищення пенсії у 2006 р. по суті не було визначено.
Пунктом 12 статті 71 Закону «Про Державний бюджет України на 2007 рік» було зупинено дію ст.6 Закону «Про соціальний захист дітей війни» на 2007 р. ОСОБА_3 положення пункту 12 ст.71 названого Закону визнано неконституційним і втратило чинність на підставі Рішення Конституційного Суду України від 9.07.2007 p..
Пунктом 41 розділу другого Закону «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» стаття 6 Закону «Про соціальний захист дітей війни» викладена в новій редакції. Норма про внесення змін передбачала, що дітям війни до пенсії виплачується підвищення у розмірі 10 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність і така зміна діяла з 1 січня 2008 p.. ОСОБА_3 Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. названий пункт визнано неконституційним і таким що втратив чинність з дня ухвалення цього Рішення.
В своїх ОСОБА_3 Конституційний Суд України зазначив, що зупинення дії положень законів, якими визначено права і свободи громадян, їх зміст та обсяг, є обмеження прав і свобод і може мати місце лише в умовах воєнного або надзвичайного стану на певний строк. Зупинення дії окремих правових актів і внесення до деяких актів змін призвело до фактичного скасування чи звуження змісту і обсягу існуючих прав і свобод людини і громадянина. Однією з конституційних гарантій прав і свобод людини і громадянина є недопущення їх скасування чи звуження їх змісту та обсягу при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів.
Аналіз названих нормативних актів дає підстави зробити висновок, що положення статті 6 Закону «Про соціальний захист дітей війни» про підвищення пенсії дітям війни на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком діяли з 9.07.2007. до 1.01.2008 р. та з 22.05.2008 р. до 1.01.2009 p.. Згідно Положення про Пенсійний фонд України, Пенсійний фонд України безпосередньо та через утворені територіальні управління призначає пенсії, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій.
Отже, позивачка відповідно до названого Закону має право на підвищення пенсії за вказаний період, а обов’язок підвищити пенсію позивачці належить до компетенції відповідача.
Вимоги позивачки про стягнення в її користь 3902 гр. 91 коп. недоплаченої щомісячної соціальної допомоги до пенсії за період з 1.01.2006 р. до 1.01.2009 р. та зобов’язати відповідача в подальшому здійснювати підвищення до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком суд вважає необгрунтованими з таких підстав. Позивачка неправильно визначила розмір недоплаченого до пенсії підвищення, позаяк у розрахунок включила періоди, протягом яких ст.6 Закону «Про соціальний захист дітей війни» була зупинена. Суд враховує також те, що фінансове забезпечення виплат, передбачених названим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, а Пенсійний фонд України відповідно до покладених на нього завдань, має забезпечити акумулювання таких надходжень до свого бюджету. Не можна також зобов’язати відповідача здійснювати підвищення до пенсії в майбутньому, оскільки позивачка не довела, що її права, свободи та інтереси будуть порушеними в майбутньому.
Відповідно до правил ст. 87 ч.2 Закону України "Про пенсійне забезпечення", суми пенсії, не одержані своєчасно з вини органу, що призначає або виплачує пенсію, виплачується за минулий час без обмеження будь яким строком. Тому суд вважає, що позивачка не пропустила строку позовної давності.
На підставі ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та керуючись ст.ст. 160-162 КАС України, суд, -
постановив:
позов задоволити частково.
Визнати неправомірною бездіяльність управління Пенсійного фонду України в м.Яремче щодо непідвищення розміру пенсії ОСОБА_1 як дитині війни.
Зобов’язати управління Пенсійного фонду України в м.Яремче здійснити щомісячну виплату ОСОБА_1 підвищення до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" за період з 9.07.2007 р. до 1.01.2008 р. та з 22.05.2008 р. до 1.01.2009 p..
В решті вимог відмовити.
Заява про апеляційне оскарження постанови подається протягом 10 днів з дня складання постанови у повному обсязі. Апеляційна скарга подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження до Львівського апеляційного адміністративного суду через Яремчанський міський суд.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано.
Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана протягом 20 днів, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова виготовлена в повному обсязі 28.05.2009 р.
Суд | Яремчанський міський суд Івано-Франківської області |
Дата ухвалення рішення | 27.05.2009 |
Оприлюднено | 14.12.2011 |
Номер документу | 19707388 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Березанський районний суд Миколаївської області
Гапоненко Н.О.
Адміністративне
Яремчанський міський суд Івано-Франківської області
Гандзюк Д. М.
Адміністративне
Косівський районний суд Івано-Франківської області
Гордій В.І.
Адміністративне
Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області
Веселов В.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні