Постанова

від 10.08.2009 по справі 2-а-215/2009

КОЛОМИЙСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2-а-215

2009 р.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 серпня 2009 р. Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області у складі:

головуючого - судді Веселова В.М.

секретаря Іванишин Х.І.

з участю представник позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Коломиї справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Коломийської міської ради Івано-Франківської області про визнання неправомірною бездіяльності відповідача, яка полягає у нездійсненні перерахунку одноразової допомоги на оздоровлення та стягнення недоотриманих сум на оздоровлення, -

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача ОСОБА_2 посилається на те, що позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Внаслідок захворювання, що стало наслідком робіт пов’язаних з ліквідацією наслідків аварії, визнана інвалідом 3 групи, а також її віднесено до 1 категорії осіб, що постраждали внаслідок аварії на Чорнобільській АЕС. Вказує, що у відповідності до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» має право на щорічну допомогу в розмірі 4 мінімальних заробітних плат, однак отримувала в період 2007-2008 роки належну їй допомогу в сумі, яка не відповідає чинному законодавству, а саме Конституції України, а також рішенням Конституційного Суду. Просить стягнути на її користь з Коломийського міського управління праці та соціального захисту населення недоплачену суму заборгованості - допомогу на оздоровлення за період 2007-2008 роки в сумі 4368 грн. В судовому засіданні позивач підтримала позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача - Управління праці та соціального захисту населення Коломийської міської ради в судове засіданні не з’явився, подав заперечення в якому просить слухати справу без участі представника, проти позову заперечує та вказує, що одноразова допомога на оздоровлення виплачується в розмірі п’яти мінімальних заробітних плат з врахуванням порядку, визначеного постановами Кабінету Міністрів України №562 від 12.07.2005 р., №836 від 26.07.1996 р., рішення яких є обов’язковим для виконання усіма органами виконавчої влади незалежно від їх підвідомчої підпорядкованості та форм власності. Вважає, що виплачені позивачу за період 2007-2008 роки суми є обгрунтованими і виплачені у відповідності до вимог діючого законодавства.

Заслухавши пояснення сторін, проаналізувавши матеріали справи, суд прийшов до наступних висновків.

Позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській атомній станції, про що свідчить посвідчення громадянина, який постраждав від наслідків Чорнобильської катастрофи № 102220 від 26.07.2000р. року, а також інвалідом 3 групи у відповідності до довідки висновку МСЕК. Згідно вкладки до посвідчення учасника Чорнобильської катастрофи вона має 1 категорію.

У відповідності з ст. 48 Закону України «Про внесення змін і доповнень до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 1 липня 1992 року 2533-ХІІ, яка почала діяти з 19.12.1991 року щорічна допомога на оздоровлення виплачується в таких розмірах:

- інвалідам І і II груп - у розмірі трьох мінімальних заробітних плат;

- інвалідам III групи - у розмірі двох мінімальних заробітних плат;

Щорічна допомога на оздоровлення виплачується працівникам за місцем роботи при наданні відпустки, непрацюючим громадянам - органами, що виплачують пенсію, в кінці року, дітям - за місцем основної роботи одного з батьків до 1 червня кожного року. У разі виникнення права на щорічну допомогу з різних підстав, передбачених частиною другою цієї статті, надається одна з них, за вибором особи".

Згідно з ст. 48 Закону України «Про внесення змін і доповнень до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" №230\96-ВР від 6.06.1996 року, які вступили в силу з 20.06.1996 року "Щорічна допомога на оздоровлення виплачується в таких розмірах:

інвалідам І і II групи - п’ять мінімальних заробітних плат;

інвалідам III групи, дітям-інвалідам - чотири мінімальні заробітні плати;

Законом України №563-XIV від 25.03.1999 року «Про внесення змін до деяких законів України щодо здійснення окремих виплат органами соціального захисту населення» було внесено зміни до ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", які визначали, що. "Щорічна допомога на оздоровлення виплачується громадянам за місцем їх проживання органами соціального захисту населення".

Законом України Про Державний бюджет України на 2006 рік N 3235-IV, 20.12.2005, дію абзацу другого частини четвертої статті 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» зупинено на 2006 рік в частині виплати компенсацій і допомог у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати.

Законом України Про Державний бюджет України на 2007 рік N 489-V, 19.12.2006, Дію абзацу другого частини четвертої статті 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» зупинено на 2007 рік в частині виплати компенсацій і допомог у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати.

Згідно із ст. 71 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "дія положень цього Закону не може призупинятись іншими законами, крім законів про внесення змін до цього Закону"

Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України "органи державної влади та органами місцевого самоврядування, їх особи, зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України".

За змістом ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. У разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, міжнародному договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Аналогічні роз’яснення містяться у постанові Пленуму Верховного Суду України від 13 червня 2007 року №8 «Про незалежність судової влади», в яких звернуто увагу судів на те, що відповідно до ст. ст. 8,22 Конституції України не підлягають застосуванню судами закони та інші нормативно-правові акти, якими скасовуються конституційні права і свободи людини та громадянина, а також нові закони, які звужують зміст та обсяг встановлених Конституцією України і чинними законами прав і свобод (абз. 1 п.19).

Згідно положень ст. 22 Конституції України, при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Окрім того, встановлений частиною другою статті 95 Конституції України, частиною другою статті 38 Бюджетного Кодексу перелік правовідносин, які регулюються Законом про Державний бюджет України, є вичерпним, а тому цей закон не може скасовувати чи змінювати обсяг прав і обов’язків, пільг, компенсацій і гарантій, передбачених іншими законами України, зокрема, Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», та не може будь-яким чином змінювати визначене іншими законами України правове регулювання суспільних відносин.

Конституційний суд України в своєму рішенні від 9 липня 2007 року №6-рп 2007 року вказав, що зупинення Законом України про Держбюджет України дії інших законів України щодо надання пільг і гарантій, компенсацій, внесення змін до інших законів України, встановлення іншого (додаткового) правового регулювання відносин, ніж передбачено Законами України, не відповідає ст. ст. 1,3 ч.2, ст. 6, ч.2 ст. 8, ч.2 ст. 19, ст. ст. 21,22, п.1 ч.2, ст. 92 ч.ч. 1-3 ст. 95 Конституції України, а також, що Верховна Рада України не повноважна при прийнятті Закону про Держбюджет України включати до нього положення про внесення змін до чинних Законів України, зупиняти дію окремих законів України та\або будь-яким чином змінювати визначене іншими законами України правове регулювання суспільних відносин.

Виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними нормативними актами при вирішенні даного спору підлягає застосуванню саме ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" №796-XII, ст. 76 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік". Норми вище зазначених законів Конституційним судом не визначались антиконституційними.

Суд визначає, що про порушення свого права на отримання допомоги у відповідному розмірі за 2007 рік позивач мав дізнатися в момент отримання такої виплати. Це свідчить про те, що позивачем пропущено передбачений законодавством строк для звернення до суду за захистом своїх прав з позовом про стягнення недоплаченої суми виплати на оздоровлення без поважної причини. Жодного клопотання про поновлення цього строку позивачем до суду не подано, а отже в даному випадку слід застосувати вимоги ст. 99 КАС України.

Керуючись ст. ст. 48,71 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», рішення Конституційного Суду від 9 липня 2007 року № 6-рп 2007 року, ст. ст. 22,152 Конституції України, ст. ст. 71,87,86,94,99, ч.2 ст. 100,159-163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати неправомірною бездіяльність Управління праці та соціального захисту населення Коломийської міської ради щодо здійснення перерахунку одноразової допомоги на оздоровлення за період 2008 року. Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Коломийської міської ради та виплатити на користь ОСОБА_2 недоплачену допомогу на оздоровлення як учаснику ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС, за період 2008 року.

Стягнути з Коломийського міського управління соціального захисту населення на користь держави судовий збір в сумі 24 грн. 20 грн.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Львівського апеляційного адміністративного суду протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження через Коломийський міськрайонний суд.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Коломийський міськрайонний суд протягом 10 днів з дня її проголошення.