Ухвала

від 06.12.2011 по справі 732-2009

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

732-2009

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 317

УХВАЛА

< Список (При необходимости выбрать) > 

< Список (При необходимости выбрать) > 

06.12.2011Справа №5002-28/732-2009

За позовом – Колективного підприємства «Керченське підрядне спеціалізоване ремонтно-будівельне управління зеленого будівництва і комплексного благоустрою», м. Керч.

До відповідача – Управління житлово-комунального господарства Керченської міської ради, м. Керч.

Про стягнення 391 524,59 грн.

За скаргою – Колективного підприємства «Керченське підрядне спеціалізоване ремонтно-будівельне управління зеленого будівництва і комплексного благоустрою», м. Керч.

До – Відділу державної виконавчої служби Керченського міського управління юстиції Автономної Республіки Крим, м. Керч.

Скарга на дії ВДВС.

                                                                                                       Суддя С.О. Лукачов

                                               ПРЕДСТАВНИКИ:

Від скаржника – не з'явився, повідомлений належним чином.

Від ВДВС – не з'явився, повідомлений належним чином.

Від боржника – не з'явився, повідомлений належним чином.

Суть спору: викладена в рішенні господарського суду АР Крим від 05.11.2009 р. у справі № 2-15/732-2009.

Рішенням господарського суду АР Крим від 05.11.2009 р. по справі № 2-15/732-2009 позов задоволено частково, судом вирішено: стягнути з Управління житлово-комунального господарства Керченської міської ради на користь Колективного підприємства «Керченське підрядне спеціалізоване ремонтно-будівельне управління зеленого будівництва та комплексного благоустрою» 52279,82 грн. річних, 258060,23 грн. інфляційних втрат, 3103,40 грн., 93,53 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

17.11.2009 р. на примусове виконання рішення господарського суду АР Крим від 05.11.2009 р. видано відповідний наказ.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 25.01.2010 р. рішення господарського суду АР Крим від 05.11.2009 р. залишено без змін.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду АР Крим та постановою апеляційної інстанції, Управління житлово-комунального господарства Керченської міської ради звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою.

Постановою Вищого господарського суду України від 06.05.2010 р. постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 25.01.2010 р. залишено без змін.

10 жовтня 2011 р. до господарського суду АР Крим надійшла скарга КП «Керченське підрядне спеціалізоване ремонтно-будівельне управління зеленого будівництва та комплексного благоустрою» на постанову ДВС про повернення виконавчого документа, а саме скаржник просить: визнати незаконною і скасувати постанову старшого державного виконавця ВДВС Керченського МУЮ АР Крим Хорошко Ю.А. про повернення виконавчого документа від 18.08.2011р. за виконавчим провадженням щодо виконання наказу господарського суду АР Крим від 05.11.2009 р. по справі № 2-15/732-2009 р., а також просить зобов'язати ВДВС Керченського МУЮ АР Крим відновити виконавче провадження щодо виконання наказу господарського суду АР Крим від 05.11.2009 р. по справі № 2-15/732-2009.

Скарга мотивована тим, що державним виконавцем не проведені всі необхідні дії по примусовому виконанню виданого господарським судом АР Крим наказу від 17.11.2009 р. у справі № 2-15/732-2009, зокрема, державний виконавець не застосував всіх передбачених заходів примусового виконання рішень, як це передбачено ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження».

Відповідно до ст. 121-2 Господарського процесуального кодексу України, скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена. Скарги на дії органів Державної виконавчої служби розглядаються господарським судом, про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач, боржник чи прокурор та орган виконання судових рішень.

Скаргу розподілено автоматизованою системою документообігу господарського суду АР Крим на суддю Лукачова С.О.

07.11.2011 р. від ВДВС Керченського міського управління юстиції Автономної Республіки Крим надійшли заперечення на скаргу, в яких останній проти скарги заперечує та просить відмовити в її задоволенні. Зазначена позиція мотивована тим, що на спеціальному рахунку боржника, на якому акумулюються кошти для сплати збитків від знецінення коштів внаслідок інфляції, річних та інших сум, відсутнє відкрите асигнування, у зв'язку з чим, всі платіжні вимоги державного виконавця повертались без виконання. Таким чином, у зв'язку з вищевикладеними обставинами державний виконавець повернув стягувачу виконавчий документ.

06 грудня 2011р. представники стягувача, боржника та ДВС у судове засідання не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, про час та місце слухання справи були проінформовані належним чином.

Розглянувши матеріали скарги, суд дійшов висновку, що скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

17.11.2009р. на примусове виконання рішення господарського суду АР Крим від 05.11.2009 р. у справі № 2-15/732-2009 видано наказ.

Стягувач звернувся до ВДВС Керченського МУЮ АР Крим з заявою про відкриття виконавчого провадження за виконавчим документом – зазначеним наказом господарського суду АР Крим (а. с. 96, т. 2).

29.09.2010р. Відділом державної виконавчої служби Керченського міського управління юстиції винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання наказу господарського суду АР Крим від 17.11.2009р. про стягнення 313 536,98 грн. Боржнику встановлений семиденний термін для добровільного виконання судового рішення – до 06.10.2010 р. (а. с. 98, т. 2).

Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження» (далі - Закон), державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби. Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом.

04.10.2010р. начальник Управління житлово-комунального господарства Керченської міської ради направив до відділу ДВС лист № 23.01-16/726 (а. с. 100, т. 2), в якому, посилаючись на те, що боржник є бюджетною організацією, з метою недопущення безпідставного списання цільових грошових коштів, останній просив накласти арешт на розрахунковий рахунок № 35412006001057, КФК 250404, КЕКР 1135 в ГУ ГКУ м. Сімферополь в АРК, оскільки грошові кошти, які акумулюються на зазначеному рахунку безпосередньо призначені для сплати таких витрат, як інфляційні втрати, річні, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

06.10.2010р. постановою державного виконавця стягнуто з боржника – Управління житлово-комунального господарства Керченської міської ради, виконавчий збір в розмірі 31 353,70 грн. (а. с. 101, т. 2).

07.10.2010р. постановою державного виконавця ВДВС Керченського МУЮ АР Крим накладено арешт на грошові кошти боржника в межах стягуваної суми за наказом господарського суду від 17.11.2009р. (а. с. 103, т. 2).

08.10.2010р. державний виконавець направив до казначейства платіжну вимогу № 714/4 на суму 344 915,68 грн., яка була повернута без виконання, у зв'язку із відсутністю відкритих асигнувань по зазначеному рахунку (а. с. 104, т.2).

23.11.2010р. державний виконавець також направив казначейству платіжну вимогу № 855/4 на суму 310 340,05 грн., яка була виконана частково, а саме: сплачено 100600,00 грн., та платіжну вимогу № 856/4 на суму 3 196,93 грн., яка була повернута без виконання, у зв'язку з відсутністю відкритих асигнувань по даному рахунку (а. с. 108, т. 2).

07.02.2011р.  ВДВС направив на адресу казначейства лист № 02-26/4-265 (а. с. 114, т. 2) з проханням повідомити КФК та КЕКР для списання грошових коштів на користь стягувача.

09.02.2011р. державний виконавець направив боржнику лист з проханням повідомити, чи передбачені бюджетні асигнування для погашення вищевказаної заборгованості.

10.02.2011р. на адресу казначейства була надіслана платіжна вимога №10/4 на суму 310340,05 грн.

16.02.2011р. боржник направив на адресу ВДВС лист № 87/23.01-21 (а. с. 116), повідомляючи, що на 2011 рік передбачені бюджетні асигнування для виконання наказу господарського суду АР Крим № 2-15/732-2009 від 17.11.2009р.

18.03.2011 державний виконавець направив на адресу казначейства платіжну вимогу  № 45/4 на суму 310 340,05 грн., яка була повернута без виконання, у зв'язку із відсутністю відкритих асигнувань по даному рахунку (лист № 05.0-12/922, а. с. 120, т. 2).

02.08.2011 ВДВС направив на адресу управління Державного казначейства м. Керчі платіжну вимогу №165/4 від 02.08.2011 на суму 310 340,05 грн. та оригінал наказу господарського суду АР Крим (а. с. 122-123, т. 2). Зазначена вимога була повернута без виконання, у зв'язку із відсутністю відкритих асигнувань по даному рахунку.

Матеріали справи свідчать, що 18.08.2011р. державним виконавцем ВДВС Керченського міського управління юстиції Ю.А. Хорошко винесено постанову про повернення виконавчого документу на підставі п. 2, ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» з посиланням на те, що грошові кошти на спеціалізованому розрахунковому рахунку відсутні у зв'язку з відсутністю відкритих асигнувань, а майно, яке знаходиться у боржника в оперативному управлінні належить Керченській міській раді (а. с. 125, т. 2).

Як свідчать матеріали справи, зазначена постанова від 18.08.2011р. відправлена 27.09.2011р., про що свідчить відбиток штампу відділення поштового зв'язку на конверті (а. с. 77, т. 2), а отримана стягувачем лише 03.10.2011 року.

Вищевказаним п. 2 ч. 1 ст. 47 Закону, який зазначено державним виконавцем в якості підстави повернення виконавчого документу, встановлено, що виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення, а, здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

Відповідно до ст. 11 Закону, державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Державний виконавець, зокрема, здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом (ч. 2 ст. 11 Закону).

Частиною 3 зазначеної статті встановлено, що державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право, зокрема, з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від органів, установ, організацій, посадових осіб, сторін та учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, у тому числі конфіденційну (п. 3); накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку (п. 5); накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають на рахунках і вкладах у банках, інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей (п. 6); накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом (п. 13); вимагати від матеріально відповідальних і посадових осіб боржників - юридичних осіб або від боржників - фізичних осіб надання пояснень за фактами невиконання рішень або законних вимог державного виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження (п. 16);  у разі необхідності залучати до проведення чи організації виконавчих дій суб'єктів господарювання, у тому числі на платній основі, за рахунок авансового внеску стягувача (п. 19); здійснювати інші повноваження, передбачені цим Законом та іншими законами (п. 20).

Відповідно до ч. 1-5 ст. 52 Закону, звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації. Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у гривнях та іноземній валюті, інші цінності, у тому числі кошти на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитаріях цінних паперів. На кошти та інші цінності боржника, що знаходяться на рахунках, вкладах та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, накладається арешт. Арешт поширюється також на кошти на рахунках, які будуть відкриті після винесення постанови про накладення арешту. У разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення звертається також на належне боржнику інше майно, за винятком майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати ті види майна чи предмети, на які необхідно в першу чергу звернути стягнення. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається державним виконавцем.

Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 57 Закону, арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом: винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах; винесення постанови про арешт коштів, що перебувають у касі боржника або надходять до неї; винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження; проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту.

Про проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту державний виконавець складає акт опису та арешту майна боржника. Під час проведення опису та арешту майна боржника державний виконавець має право оголосити заборону розпоряджатися ним, а в разі потреби - обмежити права користування майном, здійснити опечатування або вилучити його у боржника та передати на зберігання іншим особам, про що зазначається в акті опису та арешту. Вид, обсяг і строк обмеження встановлюються державним виконавцем у кожному конкретному випадку з урахуванням властивостей майна, його значення для власника чи володільця, необхідності використання та інших обставин (п. 5 ст. 57 Закону).

Проте, в матеріалах справи відсутні докази того, що державний виконавець вимагав пояснень посадових осіб боржника з приводу невиконання рішення суду, відсутні докази надіслання запитів до Керченської міської ради з приводу затвердження в міському бюджеті відповідних видатків для виконання рішення суду. Також, державним виконавцем не накладено арешт на майно боржника, не отримано баланс боржника з переліком всього майна, не отримані довідки про наявність рухомого і нерухомого майна боржника від відповідних органів та установ.

В матеріалах справи також відсутні докази які підтверджують, що майно, яке знаходиться у боржника в оперативному користуванні, належить Керченській міській раді, що свідчить про необґрунтоване посилання на ці обставини у спірній постанові про повернення виконавчого документа.

Крім того, за фактом тривалого невиконання рішення суду державним виконавцем не накладені стягнення на посадових осіб боржника та від них не вимагались пояснення з цього приводу.

Таким чином, суд дійшов висновку, що державним виконавцем, всупереч приписам Закону України «Про виконавче провадження» не вжито всіх передбачених законом заходів примусового виконання рішення господарського суду АР Крим. Державний виконавець не скористався зазначеними ст. 11 Закону правами, обмежившись винесенням постанови про накладання арешту на грошові кошти, які знаходяться лише на одному з 16 розрахункових рахунків боржника, що призвело до неналежного виконання судового рішення та фактично позбавило стягувача можливості своєчасно отримати кошти, які були присуджені йому судом.

Відповідно до ст. 115 Господарського процесуального кодексу України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону, державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права у точній відповідності із законом і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів громадян і юридичних осіб.

Проте, з матеріалів справи вбачається, що Відділом державної виконавчої служби Керченського міського управління юстиції не дотримані вищевказані вимоги чинного законодавства, що призвело до неналежного та часткового виконання рішення господарського суду АР Крим від 05.11.2009р. у справі № 2-15/732-2009.

Згідно з Роз'ясненнями Президії Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» № 04-5/365 від 28.03.2002р., за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

На підставі викладеного, суд вважає, що факти викладені у скарзі КП «Керченське підрядне спеціалізоване ремонтно-будівельне управління зеленого будівництва і комплексного благоустрою» свідчать про порушення ВДВС Керченського МУЮ приписів Закону України «Про виконавче провадження», у зв'язку з чим, вимоги заявника визнаються судом обґрунтованими.

Відповідно до ст. 51 Закону, у разі якщо постанова державного виконавця про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувачу визнана судом незаконною чи скасована начальником відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або керівником відповідного органу державної виконавчої служби або якщо до державного виконавця надійшло рішення суду про скасування заходів до забезпечення позову, а також у разі повернення виконавчого документа з іншого відділу державної виконавчої служби, виконавче провадження підлягає відновленню протягом трьох робочих днів з дня надходження рішення суду, виконавчого документа чи постанови керівника відповідного органу державної виконавчої служби.

За наявності обставин, передбачених частиною шостою статті 79 цього Закону, виконавче провадження підлягає відновленню у триденний строк з дня надходження до державного виконавця відповідної заяви стягувача.

Про відновлення виконавчого провадження державний виконавець виносить постанову, копії якої не пізніше наступного дня надсилаються до суду, який визнав незаконною постанову державного виконавця, сторонам, а також органу (посадовій особі), який видав виконавчий документ.

У разі відновлення виконавчого провадження стягувач, суд або орган (посадова особа), якому повернуто виконавчий документ, зобов'язаний у тримісячний строк з дня надходження відповідної постанови пред'явити його до виконання.

Враховуючи наведену норму закону, суд вважає, що відсутні підстави для зобов'язання ВДВС Керченського МУЮ АР Крим відновити виконавче провадження щодо виконання наказу господарського суду АР Крим від 05.11.2009 р. по справі № 2-15/732-2009, оскільки виконавче провадження підлягає відновленню протягом трьох робочих у випадках встановлених ч. 1 ст. 51 Закону, зокрема: з дня надходження рішення суду про визнання незаконною постанови державного виконавця про повернення виконавчого документа стягувану.

На підставі викладеного, керуючись ст. 86, 121-2 Господарського процесуального Кодексу України,  суд

                                                          УХВАЛИВ:

1.          Скаргу Колективного підприємства «Керченське підрядне спеціалізоване ремонтно-будівельне управління зеленого будівництва і комплексного благоустрою» на постанову ДВС Керченського міського управління юстиції Автономної Республіки Крим задовольнити частково.

2.          Визнати незаконною і скасувати постанову старшого державного виконавця ВДВС Керченського міського управління юстиції Автономної Республіки Крим Хорошко Ю.А. про повернення виконавчого документа від 18.08.2011р. за виконавчим провадженням щодо виконання наказу господарського суду Автономної Республіки Крим від 05.11.2009 р. по справі № 2-15/732-2009 р.

3.          В частині скарги щодо зобов'язання ВДВС Керченського міського управління юстиції Автономної Республіки Крим відновити виконавче провадження щодо виконання наказу господарського суду АР Крим від 05.11.2009 р. по справі № 2-15/732-2009 – в задоволенні скарги відмовити.

Дану ухвалу направити сторонам та ВДВС рекомендованою кореспонденцією.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                                              Лукачов С.О.