Рішення

від 22.11.2011 по справі 13/435

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА



ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

Справа №  13/435

22.11.11

За позовом  Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімконсалтинг"

до   Товариства з обмеженою відповідальністю "Полірем"    

про стягнення заборгованості

                                                                                                    Суддя  Курдельчук І.Д.

Представники:

від позивача      ОСОБА_1. –дов. № б/н від 24.10.2011 р.

від відповідача  не з’явився

В судовому засіданні 22.11.2011 року відповідно до ст. 85 ГПК України  оголошено вступну і резолютивну частини рішення

ОБСТАВИНИ СПРАВИ і СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Хімконсалтинг звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Полірем" про стягнення заборгованості в розмірі 12 153,15 грн.

Позов мотивований наявністю заборгованості, яка утворилася у відповідача перед позивачем у зв’язку з неповною сплатою відповідачем поставленого позивачем товару за договором поставки № 15 від  20.08.2009 року.

02.11.2011 року ухвалою Господарського суду міста Києва порушено провадження у справі № 13/437, розгляд справи призначено на 22.11.2011 року, зобов’язано сторони вчинити дії та надати документи по справі.

22.11.2011 року в судове засідання з’явився представник позивача, на виконання вимог суду надав витребувані документи по справі.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвали суду не виконав, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

В ході розгляду справи представник позивача підтримав позовні вимоги та наполягав на задоволенні позову.

Учасники судового процесу належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи ухвалою господарського суду за місцезнаходженням відповідно до довідок ЄДРПОУ про що свідчить повідомлення про вручення з відміткою Укрпошти про отримання.

Відповідно до положень ст.ст.64, 77, 87 ГПК України ухвала про відкриття провадження у справі (про відкладення розгляду справи) надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Господарський суд визнав представлені позивачем документи достатніми для вирішення спору та відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України розглянув справу за наявними в ній матеріалами.

Перед початком розгляду справи по суті представника позивача ознайомлено з його правами та обов’язками у відповідності із ст.ст. 20, 22, 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до вимог ст. 81-1 ГПК України в судових засіданнях складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

Дослідивши і з’ясувавши всі обставини та матеріали справи, які мають значення для вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд -    

ВСТАНОВИВ:

20.08.2009 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Хімконсалтинг" (надалі –позивач, постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Полірем"  (надалі - відповідач, покупець) було укладено договір № 15 від 20.08.2009 року (надалі - Договір), відповідно до умов якого постачальник зобов’язується передавати у власність покупця товар в асортименті та кількості, відповідно до видатково-прибуткових накладних, а покупець зобов’язується прийняти вказаний товар та оплатити його.

Пунктом 7.2 Договору сторони передбачили порядок та строки розрахунків, згідно якого строк оплати кожної окремої партії  товару становить 3 календарних днів з моменту передачі товару покупцю та підписання видатково-прибуткової накладної.

На виконання умов Договору, за замовленнями відповідача позивачем було поставлено, а відповідачем прийнято товар на загальну суму 60 000,00 грн., що підтверджується видатковою накладною № РЯН-0000166 від 23.11.2009 року та довіреністю № 600 від 23.11.2009 року на отримання товарно-матеріальних цінностей.  (належним чином засвідчена копія накладної долучена до матеріалів справи).

Проте, відповідач свої зобов’язання щодо оплати поставленого позивачем товару виконав частково, перерахувавши на розрахунковий рахунок позивача грошові кошти Проте, відповідач свої зобов’язання щодо оплати поставленого позивачем товару виконав частково, перерахувавши на розрахунковий рахунок позивача грошові кошти  в сумі 50 000,00 що підтверджується платіжними дорученнями № 560 від 12.05.2010 року, № 564 від 14.05.2010 року, № 584 від 17.05.2010 року, № 653 від 27.05.2010 року, № 718 від 04.06.2010 року, № 1050 від 04.06.2010 року.  

в сумі 50 000,00 що підтверджується платіжними дорученнями № 560 від 12.05.2010 року, № 564 від 14.05.2010 року, № 584 від 17.05.2010 року, № 653 від 27.05.2010 року, № 718 від 04.06.2010 року, № 1050 від 04.06.2010 року.  

Таким чином, у відповідача перед позивачем виникла заборгованість в розмірі 10 000,00 грн.

25.08.2011 року позивачем було направлено на адресу відповідача претензію з вимогою погашення заборгованості. Проте зазначена вимога залишена відповідачем без належного реагування та задоволення.

Зважаючи на викладене, позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з вимогою про стягнення  з відповідача заборгованості.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб‘єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов‘язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов‘язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст.ст.525, 526 ЦК України відповідно до яких зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Дослідивши зміст спірного договору суд дійшов до висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором поставки.

Відповідно до ст. ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Пунктами 1-3 ст. 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

У відповідності до ст. 610 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).  

Отже, враховуючи викладене та зважаючи на те, що факт поставки позивачем товару  відповідачу документально підтверджено, господарський суд вважає, що вимога позивача про стягнення з відповідача суми основного боргу за поставлений, але оплачений не в повному обсязі відповідачем товар в розмірі 10 000,00 грн., є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

Надані позивачем докази відповідачем спростовані не були.

Дії відповідача є порушенням грошових зобов’язань, тому є підстави для застосування встановленої договором та законодавством  відповідальності.

Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

У зв’язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов’язань за Договором, позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача 553,15 грн. 3% річних та 1 600,00 грн. інфляційних втрат.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Здійснивши перерахунок, суд дійшов висновку, що вимоги позивача в частині стягнення 3% річних в розмірі 553,15 грн. підлягають задоволенню в повному обсязі, вимоги в частині стягнення 1 600,00 грн. інфляційних втрат підлягають задоволенню частково, а саме в розмірі 1 480,00 грн.

Отже, оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, господарський суд вважає, що вимоги позивача про стягнення 10 00,00 грн. суми основного боргу та  553,15 грн. 3% річних підлягають задоволенню в повному обсязі, вимоги щодо стягнення 1 600,00 грн. інфляційних втрат підлягають задоволенню частково, а саме в розмірі 1 480,00 грн.

Судові витрати відповідно до статті 49 ГПК України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.  

Керуючись ст.ст. 32-34, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд –

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Полірем" (02094, м. Київ, вул.. Магнітогорська, 1; 02660, м. Київ, вул.. Віскозна, 3, код ЄДРПОУ 24918352) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час примусового виконання рішення на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімконсалтинг" (04073, м. Київ, вул.. Сирецька, 28/2, код ЄДРПОУ 31606820) 10 000 (десять тисяч),00 грн. суми основного боргу, 553 (п’ятсот п’ятдесят три),15 грн. 3% річних, 1 480 (одна тисяча чотириста вісімдесят),00 грн. інфляційних втрат, 120,33 грн. державного мита, 233 (твісті тридцять три),66 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В іншій частині позову відмовити.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського  суду  набирає  законної  сили   після закінчення  строку  подання  апеляційної  скарги,  якщо апеляційну скаргу не було подано.  У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо  його  не  скасовано,  набирає  законної  сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя                                                                                                                      І.Д. Курдельчук

дата складення 24.11.2011