Рішення

від 23.11.2011 по справі 35/385

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА



ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  35/385

23.11.11

За позовом    Товариства з додатковою відповідальністю "Альянс Україна"

до                    Приватного акціонерного товариства "Страхова група "ТАС"    

про                  стягнення 18 486,97 грн.

                                                                      Суддя  М.Є. Літвінова

Представники:

від позивача:           ОСОБА_1 –предст. за довір.;  

від відповідача:          не з'явився.

У судовому засіданні 23.11.2011, на підставі ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Обставини справи:

На розгляд господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Товариства з додатковою відповідальністю "Альянс Україна" до Приватного акціонерного товариства "Страхова група "ТАС"  про відшкодування 18 486,97 грн. збитків в порядку регресу.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 31.10.2011 порушено провадження у справі №35/385, розгляд справи призначено на 23.11.2011.

21.11.2011 через Відділ діловодства господарського суду міста Києва від відповідача дійшов відзив на позов, в якому відповідач просить відмовити у задоволенні позову у повному обсязі, та клопотання про залучення до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_2 та ОСОБА_3

У судовому засіданні 23.11.2011 представник позивача надав документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі № 35/385 від 31.10.2011 та письмові пояснення; підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити позов.

Представник відповідача у судове засідання  23.11.2011 не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

Розглянувши у судовому засіданні 23.11.2011 клопотання відповідача про залучення до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_2 та ОСОБА_3, суд відмовив у його задоволенні.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача,  Господарський суд міста Києва, -   

ВСТАНОВИВ:

21.02.2011 між Товариством з додатковою відповідальністю "Альянс Україна" (далі - позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Інтерфрахт" (далі - страхувальник) було укладено Договір добровільного страхування наземного транспорту №2500.00.0212953 (далі –Договір), за яким був застрахований транспортний засіб Volvo, державний номер НОМЕР_1.

12.05.2011 у м. Гостомель Київської області на автостоянці по вул. Садовій сталася дорожньо-транспортна пригода за участю застрахованого автомобіля Volvo, державний номер НОМЕР_1, та автомобіля Volvo, державний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_4, внаслідок якої застрахованому автомобілю були завдані механічні пошкодження.

Згідно із Довідкою ДАІ дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок порушення ОСОБА_4 п. 15.12. Правил дорожнього руху України.

Постановою Овідіопольського районного суду Одеської області №3-1472/11 від 04.07.2011 ОСОБА_4 визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Згідно із Звітом №76 про оцінку автомобіля VOLVO FH 4x2T 480, реєстраційний номер НОМЕР_1, вартість матеріального збитку, завданого власнику застрахованого автомобіля в результаті його пошкодження при ДТП складає 41 488,89 грн. без ПДВ.

Відповідно до заяви страхувальника на виплату страхового відшкодування від 23.05.2011, на підставі Страхового акту №250000-9612-11 від 01.06.2011 та наказу №250000961211 від 01.06.2011, позивач виплатив страхувальнику страхове відшкодування у розмірі 18 486,97 грн., що підтверджується платіжним дорученням №6102 від 02.06.2011, яке міститься в матеріалах справи.

Судом встановлено, що цивільно-правова відповідальність ОСОБА_4 на момент ДТП була застрахована у ПрАТ "Страхова група "ТАС", на підставі полісу обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВЕ/7885031 (тип 1) зі строком дії з 23.10.2010 по 22.10.2011.

У зв’язку із зазначеним, 18.08.2011 позивач направив відповідачу регресну вимогу за вих. № Н-1145/05 з відповідними додатками про відшкодування в порядку регресу 18486,97 грн.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги позивач посилається на те, що відповідач, як страховик особи, винної у вчиненні ДТП, зобов'язаний відшкодувати позивачеві в порядку регресу суму матеріальної шкоди, завданої в результаті ДТП, розмір якої становить 18 486,97 грн.

Відповідач у поданому відзиві на позов заперечив проти заявлених вимог, посилаючись на те, що страхувальником ОСОБА_3 та ОСОБА_2, як особою, винною у вчиненні ДТП, не були виконані вимоги законодавства щодо повідомлення страховика про дорожньо-транспортну пригоду, у зв'язку із чим відповідач відмовив у виплаті страхового відшкодування. Крім цього, відповідач посилається на те, що позивачем не було надано документи, які б підтверджували правомірність користування ОСОБА_4 забезпеченим транспортним засобом.

Оцінюючи  подані сторонами  докази  за  своїм  внутрішнім  переконанням,  що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.      

Згідно ч.1 ст.32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно з положеннями статті 993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до ч. 1 ст. 1191 Цивільного кодексу України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Статтею 1192 Цивільного кодексу України передбачено, що з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Таким чином, позивач відповідно до вищенаведених положень законодавства має право зворотної вимоги до ОСОБА_4, який зобов'язаний у порядку регресу відшкодувати позивачу шкоду, заподіяну з вини останнього застрахованому транспортному засобу.  

Разом з тим, як встановлено судом, цивільна відповідальність ОСОБА_4 за шкоду, завдану майну третіх осіб внаслідок експлуатації ним транспортного засобу, застрахована ПрАТ "Страхова група "ТАС".

Пунктом 22.1 ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Згідно із ст. 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Отже, з урахуванням наведеного відповідач зобов'язаний відшкодувати позивачу матеріальну шкоду, яка була заподіяна в результаті ДТП.

Відповідно до п. 36.4 ст. 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна, сплатили страхове відшкодування за договором майнового страхування (крім регламентної виплати, передбаченої підпунктом "а" пункту 41.1 статті 41 цього Закону), лікування потерпілих та інші послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

Як свідчать матеріали справи та надані представником позивача пояснення, станом на дату звернення з позовом до суду та дату вирішення спору у судовому засіданні відповідач не сплатив позивачеві суму матеріальної шкоди у розмірі 18 486,97 грн.

Відповідачем не були надані суду докази на спростування викладеного в позові.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача в порядку регресу матеріальної шкоди у розмірі 18 486,97 грн. є обґрунтованими, документально підтвердженими та такими, що підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 32, 33, 43, 49, 75, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -   

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхова група "ТАС"  (03062, м. Київ, пр-т Перемоги, 65, ідентифікаційний код 30115243) на користь Товариства з додатковою відповідальністю "Альянс Україна" (04107, м. Київ, вул. Багговутівська, буд. 8/10, ідентифікаційний код 32253696) 18 486,97 грн. (вісімнадцять тисяч чотириста вісімдесят шість гривень 97 коп.) –матеріальної шкоди в порядку регресу, 184,87 грн. (сто вісімдесят чотири гривні 87 коп.) –державного мита та 236,00 грн. (двісті тридцять шість гривень) –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Суддя                                                                                                М.Є. Літвінова

Дата підписання

повного тексту рішення: 05.12.2011