Рішення

від 25.12.2009 по справі 35/385

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

   ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  35/385

25.12.09

За позовом   Відкритого акціонерного товариства «Кияни»

до                   Фізичної особи –підприємця ОСОБА_1

про                 стягнення 39 515,90 грн.                                                                                

Суддя  М.Є. Літвінова

 Представники:

від позивача       не з'явились;

від відповідача ОСОБА_1;

 В судовому засіданні 25.12.2009р., на підставі ч.2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, за згодою представника відповідача було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

  Обставини справи:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства «Кияни»до Фізичної особи –підприємця ОСОБА_1 про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за Договором оренди № 263/2 від 28.04.2007р. у розмірі 39 515,90 грн., з яких: 13 109,83 грн. - основний борг, 24 629,25 грн. –неустойки за порушення умов сплати орендної плати, 1 776,82 грн. –неустойки за прострочення поповнення гарантійного платежу та стягнення судових витрат.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач неналежним чином виконував свої договірні зобов’язання в частині повного та своєчасного внесення орендних та сервісних платежів, внаслідок чого виникла заборгованість.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.07.2009р. порушено провадження у справі № 35/385, розгляд справи призначено на 27.07.2009р.

В судовому засіданні 27.07.2009р. представник позивача надав документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі № 35/385 від 06.07.2009р., надав оригінали документів для огляду в судовому засіданні, підтримав позовні вимоги та просив суд позов задовольнити повністю.

Відповідач в судовому засіданні 27.07.2009р. надав документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі № 35/385 від 06.07.2009р., заперечив проти позову та просив суд відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог повністю.

В судовому засіданні 27.07.2009р., на підставі ст.77 Господарського процесуального кодексу України, оголошено ухвалу про відкладення розгляду справи на 12.08.2009 року.

В судовому засіданні 12.08.2009р. представник позивача надав документи на виконання вимог ухвали суду від 27.07.2009р.

Представник відповідача в судовому засіданні надав документи до матеріалів справи та для огляду суду.

В судовому засіданні 12.08.2009р., на підставі ст.77 Господарського процесуального кодексу України, оголошено перерву до 02.09.2009 року.

В судовому засіданні 02.09.2009р., на підставі ст.77 Господарського процесуального кодексу України, оголошено перерву до 16.09.2009 року.

16.09.2009р. в судовому засіданні представник позивача надав додаткові пояснення на заперечення відповідача проти позовних вимог та документи для огляду суду та до матеріалів справи.

Представник відповідача надав клопотання про перенесення розгляду справи та документи для огляду суду та до матеріалів справи.

Представники сторін в судовому засіданні надали узгоджене клопотання про продовження строку вирішення спору у справі.

Ухвалою суду від 16.09.2009р., на підставі ч. 4 ст. 69 ГПК України, продовжено строк вирішення спору у справі № 35/385 та, на підставі ст. 77 ГПК України, відкладено розгляд справи на 07.10.2009р.

В судовому засіданні 07.10.2009р., на підставі ст. 77 ГПК України, оголошувалася перерва до 30.10.2009р.

У зв’язку із перебуванням судді Літвінової М.Є. у відпустці, розгляд справи № 35/385, призначеної до слухання на 30.10.2009р., було перенесено на 09.11.2009р.

В судовому засіданні 09.11.2009р. представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити позов у повному обсязі.

Представник відповідача заперечив проти позову та просив суд відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог повністю.

В судовому засіданні 09.11.2009р., на підставі ст.77 Господарського процесуального кодексу України, оголошено ухвалу про відкладення розгляду справи на 23.11.2009 року.

23.11.2009р. в судовому засіданні представник позивача надав документи на виконання вимог ухвали суду від 09.11.2009р. № 35/385.

В судовому засіданні 23.11.2009р., на підставі ст. 77 ГПК України, оголошувалася перерва до 02.12.2009р.

02.12.2009р. в судовому засіданні представник позивача надав письмові пояснення по справі.

В судовому засіданні 02.12.2009р., на підставі ст. 77 ГПК України, оголошувалася перерва до 21.12.2009р.

В судовому засіданні 21.12.2009р., на підставі ст. 77 ГПК України, оголошувалася перерва до 25.12.2009р.

Позивач в судове засідання 25.12.2009р. не з'явився, своїх представників не направив, про поважність причин нез'явлення суд не повідомив, заяв та клопотань до суду не подавав.         

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача,  Господарський суд міста Києва, -

 ВСТАНОВИВ:

  28 квітня 2007 року між Відкритим акціонерним товариством «Кияни»(далі –позивач, орендодавець) та Фізичною особою –підприємцем ОСОБА_1 (далі –відповідач, Орендар) було укладено Договір оренди №263/2 (далі –Договір).

У відповідності до умов Договору (п.1.1.) орендодавець зобов’язався передати в оперативну оренду, а орендар зобов’язався прийняти згідно умов цього Договору нежитлове приміщення площею 26,00 кв.м, розташоване за адресою: м. Київ, Московський проспект, 9, та належить орендодавцю на праві власності, що підтверджується реєстраційним посвідченням № 024059 Київським міським бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об’єкти нерухомого майна від 14.03.2007р.

Строк оренди приміщення було визначено сторонами з 01.05.2007р. до 01.10.2009р. (п. 1.2.).

Мета оренди –для організації та діяльності салону краси (п. 1.3.).

Пунктом 1.4. Договору оренди було встановлено, що орендар сплачує орендодавцю орендну плату, яка становить 5 384,32 грн. (з ПДВ) за один повний календарний місяць оренди.

Умовами Договору оренди було встановлено, що протягом трьох банківських днів з моменту підписання сторонами акту прийому-передачі приміщення (без урахування дня, в який відбулась передача) орендар сплачує орендну плату за період з дня підписання акту прийому-передачі приміщення по останній день поточного місяця (з урахуванням дня передачі). Розмір орендної плати за вказаний період визначається у відповідності до вищевказаної суми на підставі розрахунку наступним чином: орендна плата за один повний календарний місяць оренди поділена на кількість днів у місяці, в якому відбулась передача приміщення, помножена на кількість днів, що залишилась до кінця місяця, включаючи день передачі (пп.1.4.2.). Наступні платежі сплачуються авансом щомісячно в термін з 1-го по 5-те число поточного (розрахункового) місяця (пп. 1.4.2.).

На підставі пп. 1.5.1. Договору оренди орендар зобов’язався протягом трьох банківських днів з моменту підписання цього Договору сплатити орендодавцю гарантійний платіж в розмірі трьохмісячної орендної плати за цим Договором, що становить 13 460,79 грн., ПДВ –2 692,16 грн., всього –16 152,95 грн.

Згідно пп. 1.5.2. Договору сторони встановили, що гарантійний платіж буде утримуватись орендодавцем на протязі дії цього Договору як забезпечення сплати орендарем орендної плати та виконання інших обов’язків за цим Договором.

Підпунктом 1.5.4. Договору було встановлено, що орендодавець має право за власним рішенням в односторонньому порядку покрити прострочену заборгованість орендаря по платежам чи штрафним санкціям, встановленим цим Договором, а також витрати на ремонт предмету оренди та інші витрати, спричинені невиконанням орендарем вимог цього Договору за рахунок гарантійного платежу, направивши орендарю письмове повідомлення про проведення відрахування коштів з суми гарантійного платежу, яке одночасно є вимогою на поповнення суми гарантійного платежу до вказаного в п. 1.5.1. цього Договору розміру.

У відповідності до пп. 1.5.5. Договору у випадку, якщо протягом строку дії цього Договору частина гарантійного платежу використовується орендодавцем для погашення заборгованості орендаря по платежам, передбаченим цим Договором, орендар зобов’язаний поповнити гарантійний платіж до зазначеного в п. 1.5.1. цього Договору розміру протягом 10 днів з моменту отримання повідомлення про необхідність поповнення гарантійного платежу.

Пунктом 2.2. Договору було встановлено, що при здійсненні платежів згідно з цим Договором плата повинна здійснюватись в гривнях, у зазначений строк, безпосередньо на банківський рахунок орендодавця. Всі платежі, за винятком платежу, передбаченого п. 2.1.1. цього Договору (гарантійний платіж), здійснюються на підставі рахунків, виставлених орендодавцем.

Сторони погодилися, що платежі по орендній платі за цим Договором підлягають сплаті в гривнях по офіційному курсу долара США, встановленому Національним банком України на день виставлення рахунку (п. 2.3.).

01.05.2007р. між сторонами було підписано Акт приймання-передачі нежитлової площі, укладений у відповідності до Договору оренди № 263/2 від 28.04.2007р., відповідно до якого орендодавець передав, а орендар –прийняв нежитлове приміщення, що знаходиться за адресою: м. Київ, пр-т Московський, 9, загальною площею 26,00 кв.м.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач неналежним чином виконував свої зобов’язання за вищевказаним Договором в частині своєчасного та повного внесення орендних та сервісних платежів, що призвело до виникнення заборгованості у розмірі 13 109,83 грн.

Позивач на виконання умов Договору оренди здійснив зарахування гарантійного платежу в якості орендної плати за грудень 2008р. та січень 2009р. та частини заборгованості зі сплати за послуги сервісного обслуговування за листопад 2008р., про що повідомив відповідача листом від 28.01.2009р. № 02-17, яким просив також відповідача поповнити гарантійний платіж до розміру, передбаченого пп. 1.5.1. Договору, а саме: до суми 13 460,79 грн., крім того ПДВ –2 692,16 грн., всього 16 152,95 грн., протягом 10 днів з моменту отримання повідомлення про відрахування та погасити непокриту заборгованість. Вказаний лист був отриманий відповідачем згідно відмітки на повідомленні про вручення поштового відправлення –02.02.2009р.

20.02.2009р. позивач направив на адресу відповідача лист за № 04-37, в яким повідомив відповідача про дострокове припинення дії Договору оренди № 263/2 від 28.04.2007р. на підставі п. 16.3. шляхом односторонньої відмови орендодавця від Договору та просив відповідача з’явитись в адміністрацію ВАТ «Кияни»до 27.02.2009р. для звільнення орендованого приміщення і повернення його шляхом підписання Акту прийому-передачі. Згідно відмітки на повідомленні про вручення поштового відправлення вказаний лист відповідач отримав 23.02.2009р.

Позивач зазначає, що підставою для розірвання Договору оренди було прострочення відповідачем сплати орендної плати за грудень 2008р., січень та лютий 2009р. та сплати послуг за надання сервісного обслуговування за листопад, грудень 2008р., січень, лютий 2009р. та невиконання вимоги про поповнення гарантійного платежу.

23.02.2009р. між сторонами було підписано Акт прийому-передачі приміщення, згідно якого 23.02.2009р. орендар, на умовах передбачених п. 16.3. Договору оренди, повернув, а орендодавець прийняв приміщення, зазначене в Договорі оренди.

Зважаючи на відмову відповідача в добровільному порядку сплатити борг, позивач, окрім вимог про стягнення суми основного боргу, просить суд стягнути з відповідача неустойку за порушення умов сплати орендної плати в розмірі 24 629,25 грн. та неустойку за прострочення поповнення гарантійного платежу в розмірі 1 776,82 грн.

Відповідач проти заявлених позовних вимог заперечив, мотивуючи свої заперечення тим, що з 08.01.2009р. не користувався приміщенням у зв’язку із відключенням електроенергії, оскільки специфіка господарської діяльності відповідача не дозволяє використовувати приміщення без електроенергії, а тому неодноразово звертався до позивача з листами про призупинення дії договору у зв’язку із неможливістю проведення орендної плати. Відповідач зазначив, що застосування орендодавцем курсової різниці безпідставне та не відповідає умовам чинного законодавства. В обґрунтування заперечень проти позовних вимог відповідач зазначив також, що виникнення заборгованості по орендній платі та сервісному обслуговуванню сталося внаслідок збігу особистих обставин відповідача.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд   вважає, що вимоги позивача  є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Згідно ч.1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов’язків.

Згідно з ч.1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов‘язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ч.1 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Договір оренди є одним з видів зобов’язального майнового найму, правовідносини за яким регламентуються загальними нормами зобов’язального права та майнового найму.

Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором (ч.5 ст. 762 Цивільного кодексу України).

За Договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов’язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, а замовник зобов’язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (ст. 901 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов’язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Якщо у зобов‘язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушення зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов,  визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб‘єкти господарювання та інші учасники  господарських відносин повинні виконувати господарські зобов‘язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов‘язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст. 526 Цивільного кодексу України, де встановлено, що зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем були порушені договірні зобов’язання в частині повної і своєчасної сплати орендних та сервісних платежів за Договором оренди №263/2 від 28.04.2007р., внаслідок чого виникла заборгованість.

Зібрані у справі докази свідчать, що позивач здійснив зарахування гарантійного платежу в якості орендної плати за грудень 2008р. та січень 2009р. та частини заборгованості зі сплати за послуги сервісного обслуговування за листопад 2008р., про що повідомив відповідача листом від 28.01.2009р. № 02-17.

З наданих суду доказів вбачається, що за відповідачем рахується заборгованість по сплаті орендної плати за лютий 2009р.

Судом не приймаються до уваги заперечення відповідача щодо безпідставного застосування позивачем курсової різниці при визначенні розміру орендної плати, оскільки відповідно до п. 2.3. Договору сторони погодилися, що платежі по орендній платі за цим Договором підлягають сплаті в гривнях по офіційному курсу долара США, встановленому Національним банком України на день виставлення рахунку.

Крім того, на підставі п. 2.4. Договору сторони погодилися, що у разі, якщо орендар не сплатив орендну плату до останнього дня строку, визначеного в пункті 1.4. цього Договору, та протягом терміну від вищезазначеного дня до дня фактичного перерахування коштів відбулися зміни офіційного курсу долара США, встановленого Національним банком України, орендодавець має право внести суму різниці, що виникла між сумою орендної плати, розрахованої по курсу на день виставлення рахунку, та сумою орендної плати, обчисленої по курсу на день фактичної оплати, до наступного чергового рахунку на сплату орендної плати, а орендар зобов’язується сплатити зазначену суму.

Статтею 627 ЦК України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Проте, судом прийнято до уваги, що позивачем не надано суду належних доказів виставлення відповідачу рахунку на оплату орендної плати за лютий 2009р., а тому неможливо визначити день виставлення рахунку для розрахунку суми заборгованості по орендній платі в гривнях по офіційному курсу долара США, встановленому Національним банком України на день виставлення рахунку.

Відповідно до п. 3.1. Договору орендар зобов’язався сплачувати орендодавцю вартість спожитих послуг щомісячно з 1 по 5 число наступного за поточним (розрахунковим) місяцем.

На підставі п. 3.2. Договору орендодавець зобов’язався щомісячно надавати орендарю два примірники Акту прийому-передачі сервісних послуг за поточний місяць з розрахунком їх місячної вартості, а також виставити рахунок. Орендар зобов’язався підписувати зазначені примірники Акту, після чого один примірник повернути орендодавцю.

Позивачем не надано суду доказів надання відповідачу Актів прийому-передачі сервісних послуг, а також належних доказів виставлення відповідачу рахунків на оплату сервісних послуг за листопад, грудень 2008р., січень, лютий 2009р.

Заперечення відповідача з того приводу, що ним 12.01.2009р. було направлено позивачу лист від 10.01.2009р. про припинення дії договору оренди № 263/2 від 28.04.2007р. судом до уваги не приймається, оскільки відповідачем не було дотримано порядку, передбаченого ст. 188 ГК України, а саме: не було надано пропозицію у вигляді додаткової угоди про припинення дії договору оренди. Крім того, позивач не надав згоду на припинення дії договору оренди.

Зібрані у справі докази свідчать, що вказаний Договір оренди був достроково розірваний позивачем на підставі п. 16.3. Договору оренди шляхом односторонньої відмови орендодавця від договору, про що відповідач був повідомлений листом від 20.02.2009р. № 04-37.

23.02.2009р. між сторонами було підписано Акт прийому-передачі приміщення, згідно якого 23.02.2009р. орендар, на умовах передбачених п. 16.3. Договору оренди, повернув, а орендодавець прийняв приміщення, зазначене в Договорі оренди.

Посилання відповідача в обґрунтування заперечень на позовну заяву на ту обставину, що виникнення заборгованості по орендній платі та сервісному обслуговуванню сталося внаслідок збігу особистих обставин відповідача, судом до уваги не приймається, оскільки згідно ч. 1 ст. 286 Господарського кодексу України, орендна плата –це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем не були надані суду належні та допустимі докази на спростування викладеного в позові.

З огляду на вищезазначене, суд вважає, що вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за Договором оренди № 263/2 від 28.04.2007р. обгрунтовані, однак, підлягають задоволенню в частині стягнення орендної плати за лютий 2009р. в розмірі 5 384,32 грн.

Позивач просить стягнути з відповідача також неустойку за порушення умов сплати орендної плати по Договору оренди в розмірі 24 629,25 грн. та неустойку за прострочення поповнення гарантійного платежу по Договору оренди в розмірі 1 776,82 грн.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов‘язання (ч. 1 ст. 549 ЦК України).

Проте, п. 1 ст. 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов‘язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.

В силу п. 1. ст. 547 ЦК України, правочин щодо забезпечення виконання зобов‘язання вчиняється у письмовій формі.

Статтею 230 ГК України визначено, що порушення зобов’язання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня).

В п.12.6. Договору оренди передбачено, що у випадку дострокового розірвання цього Договору з ініціативи орендаря, або у випадку дострокового розірвання цього Договору внаслідок порушення орендарем своїх зобов’язань, встановлених цією угодою, орендар зобов’язується сплатити орендодавцю неустойку в розмірі трьохмісячної орендної плати по цьому Договору.

Пунктом 12.8. Договору було встановлено, що у випадку несвоєчасної сплати (порушення умов п. 1.5.1. цього Договору) або несвоєчасного поповнення (порушення умов п. 1.5.5. цього Договору) гарантійного платежу орендар зобов’язується сплатити орендодавцю неустойку в розмірі 1% від суми заборгованості за кожний день такого прострочення.

Статтею 627 ЦК України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

З огляду на зазначене, вимоги позивача про стягнення з відповідача неустойки за порушення умов сплати орендної плати по Договору оренди обґрунтовані, однак, підлягають задоволенню в розмірі 16 152,96 грн. Вимоги позивача про стягнення з відповідача неустойки за прострочення поповнення гарантійного платежу по Договору оренди також обґрунтовані, однак підлягають задоволенню в розмірі 1 615,30 грн.

Витрати по оплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України  покладаються  на  відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. 193 Господарського кодексу України, ст. ст. 525, 526, 530, 625, 626, 759, 762 Цивільного кодексу України, ст. ст. 33, 43, 49, 75, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

  В И Р І Ш И В:

  1.  Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Суб’єкта підприємницької діяльності –фізичної особи ОСОБА_1  (02100, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1, рахунки в банку невідомі) на користь Відкритого акціонерного товариства «Кияни» (04073, м. Київ, пр-т Московський, 9, код ЄДРПОУ 00308169, р/р 26005101981001 в ЗАТ «Альфа-Банк», МФО 300346), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення,   5 384,32 грн. (п’ять тисяч триста вісімдесят чотири гривні 32 коп.) –заборгованості по орендній платі за Договором оренди № 263/2 від 28.04.2007р., 16 152,96 (шістнадцять тисяч сто п’ятдесят дві гривні 96 коп.) –неустойки за порушення умов сплати орендної плати по Договору оренди,           1 615,30 (одну тисячу шістсот п’ятнадцять гривень 30 коп.) –неустойки за прострочення поповнення гарантійного платежу, 231,53 (двісті тридцять одну гривню 53 коп.) –державного мита, 183,10 грн. (сто вісімдесят три гривні 10 коп.) –витрат на інформаційно–технічне забезпечення судового процесу.

В іншій частині позову відмовити.

3. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.84 ГПК України.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

      Суддя                                                                                           М.Є. Літвінова

  Дата підписання повного

тексту рішення: 30.12.2009р.