Рішення

від 06.12.2011 по справі 13/434

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА



ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

Справа №  13/434

06.12.11

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "24 Елемент"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Аквахаус"    

про стягнення заборгованості

                                                                                                    Суддя Курдельчук І.Д.

Представники:

від позивача       ОСОБА_1. –дов. № б/н від 01.12.2011 р.

від відповідача   ОСОБА_2. –дов. № б/н від 21.11.2011 р.

В судовому засіданні 06.12.2011 року відповідно до ст. 85 ГПК України  оголошено вступну і резолютивну частини рішення

ОБСТАВИНИ СПРАВИ і СУТЬ СПОРУ:

До Господарського суду міста Києва звернулося з позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "24 Елемент" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Аквахаус" про стягнення заборгованості в розмірі 38 123,85 грн.

Позов мотивований наявністю заборгованості, яка утворилася у відповідача перед позивачем у зв’язку з неповною оплатою відповідачем вартості поставленої позивачем продукції за Договором поставки № 08/11-01 від 08.11.2010 року.

02.11.11 ухвалою Господарського суду міста Києва справу № 13/434 призначено до розгляду на 22.11.11, витребувано документи та докази, сторони зобов'язано вчинити дії.

22.11.2011 року в судове засідання з’явилися представники сторін, представник позивача на виконання вимог суду надав витребувані документи по справі

В судовому засіданні представник відповідача заявив клопотання про відкладення розгляду справи. Представник позивача проти перенесення розгляду справи не заперечував.

Судом розглянуто та задоволено клопотання відповідача.

Відповідно до ст. 77 ГПК України в судовому засіданні оголошено перерву до 06.12.2011 року.

06.12.2011 року в судове засідання з’явилися представники сторін. Представник відповідача надав відзив на позовну заяву, докази часткової оплати (завірені підприємством відповідача) та додаткові документи по справі витребувані судом.

В судовому засіданні представник відповідача надав клопотання про зменшення розміру пені.

Судом розглянуто та відмовлено у задоволенні клопотання відповідача через необґрунтованість.

В ході розгляду справи представник позивача підтримав позовні вимоги та наполягав на задоволенні позову.

Відповідач визнав наявність боргу та не заперечував проти нарахування штрафних санкцій у зв’язку з неналежним виконанням ним зобов’язань за договором, проте не погодився з розміром нарахованої суми основного боргу, 3% річних та інфляційних втрат, посилаючись на те, що позивачем не було враховані проплати, здійснені відповідачем 23.06.2011 року, 21.11.2011 року та 05.12.2011 року.

Господарський суд визнав представлені сторонами документи достатніми для вирішення спору та відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України розглянув справу за наявними в ній матеріалами.

Перед початком розгляду справи по суті представників сторін ознайомлено з їх правами та обов’язками у відповідності із ст.ст. 20, 22, 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до вимог ст. 81-1 ГПК України в судових засіданнях складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

Дослідивши і з’ясувавши всі обставини та матеріали справи, які мають значення для вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд -    

ВСТАНОВИВ:

08.11.2010 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "24 Елемент" (надалі –позивач, постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Аквахаус"  (надалі –відповідач, покупець) було укладено договір поставки № 08/11-01 від 08.11.2010 року (надалі - Договір), відповідно до умов якого постачальник зобов’язується передати у встановлений термін у власність покупця продукцію із нержавіючої сталі, а покупець зобов’язується прийняти товар і сплатити його вартість.

Пунктом 4.5 Договору сторони передбачили, що порядок та розмір оплати вартості товару визначається в Додаткових угодах до Договору.

Відповідно до Додаткової угоди № 1 від 08.11.2010 року, якою передбачено поставку відповідачу товару на загальну сум 91 000,00 грн. на умовах попередньої оплати у обсязі 15% та встановлено обов’язок останнього повністю оплатити товар на протязі 30 календарних днів з дня поставки.  

Як встановлено судом, позивачем на виконання зобов’язань, передбачених Договором було поставлено відповідачу товар на загальну суму 85 505,00 грн., що підтверджується долученою до матеріалів справи видатковою накладною № 0000011 від 06.12.2010 року (належним чином засвідчена копія накладної долучена до матеріалів справи).

Проте відповідач, в порушення умов Договору, свої зобов'язання щодо оплати поставленого позивачем товару виконав частково, перерахувавши на поточний рахунок позивача 60 900,01 грн., що підтверджується платіжними дорученнями (належним чином засвідчені копії платіжних доручень долучені до матеріалів справи). У зв’язку з чим у відповідача виникла перед позивачем заборгованість, яка станом на дату звернення позивача до суду з позовом склала 28 604,99 грн.

Зважаючи на викладене, позивач звернувся до суду з позовом та просив суд стягнути з відповідача 30 855,00 основного боргу.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб‘єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов‘язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов‘язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст.ст.525, 526 ЦК України відповідно до яких зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Дослідивши зміст спірного договору суд дійшов до висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором поставки.

Відповідно до ст. ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Пунктами 1-3 ст. 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

У відповідності до ст. 610 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку, що сума основного боргу відповідача перед позивачем за поставлений, але частково неоплачений товар є належним чином доведеною,  документально підтвердженою та складає 28 604,99 грн.  

До прийняття рішення у справі відповідач надав докази, а позивач підтвердив, часткову оплату суму основного боргу в розмірі 2 000,00 грн. (копії платіжних доручень № 318 від 21.11.2011 року на суму 1 000,00 грн. та № 331 від 05.12.2011 року на суму 1 000,00 грн. долучені до матеріалів справи).

За таких обставин, провадження у справі в частині позовних вимог щодо стягнення суми основного боргу підлягає частковому припиненню в розмірі 2 000,00 грн. на підставі п1-1ч.1 ст.80 ГПК України.

Таким чином, зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 30 855,00 основного боргу  підлягають задоволенню частково, а саме в сумі 26 604,99 грн.

Надані позивачем докази відповідачем спростовані не були.

Дії відповідача є порушенням грошових зобов’язань, тому є підстави для застосування встановленої договором та законодавством  відповідальності.

Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Відповідно до ч.2 ст. 549 ЦК України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного чи неналежним чином виконаного зобов’язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України).

У зв’язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов’язань за Договором,  позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача 3 448,79 грн. пені.

Пунктом 6.3 Договору сторони передбачили, що за прострочення оплати товару відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у момент виникнення заборгованості від суми простроченого платежу за кожен день прострочення оплати.

Здійснивши перерахунок розміру пені, суд дійшов висновку, що вимоги позивача в частині стягнення 3 448,79  грн. пені є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Крім суми основного боргу та пені, позивач нарахував та просив суд стягнути з відповідача 2 795,45 грн. інфляційних втрат та 1 024,62 грн. 3% річних.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Здійснивши перерахунок, суд дійшов висновку, що вимоги позивача в частині стягнення 2 795,45 грн. інфляційних втрат підлягають задоволенню в повному обсязі, вимоги в частині стягнення  1 024,62 грн. 3% річних підлягають задоволенню частково, а саме в розмірі 1 018,11 грн.

Отже, оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, господарський суд вважає, що вимоги позивача про стягнення 3 448,79 грн. пені та 2 795,45 грн. інфляційних втрат підлягають задоволенню в повному обсязі, вимоги в частині стягнення 30 855,00 основного боргу, та 1 024,62 грн. 3% річних підлягають задоволенню частково, а саме 26 604,99 грн. основного боргу та 1 018,11 грн. 3% річних.

Судові витрати відповідно до статті 49 ГПК України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.  

Керуючись ст.ст. 32-34, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд –

ВИРІШИВ:

1. Провадження у справі в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Аквахаус" основного боргу в розмірі 2 000,00 грн. припинити.

2. Позов задовольнити частково.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Аквахаус"  (04210, м. Київ, пр.. Героїв Сталінграду, 10-А, корпус 2, кв. 39, код ЄДРПОУ 36924284) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час примусового виконання рішення на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "24 Елемент" (03148, м. Київ, пр.. Леся Курбаса, 5-В, кв. 63, код ЄДРПОУ 37226536) 26 604 (двадцять шість тисяч шістсот чотири),99 грн. основного боргу,  3 448 (три тисячі чотириста сорок вісім),79 грн. пені, 2 795 (дві тисячі сімсот дев’яносто п’ять),45 грн. інфляційних втрат, 1 018 (одна тисяча вісімнадцять),11 грн. 3% річних, 338 (триста тридцять вісім),67 грн. державного мита, 209 (двісті девять),66 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В іншій частині позову відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського  суду  набирає  законної  сили   після закінчення  строку  подання  апеляційної  скарги,  якщо апеляційну скаргу не було подано.  У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо  його  не  скасовано,  набирає  законної  сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя                                                                                                                              І.Д. Курдельчук

дата складення 09.12.2011