Рішення

від 08.12.2011 по справі 3/314

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА



ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  3/314

08.12.11

За позовом   Товариства з обмеженою відповідальністю «Агросервіс»з іноземними

                      інвестиціями

До                  Фізичної особи-підприємця  ОСОБА_1                      

Про                стягнення 39 399,06 грн.

Суддя Сівакова В.В.

Представники сторін:

Від позивача           ОСОБА_2 –по дов. № б/н від 01.10.2011

Від відповідачів      не з‘явився

СУТЬ СПОРУ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Агросервіс»з іноземними інвестиціями про стягнення з Фізичної особи-підприємця  ОСОБА_1 36 051,00 грн. основного боргу, 2 985,32 грн. пені, 162,23 грн. збитків від зміни індексу інфляції та 3% річних в сумі 577,81 грн. за неналежне виконання взятих на себе останнім зобов‘язань згідно договору оренди № 2/НХ від 01.04.2011.                 

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.11.2011 порушено провадження у справі № 3/314 та призначено її до розгляду на 29.11.2011.

Позивачем в судовому засіданні 29.11.2011 подано заяву про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до якої просить суд стягнути з відповідача 36 051,00 грн. основного боргу, 2 587,28 грн. пені, 162,23 грн. збитків від зміни індексу інфляції та 3% річних в сумі 500,76 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 3/226 від 29.11.2011, в зв‘язку з нез’явленням представника відповідача в засідання суду та невиконання сторонами вимог суду викладених в ухвалі про порушення провадження у справі від 18.11.2011, розгляд справи був відкладений на 08.12.2011.

Позивач в судовому засіданні 08.12.2011 подано заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якої просить суд стягнути з відповідача 36 051,00 грн. основного боргу, 2 587,28 грн. пені, 162,23 грн. збитків від зміни індексу інфляції та 598,55 грн. – 3% річних.

Відповідач в судове засідання 08.12.2011 не з‘явився, письмовий відзив на позов  не надав, вимог суду викладених в ухвалі про порушення провадження у справі від 18.11.2011 та ухвалі від 29.11.2011 не виконав.

Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення, що підтверджується повернутим поштою до суду повідомленням про вручення кореспонденції відповідачу 02.12.2011.

Про поважні причини неявки в судове засідання повноважного представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 08.12.2011, відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Зобов’язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов‘язків, зокрема, є договори та інші правочини.

01.04.2011 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Агросервіс»з іноземними інвестиціями (орендодавець) та Фізичною особою-підприємцем  ОСОБА_1 (орендар) було укладено договір оренди № 2/НХ (далі –договір).

Відповідно до п. 1.1. договору орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування на умовах оренди, без права викупу, частину нежитлового приміщення, загальною площею 91,5 кв. м., розташоване за адресою: АДРЕСА_1.

Приміщення передається орендарю для здійснення  торгівлі непродовольчими товарами (п. 1.2. договору).

Спір виник в зв’язку з тим, що позивач вважає, що відповідачем в порушення умов договору не було у повному обсязі сплачено вартість наданих послуг оренди за квітень, травень 2011 року, в зв’язку з чим у відповідача виникла заборгованість перед позивачем в розмірі  36 051,00 грн. та за неналежне виконання зобов‘язань позивачем нараховані пеня в розмірі 2 587,28 грн., 162,23 грн. інфляційних втрат та 3% річних в сумі 598,55 грн.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Як визначено абзацом 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 759 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов’язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

За приписами ст. 765 Цивільного кодексу України наймодавець зобов’язаний передати наймачеві майно у користування негайно або у строк встановлений договором найму.

Пунктом 4.1. договору сторони визначили, що передача приміщення здійснюється шляхом підписання акту приймання-передачі протягом 3 днів з моменту підписання договору.

Згідно акту приймання-передачі від 01.04.2011 орендодавець передав, а орендар прийняв в оренду приміщення, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1, загальною площею 91,5 кв. м.

За умовами п. 4.2. договору повернення приміщення з оренди також здійснюється шляхом підписання акту приймання-передачі.

31.05.2011 сторонами складено акт про дострокове звільнення приміщення, згідно якого відповідач передав, а позивач прийняв вищевказані приміщення.

Згідно з п. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Пунктом 3.1. договору встановлено, що у відповідності до цього договору орендар має сплачувати орендодавцю наступні платежі: 1. орендну плату, 2. експлуатаційно-сервісні послуги та 3. комунальні послуги.

Згідно п. 3.7.1. договору орендна плата в місяць становить 160,00 грн. за 1 кв. м., що загалом за приміщення складає 14 640,00 грн.

Згідно п. 3.1.2. договору вартість експлуатаційно-сервісних послуг на місяць складає 7,00 грн. за 1 кв. м., що в цілому за приміщення складає 640,50 грн.

Згідно п. 3.1.1. договору вартість комунальних послуг в місяць складає 30,00 грн. за 1 кв. м., що загалом за приміщення становить 2 745,00 грн.

Отже, загальний розмір щомісячних платежів за даним договором становить 18 025,50 грн.

За умовами п. 3.8. договору платежі мають сплачуватись орендарем щомісячно не пізніше 5 числа поточного місяця.

Відповідно до п. 5. ст. 762 Цивільного кодексу України плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Проте, матеріали справи свідчать про порушення відповідачем зобов’язання щодо своєчасного внесення платежів за договором в повному обсязі за квітень та травень 2011 року, в результаті чого виникла заборгованість, яка за неоспореними відповідачем розрахунками позивача становить 36 051,00 грн.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов’язковим до виконання сторонами.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

З урахуванням викладеного, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача 36 051,00 грн. боргу по орендній платі обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Пункт 1 статті 612 Цивільного кодексу України визначає що боржник  вважається  таким,  що  прострочив,  якщо  він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його  у  строк, встановлений договором або законом.

Матеріалами справи підтверджується те, що відповідач у визначені строки плату за надані послуги не вніс, а отже є таким, що прострочив виконання зобов‘язання.

Пунктом 1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено що, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність  за  правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку,  передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно п. 1 ст. 218 Господарського кодексу України, підставою  господарсько-правової відповідальності учасника господарських  відносин  є  вчинене  ним  правопорушення  у  сфері господарювання.

Відповідно до п. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними    санкціями    у   цьому   Кодексі   визнаються господарські санкції у вигляді грошової  суми  (неустойка,  штраф, пеня),  яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним  правил  здійснення  господарської  діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Частина 2 ст. 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Сторони можуть домовитись про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків передбачених законом.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом зокрема сплата неустойки.

Пунктом 6.2. договору передбачено, що в разі несвоєчасного або не в повному обсязі здійснення платежів орендар зобов‘язаний сплатити орендодавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого зобов‘язання, за кожний день прострочення.

Згідно з ч. 2 ст. 343 Господарського кодексу України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань»платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань»встановлює, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

При укладанні договору сторони визначили відповідальність за порушення зобов’язання щодо оплати орендної плати.

Разом з цим, пунктом 6 статті 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов‘язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов‘язання мало бути виконано.

Зазначена стаття передбачає строк, у межах якого нараховуються штрафні санкції, у разі якщо інше не встановлено законом або договором, а строк, протягом якого особа може звернутися до суду за захистом свого порушеного права встановлюється Цивільним кодексом України.

Укладеним між сторонами договором передбачено нарахування пені за кожний день прострочення, тобто, відповідальність носить подовжувальний характер.

Враховуючи, що в силу умов пункту 3.8. договору, відповідач зобов'язаний був вносити платежі до 5 числа кожного місяця, то момент прострочення виконання зобов'язання слід встановлювати щодо кожного місяця, і, в залежності від встановленого, нараховувати пеню, за кожний місяць наданих послуг оренди окремо.

В зв’язку з тим, що взяті на себе зобов’язання по сплаті наданих послуг відповідач не виконав, він повинен сплатити позивачу, крім суми основного боргу, пеню відповідно до п. 6.2. договору, розмір якої, за обґрунтованими розрахунками позивача становить 2 587,28 грн.

Вимоги позивача в частині стягнення пені в сумі 2 587,28 грн. обґрунтовані і підлягають задоволенню.

В зв’язку з тим, що відповідач припустився прострочення по сплаті платежів, позивач на підставі  ст. 625 Цивільного кодексу України просить суд стягнути на свою користь  3% річних в розмірі 598,55 грн. та інфляційні втрати в розмірі 162,23 грн.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За таких обставин, суд приходить до висновку про задоволення вимог позивача щодо стягнення з відповідача 3% річних в розмірі 598,55 грн. та 162,23 грн. збитків від зміни індексу інфляції (за обґрунтованими розрахунками позивача).

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав.

З огляду на вищевикладене, позові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Агросервіс»з іноземними інвестиціями обґрунтовані та підлягають задоволенню повністю.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись  ст. ст. 49, 82-85 ГПК України,-

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця  ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, код НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Агросервіс»з іноземними інвестиціями (м. Київ, вул.. Ярославська, 57, код ЄДРПОУ 30523403) 36 051 (тридцять шість тисяч п‘ятдесят одну) грн. 00 коп. основного боргу, 2 587 (дві тисячі п‘ятсот вісімдесят сім) грн. 28 коп. пені,  162 (сто шістдесят дві) грн. 23 коп. збитків від зміни індексу інфляції, 598 (п‘ятсот дев‘яносто вісім) грн. 55 коп. –3% річних, 1 411 (одну тисячу чотириста одинадцять) грн. 50 коп. витрат по сплаті судового збору.

Суддя

В.В. Сівакова

Рішення підписано 12.12.2011.