Постанова

від 23.11.2011 по справі 13/263

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙН ИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01601, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.11.2011 № 13/263

Київський апеляційний гос подарський суд у складі коле гії суддів:

головуючого: Тищенк о О.В.

суддів: Чорної Л.В.

Смірнової Л.Г.

при секретарі Кривошея О.В.

за участю представників

від позивача: ОСОБА _1 дов. від 01.07.2011 року

від відповідача : ОСОБ А_2 дов. від 15.10.2011 року

ОСОБА_3 дов. від 15.10.2011 року

розглянувши у відкритому с удовому засіданні

апеляційну скаргу Товарис тва з обмеженою відповідальн істю “Торговий дім “Веріас ”

на рішення Госп одарського суду м. Києва

від 15.09.2011 ро ку

у справі № 13/263(су ддя Курдельчук І.Д.)

за позовом Товарис тва з обмеженою відповідальн істю “СКМ УКРАЇНА”

до Товарис тва з обмеженою відповідальн істю “Торговий дім “Веріас ”

про зобов' язання вчинити дії та стягне ння заборгованості

та за зустрічним позовом То вариства з обмеженою відпові дальністю

“Торгови й дім “Веріас”

до Товарис тва з обмеженою відповідальн істю “СКМ УКРАЇНА”

про визнанн я додаткової угоди від 25.05.2009 рок у недійсною та

припине ння дії договору від 12.02.2009 року

СУТЬ СПОРУ ТА СКАРГИ:

На розгляд господарського суду м. Києва передані вимоги Товариства з обмеженою відп овідальністю “СКМ УКРАЇНА” до Товариства з обмеженою ві дповідальністю “Торговий дім “Веріас” про зобов'язанн я вчинити дії та стягнення за боргованості в розмірі 92 244,86 гр н.

Позовні вимоги обґрунтова ні неналежним виконання відп овідачем передбачених спірн им Договором зобов' язань, у зв' язку з чим позивач проси ть суд зобов'язати відповіда ча підписати Акти нарахуванн я плати за користування това рним кредитом, Акти зміни цін и товару до видаткової накла дної, та стягнути з відповіда ча 1 338,64 грн. пені, 33 370,90 грн. в якост і плати за товарним кредитом та 57 535,62 грн. в якості зміни ціни товару до видаткової наклад ної.

09.09.2011 відповідачем подана Зус трічна позовна заява про виз нання Додаткової угоди від 25.0 5.2009 року, укладеної до Договору № 00000020-2009 від 12.02.2009 року, нікчемною т а припинення дії Договору № 000 00020-2009 від 12.02.2009 року.

Ухвалою господарського су ду м. Києва від 13.09.2011 року прийня то зустрічну позовну заяву д о спільного розгляду з перві сним позовом.

15.09.2011 року позивачем за зустр ічним подано уточнення Зустр ічних позовних вимог, згідно яких позивач за зустрічним п озовом просить суд змінити п . 1 зустрічної позовної заяви т а визнати Додаткову угоду ві д 25.05.2009 року недійсною.

Позивач за зустрічним позо вом, посилається на те, що Дода ткову угоду було укладено мі ж Товариством з обмеженою ві дповідальністю "Форінтек Укр аїна" та Товариством з обмеже ною відповідальністю "Торгов ий дім "Веріас". Проте, відпові дно до даних Єдиного державн ого реєстру, на дату підписан ня цією Додаткової угоди в Єд иному державному реєстрі з н айменуванням ТОВ "Форінтек - У країна" була зареєстрована з овсім інша організація, з інш им кодом ЄДРПОУ, а саме: 36507111. Отж е, позивач за зустрічним позо вом, вважає, що зазначена Дода ткова угода від 25.05.2009 року до До говору є недійсною, а сам Дого вір припинив свою дію з момен ту внесення змін до Єдиного д ержавного реєстру щодо зміни найменування і місцезнаходж ення позивача за первісним п озовом, а саме з 05.05.2009 року, у зв' язку з тим, що ці зміни не були внесені в основний Договір.

Рішенням Господарського с уду м. Києва від 15.09.2011 р. у справі № 13/263 первісні позовні вимоги задоволено частково. Припин ено провадження у справі за п ервісним позовом про зобов'я зання Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Веріас" підписати Акти на рахування плати за користува ння товарним кредитом, Акти з міни ціни товару до видатков ої накладної та відповідні в идаткові накладні. Стягнуто з Товариства з обмеженою від повідальністю "Торговий дім "Веріас" на користь Товариств а з обмеженою відповідальніс тю "СКМ УКРАЇНА" 1 338,64 грн. пені, 33 3 70,90 грн. в якості плати за товар ним кредитом та 57 535,62 грн. в якос ті зміни ціни товару до видат кової накладної, 1 007,45 грн. витра т по сплаті державного мита, 23 6,00 грн. витрат на інформаційно -технічне забезпечення судов ого процесу. У задоволенні зу стрічного позову відмовлено повністю.

Вищезазначене рішення міс цевого господарського суду о бґрунтовано тим, що провадже ння у справі в частині вимог Т ОВ "СКМ УКРАЇНА" про зобов'язан ня відповідача за первісним позовом підписати Акти нарах ування плати за користування товарним кредитом, Акти змін и ціни товару до видаткової н акладної та відповідні видат кові накладні підлягає припи ненню, оскільки такі вимоги н е підлягають вирішенню у гос подарському суді. Вимоги про стягнення з ТОВ "Торговий дім "Веріас" 1 338,64 грн. пені, 33 370,90 грн. в якості плати за товарним кре дитом та 57 535,62 грн. в якості змін и ціни товару до видаткової н акладної є обґрунтованими, т а підлягають задоволенню. Зу стрічний позов ТОВ "Торговий дім "Веріас" про визнання Дод аткової угоди від 25.05.2009 року нед ійсною та припинення дії Дог овору № 00000020-2009 від 12.02.2009 року задов оленню не підлягають як безп ідставні та необґрунтовані.

Не погоджуючись із вищевка заним рішенням суду, відпові дач за первісним позовом зве рнувся до Київського апеляці йного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій п росить скасувати рішення Гос подарського суду м. Києва від 15.09.2011 р. у справі №13/263 та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні первісного по зову, зустрічний позов задов ольнити.

Апеляційна скарга обґрунт ована тим, що рішення Господа рського суду м. Києва прийнят е з порушенням норм матеріал ьного та процесуального прав а, з недоведеністю обставин, щ о мають значення для справи, з невідповідністю висновків, викладених у рішенні обстави нам справи. Скаржник зазнача є, що суд не звернув увагу на о бставини, що на дату підписан ня додаткової угоди від 25.05.2009 ро ку позивач змінив своє найме нування. Отже, ця угода є неді йсною.

Ухвалою Київського апеляц ійного господарського суду в ід 12.10.2011 року апеляційну скаргу відповідача за первісним по зовом прийнято до провадженн я та призначено до розгляду в судовому засіданні на 09.11.2011 рок у.

09.11.2010 року представником відп овідача за первісним позовом через відділ документальног о забезпечення Київського ап еляційного господарського с уду було подано клопотання п ро здійснення фіксації судов ого процесу звукозаписуваль ними технічними засобами.

За письмовим клопотання ві дповідача за первісним позов ом здійснено фіксацію судово го процесу звукозаписувальн ими технічними засобами.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 77 Госпо дарського процесуального ко дексу України у зв' язку з за доволенням клопотання відпо відача, неявкою представникі в позивача та необхідністю в итребування нових документі в, колегією суддів ухвалою ві д 09.11.2011 року розгляд справи було відкладено на 23.11.2011 року.

23.11.2011 року представником від повідача за первісним позово м в судовому засіданні Київс ького апеляційного господар ського суду було заявлено ус не клопотання про зупинення провадження у справ №13/263 до роз гляду господарським судом м. Києва пов' язаної з нею спра ви ( визнання недійсним догов ору № 00000020-2009 від 12.02.2009 року). Дане кл опотання відповідача за перв існим позовом колегією судді в відхилено, оскільки відпов ідно до ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу Укра їни, кожна сторона повинна до вести ті обставини, на які вон а посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Згі дно з ч. 2 ст. 36 Господарського п роцесуального кодексу Украї ни, письмові докази подаютьс я в оригіналі або в належним ч ином засвідченій копії. Відп овідачем не подано письмових доказів щодо підтвердження факту розгляду судом першої інстанції справи пов' язано ї з даною (ухвали господарськ ого суду м. Києва про порушенн я провадження по справі).

23.11.2011 року представником від повідача за первісним позово м в судовому засіданні Київс ького апеляційного господар ського суду було заявлено ус не клопотання про ознайомлен ня з матеріалами справи.

Відповідно до ст. 77 Господар ського процесуального кодек су України, в судовому засіда нні 23.11.2011 року було оголошено пе рерву для надання можливості представникам відповідача з а первісним позовом ознайоми тись з матеріалами справи.

Представники відповідача за первісним позовом в судов ому засіданні апеляційної ін станції вимоги апеляційної с карги підтримали, просили ап еляційну скаргу задовольнит и, рішення Господарського су ду м. Києва від 15.09.2011 р. у справі № 13/263скасувати, та прийняти нове рішення, яким в задоволенні первісним вимог відмовити по вністю, зустрічні вимоги зад овольнити.

Представник позивача за пе рвісним позовом в судовому з асіданні апеляційної інстан ції заперечував проти доводі в відповідача, викладених в а пеляційній скарзі, просив су д відмовити в задоволенні ск арги та залишити без змін оск аржуване рішення Господарсь кого суду м. Києва від 15.09.2011 року у справі №52/124.

Статтею 101 ГПК України встан овлено, що в процесі перегляд у справи апеляційний господа рський суд за наявними у спра ві та додатково поданими док азами повторно розглядає спр аву.

Дослідивши доводи апеляці йної скарги, наявні матеріал и справи та заслухавши поясн ення представників позивача та відповідача, перевіривши правильність застосування г осподарським судом при прийн ятті оскарженого рішення нор м матеріального та процесуал ьного права, Київський апеля ційний господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

12.02.2009 року між Товариством з о бмеженою відповідальністю "Ф орінтек Україна" (надалі - по зивач, продавець) та Товарист вом з обмеженою відповідальн істю "Торговий дім "Веріас" (на далі - відповідач, покупець) було укладено договір № 00000020-2009, відповідно до умов якого про давець за Договором погоджує ться передати, а покупець зоб ов' язується прийняти та опл атити товар.

Відповідно до статуту ТОВ "С КМ Україна" (п.1.1., нова редакція від 2009 року, затеврджена прото колом №15 Загальних зборів уча сників від 28.04.09, зареєстровано го 05.05.10 №10691050006041834) товариство є прав онаступником Товариства з о бмеженою відповідальністю "Ф орінтек Україна"(код 33300076).

Згідно п. 6.1 Договору, всі цін и сторони погоджують та зазн ачають в Специфікації в укра їнських гривнях та еквівален т ціни у ЄВРО на дату складенн я Специфікації.

Відповідно до п.п. 7.1 Договор у оплата за товар, вказаний у в ідповідному рахунку-фактурі , здійснюється протягом 45 кале ндарних днів з моменту отрим ання товару покупцем на умов ах товарного кредиту. Строк н адання товарного кредиту мож е змінюватися за узгодженням сторін шляхом підписання до даткової угоди до цього Дого вору.

Пунктом 7.1 Договору сторони погодились, що на день повної сплати гривневої вартості Т оварів, що були відвантажені згідно конкретної видатково ї накладної, ціна Товару, що пі длягає сплаті у гривнях, пере раховується шляхом множення еквіваленту вартості Товарі в у Євро, яка була погоджена у Специфікації, на вартість 1 Єв ро у гривнях за середнім курс ом продажу Євро на міжбанків ській валютній біржі на дату надходження коштів на рахун ок продавця. Різниця у сумі , щ о підлягає сплаті у гривні (я кщо така виникла) оформляєть ся Продавець Актом зміни цін и товару до такої видаткової накладної з випискою розрах унку коригування до відповід ної податкової накладної, ко пії яких надсилаються покупц еві по факсу або електронною поштою, а оригінали поштою. За боргованість, яка виникла вн аслідок такого перерахунку ціни товару на користь одніє ї зі сторони, при подальших вз аєморозрахунках закриваєть ся першочергово рахунок наст упних платежів або відвантаж ення товару.

Відповідно до п. п. 12.1, 12.2, 12.3, 12.4 дан ого Договору, сторони несуть відповідальність за порушен ня умов цього Договору згідн о з чинним законодавством Ук раїни.

Згідно п. 12.2 Договору, при пер евищені строків оплати покуп цем, покупець сплачує продав цю пеню 0,2% від суми прострочен ого платежу за кожен день про строчення.

Пунктом 12.3 Договору сторони передбачили, що у випадку пер евищення строків оплати за п ереданий Товар (строків кори стування товарним кредитом) та/або строків оплати плати з а користування товарним кред итом, покупець сплачує прода вцеві суму заборгованості за товар та/або плату за користу вання товарним кредитом з ур ахуванням 24 відсотків річних за користування чужими грош овими коштами, нарахованих н а сумарну прострочену заборг ованість покупця.

Сума заборгованості, що під лягає сплаті внаслідок засто сування санкцій за перевищен ня термінів оплати, передбач ених цим Договором, оформляє ться Актом про нарахування в ідсотків за користування чуж ими грошовими коштами та/або пені з випискою відповідної податкової накладної, копії яких надсилаються по факсу а бо електронною поштою, а ориг інали поштою. Сума такої забо ргованості зараховується в р ахунок наступних платежів аб о відвантаження товарів при подальших взаєморозрахунка х (п. 12.4 Договору).

Згідно п.п. 18.1 та 18.4 Договору, бу дь-які зміни до Договору пови нні бути в письмовій формі пі дписані від імені обох сторі н. Будь-які доповнення (специф ікації) та зміни до цього Дого вору вважаються чинними і ст ановлять невід' ємну частин у Договору, лише якщо їх викон ано в письмовій формі, підпис ано уповноваженими представ никами та скріплено печаткою підприємства.

Згідно п. 15.1 Договору даний д оговір набуває чинності з 12.02.20 09 року та залишається чинним т а діючим до 31.12.2009 року та до повн ого виконання сторонами взає мних зобов' язань.

25.05.2009 року між Товариством з о бмеженою відповідальністю "Ф орінтек Україна" та Товарист вом з обмеженою відповідальн істю "Торговий дім "Веріас" бул о укладено додаток №1 до Догов ору № 00000020-2009 року від 12.02.2009 року (дод аткову угоду), згідно якої у зв ' язку зі зміною назви ТОВ "Фо рінтек Україна" на ТОВ “СКМ Ук раїна” сторони домовилися вн ести зміни до Договору № 00000020-2009 р оку від 25.05.2009 року в частині заз начення місцезнаходження та реквізитів сторін.

На виконання умов Договору позивачем передавався замов лений відповідачем товар, що підтверджується матеріалам и справи.

Під час господарської діял ьності, сторонами за Договор ом здійснювалися перерахунк и ціни товару.

Позивач стверджує, що відпо відачем було порушено умови Договору, а саме були частков о не сплачені кошти згідно зм іни ціни товару (курсова різн иця - п.7.1 та п. 7.2 Договору), а також частково не були підписані н адані Акти нарахування плати за користування товарним кр едитом, Акти зміни ціни товар у до видаткової накладної та відповідні видаткові наклад ні, у зв' язку з чим просить су д зобов'язати ТОВ "ТД "Веріас" п ідписати зазначені документ и до Договору, та стягнути з ві дповідача за первісним позов ом 1 338,64 грн. пені, 33 370,90 грн. в якост і плати за товарним кредитом та 57 535,62 грн. в якості зміни ціни товару до видаткової наклад ної.

Оцінюючи подані докази за с воїм внутрішнім переконання м, що ґрунтується на їх безпос ередньому, всебічному, повно му і об' єктивному досліджен ні в судових засіданнях з ура хуванням всіх обставин справ и в їх сукупності, та враховую чи їх взаємний зв' язок, Київ ський апеляційний господарс ький суд дійшов висновку, що а пеляційна скарга задоволенн ю не підлягає, проте рішення с уду першої інстанції підляга є скасуванню в частині припи нення провадження по справі з наступних підстав.

Стаття 193 Господарського ко дексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та і нші учасники господарських в ідносин повинні виконувати г осподарські зобов'язання нал ежним чином відповідно до за кону, інших правових актів, до говору, а за відсутності конк ретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до в имог, що у певних умовах звича йно ставляться і до виконанн я господарських договорів за стосовуються відповідні пол оження Цивільного кодексу Ук раїни з урахуванням особливо стей, передбачених цим Кодек сом.

Відповідно до ч.1 статті 509 Ци вільного кодексу України зоб ов'язанням є правовідношення , в якому одна сторона (боржник ) зобов'язана вчинити на корис ть другої сторони (кредитора ) певну дію (передати майно, ви конати роботу, надати послуг у, сплатити гроші тощо) або утр иматися від певної дії, а кред итор має право вимагати від б оржника виконання його обов' язку.

Згідно ч.2 статті 509 Цивільног о кодексу України зобов'язан ня виникають з підстав, встан овлених статтею 11 цього Кодек су.

Пункт 1 ч.2 статті 11 Цивільног о кодексу України передбачає , що підставами виникнення ци вільних прав та обов'язків, зо крема, є договори та інші прав очини.

Відповідно до ч. 1 статті 202 Ци вільного кодексу України пра вочином є дія особи, спрямова на на набуття, зміну або припи нення цивільних прав та обов 'язків.

Згідно ч. 1 статті 626 Цивільно го кодексу України договором є домовленість двох або біль ше сторін, спрямована на вста новлення, зміну або припинен ня цивільних прав та обов'язк ів.

Згідно ст. 655 Цивільного коде ксу України за договором куп івлі-продажу одна сторона (пр одавець) передає або зобов'яз ується передати майно (товар ) у власність другій стороні (п окупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нь ого певну грошову суму.

Пунктами 1-3 ст. 692 ЦК України пе редбачено, що покупець зобов 'язаний оплатити товар після його прийняття або прийнятт я товаророзпорядчих докумен тів на нього, якщо договором а бо актами цивільного законод авства не встановлений інший строк оплати товару. Покупец ь зобов'язаний сплатити прод авцеві повну ціну переданого товару. У разі прострочення о плати товару продавець має п раво вимагати оплати товару та сплати процентів за корис тування чужими грошовими кош тами.

Відповідно до п. 1 ст. 693 ЦК Укра їни договором купівлі-продаж у може бути встановлений обо в'язок покупця частково або п овністю оплатити товар до йо го передання продавцем (попе редня оплата), покупець повин ен здійснити оплату в строк, в становлений договором купів лі-продажу.

Відповідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є об ов'язковим для виконання сто ронами.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Циві льного кодексу України зобов 'язання повинні виконуватися належним чином відповідно д о умов договору та вимог цьог о кодексу, інших актів цивіль ного законодавства, а за відс утності таких умов та вимог - в ідповідно до звичаїв діловог о обороту або інших вимог, що з вичайно ставляться. Одностор оння відмова від виконання з обов'язання або одностороння зміна його умов не допускаєт ься, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 610 ЦК України передб ачено, що порушенням зобов' язання є його невиконання аб о виконання з порушенням умо в, визначених змістом зобов' язання (неналежне виконання) .

Як вбачається з матеріалів справи, позивач за первісним позовом свої зобов'язання за спірним договором виконав н алежним чином.

Проте як відповідач за перв існим позовом свої зобов' яз ання за спірним договором на лежним чином не виконав, част ково не сплатив кошти згідно зміни ціни товару (курсову рі зницю згідно п. 7.1 та. 7.2 договору ), в результаті чого у останньо го виникла заборгованість в сумі 33 370,90 грн. в якості плати за товарним кредитом та 57 535,62 грн. в якості зміни ціни товару до видаткової накладної.

Матеріали справи не містят ь доказів сплати відповідаче м заборгованості у розмірі 33 370,90 грн. в якості плати за товар ним кредитом та 57 535,62 грн. в якос ті зміни ціни товару до видат кової накладної.

Враховуючи викладене, суд а пеляційної інстанції погодж ується з висновком суду перш ої інстанції, що вимога позив ача про стягнення з відповід ача 33 370,90 грн. в якості плати за т оварним кредитом та 57 535,62 грн. в якості зміни ціни товару до в идаткової накладної, є обґру нтованою, а отже правомірно з адоволена судом першої інста нції.

Щодо вимоги позивача про зо бов'язання ТОВ "Торговий дім "В еріас" підписати Акти нараху вання плати за користування товарним кредитом, Акти змін и ціни товару до видаткової н акладної та відповідні видат кові накладні, колегія судді в апеляційної інстанції зазн ачає наступне.

Судом першої інстанції в ці й частині позовних вимог бул о припинено провадження по с праві, оскільки такі вимоги н е підлягають вирішенню у гос подарському суді.

Проте, колегія суддів не пог оджується з даним висновком суду першої інстанції з огля ду на таке.

Як вже зазначалось вище, пун ктом 7.1 Договору сторони пого дились, що на день повної спла ти гривневої вартості Товарі в, що були відвантажені згідн о конкретної видаткової накл адної, ціна Товару, що підляга є сплаті у гривнях, перерахов ується шляхом множення еквів аленту вартості Товарів у Єв ро, яка була погоджена у Специ фікації, на вартість 1 Євро у г ривнях за середнім курсом пр одажу Євро на міжбанківській валютній біржі на дату надхо дження коштів на рахунок про давця. Різниця у сумі , що підл ягає сплаті у гривні (якщо та ка виникла) оформляється Про давець Актом зміни ціни това ру до такої видаткової накла дної з випискою розрахунку к оригування до відповідної по даткової накладної, копії як их надсилаються покупцеві по факсу або електронною пошто ю, а оригінали поштою. Заборго ваність, яка виникла внаслід ок такого перерахунку ціни т овару на користь однієї зі ст орони, при подальших взаємор озрахунках закривається пер шочергово рахунок наступних платежів або відвантаження товару.

Отже, умовами договору не пе редбачено зобов' язання від повідача щодо підписання Акт ів нарахування плати за кори стування товарним кредитом, Актів зміни ціни товару до ви даткової накладної.

Крім цього, згідно зі статте ю 2 Закону України “Про судоус трій і статус суддів” суд, зді йснюючи правосуддя на засада х верховенства права, забезп ечує кожному право на справе дливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих К онституцією і законами Украї ни, а також міжнародними дого ворами, згода на обов'язковіс ть яких надана Верховною Рад ою України.

Частиною третьою статті 3 За кону України “ Про судоустрі й і статус суддів” передбаче но, що судова система забезпе чує доступність правосуддя д ля кожної особи в порядку, вст ановленому Конституцією та з аконами України.

Згідно з частиною першою ст атті 7 Закону України “ Про суд оустрій і статус суддів” кож ному гарантується захист йог о прав, свобод та законних інт ересів незалежним і безсторо ннім судом, утвореним відпов ідно до закону. Відповідно до частини першої статті восьм ої ніхто не може бути позбавл ений права на розгляд його сп рави у суді, до підсудності як ого вона віднесена процесуал ьним законом.

Приписами ст. 55 Конституції України встановлено, що прав а і свободи людини і громадян ина захищаються судом. Кожно му гарантується право на оск арження в суді рішень, дій чи б ездіяльності органів держав ної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має пра во будь-якими не забороненим и законом засобами захищати свої права і свободи від пору шень і протиправних посягань .

Конституційний Суд Україн и у рішенні від 30.01.2003 р. № 3-рп/2003 у с праві № 1-12/2003 за конституційним поданням Верховного Суду Ук раїни щодо відповідності Кон ституції України (конституці йності) положень ч. 3 ст. 120, ч. 6 ст. 234, ч. 3 ст. 236 Кримінально-процесу ального кодексу України (спр ава про розгляд судом окреми х постанов слідчого і прокур ора) зазначив, що правосуддя з а своєю суттю визнається так им лише за умови, що воно відпо відає вимогам справедливост і і забезпечує ефективне пон овлення в правах. Загальною д екларацією прав людини 1948 рок у передбачено, що кожна людин а має право на ефективне поно влення в правах компетентним и національними судами у вип адках порушення її основних прав, наданих їй конституціє ю або законом (стаття 8). Право н а ефективний засіб захисту з акріплено також у Міжнародно му пакті про громадянські та політичні права (стаття 2) і в К онвенції про захист прав люд ини та основних свобод (статт я 13).

Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2002 р. № 15-рп/2002 у справі № 1-2/2002 за конституційни м зверненням Товариства з об меженою відповідальністю “Т орговий Дім “Кампус Коттон к лаб” щодо офіційного тлумаче ння положення ч. 2 ст. 124 Констит уції України (справа про досу дове врегулювання спорів) ви значено, що ч. 2 ст. 124 Конституці ї України передбачає право ю ридичної особи на захист суд ом своїх прав, встановлює юри дичні гарантії їх реалізації , надаючи можливість кожному захищати свої права будь-яки ми не забороненими законом з асобами. Кожна особа має прав о вільно обирати не забороне ний законом засіб захисту пр ав, у тому числі судовий захис т. Суб' єкти правовідносин, у т.ч. юридичні особи, у разі вин икнення спору можуть звертат ися до суду за його вирішення м. Юридичні особи мають право на звернення до суду для захи сту своїх прав безпосередньо на підставі Конституції Укр аїни. Держава має забезпечув ати захист прав усіх суб' єк тів правовідносин, в т.ч. у суд овому порядку. Право юридичн ої особи на звернення до суду за вирішенням спору не може б ути обмежене законом, іншими нормативно-правовими актами .

Відповідно до ст.1 Господарс ького процесуального кодекс у України, підприємства, уста нови, організації, інші юриди чні особи (у тому числі інозем ні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність б ез створення юридичної особи і в установленому порядку на були статусу суб'єкта підпри ємницької діяльності (далі - п ідприємства та організації), мають право звертатися до го сподарського суду згідно з в становленою підвідомчістю г осподарських справ за захист ом своїх порушених або оспор юваних прав і охоронюваних з аконом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Код ексом заходів, спрямованих н а запобігання правопорушенн ям.

Згідно з ст. 2 Господарськог о процесуального кодексу Укр аїни, господарський суд пору шує провадження у справі за п озовами, зокрема, підприємст в та організацій, які звертаю ться до господарського суду за захистом своїх прав та охо ронюваних законом інтересів .

Завданням суду при здійсне нні правосуддя, в силу ст.2 Зак ону України “Про судоустрій і статус суддів” є, зокрема, за хист гарантованих Конституц ією України та законами, прав і законних інтересів юридич них осіб.

За змістом положень вказан их норм, правом на пред' явле ння позову до господарського суду наділені, зокрема, юриди чні особи, а суд шляхом вчинен ня позовного провадження у с правах здійснює захист осіб, права і охоронювані законом інтереси яких порушені або о спорюються. Встановивши наяв ність у особи, яка звернулася з позовом, суб' єктивного ма теріального права або охорон юваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з' ясовує наявність чи відс утність факту порушення або оспорення і відповідно ухвал ює рішення про захист поруше ного права або відмовляє поз ивачу у захисті, встановивши безпідставність та необґрун тованість заявлених вимог. Р озпорядження своїм правом на захист є диспозитивною норм ою цивільного законодавства , яке полягає у наданні особі, яка вважає свої права поруше ними, невизнаними або оспорю ваними, можливості застосува ти способи захисту, визначен і законом або договором.

Відповідно до змісту ст. ст. 11, 15 Цивільного кодексу Україн и цивільні права й обов'язки в иникають із дій осіб, що перед бачені актами цивільного зак онодавства. Кожна особа має п раво на судовий захист.

Захист же цивільних прав - ц е передбаченні законом спосо би охорони цивільних прав у р азі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Під способами захисту суб'є ктивних цивільних прав розум іють закріплені законом мате ріально-правові заходи приму сового характеру, за допомог ою яких проводиться поновлен ня (визнання) порушених (оспор юваних) прав та вплив на право порушника.

Способи захисту цивільних прав та інтересів судом пере дбачені у статті 16 ЦК України.

Відповідно до статті 16 Циві льного кодексу України кожна особа має право звернутися д о суду за захистом свого особ истого немайнового або майно вого права та інтересу. Спосо бами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути:

1) визнання права;

2) визнання правочину недійс ним;

3) припинення дії, яка порушу є право;

4) відновлення становища, як е існувало до порушення;

5) примусове виконання обов' язку в натурі;

6) зміна правовідношення;

7) припинення правовідношен ня;

8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування м айнової шкоди;

9) відшкодування моральної ( немайнової) шкоди;

10) визнання незаконними ріш ення, дій чи бездіяльності ор гану державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого са моврядування, їхніх посадови х і службових осіб.

Суд може захистити цивільн е право або інтерес іншим спо собом, що встановлений догов ором або законом.

Суд може відмовити у захист і цивільного права та інтере су особи в разі порушення нею положень частин другої - п'ято ї статті 13 цього Кодексу.

Аналогічні положення міст яться і в пункті 4 частини 2 ста тті 20 Господарського кодексу України, де сказано, що кожни й суб'єкт господарювання та с поживач має право на захист с воїх прав і законних інтерес ів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захища ються шляхом, зокрема, припин ення дій, що порушують право а бо створюють загрозу його по рушення.

Як правило, суб' єкт поруше ного права може скористатися не любим, а цілком конкретним способом захисту свого прав а. Частіше за все спосіб захис ту порушеного права прямо ви значається спеціальним зако ном, який регламентує конкре тні цивільні правовідносини .

Визначення позивачем у цій частині вимог спосіб захист у не відповідає передбаченим законодавствам способам зах исту цивільних прав, у зв' яз ку з чим колегія суддів дійшл а висновку про відсутність п равових підстав для захисту права позивача обраним ним ш ляхом.

У пункті 3 інформаційного ли ста Вищого господарського су ду України від 25.11.2005 N 01-8/2229 зазначе но, що господарські суди вирі шують спори у порядку позовн ого провадження, коли склад у часників спору відповідає ст атті 1 ГПК України, а правовідн осини, щодо яких виник спір, но сять господарський характер . Дійшовши висновку, що предме т позову не відповідає встан овленим законом або договоро м способам захисту прав, суд п овинен відмовити у позові, а н е припиняти провадження у сп раві за її непідвідомчістю с уду. Правову позицію Верховн ого Суду України з цього прив оду викладені в його постано вах від 13.07.2004 зі справи N 10/732 та від 14.12.2004 зі справи N 6/11.

У п. 39 Інформаційного листа В ищого господарського суду ві д 12.03.2009, № 01-08/163 "Про деякі питання, п орушені у доповідних записка х про роботу господарських с удів України у другому піврі ччі 2008 року щодо застосування норм Господарського процесу ального кодексу України" вмі щена відповідь на запитання чи повинен господарський суд у розгляді справи за позовом , який не відповідає встановл еним законом або договором с пособам захисту прав, відмов ляти в задоволенні такого по зову або ж припиняти провадж ення у справі здійснено поси лання на постанову Верховног о Суду України, зокрема, від 13.07 .2004 № 10/732 де викладалася правова позиція, згідно з якою, дійшов ши висновку про те, що предмет позову не відповідає встано вленим законом або договором способом захисту прав, суд по винен відмовити у позові, а не припиняти провадження у спр аві за її непідвідомчістю су ду.

Аналогічні питання поруше ні також і у п. 14 інформаційног о листа Вищого господарськог о суду України від 11.04.2005 № 01-8/344 "Про деякі питання практики заст осування норм Господарськог о процесуального кодексу Укр аїни, порушені у доповідних з аписках про роботу господарс ьких судів у 2004 році" п. 3 інформа ційного листа Вищого господа рського суду України від 25.11.2005 № 01-8/2229 "Про деякі питання практик и застосування норм Господар ського процесуального кодек су України, порушені у допові дних записках про роботу гос подарських судів у І піврічч і 2005 року" і п. 3 інформаційного л иста Вищого господарського с уду України від 13.08.2008 № 01-8/482 "Про де які питання практики застосу вання норм Господарського пр оцесуального кодексу Україн и, порушені у доповідних запи сках про роботу господарськи х судів у першому півріччі 2008 р оку".

Таким чином, у зв' язку з ві дсутністю зобов' язання у ві дповідача щодо підписання Ак тів нарахування плати за кор истування товарним кредитом , Актів зміни ціни товару до ви даткової накладної, та врахо вуючи, що позивачем не вірно о брано спосіб захисту своїх п рав та інтересів, то вимога по зивача про зобов'язання ТОВ "Т орговий дім "Веріас" підписат и вищевказані документи є не обґрунтованою, та такою, що не підлягає задоволенню.

Щодо вимоги позивача про ст ягнення з відповідачів пені, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає наступне .

У відповідності до ст. 611 Циві льного кодексу України у раз і порушення зобов' язання на стають правові наслідки, вс тановлені договором або зако ном, зокрема сплата неустойк и.

Штрафними санкціями у Госп одарському кодексі України в изнаються господарські санк ції у вигляді грошової суми (н еустойка, штраф, пеня), яку уча сник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійсн ення господарської діяльнос ті, невиконання або неналежн ого виконання господарськог о зобов'язання (ч.1 ст. 230 Господа рського кодексу України).

Згідно зі ст. 549 ЦК України не устойкою (штрафом, пенею) є гро шова сума або інше майно, які б оржник повинен передати кред иторові у разі порушення бор жником зобов'язання. Пенею є н еустойка, що обчислюється у в ідсотках від суми несвоєчасн о виконаного грошового зоб ов'язання за кожен день про строчення виконання.

Частиною 2 ст. 551 ЦК України ви значено, що якщо предметом не устойки є грошова сума, її розмір встановлюється догов ором або актом цивільного за конодавства.

Відповідно до ч. 4 ст. 231 Господ арського кодексу України у р азі якщо розмір штрафних сан кцій законом не визначено, са нкції застосовуються в розмі рі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій мож е бути встановлено договором у відсотковому відношенні д о суми невиконаної частини з обов' язання або у певній, ви значеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов' язання незалежн о від ступеня його виконання , або у кратному розмірі до вар тості товарів (робіт, послуг).

Згідно ч. 6 ст. 232 Господарсько го кодексу України нарахуван ня штрафних санкцій за прост рочення виконання зобов' яз ання, якщо інше не встановлен о законом або договором, прип иняється через шість місяців від дня, коли зобов' язання м ало бути виконано.

Відповідно до ст. 3 Закону Ук раїни “Про відповідальність за несвоєчасне виконання гр ошових зобов' язань” розмі р пені, передбачений статтею 1 цього Закону обчислюється в ід суми простроченого платеж у та не може перевищувати под війної облікової ставки Наці онального банку України, що д іяла у період, за який сплачує ться пеня.

Відповідно до статті 627 ЦК Ук раїни, сторони є вільними в ук ладенні договору, виборі кон трагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів ци вільного законодавства, звич аїв ділового обороту, вимог р озумності та справедливості .

Відповідно до п. п. 12.1, 12.2, 12.3, 12.4 дан ого Договору, сторони несуть відповідальність за порушен ня умов цього Договору згідн о з чинним законодавством Ук раїни.

Згідно п. 12.2 Договору, при пер евищені строків оплати покуп цем, покупець сплачує продав цю пеню 0,2% від суми прострочен ого платежу за кожен день про строчення.

Позивачем вірно здійснено розрахунок пені, відповідно до якого підлягає стягненню з відповідача пеня в розмірі 1 338,64 грн.

Щодо зустрічних позовних в имог, колегія суддів зазнача є наступне.

У відповідності до ст. 204 ЦК У країни правочин є правомірни м, якщо його недійсність прям о не встановлена законом або якщо він не визнаний судом не дійсним.

Підставою недійсності пра вочину, у відповідності до ч. 1 ст. 215 ЦК України, є недодержан ня в момент вчинення правочи ну стороною (сторонами) вимог , які встановлені частинами п ершою - третьою, п'ятою та шост ою статті 203 цього Кодексу, а са ме:

- зміст правочину не може су перечити цьому Кодексу, інши м актам цивільного законодав ства, а також моральним засад ам суспільства (ч. 1 ст. 203);

- особа, яка вчиняє правочин , повинна мати необхідний обс яг цивільної дієздатності (ч . 2 ст. 203);.

- волевиявлення учасника пр авочину має бути вільним і ві дповідати його внутрішній во лі (ч. 3 ст. 203);

- правочин має вчинятись у ф ормі, встановленій законом (ч .4 ст. 203)

- правочин має бути спрямова ний на реальне настання прав ових наслідків, що обумовлен і ним (ч. 5 ст. 203).

Недійсним є правочин, якщо й ого недійсність встановлена законом (нікчемний правочин ). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом н е вимагається (ч. 2 ст. 215 ЦК Укра їни).

Якщо недійсність правочин у прямо не встановлена закон ом, але одна із сторін або інша заінтересована особа запере чує його дійсність на підста вах, встановлених законом, та кий правочин може бути визна ний судом недійсним (оспорюв аний правочин) (ч. 3 ст. 215 ЦК Украї ни).

Пунктами 1, 2 Постанови Плену му Верховного Суду України № 9 від 06.11.2009 р. „Про судову практик у розгляду цивільних справ п ро визнання правочинів недій сними" передбачено, що цивіль ні відносини щодо недійсност і правочинів регулюються Цив ільним кодексом України (дал і - ЦК), Земельним кодексом Укр аїни, Сімейним кодексом Укра їни, Законом України від 12 тра вня 1991 року № 1023-ХІІ „Про захист прав споживачів" (в редакції З акону від 1 грудня 2005 року № 3161-ІУ ), Законом України від 6 жовтня 1998 року № 161-ХІУ „Про оренду земл і" (в редакції Закону від 2 жовт ня 2003 року № 1211-IV) та іншими актами законодавства.

При розгляді справ про визн ання правочинів недійсними с уди залежно від предмета і пі дстав позову повинні застосо вувати норми матеріального п рава, якими регулюються відп овідні відносини, та на підст аві цих норм вирішувати спра ви.

Судам необхідно враховува ти, що згідно із статтями 4, 10 та 203 ЦК зміст правочину не може с уперечити ЦК, іншим законам У країни, які приймаються відп овідно до Конституції Україн и та ЦК, міжнародним договора м, згода на обов'язковість яки х надана Верховною Радою Укр аїни, актам Президента Украї ни, постановам Кабінету Міні стрів України, актам інших ор ганів державної влади Україн и, органів влади Автономної Р еспубліки Крим у випадках і в межах, встановлених Констит уцією України та законом, а та кож моральним засадам суспіл ьства.

Зміст правочину не повинен суперечити положенням також інших, крім актів цивільного законодавства, нормативно-п равових актів, прийнятих від повідно до Конституції Украї ни (статті 1, 8 Конституції Укра їни).

Відповідно до роз' яснень Пленуму Верховного Суду Укр аїни, викладених у п. 7 постано ви від 06.11.2009 року № 9 „Про судову п рактику розгляду цивільних с прав про визнання правочинів недійсними”, правочин може б ути визнаний недійсним лише з підстав, визначених законо м, та із застосуванням наслід ків недійсності, передбачени х законом.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 208 ЦК Ук раїни, у письмовій формі нале жить вчиняти правочини між ю ридичними особами.

Згідно п. 1, 2 ст. 207 ЦК України, п равочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, я кщо його зміст зафіксований в одному або кількох докумен тах, у листах, телеграмах, яким и обмінялися сторони. Правоч ин вважається таким, що вчине ний у письмовій формі, якщо ві н підписаний його стороною (с торонами). Правочин, який вчин яє юридична особа, підписуєт ься особами, уповноваженими на це її установчими докумен тами, довіреністю, законом аб о іншими актами цивільного з аконодавства, та скріплюєтьс я печаткою.

Позивач за зустрічним позо вом зазначає, що Додаткову уг оду (Додаток №1 від 25.05.2009 року до Д оговору від 12.02.2009) було укладено між Товариством з обмеженою відповідальністю "Форінтек Україна" та Товариством з обм еженою відповідальністю "Тор говий дім "Веріас". Проте, відп овідно до даних Єдиного держ авного реєстру, на дату підпи сання цієї Додаткової угоди в ЄДР з таким найменуванням б ула зареєстрована зовсім інш а організація Товариство з о бмеженою відповідальністю "Ф орінтек-Україна", з іншим кодо м ЄДРПОУ, а саме: 36507111.

Отже, позивач за зустрічним позовом, вважає, що Додаткова угода (Додаток №1 від 25.05.2009 року д о Договору від 12.02.2009 ) є недійсно ю, а сам Договір припинив свою дію з моменту внесення змін д о Єдиного державного реєстру щодо зміни найменування і мі сцезнаходження позивача за п ервісним позовом, а саме з 05.05.2009 року, у зв' язку з тим, що ці зм іни не були внесені в основни й Договір.

Колегією суддів встановле но, що згідно Довідки з ЄДРПОУ серія АЄ № 171779, 05.05.2009 року Товарис твом з обмеженою відповідаль ністю "Форінтек Україна", код Є ДРПОУ 33300076 було змінено наймен ування на Товариство з обмеж еною відповідальністю “СКМ У країна” код ЄДРПОУ 33300076.

Додаток 1 від 25.05.2009 року до Дого вору від 12.02.2009 укладений між Тов ариством з обмеженою відпові дальністю "Форінтек Україна" (нове найменування -Товарист во з обмеженою відповідальні стю “СКМ Україна”) та Товарис твом з обмеженою відповідаль ністю "Торговий дім "Веріас"

Таким чином, Додаток №1 від 25. 05.2009 року до Договору від 12.02.2009 був укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Форінтек Україна" (правонаст упником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю “СКМ Україна”) та Товариство м з обмеженою відповідальніс тю "Торговий дім "Веріас", тобт о між тими ж особами, які є сто ронами Договору № 00000020-2009 від 25.05.20 09 року.

Отже, Додаток №1 від 25.05.2009 року до Договору від 12.02.2009 був укладе ний сторонами з дотриманням вимог ч.ч.1-3, 5, 6 ст. 203, ст. 215 Цивільно го кодексу України.

Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що Додаток №1 від 25.05.2009 року до Договору від 12.02.2009 не суперечить чинному зак онодавству України, тому вим ога позивача про визнання не дійсним Додаткової угоди (До датку №1 від 25.05.2009 року до Догово ру від 12.02.2009 ) є не обґрунтованою , а отже, судом першої інстанці ї правомірно відмовлено в її задоволенні.

Відповідно до ст. 104 Господар ського процесуального кодек су України, підставами для ск асування або зміни рішення м ісцевого господарського суд у є:

1) неповне з'ясування обста вин, що мають значення для спр ави;

2) недоведеність обставин, щ о мають значення для справи, я кі місцевий господарський су д визнав встановленими;

3) невідповідність висновк ів, викладених у рішенні місц евого господарського суду, о бставинам справи;

4) порушення або неправильн е застосування норм матеріал ьного чи процесуального прав а.

Таким чином, враховуючи вищ евикладене, рішення господар ського суду м. Києва від 15.09.2011 ро ку у справі №13/263 підлягає частк овому скасуванню в частині п рипинення провадження, з при йняттям нового рішення в цій частині про відмову в позові .

Оскільки відповідачем за п ервісним позовом (ТОВ "Торгов ий дім "Веріас") при поданні ап еляційної скарги не було в по вному обсязі сплачено мито (н е доплачено мито з вимог зуст річного позову), то суд достяг ує з останнього в доход Держа вного бюджету України держав не мито у розмірі 42,50 грн. за под ання апеляційної скарги.

Зважаючи на відмову в задов оленні апеляційної скарги, в ідповідно до вимог ст.49 Господ арського процесуального код ексу України, витрати по спла ті державного мита за поданн я апеляційної скарги поклада ються на відповідача (апелян та).

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 75, 99, 101, 103-105 Господ арського процесуального код ексу України, Київський апел яційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товари ства з обмеженою відповідаль ністю “Торговий дім “Веріас” залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського с уду м. Києва від 15.09.2011 року у спра ві №13/263 в частині припинення пр овадження по справі скасуват и.

В цій частині прийн яти нове рішення, яким в позов і відмовити.

3. В решті рішення Госпо дарського суду м. Києва від 15.09. 2011 року у справі №13/263 залишити б ез змін.

4. Стягнути з Товариств а з обмеженою відповідальніс тю "Торговий дім "Веріас" (04074, м. К иїв, вул.. Резервна, буд. 8, код ЄД РПОУ 33346828) в доход Державного бю джету України 42,50грн. державно го мита за подання апеляційн ої скарги.

5. Доручити Господарському суду м. Києва видати наказ.

6. Матеріали справи №13/263 пове рнути до Господарського суду м. Києва.

7. Постанова набирає законн ої сили з моменту її прийнятт я і може бути оскаржена до Вищ ого господарського суду Укра їни протягом двадцяти днів з дня її прийняття.

Головуючий суддя Тищенко О.В.

Судді Чорна Л.В.

Смір нова Л.Г.