Ухвала

від 16.09.2013 по справі 13/263

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

О К Р Е М А У Х В А Л А

16.09.2013 р. справа № 13/263

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СКМ УКРАЇНА"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Веріас"

про зобов'язання вчинити дії та стягнення заборгованості

Суддя Курдельчук І.Д.

Представники: без виклику

ВСТАНОВИВ:

27.03.12 на виконання Рішення Господарського суду міста Києва від 15.09.11 (повне рішення складене 19.09.11) та Постанови Київського апеляційного господарського суду від 23.11.11, які набрали законної сили 23.11.11 видано наказ господарського суду міста Києва про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Веріас" (04074, м. Київ, вул.. Резервна, буд. 8, код ЄДРПОУ 33346828) в доход Державного бюджету України 42,50 грн. державного мита за подання апеляційної скарги. Стягувачем визначено: ДПІ у Оболонському районі м. Києва (04213, м. Київ, просп. Героїв Сталінграду, 58), боржником - Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Веріас" (04074, м. Київ, вул.. Резервна, буд. 8, код ЄДРПОУ 33346828)

Відповідно до ст. 9 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011р. № 3674 - VІ судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.

Згідно до ст. 116 Господарського процесуального кодексу України накази про стягнення судового збору надсилаються до місцевих органів державної податкової служби.

На підставі чого, наказ господарського суду №13/263 від 27.03.12 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Веріас" (код ЄДРПОУ 33346828) державного мита до на користь Державного бюджету України було направлено на адресу ДПІ у Оболонському районі м. Києва, за місцем знаходження юридичної особи ТОВ "Торговий дім "Веріас".

За даними АС «ДСС» боржник ТОВ «Торговий дім «Веріас» код ЄДРПОУ 33346828 користувався адресами пр-т Оболонський ,23-А, м. Київ, 04205 та вул.Маршала Тимошенка, 29-б, м. Київ, 04205. Відповідно до інформації Державного підприємства Інформаційно-ресурсний центр (irc.gov.ua) відомості щодо боржника наявні в ЄДР і останній не перебуває в процесі припинення.

11.09.13 на адресу господарського суду міста Києва надійшов супровідний лист ДПІ в Оболонському районі ГУ Міндоходів у м.Києві (№6316/9/26-54-17-06-20 від 06.09.13) про направлення до суду наказів господарського суду міста Києва, в цілому без виконання повернуто виконавчі документи на суму 5389,96 грн., зокрема і наказ господарського суду міста Києва №13/263 від 27.03.12 про стягнення державного мита до державного бюджету, у зв'язку з поверненням виконавчих документів стягувачеві.

Разом з вказаним листом направлено Постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві від 26.06.13 (ВП № 33554277) державного виконавця Відділу ДВС Оболонського РУЮ у м.Києві Мархаюк М.С.

За названих документів вбачається, що за завою державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва Києва про примусове виконання наказу господарського суду міста Києва від 27.03.12р. № 13/263 відділом державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції у м. Києві було винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві від 26.06.13 ВП № 33554277. Дану постанову мотивовано тим, що боржника за місцезнаходженням не розшукано, а оскільки вартість транспортних засобів і нерухомого майна боржника значно вища ніж сума штрафу , то звернення стягнення на них є недоцільним.

Постанова винесена з посиланням на положення п.2 ч.1 ст.47 Закону України "Про виконавче провадження", відповідно до якого, документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення, а, здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

Господарський суд вважає за необхідне роз'яснити, що відповідно до ст.124 Конституції України та в силу приписів ст. 4-5, 115, 116 ГПК судові рішення господарського суду є обов'язковими для виконання на усій території України на підставі наказу і в порядку встановленому Законом України «Про виконавче провадження».

Відповідно до ст.2 Закону обов'язок щодо належного виконання судових рішень покладено на органи Державної виконавчої служби. Невиконання такими органами судових рішень, зокрема наказів як виконавчих документів є порушенням закону.

Відповідно до ч.1 ст.11 названого Закону, державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Як встановлено з направлених на адресу суду документів державним виконавцем прийнято рішення про невиконання судового рішення.

Із змісту постанови вбачається, що державним виконавцем лише здійснено вихід за адресою місцезнаходження боржника і його там не розшукано. Про інші заходи вжиті державним виконавцем не відомо.

Порядок вчинення виконавчих дій з примусового виконання рішень суду регулюється Законом України "Про виконавче провадження" (далі за змістом - Закон).

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.8 Закону (в редакції чинній на 26.06.13) сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа, на користь чи в інтересах якої видано виконавчий документ.

Також у ч. 3 ст. 8 Закону (в редакції чинній на 26.06.13) зазначено, що за виконавчим документом про стягнення в дохід держави коштів або про вчинення інших дій на користь чи в інтересах держави від її імені виступає орган, за позовом якого судом винесено відповідне рішення, або орган державної влади (крім суду), який відповідно до закону прийняв таке рішення. За іншими виконавчими документами про стягнення в дохід держави коштів або про вчинення інших дій на користь чи в інтересах держави від її імені виступають органи державної податкової служби (в редакції Закону чинній на 26.06.13, на даний час органи доходів і зборів).

Суд зазначає, що за виконавчим документом про стягнення на користь Державного бюджету України судового збору, стягувачем є держава від імені якої виступає орган державної податкової служби (орган доходів і зборів), на адресу якого і направляється виконавчий документ для пред'явлення його до органу державної виконавчої служби (в редакції Закону чинній на 26.06.13, на даний час органи доходів і зборів).

В наказі господарського суду чітко зазначено, що стягнення за наказом здійснюється на користь Державного бюджету України.

Невиконання вимог рішень, ухвал, постанов господарських судів тягне відповідальність, встановлену законами України.

За таких обставин звертаємо увагу на необхідність вжиття заходів до стягнення державного мита до державного бюджету шляхом виконання судового рішення.

Дії з повернення виконавчого документу до суду не ґрунтувалися на законі та призвели до невиконання судового рішення - наказу господарського суду. Зазначені незаконні дії, в свою чергу, призвели до ненадходження коштів до Державного бюджету України.

Відповідно до ч. 5 ст. 47 Закону України "Про виконавче провадження" повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред'явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених ст.22 цього Закону.

Відповідно до п.1 ч. 2 та п. 2 ч.1 ст.22 Закону для пред'явлення виконавчого документу для виконання судових рішень

Встановлюється однорічний строк, який починається з наступного дня після набрання рішенням законної сили чи закінчення строку, встановленого у разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а в разі якщо судове рішення підлягає негайному виконанню, - з наступного дня після його постановлення.

Відповідно до п. 1 ч.1 ст. 23 Закону строки пред'явлення виконавчого документа до виконання перериваються пред'явленням виконавчого документа до виконання.

Згідно до ч. 2 цієї статті, після переривання строку пред'явлення виконавчого документа до виконання перебіг строку поновлюється. Час, що минув до переривання строку, до нового строку не зараховується.

В силу припису ч.3 вказаної статті, у разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв'язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред'явлення виконавчого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв'язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, - з моменту закінчення дії відповідної заборони.

Тобто, винесення державним виконавцем постанови від 26.06.13 ВП№33554277 про повернення наказу господарського суду міста Києва від 27.03.12 №13/2636 не позбавило ДПІ у Оболонському районі м. Києва права на повторне пред'явлення такого наказу до виконання.

Відповідно до п. 1.1 ч. 1 ст. 19-1 Податкового кодексу України (в редакції станом на 26.06.13) органи державної податкової служби здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування і сплати податків та зборів, установлених цим Кодексом.

Відповідно до п. 1.1 ч. 1 ст. 19-1 Податкового кодексу України (в чинній редакції) контролюючі органи здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів.

Під податковим адмініструванням слід розуміти сукупність норм (правил), методів, засобів і дій, за допомогою яких спеціально уповноважені органи держави здійснюють управлінську діяльність у податковій сфері, спрямовану на контроль за дотриманням законодавства про податки та збори (обов'язкові платежі), за правильністю нарахування, повнотою і своєчасністю внесення у відповідні бюджети податків і зборів, а у випадках, передбачених законами України, - за правильністю нарахування, повнотою та своєчасністю надходжень у відповідний бюджет інших обов'язкових платежів та притягнення до відповідальності порушників податкового законодавства

Пунктом 21.1 ст. 21 Податкового кодексу визначено, що посадові особи контролюючих органів зобов'язані, зокрема, дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами, забезпечувати сумлінне виконання покладених на контролюючі органи функцій, забезпечувати ефективну роботу та виконання завдань контролюючих органів відповідно до їх повноважень тощо.

Повторно виконавчий документ не було пред'явлено.

Скарга органу доходів і зборів на постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві також подана не була.

Відповідно до ст.90 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, виявивши при вирішенні господарського спору порушення законності або недоліки в діяльності підприємства, установи, організації, державного чи іншого органу, виносить окрему ухвалу.

Окрема ухвала надсилається відповідним підприємствам, установам, організаціям, державним та іншим органам, посадовим особам, які несуть відповідальність за ухилення від виконання вказівок, що містяться в окремій ухвалі.

Відповідно до Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.11р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції":

5.1. Окрема ухвала виноситься господарським судом за наявності умов, передбачених частиною першою статті 90 ГПК - виявлення при вирішенні спору порушень законності або недоліків у діяльності підприємства, установи, організації, державного чи іншого органу (далі - підприємства і організації).

При цьому господарський суд не обмежений колом ні учасників судового процесу у конкретній справі, ані загалом осіб, зазначених у статті 1 ГПК України.

5.2. Окрема ухвала виноситься, як правило, одночасно з рішенням зі справи. Водночас з урахуванням обставин конкретної справи (зокрема, у випадках, зазначених у підпунктах 3.12, 3.13 пункту 3 цієї постанови) суд може винести окрему ухвалу в будь-який момент часу в процесі розгляду справи.

За таких обставин, суд дійшов висновку, про наявність підстав для винесення окремої ухвали відносно Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві, в установленому законом порядку відповідно до статті 90 Господарського процесуального кодексу України, на підставі чого вважає за необхідне повідомити Головне управління міністерства доходів і зборів у м. Києві та Відділ Державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції у м.Києві про вищевикладене для вжиття відповідних заходів щодо осіб, внаслідок неправомірних дій яких не виконано судове рішення, та недопущення в подальшому таких дій.

Керуючись ст.ст. 86, 90 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

УХВАЛИВ:

Надіслати окрему ухвалу Головному управлінню Міндоходів у м.Києві та Державній податковій інспекції в Оболонському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві для вжиття відповідних заходів щодо осіб, внаслідок неправомірних дій яких не виконано судове рішення в частині вжиття заходів щодо забезпечення стягнення до Державного бюджету України державного мита (судового збору), та недопущення в подальшому таких дій.

Надіслати на адресу Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві оригінал наказу господарського суду міста Києва №13/263 від 27.03.12.

Зобов'язати начальника Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві у місячний строк з дня одержання цієї ухвали про результати розгляду окремої ухвали повідомити господарський суд міста Києва.

Окрему ухвалу направити Відділу Державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції у м.Києві.

Суддя І.Д. Курдельчук